Ухвала

від 28.04.2025 по справі 320/35207/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

28 квітня 2025 року Київ Справа № 320/35207/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Голосіївської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Голосіївської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем ЛТД», в якому позивач просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем ЛТД» привести захисну споруду цивільного захисту - сховище №105168, що знаходиться за адресою: вул. Козацька, 120/4 у м. Києві, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позов прокурор зазначив, що, не зважаючи на встановлені та зафіксовані у визначеному законом порядку порушення, відповідачем не вжито заходів з приведення захисної споруди (сховища) до відповідних стандартів та придатний стан для використання за цільовим призначенням, що, через напружену військово-політичну ситуацію в країні, ставить під загрозу захист життя та здоров`я цивільного населення району.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своїх дій в межах спірних правовідносин.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому він не погоджується з доводами відповідача.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102010000185 від 14.10.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, за фактом використання балансоутримувачами та іншими суб`єктами комунального майна, зокрема сховищ, всупереч установленому порядку, що спричиняє шкоду державним інтересам.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що на обліку в Голосіївському районному управлінні ГУ ДСНС України у м Києві перебуває сховище II класу № 105168, яке розташовано за адресою: вул. Козацька, 120/4, м. Київ.

Вказане сховище загальною площею 398 кв.м. (вбудоване в трьохповерхову будівлю) введено в експлуатацію в 1978 році та розраховано на укриття 450 осіб, що підтверджується паспортом на сховище та обліковою карткою до нього, копії яких долучено до позовної заяви.

Згідно даних паспорту на сховище, облікової картки та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно захисна споруда розташована по вул. Козацька, 120/4 в м. Києві та перебуває у власності ТОВ «Тандем ЛТД».

Під час досудового розслідування прокурором з`ясовано, що спеціалістами ДСНС України неодноразово проводились перевірки цієї захисної споруди цивільної оборони, що підтверджується: актом комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони сховища № 105168 від 21.11.2017 та актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 105168 від 08.06.2023.

В ході вказаних перевірок Голосіївським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та Відділом з питань цивільного захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації виявлено низку порушень вимог законодавства щодо утримання сховища та неодноразово зобов`язано підприємство вжити заходи з метою приведення сховища у готовність до використання за призначенням.

Зокрема, 21.11.2017 спеціалістами Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві проведено комплексну перевірку (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони сховища № 105168, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 120/4, про що складено відповідний акт.

Згідно акту, представниками органу з надзвичайних ситуацій зазначено про необхідність вжити керівництвом підприємства заходи на усунення порушень зазначених в ньому, а саме:

- 2-й вхід має пошкодження;

-вихлопні та повітрозабірні оголовки не обслужені;

-противибухові пристрої - іржаві, вийшли з ладу;

-система вентиляції вийшла з ладу, потребує заміни;

-система водопостачання потребує ремонту;

-безнапірні та напірні баки потребують заміни;

-система каналізації потребує ремонту;

-запірна арматура в незадовільному стані, вентилі потребують заміни;

-немає схеми оповіщення особового складу;

-не укомплектовані засоби пожежогасіння; відсутня дизельна електростанція тощо.

За результатами проведеної перевірки зазначеного сховища спеціалістами констатовано висновок про його обмежену готовність.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Так, за наслідками оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 105168 по вул. Козацькій, 120/4 у місті Києві від 08.06.2023 встановлено, що захисні властивості як споруди у цілому, так і окремих її елементів не відновлені:

-один вхід до сховища заблоковано;

-противибухові пристрої іржаві та непридатні до використання;

-повітропроводи з ознаками іржі, пошкоджені; вентилятори витяжної системи відсутні; припливна система вентиляції в незадовільному стані; електроручні вентилятори відсутні; протипилові фільтри іржаві, не придатні; фільтри-поглиначі не встановлені; герметичні клапани вийшли з ладу; клапани надмірного тиску не придатні; система регенерації повітря відсутня; фільтри (ФГ-70) та регенеративні патрони відсутні;

-стан системи водопостачання незадовільна - вода відсутня; запірна арматура потребує ремонту; 2 баки для води іржаві; водопроводні труби з ознаками корозії, не пофарбовані;

-каналізаційна система потребує ремонту; труби каналізації з ознаками корозії, не пофарбовані; резервуари для збирання фекальних вод відсутні; насосі відкачування - за межами будівлі, не працюють; запірна арматура в незадовільному стані; вигрібні ями, пудр-клозети, виносні баки відсутні;

-система зв`язку та оповіщення відсутні;

-протипожежний стан споруди у незадовільному стані; автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації відсутні; пожежні крани та схема евакуації відсутні;

Комісією констатовано висновок про його не готовність до використання.

Однак, ТОВ «Тандем ЛТД» вимоги щодо приведення захисної споруди до придатного стану для використання не виконало та не привело сховище № 105168 у належний стан.

Крім того, прокуратурою, в ході реалізації її функцій, також встановлено, що сховище №105168 по вул. Козацькій, 120/4 у Голосіївському районі міста Києва перебуває в стані неготовності до використання за призначенням, через що не здатне в повній мірі забезпечити захист цивільного населення. Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 12.06.2023.

Так, дізнавачем ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Максименко В.О., за участю представника Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Говорущака Д.О., 12.06.2023 проведено огляд сховища № 105168 по вул. Козацькій, 120/4 у Голосіївському районі міста Києва.

Відповідно до протоколу огляду місця події та доданої фототаблиці до нього вбачається, що на даний час сховище не можливо використовувати за призначенням, оскільки в ньому відсутні належні умови для перебування людей: приміщення частково захаращено; в неповному об`ємі укомплектовані протипожежні інструменти; другий евакуаційний вихід заблоковано; мережі водопостачання та санвузли знаходяться в неробочому стані тощо.

Таким чином, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України та на виявлені органами контролю численні порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо утримання захисної споруди цивільної оборони, ТОВ «Тандем ЛТД» не вжито заходів, спрямованих на приведення сховища № 105168 у стан, придатний для його використання за призначенням з метою захисту мешканців столиці та працівників товариства.

Не приведення відповідачем в готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - сховища №105168 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 3 статті 23 указаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом позивач фактично обґрунтовує неналежним виконанням уповноваженим органом заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим саме прокурор звертається з цим позовом до суду.

Так, у позовній заяві, яку подав прокурор, він визначив, що підставою пред`явлення цього позову є захист інтересів Держави.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділені Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09.07.2018 № 579 (далі - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Враховуючи викладене можна зробити висновок про те, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм вбачається, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ДСНС на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03.08.2023 у справі №260/4120/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, від 09.09.2023 у справі №260/4044/22, від 21.12.2023 у справі №400/4238/22.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 прийнятої у справі №580/4578/22 зробив висновок про те, що відсутність права на звернення до суду із позовом, тягне за собою відсутність цього ж права у керівника прокуратури, і такий позов підлягає залишенню без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у такому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду, яка є обов`язковою для врахування, а також враховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві не має права на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, як наслідок таких прав не має і прокурор, суд зробив висновок про необхідність залишення без розгляду позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 240 КАС України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 9, 14 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 107; код ЄДРПОУ 02910019) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 13; код ЄДРПОУ 38620155) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем ЛТД» (03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4; код ЄДРПОУ 21998913) про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Я.В. Горобцова