Рішення від 25.04.2025 по справі 240/16749/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/16749/24

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби України №101000/2023/000241/1 від 31.08.2023 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову вказано, з метою проведення митного оформлення придбаного транспортного засобу позивачем митному органу подано декларацію №23UА101020032986U6 від 30.08.2023 разом з документами на підтвердження визначеної митної вартості.

Натомість відповідачем зазначені документи враховано не було, оскільки такі містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у зв`язку з чим прийнято спірне рішення.

Зі змістом оскаржуваного рішення позивач не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав та без урахування поданих документів на підтвердження митної вартості товару.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15.10.2024.

15.10.2024 судове засідання відкладено на 05.11.2024.

Судове засідання 05.11.2024 відкладено на 19.11.2024.

18.11.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судовому засіданні 19.11.2024 явку представника позивача визнано обов`язковою, витребувано договір про надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка", засідання відкладено на 10.12.2024.

Судове засідання 10.12.2024 відкладено за клопотанням представника позивача на 24.12.2024.

Судове засідання 24.12.2024 відкладено за клопотаннями представників сторін на 21.01.2025.

В судовому засідання 21.01.2025 представник відповідача щодо слухання справи за відсутності іншої сторони не заперечила, надала пояснення щодо суті спору. Засідання відклали на 03.02.2025 з метою отримання договору про надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка".

На виконання ухвали суду від 21.01.2025 представником позивача 03.02.2025 надано копію договору про надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка".

Протоколом суду від 03.02.2025 здійснено перехід до розгляду справи у письмовому провадженні.

05.02.2025 представником відповідача подано заяву про повернення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю у представника позивача - адвоката Косянчука С.В. права підпису і подання позову до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка".

Вказана заява визнається судом безпідставною, оскільки згідно п.2.1 наданого до матеріалів справи договору про надання правової допомоги від 01.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" та Адвокатським об`єднанням "Прімус Партнерс" в особі Керуючого Адвокатським об`єднанням Косянчуком Сергієм Вікторовичем визначено обов`язки Адвокатського об`єднання, серед яких: оформлення та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом.

У відповіді на відзив позивач вказав, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, між ТОВ "Інтерспецтехніка", в особі директора Марківа Вячеслава Васильовича, який діє на підставі Статуту та компанією CVEXPORTDIRECT LIMITED (Великобританія), в особі директора Россіянського Вадима укладено договір міжнародної купівлі-продажу№1-2019 від 13.11.2019 (а.с.115-117), на підставі якого в подальшому між сторонами приймались:

- додаток № 24 від 01.11.2022 (а.с.41-42);

- додаток № 30 від 15.08.2023 (а.с. 25-26).

На виконання умов додатка № 30 до договору міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019 між сторонами 15.08.2023 оформлено інвойс №1926 про оплату товару: Mercedes-Benz Sprinter 313, номер кузова НОМЕР_1 , country of origin Germany, yesr of manuf.: 2014, weight:1839 kg у розмірі 4100 GBP (а.с. 23, 24).

З метою митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу: Mercedes-Benz Sprinter 313, номер кузова НОМЕР_1 позивачем митному органу подано митну декларацію № 23UА101020032986U6 від 30.08.2023 (а.с.43).

До митної декларації долучено такі документи: договір міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019 (а.с.115-117), додаток №24 від 01.11.2022 (а.с. 41-42), додаток №30 від 15.08.2023 (а.с. 25-26), інвойс № 1926 від 15.08.2023 (а.с. 23, 24), товарно-транспортну накладну №155484 від 24.08.2023, декларація про походження товару № 1926 від 15.08.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 8 від 16.08.2023 (а.с.28-29), фото транспортного засобу (а.с. 37,38), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 10.01.2023 (а.с.51-52), експортну декларацію №23GВ00006015489АВ6 від 24.08.2023 (а.с.39-40), звіт експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу №30/08/2023-1 від 30.08.2023 (а.с.30-36), заяву про визнання недійсним експертного висновку №30/08/2023-1 від 30.08.2023 (а.с. 50), звіт експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу №30/08/2023-2 від 30.08.2023, довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №29941 від 30.08.2023 (а.с.44), договір про надання послуг митного брокера №1/06/2023 від 01.06.2023.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №101000/2023/000241/1 від 31.08.2023 (а.с. 47, 48).

У зв`язку з коригуванням митної вартості Житомирською митницею 01.09.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №23UА101020032986U6 від 30.08.2023 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій (а.с.54-55).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №23UА101020032986U6 від 30.08.2023 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний позивачем.

Митна вартість імпортованого транспортного засобу декларантом була визначена відповідно до додатка № 30 від 21.07.2023 до договору міжнародної купівлі- продажу № 1-2019 від 13.11.2019 щодо поставки: Mercedes Benz Sprinter 313 CDI, номер кузова НОМЕР_1 , country of origin Germany, yesr of manuf.: 2014, weight:1839 kg у розмірі 4100 GBP, інвойсу № 1926 від 15.08.2023 та платіжної інструкції в іноземній валюті № 8 від 16.08.2023, згідно якої ТОВ«Інтерспецтехніка» сплатило на користь компанії CVEXPORTDIRECT LIMITED суму коштів у розмірі 4100 GBP із зазначенням призначення платежу у графі 70 «передоплата за Mercedes Benz Sprinter згідно контракту № 1-2019 від 13.11.2019, інвойса № 1926 від 15.08.2023».

