Рішення

від 14.04.2025 по справі 160/2842/25

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Справа № 160/2842/25 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА»

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №076976 від 08 січня 2025 року Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем винесено постанову, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф, вказана постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства, оскільки позивач не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», тому індивідуальна контрольна книжка водія оформлюється за бажанням роботодавця. Крім цього, в порушення вимог п.21 Порядку №1567 посадовими особами відповідача не було досліджено всі наявні та надані до перевірки документи. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

31.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

04.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.02.2025 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тон не обладнаний діючим та повіреним тахографом, чим порушив вимоги п.6.1. Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ч.1 абз. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутні протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ISUZU АВ5091 реєстраційний номер НОМЕР_1 ». Факт здійснення господарської операції фіксується в товарно-транспортному документі і його наявність є обов`язковою, в такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської діяльності з постачання, що підтверджено у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16. Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

24.02.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач не надавав жодним чином послуг перевезення вантажу та не укладав договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом, як то передбачено ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, а здійснював переміщення товарно-матеріальних цінностей, в рамках здійснення своєї господарської діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2024 року старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за місцем перевірки: 949км+826м, а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, о 14 год. 25 хв. був зупинений транспортний засіб: вантажний автомобіль ISUZU АВ5091 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» та яким керував водій ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки документів, посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було складено Акт № АР063746 від 27.11.2024 року, відповідно до змісту якого зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «Перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тон не обладнаний діючим та повіреним тахографом, чим порушив вимоги п.6.1. Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ч.1 абз. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутні протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ISUZU АВ5091 реєстраційний номер НОМЕР_1 ».

Так, за результатами розгляду Акту складено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №76976 від 08.01.2025 року, у якій зазначено що ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність згідно абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн.

Не погодившись з винесеною Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 076976 від 08.01.2025р., скориставшись свої правом досудового оскарження, ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» звернулося до Державної Служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) зі скаргою від 14.01.2025 року за вих. № 02-04-43 на Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 076976 від 08.01.2025р.

24.01.2025 року ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» було отримано відповідь від Державної Служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) «Щодо розгляду скарги» за вих № 617/3.3/15-25 від 23.01.2025 року, згідно якої Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 076976 від 08.01.2025 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 № 2344-III (далі Закон №2344-III) визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Суд зазначає, що процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до абзацу третього пункту 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

В абзаці третьому пункту 20 Порядку №1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Судом встановлено, що 27.11.2024 року посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті у Дніпропетровській області складено акт №АР063746 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, що посадові особи зазначеного відділу провели перевірку транспортного засобу: марка ISUZU вантажний, номерний знак НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеркерама».

Під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «Перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тон не обладнаний діючим та повіреним тахографом, чим порушив вимоги п.6.1. Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ч.1 абз. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутні протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ISUZU АВ5091 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; 3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; 5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; 6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; 8) забезпечувати безпеку дорожнього руху; 9) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

У відповідності до частин першої та другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385), пунктом 1.4 якої передбачено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Положеннями пункту 3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пунктів 2.5-2.6 Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції №385, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5. Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктами 3.5. та 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Поряд з цим, відповідно до пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 (далі Положення №340), водій, який керує транспортним засобом не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книгу згідно з додатком 3.

Таким чином, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 11.02.2020 року у справі №820/4624/17, яка враховуються судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, а для наявності порушення вимог Інструкції №385 та Положення №340 слід встановити відсутність у водія як заповненої тахокарти, так і відсутність картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа.

До матеріалів справи не надано доказів про обладнання транспортного засобу, який був об`єктом перевірки, працюючим та повіреним цифровим тахографом.

Таким чином, з урахуванням наведених висновків, водій транспортного засобу повинен був мати при собі індивідуальну контрольну книжку водія.

Індивідуальна книжка водія ОСОБА_1 , який здійснював перевезення автомобілем марка ISUZU вантажний, номерний знак НОМЕР_1 , який був перевірений посадовими особами відповідача, була надана до матеріалів справи.

Проте, акт проведеної перевірки не свідчить про те, що така книжка надавалась водієм саме під час проведеної перевірки.

Відповідно до абз.2 п.21 Порядку № 1567 про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Так, до матеріалів справи позивачем надано подорожній лист вантажного автомобіля ISUZU, номерний знак НОМЕР_1 , за 20.11.-27.11.2024. У цьому листі відсутня інформація про результати перевірки транспортного засобу, як це передбачено п.21 Порядку № 1567, але відсутні і докази надання цього листа саме під час проведеної перевірки.

Доводи позивача про те, що він не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», тому індивідуальна книжка водія оформляється за бажанням роботодавця, спростовуються наданою позивачем до матеріалів справи індивідуального книжкою водія ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 року у справі № 640/27759/21 зазначив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідачем правомірно прийнято спірну постанову про застосування до позивача штрафу, передбаченого статті 48 та абазом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське(пн), вул.Байкальська, будинок 2Б, код ЄДРПОУ 33184723) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв