Рішення

від 14.04.2025 по справі 640/840/22

НЕ ВКАЗАНО

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року Справа№640/840/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі позивач, АТ «Укргазвидобування») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати висновок № UA-2021-06-22-007248-с від 23.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 січня 2022 року відкрито провадження у справі.

Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Куденкову К.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 12.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження.

На обґрунтування позову Акціонерне товариство «Укргазвидобування» посилається на те, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-06-22-007248-с порушує права позивача, суперечить ст. 19 Конституції України, ст. ст. 8, 22, 31 Закону України «Про публічні закупівлі» і не відповідає критерію законності, визначеному у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що приймаючи акт індивідуальної дії зобов`язального характеру про необхідність про необхідність усунення правопорушення відповідач повинен визначити імперативний обов`язковий спосіб його усунення. Вважає, що спірний висновок прийнятий з ігноруванням вимог пропорційності. Відповідач не визначив конкретний спосіб усунення порушення.

Також позивач вважає, що запитувана 17.12.2021 інформація була надана у встановлений строк. Вважає, що запитувана інформація виходить за межі предмета моніторингу. Посилається на відсутність у відповідача повноважень здійснювати моніторинг на території інших адміністративно-територіальних одиниць через відсутність доручення голови Держаудитслужби або його заступників.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивач на порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону №922 не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, тому встановлено порушення ч. 5 ст. 8 вказаного Закону. Вважає, що оскаржуваний висновок складений є обґрунтованим, складений у межах повноважень та в спосіб, передбачений законодавством.

Позивач надав відповідь на відзив. Зазначає, що враховуючи відсутність на законодавчому рівні обов`язкових для позивача вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, отримання зазначеної інформації, виходить за межі предмета моніторингу процедури закупівлі 21Т-144_43120000-0 - Врубові та тунелепрохідні, бурильні чи прохідницькі машини для добування вугілля чи гірських порід (Запасні частини до багаторозмірних ключів), ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-22-007248-c. АТ «Укргазвидобування» не зобов`язане надавати інформацію та документи на запит відповідача в межах моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів в цій частині, а тому ненадання такої інформації не може розглядатись як порушення законодавства, оскільки законодавством такий обов`язок не передбачено. Відповідач при наявності аналогічних обставин в одних випадках приймає пояснення позивача та не встановлює порушень, а в інших навпаки, що свідчить про порушення принципів юридичної визначеності та належного урядування. У наказі Східного офісу Держаудитслужби від 17.12.2021 р. № 624 про початок моніторингу процедури закупівель № UA-2021-06-22-007248-c, який розміщено за вебадресою https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-22-007248-c відсутнє посилання на відповідне доручення голови Держаудитслужби або його заступників, що свідчить про відсутність підтвердження повноважень Східного офісу Держаудитслужби здійснювати моніторинг на території інших адміністративно-територіальних одиниць, зокрема за місцезнаходженням Позивача (м. Київ).

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

До суду надане доручення заступника голови Держаудитслужби від 15.11.2021 № 003100-18/14497-2021 щодо проведення моніторингу процедур закупівель, зокрема UA-2021-06-22-007248-c.

Отже, посилання позивача на відсутність доручення голови Держаудитслужби або його заступників є помилковим.

На підставі наказу Східного офісу Держаудитслужби від 17.12.2021 №624 проведено моніторинг процедур закупівлі UA-2021-06-22-007248-c, Врубові та тунелепрохідні, бурильні чи прохідницькі машини для добування вугілля чи гірських порід (Запасні частини до багаторозмірних ключів), яка проводиться АТ "Укргазвидобування", очікувана ваптість закупівлі 9 912 797,00 грн.

17 грудня 2021 року відповідачем здійснено запит замовнику (позивачу) на пояснення.

У вказаному запиті відповідач зазначив, що в межах проведення моніторингу процедури закупівлі 21Т-144_43120000-0 - Врубові та тунелепрохідні, бурильні чи прохідницькі машини для добування вугілля чи гірських порід (Запасні частини до багаторозмірних ключів) (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-06-22-007248-c) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 № 3, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів), яким чином та на підставі яких документів позивачем здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість.

Також відповідач просив надати посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі. Указано, що пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

21 грудня 2021 року позивач надав відповідь на вказаний запит, в якій зазначив, що розрахунок очікуваної вартості, технічні та якісні вимоги до предмета закупівлі визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування».

Також позивач зазначив, що предметом моніторингу може бути лише перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Однак, Закон чи інші нормативно-правові акти у сфері закупівель не встановлюють обов`язкових вимог щодо порядку обчислення Товариством, як замовником, очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов`язок Товариству визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року N 275, оскільки остання має рекомендаційних характер. Також позивач звернув увагу на те, що на нього не поширюються вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. N 710 "Про ефективне використання державних коштів", якою передбачено обов`язок головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки та підприємств, які використовують кошти державного бюджету забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації на власному веб-сайті.