Водночас, коригування митної вартості товару на рівні 5825,68 GBP було проведено митним органом на підставі статті 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості.

При цьому, матеріали справи не містять, та відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

У правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) вказано, що митному органу необхідно витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №23UА101020032986U6 від 30.08.2023 відповідач поставив під сумнів достовірність відомостей про заявлену митну вартість.

Зі змісту розділу 33 спірного рішення судом встановлено, що на виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 (далі -Методичних рекомендацій), митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Наданий до митного оформлення банківський платіжний документ від 16.08.2023 №8 не містить достатніх даних про товар (номер кузову, рік виготовлення тощо), тобто дані, які б могли свідчити про те, що даний платіжний документ стосується саме оцінюваного товару.

Копія митної декларації країни відправлення №23GВ00006015489АВ6 від 24.08.2023 не може бути використана для підтвердження митної вартості так як не містить цінової інформації за товар; не містить точні відомості про товар.

Наданий висновок №30/08/2023-1 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 30.08.2023 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару.

Відповідно до п. 5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Згідно із п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ повинні міститися додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки Якщо проводиться експертне дослідження (експертиза) пошкодженого КТЗ, наявність фотографій обов`язкова. Всупереч вищезазначених вимог у висновку відсутні фотографічні зображення технічного стану, характеру та обсягів пошкоджень транспортного засобу, що впливають на розрахунок його вартості.

Також, в табл..2 (ст..3) висновку експертом при зовнішньому візуальному огляді встановлено, що транспортний засіб має додатково встановлене обладнання - рефрежиратор. Разом з тим , для визначення середньої ринкової вартості, відповідно до додатків до висновку, експертом використано автомобілі, які відрізняються від оцінюваного.

Додатково наданий висновок №30/08/2023-2 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 30.08.2023 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару.

Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим до висновку не долучено документи зазначені на ст.. 5 висновку, а саме: прайс-листи фірм продавців аналогічного обладнання, інформації підприємства-виробника. Відсутність вказаної інформації та документів у додатках до Висновку позбавляє митний орган можливості перевірити заявлену інформацію. Таким чином, висновок підготовлений з порушення вищезазначеного підходу, передбаченого Національним стандартом № 1, та не може однозначно засвідчувати обґрунтованість тезисів, які у ньому наведені.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту було запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД: 23UА209180028814U1 13.06.2023 - «.1.Автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів, що був у використанні-марка: Mercedes Benz -модель: Sprinter, номер кузова: НОМЕР_3 - календарний рік виготовлення: 2014-дата першої реєстрації: 27.05.2014- номер (маркування) двигуна: н/в-тип двигуна: дизельний-робочий об`єм циліндрів двигуна: 2143куб. см.-потужність: 95 кВт-загальна кількість місць, включаючи місце водія: 3 - 5825.68 фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Щодо твердження відповідача про те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, суд зазначає наступне.

На підтвердження заявленої митної вартості товару надав митному органу додаток № 30 від 15.08.2023 до договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019, інвойс № 1926 від 15.08.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 8 від 16.08.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 10.01.2023, експортну декларацію №23GВ00006015489АВ6 від 24.08.2023, що відповідно до ч.2ст.53МК України є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п.1 додатка № 30 від 15.08.2023 до договору міжнародної купівлі- продажу № 1-2019 від 13.11.2019, предметом додатка є поставка спецтехніки: Mercedes Benz Sprinter 313 CDI, Reg: CE63 LVA, номер кузова НОМЕР_1 , country of origin Germany, yesr of manuf.: 2014, weight: НОМЕР_4 у розмірі 4100 GBP. Замовлення оформлювалося у формі інвойсу.

Згідно п. 2 вказаного додатка, загальна вартість товару, що буде поставлятись по цьому додатку, становить 4100 GBP (англійських фунтів стерлінгів).

У п. 4 додатка вказано, що оплата товару проводиться у строк 365 календарних днів з моменту поставки товару постачальнику шляхом банківського переказу на вказану суму.

Пунктом 5 визначено, що товар постачається на умовах DAP Житомир, відповідно до положень Інкотермс2010.

В описі інвойса № 1926 від 15.08.2023 зазначено, що ціна транспортного засобу Mercedes Benz Sprinter 313 CDI, Reg: CE63 LVA, номер кузова НОМЕР_1 , country of origin Germany становить 4100 GBP.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №8 від 16.08.2023 ТОВ«Інтерспецтехніка» сплатило на користь компанії CVEXPORTDIRECT LIMITED суму коштів у розмірі 4100 GBP із зазначенням призначення платежу у графі 70 «передоплата за Mercedes Benz Sprinter згідно контракту № 1-2019 від 13.11.2019, інвойса № 1926 від 15.08.2023».

