Ухвала

від 25.04.2025 по справі 640/21189/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 квітня 2025 рокуСправа №640/21189/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №640/21189/21 за позовною заявою Приватного підприємства Ясна-Плюс до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 року Приватним підприємством Ясна-Плюс подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС України у Київські області від 13.04.2021 № 2565055/37298752 про відмову в реєстрації податкової накладної;

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС України у Київські області від 13.04.2021 № 2565054/37298752 про відмову в реєстрації податкової накладної;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 5 від 07.11.2020 видану Приватним підприємством Ясна-Плюс, податкову накладну № 6 від 08.11.2020 видану Приватним підприємством Ясна-Плюс.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 відкрито провадження у справі №640/21189/21 за цією позовною заявою та призначено вказану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825 Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/21189/21 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа передана судді Туровій О.М. для розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025р. прийнято до провадження адміністративну справу №640/21189/21 за позовом Приватного підприємства Ясна-Плюс до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи і встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

23.04.2025р. до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Київській області на позовну заяву.

У відзиві Головним управлінням ДПС у Київській області заявлено клопотання про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва, в якому останнє просить:

- заміни відповідача-1 в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025р. клопотання Головного управління ДПС у Київській області про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва у справі №640/21189/21 задоволено у повному обсязі, допущено процесуальне правонаступництво у справі №640/21189/21 та здійснено заміну первісного відповідача-1 у справі №640/21189/21 Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377, місцезнаходження: вул. Народного ополчення, 5-А, м. Київ, 03151) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 44096797, місцезнаходження: вул. Народного ополчення, 5-А, м. Київ, 03151), яке є територіальним органом на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Також у відзиві на позовну заяву представником Головного управління ДПС у Київській області заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, яке обґрунтоване посиланнями на те, що винесення Комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є одним із механізмів роботи податкового органу, котрий покликаний на своєчасне виявлення ризикових операцій з нереальним сектором економіки та забезпечення уникнення втрат бюджету України., тож, враховуючи вищезазначене, з метою недопущення втрат Державного бюджету України та задля захисту економічних інтересів Держави, Головне управління ДПС у Київській області просить суд здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у справі.

Розглядаючи подане представником Головного управління ДПС у Київській області клопотання, суд зважає на таке.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Так, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.

При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.

Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.

Як зазначалося вище, звертаючись із заявою про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, Головне управління ДПС у Київській області формально зазначило про недоцільність розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, не зазначивши при цьому, жодних підстав чому саме ця справа має для Головного управління ДПС у Київській області важливе значення та в чому саме воно полягає та які негативні наслідки матиме її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, Головне управління ДПС у Київській області не позбавлене права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання, оскільки норми ст. 262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, також беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що подане відповідачем-1 клопотання є необґрунтованим та в його задоволенні має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі №640/21189/21 за позовною заявою Приватного підприємства Ясна-Плюс до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Турова