У відповіді від 21 грудня 2021 року на запит позивач вказав, що враховуючи відсутність на законодавчому рівні обов`язкових для нього вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, отримання зазначеної інформації виходить за предмет моніторингу процедури закупівлі 21Т-144 (ідентифікатор закупівлі № UA-2021-06-22-007248-c). Крім того, зазначив, що АТ «Укргазвидобування» не зобов`язане надавати інформацію та документи на запит Державної аудиторської служби в рамках моніторингу вказаної процедури відкритих торгів.

Відповідачем складений висновок від 23.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-22-007248-c.

У вказаному висновку зазначено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі замовнику (позивачу) направлено через електронну систему закупівель запит про надання пояснень з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів». Однак Замовник на порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.

За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області зобов`язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшомуё зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності висновку відповідача, складеного за результатами моніторингу процедури закупівлі.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Приписами частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Отже, надання пояснень, інформації та документів є обов`язком замовника, який зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

У постанові від 5 грудня 2024 року у справі № 620/16035/23 Верховний Суд зазначив, що на сьогодні важливим питанням є ефективне використання фінансового ресурсу держави. Відповідно до чинного законодавства Держаудитслужба та її структурні підрозділи управління є контролюючими органами в системі закупівель та здійснюють державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Частиною першою статті 5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель, зокрема, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель (пункт 3 частини першої статті 5 Закону №922-VIII).

Ненадання позивачем на вимогу відповідача запитуваних документів ставить під сумнів дотримання ним принципу здійснення публічних закупівель відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Крім того, невиконання позивачем вимоги, позбавляє позивача можливості дослідити питання відповідності технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідності умов договору вимогам законодавства тощо.

Судом встановлено, що надаючи відповідь від 21.12.2021 на запит контролюючого органу, позивач не надав запитувані контролюючим органом документи, зміст яких та власне їх наявність у замовника закупівлі дає можливість перевірити дотримання ним принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також мети здійснення публічних закупівель, здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, за використанням бюджетних коштів в сумі 9 912 797,00 грн, а також дослідити питання щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Натомість позивач у наданій відповідачу відповіді повідомив про те, що розрахунок очікуваної вартості, технічні та якісні вимоги до предмета закупівлі визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування». Також позивачем наведене доводи щодо не розповсюдження на нього вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710.

Ураховуючи зазначені норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що ненадання позивачем запитуваних документів контролюючому органу призвело до порушення вимог пункту 3 частини першої статті 5 та абзацу першого частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII, а саме: ненадання інформації та документів щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій, які є предметом дослідження в рамках моніторингу предмету закупівлі; недотримання принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також мети здійснення публічних закупівель, оскільки ненаданням документів щодо процедури закувлі контролюючий орган позбавлено можливості здійснити в ході моніторингу закупівлі контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, за використанням бюджетних коштів в сумі 9 912 797,00 грн, а також дослідити питання щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 620/16033/23, а також у постанові від 27 червня 2024 року у справі № 620/16034/23.

Щодо посилання позивача на не розповсюдження на нього дії п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» суд зазначає наступне.

Запит відповідача від 17.12.2021 не містить посилання на вказану Постанову. При цьому, в оскаржуваному висновку відповідач посилається на вказану Постанову.

Водночас застосування абзацу першого частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII не залежить від розповсюдження або не розповсюдження на позивача дії п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710.

Обов`язок замовника надати запитувані пояснення (інформацію, документи) виникає на підставі приписів безпосередньо Закону №922-VIII і не залежить від застосування вказаної Постанови.

У позовній заяві позивач не спростовує того, що він є замовником в розумінні пункту 8 частини першої статті 1 і статті 2 Закону № 922-VIII, тому він має обов`язки згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Також суд зазначає, що відповідач не наводив висновків щодо додержання або не додержання позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання позивача на не розповсюдження на нього дії п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 не має значення під час вирішення питання щодо належного виконання ним обов`язку, передбаченого абзацом першим частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Також суд зазначає, що повідомлення позивачем про те, що розрахунок очікуваної вартості, технічні та якісні вимоги до предмета закупівлі визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування», - не є належним виконання обов`язку замовника щодо надання пояснень (інформації, документів) відповідно до наведених приписів законодавства.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач правильно встановив порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Щодо способу усунення порушень, визначеного відповідачем у оскаржуваному висновку, суд зазначає наступне.

З положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII та пункту 1 Розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552, випливає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII закріплено, що орган державного фінансового контролю має право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

Спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом №922-VIII, ні Порядком №552, а тому орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

В оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема «здійснити заходи, направлені на притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Суд також звертає увагу на те, що визначений спосіб усунення виявлених порушень у спірній ситуації є пропорційним із виявленим порушенням, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на недопущення їх вчинення у подальшому.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 30 серпня 2024 року у справі № 480/2102/22

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Крім того, суд зауважує, що зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. У силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності, є прерогативою позивача.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №160/20811/22.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код: 30019775; 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) до Східного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код: 40477689; 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22) про визнання протиправним і скасування висновку відмовити повністю.

Повне рішення суду складено 28 квітня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков