Рішення

від 30.04.2025 по справі 212/3984/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/3984/25

2/212/2752/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

при секретарі Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/3984/25 за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа: Друга Краматорська державна нотаріальна контора, -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2025 року позивачка звернулась до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На території м. Часів Яр після смерті матері позивачки відкрилась спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, кв. АДРЕСА_2 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності за законом від 17.12.2010 року. 11.03.2025 року позивачка звернулась до державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори, Костюкової Н. С., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері. Однак нотаріусом прийнято постанову від 11.03.2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкоємиця за законом не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та заяву про прийняття спадщини не подавала в передбачений законом строк. Натомість, ОСОБА_1 для отримання спадщини не мала можливості вчасно звернутися із заявою до нотаріуса у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оскільки територія Часовоярської міської територіальної громади за Наказом Мінреінтеграції від 06.03.2023 року № 80 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» належить до переліку територій активних бойових дій, а дата початку активних бойових дій відповідно 24.02.2022 року. Отже, вважає, що передбачений законом строк на прийняття спадщини нею був пропущений з поважних причин, оскільки це було пов`язано з об`єктивними непереборними та істотними труднощами, що призвело до вимушеного її переселення. Таким чином після смерті матері 19 вересня 2022 року позивачка не мала змоги належним чином протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця звернутися до нотаріуса, у зв`язку з вимушеним переміщенням до більш безпечного місця проживання під час військової агресії російської федерації проти України. Враховуючи викладене, просила суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Позивачка, ОСОБА_1 , до суду не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, надавши заяву з проханням розглянути справу в її відсутність, яка просила суд при цьому задовольнити заявлені нею позовні вимоги.

Представники відповідача, Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, у судове засідання також не з`явились, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за їх відсутності відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа у судове засідання також не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не надавши жодних заяв чи клопотань по суті справи.

За ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що підстави, визначені ст. 223 ЦПК, для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні, внаслідок чого суд розглянув справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріалисправи таоцінивши їху сукупності,суд дійшоввисновку пронеобхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, уродженкою м. Часів Яр, яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту позивачки (серія НОМЕР_1 ).

При цьому відповідно до довідки від 27.02.2023 року № 1426-5002608314 вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо перемішеною особою, яка була вимушена переміститись до АДРЕСА_3 .

Згідно із свідоцтвом про народження, виданим 27.12.1963 року (серія НОМЕР_2 ), вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

На підставі свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 17.02.1989 року (серія НОМЕР_3 ), вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано, актовий запис № 95 від 17 лютого 1989 року.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 04.12.1992 року (серія НОМЕР_4 ), вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 одружились 4 грудня 1992 року, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 липня 2006 року, виданого відділом з реформування управління та утримання житлового фонду Артемівської міської ради, вбачається, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/2 частки кожному, право власності на яку було зареєстровано КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації» від 20.07.2006 року, що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 09.12.2010 року.

У свою чергу відповідно до свідоцтва про право власності за законом від 17.12.2010 року, виданого державним нотаріусом Часів Ярської державної нотаріальної контори, було посвідчено, що спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .

Також судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 5 жовтня 2022 року Саксаганським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1411 від 5 жовтня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років у м. Часів Яр.

Натомість, згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11.03.2025 року було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та заяву про прийняття спадщини не подавала у визначений законом шестимісячний строк.

Так встановлено судом, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вона була зареєстрована одна у кв. АДРЕСА_5 , що підтверджується інформацією Часовоярської міської військової адміністрації від 3 березня 2025 року.

Суд вказує, що згідно із ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 2 ст. 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи.

На підставі ст. 1261 ЦК в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При цьому на підставі п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини.

Суд на підставі встановлених обставин справи зазначає, що за змістом ст. 1272 ЦК поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Таким чином, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску 6-місячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2018 року по справі № 681/203/17-ц.

Суд зазначає, що з 24.02.2022 р. по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Крім того суд врахував, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, яка була вимушена внутрішньо переміститися за межі свого місця проживання у м. Часів Яр внаслідок збройної агресії російської федерації саме протягом визначеного законом шести місячного строку для прийняття спадщини після смерті своєї матері шляхом подання відповідної заяви до нотаріусу.

Також суд враховує, що територія Часовоярської міської територіальної громади за Наказом Мінреінтеграції від 06.03.2023 року № 80 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» належить до переліку територій активних бойових дій з 24.02.2022 року.

Суд зауважує, що на законодавчому рівні не визначено конкретних причин, які свідчать про поважність пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини, тому вирішуючи даний спір, суд вважає, що встановлені обставини свідчать про наявність об`єктивних та істотних труднощів для заявника, яких вона мала для реалізації свого права на отримання спадку після смерті своєї матері, ОСОБА_2 .

Таким чином на підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що позивачка мала об`єктивні перешкоди для реалізації свого права на набуття спадку після смерті матері, тому суд дійшов переконання про наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строків прийняття спадщини, внаслідок чого за ч. 3 ст. 1272 ЦК це є підставою для визначення їй додаткового строку у вигляді двох місяців, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Отже, суд встановив, що спадкоємець довів, що через не проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем, не маючи об`єктивної можливості подати заяву про прийняття спадщини внаслідок окупації території Часовоярської територіальної громади внаслідок збройної агресії Росії, пропущений строк для подачі заяви для прийняття спадщини був ОСОБА_1 з поважних причин.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа: Друга Краматорська державна нотаріальна контора, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,додатковий двомісячнийстрок здня набраннярішенням судузаконної силина поданнянотаріусу заявипро прийняттяспадщини,що відкриласьпісля смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 30 квітня 2025 року.

Суддя: Д. О. Козлов