Рішення від 29.04.2025 по справі 640/15872/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 року Справа№640/15872/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді- Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві код щодо нездійснення заліку частини надміру сплаченого Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») податку на прибуток в розмірі 3343738,82 гривень за погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2417897,58 гривень протиправною та зобов`язати здійснити такий залік;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, (Державне підприємство «Укрекоресурси»), є правонаступником Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси», створеної на підставі постанови КМУ від 26 липня 2001 року № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» та здійснює свою діяльність відповідно до нової редакції Статуту затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 20 січня 2020 року № 98. Відповідно до Витягу по платнику податків Державне підприємство «Укрекоресурси» з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, станом на 01.12.2021 року по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» обліковується позитивне сальдо в розмірі 3 343 738,82 гривень. Наразі за Державним підприємством «Укрекоресурси» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. Позивач зауважив, що своїм листом від 28.01.2022 року № 9 позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач) із заявою провести залік переплати по податку на прибуток підприємств в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2417897,58 грн. На вказану заяву позивач від відповідача отримав відмову в її задоволенні. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача відповідач виходив з того, що згідно з п. 43.3 ст. 43, п. 102.5 ст. 102 ПК України заява про повернення наміру сплачених грошових зобов`язань та про зарахування переплати в рахунок майбутніх платежів згідно декларації з податку на прибуток можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати. Позивач вважає відмову відповідача незаконною та необґрунтованою. Позивач зауважив, що в нього наявне грошове зобов`язання - заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є 1) будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та 2) з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, 3) а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Отже, позивач вважає, що сплата заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2417897,58 грн. самостійно позивачем можлива за рахунок суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.12.2021 року по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» обліковується позитивне сальдо в розмірі 3 343 738,82 гривень. Таким чином, за рахунок цих коштів позивач може сплатити заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. Так, пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Таким чином, позивач може в два способи самостійної сплати заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. за рахунок суми надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 гривень: 1) шляхом заліку цих сум або 2) шляхом повернення надміру сплаченого податку. Позивач закцентував свою увагу на тому, що за приписами статей 43 та 102 ПК України обмеження щодо звернення до податкового органу строком 1095 днів встановлено для заяв саме про повернення надміру сплачених податків. Однак, він звертався до відповідача не із заявою про повернення надміру сплачених податків, а саме із заявою про залік надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 гривень на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. Позивач зазначив, що чинний ПК України не передбачає строкових обмежень щодо можливості проведення заліку між грошовими зобов`язаннями, право на яке передбачено пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України. Втім, не враховуючи наведеного, відповідач, отримавши заяву позивача від 28.01.2022 про залік між грошовими зобов`язаннями - надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 гривень на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897, 58 грн. - безпідставно послався на вимоги статей 43 та 102 ПК України, які стосуються повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач) було надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив наступне, що як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2022 ДП «Укрекоресурси» звернулось до контролюючого органу з заявою №09 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 03.02.2022 №13453/6) про погашення грошового зобов`язання по сплаті ПДВ шляхом заліку частини надміру сплаченого податку на прибуток. Відповідач зауважив, що порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань регулюються ст.43, ст.102 ПК України та наказом Мінфіну від 11.02.2019 №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені» (далі - Порядок №60). За приписами ст.43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету: повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4. ст.43 ПК України). Таким чином, виходячи з приписів п.43.4. ст.43 ПК України, повернення переплати можливе різними шляхами, зокрема, і шляхом перерахування коштів на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. Саме з наміром повернення переплати з податку на прибуток шляхом перерахування коштів на погашення податкового боргу з інших платежів (ПДВ) і звернувся позивач до контролюючого органу з заявою від 28.01.2022 №09. При цьому, приписами п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Тобто, платник податків може скористатися заліком надміру сплачених сум з податку на прибуток в рахунок майбутніх нарахувань лише по цьому податку (податку на прибуток), а не в рахунок майбутніх нарахувань по іншому податку. Отже, зважаючи на те, що платник податків звернувся 28.01.2022 саме із заявою про погашення грошового зобов`язання шляхом перерахування коштів з одного платежу (ПДВ) за рахунок існуючої переплати з іншого платежу (податку на прибуток), контролюючим органом абсолютно обґрунтовано було розглянуто вказану заяву у порядку ст.43 ПК України. Відповідач зауважив, що за результатами розгляду вищенаведеної заяви контролюючим органом листом від 09.02.2022 №12923/6/26-15-04-03-07 повідомлено платника податків про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви. Висновки контролюючого органу, викладені у відповіді від 09.02.2022 №12923/6/26-15-04-03-07 є абсолютно обґрунтованими. Відповідач закцентував свою увагу на тому, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПК України). Отже, відповідно до положень статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань є насамперед подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до визначених статтею 102 ПК України строків, факт такої надмірної сплати (або помилкової), відсутність боргу. Так, згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника ДП «Укрекоресурси» станом на дату звернення до контролюючого органу з заявою від 28.01.2022 за кодом бюджетної класифікації 11020100 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності) обліковувалась переплата в сумі 3 343 738,82 гривень. Однак, зазначена сума переплати виникла у 2016 році та обліковується понад 1095 днів. Таким чином, з огляду на наведене вище, контролюючим органом правомірно і обґрунтовано листом від 09.02.2022 №12923/6/26-15-04-03-07 повідомлено платника податків про відсутність підстав для задоволення заяви від 28.01.2022 №09 про погашення грошового зобов`язання, зважаючи на те, що ДП «Укрекоресурси» порушено строки, встановлені ст.ст. 43 і 102 ПК України, для звернення із такою заявою. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача в якому зазначив наступне, що він не звертався до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, а звертався до відповідача із заявою про залік надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3343 738,82 гривень на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2417897,58 грн. Позивач наголосив на тому, що відповідач стверджує, що згідно положень ст.43 ПК України обов`язковою умовою здійснення повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань є відсутність податкового боргу. Проте така позиція відповідача є абсурдною та позовних вимог не спростовує, оскільки відповідач знову стверджує про повернення коштів, в той час як спірні правовідносини стосуються їх заліку. Позивач просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/15872/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року адміністративну справу за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач: Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.07.1998 за № 10701200000001037 (код ЄДРПОУ 20077743), зареєстроване за адресою: вул. Лобачевського, буд. 23-В, Дніпровський р-н, м. Київ, Україна, 02090.

