Рішення

від 17.04.2025 по справі 640/37502/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 рокуСправа №640/37502/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦТРАНС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦТРАНС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №860640417 від 29.11.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не дотримався вимог податкового законодавства, а саме пункту86.7статті86 Податкового кодексу України.Позивач у строки, встановлені зазначеною нормою, направив до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки, проте контролюючий орган раніше надання письмової відповіді на заперечення прийняв податкове повідомлення рішення, яким застосовано до товариства штрафні санкції.

Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 21.12.21 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ЗаконуУкраїни "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

05.02.2025 справа №640/37502/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 справу №640/37502/21 передано для розгляду судді Вроні О.В..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі: головуючого суддіВрони О. В.від 17.02.2025, прийнято справу №640/37502/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦТРАНС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, до свого провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Головне управління ДПС у м. Києві з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, яким визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно інформаційних ресурсів ДПС України, ПрАТ «КИЇВСПЕЦТРАНС» подано податкову декларацію, згідно якої узгоджено податкові зобов`язання по земельному податку за 2018 рік №9025285388 від 19.02.2018.

Головним управлінням ДПС у м. Києві було встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України, та на підставі ст. 124 ПК України у затримці на 225 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 122 352,15 грн. та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 12 235,22 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої позовні вимоги та звернув також увагу на незаконність проведеної перевірки, посилаючись на порушення строку її проведення, встановленого п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України і строку давності встановленого п.102.1 ст. 102 ПК України.

Позивач також зазначив, що оскільки податкове повідомлення-рішення №860640417 прийняте ГУ ДПС у м. Києві 29.11.2021, а повідомлення №36916/1/26-15-04-17-16 «Про надання відповіді на заперечення ПрАТ «КИЇВСПЕЦТРАНС» надіслане 02.12.2021, податкове повідомлення-рішення №860640417 прийняте раніше надання (надсилання) письмової відповіді контролюючого органу платнику податків, що є грубим порушенням, встановленого п. 86.7.5 ст. 86 Податкового кодексу України, порядку прийняття податкового повідомлення-рішення за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

На підставі підп. 19-1.1..2 п. 19-1.1 ст. 19-1, підп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, згідно порядку встановленого ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» (код ЄДРПОУ 02772037).

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено 05.11.2021 акт №82936/Ж5/26-15-04-17-18, відповідно до висновків якого дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб ПрАТ «Київспецтранс», задекларованих в податкових деклараціях з плати за землю, чим порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме податковий розрахунок земельного податку від 19.02.2018 №9025285388 на суму 12235,22 грн. сплачено 12.09.2019 з простроченням у 225 днів.

Акт перевірки відповідно до копії конверту Головного управління ДПС у м. Києві був направлений позивачу 08.11.2021 і отриманий ним 12.11.2021, що підтверджується витягом поштового відстеження трекінгу №0410718296890 на сайті Укрпошти і не заперечується товариством.

24.11.2021 товариством на адресу Головного управління ДПС у м. Києві були направлені заперечення на вищевказаний акт перевірки, що підтверджується копіями поштової накладної Укрпошти №0421019028220 і опису вкладення у цінний лист.

Відправлення відповідно до витягу поштового відстеження трекінгу №0421019028220 на сайті Укрпошти отримано податковим органом 30.11.2021.

На підставі акту перевірки податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 №860640417 форми «Ш» , відповідно до якого за затримку на 225 календарних днів сплати грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 12235,22 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 12235,22 грн.

02.12.2021 за №36916/1/26-15-04-17-16 Головним управлінням ДПС у м. Києві надана відповідь на заперечення позивача, в якій повідомлено, що відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України платник податків у разі незгоди з висновками акту перевірки має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Податковим органом повідомлено про прийняття 29.11.2021 податкового повідомлення- рішення №860640417 і надсилання його за юридичною адресою підприємства там можливість оскарження платником податків рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №860640417 від 29.11.2021, позивач з позовом звернувся до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Пунктами 36.1. 36.2 ст. 36 ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.36.5 ст. 36 ПК України).

За визначенням у підп.. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/абоМитним кодексом України.

Відповідно до п.49.16. ст. 49 ПК України незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов`язаний погасити податкове зобов`язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

За п. 57.1.ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 31.1. ст. 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до підпунктів19-1.1.1,19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За визначенням у пунктах61.1,61.2 ст. 61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними устатті 41цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Одним із способів здійснення податкового контролю є проведенняперевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підп.62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до підп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає повноваження контролюючих органів, контролюючі органи мають, зокрема, право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом75.1 ст. 75 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1. п. 75.1 ск. 75 ПК України визначено, що Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність поданняподаткових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстраціїподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.3. ст. 76 ПК України камеральна перевіркаподаткової деклараціїабо уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102цього Кодексу.

Стаття86 ПК Україниврегульовує питання оформлення результатів перевірок.

Положеннями пунктів 86.1., 86.2 ст. 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.

Абзацом 7 п. 86.1 ст. 86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно допідпункту 16.1.15пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Пунктом 86.7. ст.86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленомупідпунктом 78.1.5пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підп. 86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.

За правилами підп.. 86.7.2. п. 86.7 ст. 87 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (підп. 86.7.3 п. 86.1 ст. 86 ПК України).

У підп.86.7.4пункту86.7статті86 ПК Українидеталізовано питання, які підлягають вирішенню під час розгляду матеріалів перевірки комісією з питань розгляду заперечень, та передбачено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно підп. 86.7.5. п. 86.7 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Як було встановлено судом акт перевірки було отримано позивачем 12.11.2021, виходячи з положень п.86.7. ст.86 ПК України початок перебігу строку направлення заперечень позивачем, враховуючи вихідні дні, розпочинається з 15.11.2021 (перший робочий день з дня, наступного за днем отримання акта) і останнім робочим днем подання заперечень є 26.11.2021, отже позивач направивши 24.11.2024 заперечення дотримався строку їх подання.

Контролюючим органом спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в порушення підп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України до надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Верховний Суд, у постановах від 28 березня 2023 року у справі № 810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17 дійшов висновку, що закріпленому у пункті86.7статті86 ПК Україниправу платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.

У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту86.7статті86 ПК Українидає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємної частини.

За висновками Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2024 р у справі № 640/20970/22 «Для обчислення строку, про який йдеться в пункті86.7статті86 ПК України- 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), слід визначити дату початку його перебігу та дату (час) закінчення перебігу означеного строку.

Так, зі змісту пункту86.7статті86 ПК Україничітко та однозначно слідує, що датою початку перебігу строку на подання заперечень на акт перевірки є день, наступний за днем отримання акта (довідки).

Щодо тривалості означеного строку слід зазначити, що він обчислюється саме в робочих днях (без урахування вихідних та святкових днів).

Норма статті86 ПК України, окрім строку, не визначає переліку способів подання заперечень на акт перевірки, у зв`язку з цим для надання оцінки доводам ГУ ДПС в частині тривалості "робочого дня", вжитого в означеній нормі, колегія суддів вважає за необхідне звернутись до інших приписівПК України, які врегульовують питання листування платників податків та контролюючих органів, адміністративного оскарження.

Слід зазначити, що саме акт перевірки є підтвердженням негативного результату податкової перевірки і в подальшому створює негативні наслідки для платника податку. Відповідно, першим етапом оскарження в адміністративному порядку висновків такого акта перевірки є подача заперечень на акт перевірки та додаткових документів і пояснень відповідно до пункту86.7статті86 ПК України.

Подібного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 14 травня 2019 року у справі № 813/2635/16, вказавши, що нормамиПодаткового кодексу Українипередбачено не лише судовий порядок оскарження рішень податкового органу, а також і адміністративний, в якому надання заперечень та документів, які не були враховані контролюючим органом під час перевірки, є складовою частиною такого порядку.»

Заперечення на акт перевірки позивачем було своєчасно здано на пошту в останній (десятий) робочий день строку на подання таких заперечень.

Отже, податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм пункту86.7статті86 ПК України, які мають характер істотних порушень прав платника, а тому не можуть не впливати на оцінку правомірності цього податкового повідомлення-рішення. Не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимогам частинидругоїстатті2 КАС України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9). Відтак, це податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимогипідлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1000 від 09.12.2021

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 255 ,262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦТРАНС» (пр. Правди, буд. 85, м. Київ, 04208, код ЄДРПОУ 02772037) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №860640417 від 29.11.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦТРАНС» (пр. Правди, буд. 85, м. Київ, 04208, код ЄДРПОУ 02772037) витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Врона