Юридичні адреси та реквізити сторін, визначені у додатку №30 від 15.08.2023 до договору міжнародної купівлі-продажу №1-2019 від 13.11.2019: виконавець CVEXPORTDIRECT LIMITED Великобританія, 70 Darling road, Stockton-on-Tees, TS185ER, реєстраційний номер компанії 10519910, реєстраційний номер платника податку265038309, та замовник ТОВ«Інтерспецтехніка», вул. Коростишівська, 2-Б, м. Житомир, Житомирська обл., 10007, код ЄДРПОУ 42990779 cпівпадають із реквізитами сторін, зазначеними у інвойсі № 1926 від 15.08.2023, платіжній інструкції в іноземній валюті № 8 від 16.08.2023 та експортній декларації №23GВ00006015489АВ6 від 24.08.2023.

У додатку № 30 від 15.08.2023, інвойсі № 1926 від 15.08.2023, платіжній інструкції в іноземній валюті №8 від 16.08.2023 вказана однакова сума товару 4100 GBP (англійських фунтів стерлінгів).

Вищевказані документи не містили жодних розбіжностей щодо ціни товару, містили однакові та всі необхідні відомості, що стосувались сторін договору міжнародної купівлі-продажу № 1-2019 від 13.11.2019 та транспортного засобу Mercedes Benz Sprinter 313 CDI , Reg, однак митним органом це не враховано та всупереч ст. 53 МК України не взято до уваги.

Щодо неприйняття відповідачем до уваги звіту експертного авто- товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу, оскільки останній проведений з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, суд вказує наступне.

Так, у оскаржуваному рішенні вказано, що всупереч вимог п. 4.4 Методики до звіту не долучено усі необхідні додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта) висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.

Вказаний звіт виконаний оцінювачем за напрямом оцінки майна «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» та спеціалізаціями «Оцінка колісних транспортних засобів» Пахнюком Сергієм Станіславовичем (кваліфікаційне свідоцтво МФ № 116 від 12.12.2020).

Серед переліку нормативно-правових актів та довідкових джерел інформації, використаних під час дослідження зазначена вищезгадана Методика.

Зміст таблиці № 1 звіту підтверджує дослідження саме транспортного засобу «вантажний автомобіль Mercedes Benz Sprinter, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , 2014 р.в., власник ТОВ «Інтерспецтехніка».

На сторінці3 звіту у розділі «Визначення ринкової вартості дорожнього транспортного засобу» у таблиці № 3 серед найменування факторів, що впливають на процент зниження вартості КТЗ встановлено дефекти, серед яких дефекти ЛФП 3,0%, потертості оббивки сидінь та салону 2,0%, деформації без пошкодження ЛФП- 3,0%.

Разом показник Дз% зменшення вартості КТЗ становить 14%.

Аналіз вказаних у звіті даних підтверджує, що саме досліджуваний транспортний засіб заявлений позивачем до митного оформлення за митною декларацією №23UА101020032986U6 від 30.08.2023.

Крім того, звертаємо увагу, що звіт експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу не входить до переліку документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, а тому його відсутність не може бути підставою прийняття рішення про коригування митної вартості.

Відтак, рішення митного органу не брати до уваги звіт, жодним чином не може впливати на прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Щодо застосування митним органом резервного методу для визначення митної вартості товару, слід зазначити наступне.

Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 міститься висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Прийняте рішення про коригування митної вартості товарів відповідач обґрунтовує тим, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст.53МКУкраїни, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Для розрахунку митної вартості імпортованого товару застосовано резервний метод, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД: 23UА209180028814U1 13.06.2023 - «.1.Автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів, що був у використанні-марка: Mercedes Benz -модель: Sprinter, номер кузова: НОМЕР_3 - календарний рік виготовлення: 2014-дата першої реєстрації: 27.05.2014- номер (маркування) двигуна: н/в-тип двигуна: дизельний-робочий об`єм циліндрів двигуна: 2143куб. см.-потужність: 95 кВт-загальна кількість місць, включаючи місце водія: 3 - 5825.68 фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Як визначено у рішенні про коригування митної вартості товарів №101000/2023/000241/1 від 31.08.2023, джерелом вищевказаної інформації щодо товарів, митне оформлення яких уже здійснено, міститься в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 встановлено, що посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64МКУкраїни з обов"язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідач надав опис схожого товару за МД№23UА209180028814U1 13.06.2023, однак не відомо за яким методом здійснено митне оформлення подібного транспортного засобу, які документи подавались під час розмитнення, митним органом не враховано різницю технічного стану транспортних засобів.

У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 також міститься висновок про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом контролюючому органу надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відтак, декларація МД №23UА209180028814U1 від 13.06.2023 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Звертаємо увагу, що у наявних правовідносинах, матеріалами справи підтверджено надання позивачем до митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, а, отже, і підстави для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним - відсутні.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно.

Водночас, митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що рішення митного органу №101000/2023/000241/1 від 31.08.2023 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним і скасувати, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" - задовольнити.

Клопотання про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, в ході судового розгляду подано не було.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (вул. Коростишівська, 2- Б,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10007. РНОКПП/ЄДРПОУ: 42990779) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №101000/2023/000241/1 від 31.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

25.04.25