Державне підприємство «Укрекоресурси», є правонаступником Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси», створеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» та здійснює свою діяльність відповідно до нової редакції Статуту затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 20 січня 2020 року № 98.

Державне підприємство «Укрекоресурси» перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (Дніпровський район м. Києва) як платник податків за основним місцем обліку з 09.06.1998 за № 18791.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011), в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу по платнику податків Державне підприємство «Укрекоресурси» з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, станом на 01.12.2021 року по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» обліковується позитивне сальдо в розмірі 3 343 738,82 гривень (рядок №14 в інформації).

В свою чергу за Державним підприємством «Укрекоресурси» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн., що не заперечується сторонами по справі.

Позивачем 28.01.2022 року №09 на адресу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві було надіслано заяву з проханням здійснити залік частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень. Дана заява була вмотивована наступним: - «Відповідно до Витягу по платнику податків Державне підприємство «Укрекоресурси» з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, станом на 01.12.2021 року по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» обліковується позитивне сальдо в розмірі 3 343 738,82 гривень. Разом з цим, Державне підприємство «Укрекоресурси» є боржником у численних виконавчих провадженнях, в межах яких накладено арешт на рахунки підприємства, що призвело до несвоєчасного погашення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та виникнення недоїмки. Внаслідок чого, рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ був заблокований, що унеможливило здійснювати господарську діяльність. Станом на дату звернення до ГУ ДПС у м. Києві з цією заявою за Державним підприємством «Укрекоресурси» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. У відповідності до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Положеннями п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на залік або повернення надміру сплачених, а також надміру стягнених сум податків і зборів, пені і штрафів. Таким чином, позивач може в два способи самостійної сплати заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. за рахунок суми надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 гривень; 1) шляхом заліку цих сум або 2) шляхом повернення надміру сплаченого податку. При цьому, чинний ПК України не передбачає строкових обмежень щодо можливості проведення заліку між грошовими зобов`язаннями, право на яке передбачено пп. 17.1.10 п.17.1 ст. 17 ПК України. Такі обмеження передбачено виключно для повернення надміру сплаченого податку.

Відповідачем було надано відповідь від 09.02.2022 року №12923/6/26-15-04-03-07 наступного змісту: - «Механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань передбачено ст. 43 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс). Відповідно до п.п.14.1.115 п. 14.1 ст.14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Кодексом передбачено подання платником заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно, від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4. ст.43 Кодексу). Крім того, з 01 листопада 2019 року в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені застосовується наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341. Одночасно припиняється приймання органами Державної казначейської служби України паперових висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені. Згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника ДП «Укрекоресурси» станом па 08.02.2022 за кодом бюджетної класифікації 11020100 (податок на прибуток підприємства і організацій, то перебувають у державній власності) обліковується переплата в сумі 3 343 738,82 гривень. Зазначена сума переплати виникла у 2016 році та обліковується понад 1095 днів. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом па підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів для виникнення помилкового та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п.102.5 ст.102 Кодексу). Повернення помилково та/або надміру сплачених сум, що перевищує строки визначені ст. 102 Кодексу не є можливим. Разом з цим, відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Кодексу платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктом 87.1 статті 87 Кодексу встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Тобто, платник може скористатися заліком надміру сплачених сум з податку на прибуток в рахунок майбутніх нарахувань по зазначеному податку. Враховуючи вищезазначене, Головне управління ДПС заяву ДП «Укрекоресурси» від 28.01.2022 № 09 (вх. від 03.02.2022 № 13453/6) про погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість шляхом заліку частини надміру сплаченого податку на прибуток залишає без розгляду».

Судом було встановлено з наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника позивача за кодом бюджетної класифікації 11020100 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності) за 2015 2022 роки, сума переплати саме у розмірі 3343738,82 грн. виникла у позивача з 09.11.2017 року де в графі «Опис операції» зазначено 176.01 Зменшено переплату Судова ухвала №826/15314/15 по Податкове повідомлення-рішення (форма ПС) №0090271212 від 20.10.2017 року.

Позивач у своїй відповіді на відзив на позовну заяву зазначив наступне: - «Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Отже, за приписами статей 43 та 102 ПК України обмеження щодо звернення до податкового органу строком 1095 днів встановлено для заяв саме про повернення надміру сплачених податків. Однак, позивач звертався до відповідача не із заявою про повернення сплачених податків, а саме із заявою про залік надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 гривень на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2417897,58 грн.».

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що спірним питанням в даній справі є не зарахування відповідачем позивачу заліку частини надміру сплаченого ним податку на прибуток в розмірі 3334738,82 грн. на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2417897,58 грн. саме через пропущений позивачем строк подання відповідної заяви, який становить 1095 днів.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За приписами пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 43.1-43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

За приписами п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положеннями пункту 102.5 ст. 102 ПК України також передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Взаємовідносини територіальних органів Державної податкової служби України її територіальних органів та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентуються Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі за текстом - Порядок № 60).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку № 60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку, у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на єдиний рахунок (у разі його використання);

на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку №60, після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку №60, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

[…].

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно з п. 87.1. ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом є одночасна наявність наступних обставин: 1) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 2) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.

Отже аналіз наведених правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що поверненню/взаємозаліку в рахунок погашення іншого податкового боргу - підлягають грошові кошти, що обліковуються за платником податку як переплата з обов`язкових платежів, за умови подання заяви про повернення коштів на рахунок платника податків у визначений законом строк.

Як встановлено судом, відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 01.12.2021 року за Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною обліковувалась переплата за податок на прибуток підприємств та організацій що перебувають у державній власності у сумі 3343738,82 грн., в той же час за цими ж даними у підприємства обліковувалась заборгованість з податку на додану вартість у сумі 2417897,58 грн.

Бажаючи здійснити взаємозалік частини переплати в частину погашення податкового боргу позивачем до Головного управління ДПС у місті Києві від 28.01.2022 року було надіслано заяву, в якій він просив - здійснити залік частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343 738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень.

В свою чергу Головне управління ДПС у місті Києві надало відповідь від 09.02.2022 року на заяву позивача, в якій залишив її без розгляду мотивуючи це наступним - згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника ДП «Укрекоресурси» станом на 08.02.2022 за кодом бюджетної класифікації 11020100 (податок на прибуток підприємства і організацій, то перебувають у державній власності) обліковується переплата в сумі 3 343 738,82 гривень. Зазначена сума переплати виникла у 2016 році та обліковується понад 1095 днів. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом па підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від для виникнення помилкового та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п.102.5 ст.102 Кодексу). Повернення помилково та/або надміру сплачених сум, що перевищує строки визначені ст. 102 Кодексу не є можливим.

Тобто по суті відповідачем було відмовлено враховуючи строк подання позивачем цієї заяви пізніше 1095 дня від 2016 року.

В свою чергу, суд не може з цим погодитись, оскільки відповідачем не доведено ознайомлення позивача про наявність у нього в 2016 році цієї переплати, також судом встановлено, що сума переплати саме в розмірі - 3 343 738,82 гривень, згідно картки ІКП по позивачу виникла у нього лише 09.11.2017 року.

Слід також зауважити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-ІХ, який набрав чинності 18 березня 2020 року підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 52-2 такого змісту (частина четверта): на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 року №591-IX, який набрав чинності 29 травня 2020 року, а абзаці десятому пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Згідно абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 29 травня 2020 року) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»№ 104 від 17.02.2021року, установлено на території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) до 30 квітня 2021 р., продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р.№ 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Тільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» пункт 1 - відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Слід зауважити, що норми абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на 01.01.2022 року, оскільки заява про взаємозалік була подана позивачем 28.01.2022 року) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, якщо навіть взяти розрахунок строків звернення з даною заявою з початку виникнення суми переплати у позивача - 3 343 738,82 гривень, згідно картки ІКП станом на 09.11.2017 року та дату початку карантину, з якої були зупинені строки 1095 днів, тобто 18.03.2020 року, цей строк становить 865 днів, що з урахуванням норм Податкового кодексу України не є пропущеним, оскільки з 18.03.2020 по 28.01.2022 року (дату подачі відповідної заяви про взаємозалік) ці строки були зупинені.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд вважає належним способом захисту прав позивача шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо нездійснення заліку частини надміру сплаченого позивачем податку на прибуток в розмірі 3343738,82 грн. на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2417897,58 грн., та як похідна вимога, зобов`язання відповідача здійснити позивачу залік частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343 738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №80 від 22.02.2022 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним стягнути судовий збір у сумі 2481,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Питання стягнення судових витрат за правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. в даному рішенні не вирішувалось за відсутністю в матеріалах справи відповідних доказів в частині оплати послуг адвоката позивачем, але відповідно до приписів ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України це питання може бути вирішено шляхом подання заяви учасником справи та розглядом додаткового рішення виключно з цього питання. Отже, в цій вимозі позивача слід відмовити.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Керуючись ст.ст.2,5-10,72-90,139,242-246,205,250,255,257-263,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») (адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, ЄДРПОУ: 20077743) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011) щодо нездійснення заліку частини надміру сплаченого Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») (ЄДРПОУ: 20077743) податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 грн. на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011) здійснити залік Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») (ЄДРПОУ: 20077743) частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343 738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ: 44116011) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») (адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, ЄДРПОУ: 20077743) судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 квітня 2025 року.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець