Ухвала

від 29.04.2025 по справі 360/596/25

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/596/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом адвоката Бездолі Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Бездолі Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Головним управлінням ДФС у Луганській області (на теперішній час Головне управління ДПС у Луганській області) щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- від 15.06.2018 № 569909-1304-1214 на суму 154783,50 грн за 2016 рік з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності;

- від 15.06.2018 № 569908-1304-1214 на суму 164070,51 грн за 2017 рік з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності;

- від 15.06.2018 № 569910-1304-1214 на суму 133054,44 грн за 2018 рік з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності.

Ухвалою суду від 26.03.2025 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішити питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом під час розгляду справи по суту після надання сторонами доказів.

Ухвалою суду від 31.03.2025 клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, визначено здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

02.04.2025 від відповідача надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 24.04.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом п`яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

29.04.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивована таким.

ПК України встановлено строк на оскарження податкових повідомлень-рішень в 1095 днів. Та саме цей строк, на думку представника позивача, слід застосовувати.

Як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку із повномасштабним вторгненням в Україну, вона була вимушена тимчасово переїхати до м. Дніпра.

05.03.2025 року ОСОБА_1 у застосунку Дія отримала повідомлення про арешт її банківських рахунків Сіверськодонецьким відділом державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після звернення до виконавчої служби вона отримала копію постанови про арешт коштів боржника від 05.03.2025 року (копія додавалася до позовної заяви) по виконавчому провадженню ВП № 68302688 на підставі Виконавчого листа № 360/4428/21, виданого Луганським окружним адміністративним судом на підставі рішення від 09.11.2021 року про Стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 453745,62 грн в тому числі: з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 449871,62 грн основного платежу на користь місцевого бюджету; з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 3874,00 грн (три тисячі вісімсот сімдесят чотири грн 00 коп.) основного платежу.

У зв`язку із цим ОСОБА_1 звернулася до адвоката Бездоля О.В., який подав 06.03.2025 року до суду заяву про внесення його даних до матеріалів справи для ознайомлення із матеріалами вищевказаної справи №360/4428/21.

06.03.2025 року ОСОБА_1 при ознайомленні з матеріалами судової справи стало відомо, що вказане рішення від 09.11.2021 року було прийнято на підставі адміністративного позову Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 (скрін-шот з електронного кабінету ЕС адвоката Бездоля О.В. про надання резолюції від 06.03.2025 року на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №360/4428/21 додавався до позовної заяви).

Таким чином, ОСОБА_1 дізналася про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактично тільки 06.03.2025 року.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 та податкові вимоги від відповідача не отримувала, хоча і постійно проживала за місцем своєї тодішньої реєстрації: АДРЕСА_2 . Жодних листів від відповідача та жодних повідомлень від Укрпошти Грачова Т.В. не отримувала.В своєму відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Луганській області неправомірно стверджує, що направляло поштою ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення.

При цьому, на підтвердження вказаного разом із відзивом, були надані копії: оскаржуваних податкових повідомлень-рішень; конверту, в якому вони нібито направлялися; рекомендоване поштове повідомлення.

ОСОБА_1 ставить під сумнів відповідність копій вказаних документів, які надавалися разом із відзивом, оригіналам вказаних документів, у зв`язку із наступним:

- Позивачка постійно проживала за адресою своєї реєстрації, жодних листів від відповідача та повідомлень від Укрпошти про надходження на її ім`я рекомендованих листів від відповідача вона не отримувала. При цьому, вона постійно та сумлінно перевіряла свою поштову скриньку та періодично відвідувала своє відділення поштового зв`язку (в силу необхідності робити це по роботі). Однак, як вже зазначалося, жодного листа чи повідомлення вона не отримувала.

- По наданому в якості доказу копії конверту не можливо ідентифікувати адресу, на яку він направлялися, оскільки сама адреса відсутня закрита якимось незрозумілим аркушем паперу з якимись написами, які неможливо прочитати з наданих позивачем копій. Тобто, чи дійсно конверт направлявся на адресу позивачки встановити неможливо.

- Також з штемпелів на конверті неможливо встановити його точну дату направлення та повернення, оскільки якість копій, які були надані відповідачем не дозволяють це однозначно зробити. Тому, тільки наявність (пред`явлення відповідачем) оригіналу вказаного конверту вважаємо є єдиним способом для з`ясування вказаних обставин.

- З наявної копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не можливо встановити чи взагалі відправлявся вказаний лист та причини його повернення, оскільки такі відмітки та записи відсутні (на скільки це видно по самій копії) відсутні відбитки календарних штемпелів у верхньому правому кутку, відсутнє заповнення об`єкту поштового зв`язку місця призначення щодо причин невручення листа.

- З наявних копій у позивачки та її представників складається враження, що ці копії були сформовані за допомогою якихось графічних редакторів (Фотошоп та ін.) та за допомогою накладення документів один на другий (їх частин), тобто компіляцією різних за змістом і призначенням документів. В разі надання відповідачем оригіналів вказаних документів, можливо, буде додатково заявлено клопотання про проведення технічної експертизи документів.

- Більш того, оскільки, як стверджує відповідач, саме вищевказані податкові повідомлення-рішення знаходилися в конверті, копію якого надано, то відповідно і зберігатися вони мають в цьому конверті та бути не розкритими, а тому для переконання в цьому мають і бути витребуваний конверт і розкритий в самому суді.

- Оскільки самі податкові повідомлення-рішення та податкова вимога мають знаходитися в конвертах, то відповідно ї їх оригінали необхідно витребувати у відповідача для огляду в суді.

Тобто, тільки оригінали вищевказаних документів є належними і допустимими доказами по справі.

Натомість, відповідачем на підтвердження направлення ППР та податкової вимоги суду надані копії з копій, з яких неможливо з достовірністю встановити ні сам факт направлення зазначених документів на адресу позивачки, ні дати таких направлень, ані достовірних даних щодо підтвердження причин повернення.

Відтак, неможливо встановити дату, від якої повинен рахуватися строк на звернення до суду із позовною заявою за захистом прав позивача.

Таким чином, якщо, навіть, взяти за дату відліку строку звернення до суду дату відправлення 27.06.2018 року, то визначений у ПК України 1095-денний строк повинен був закінчитися у червні 2021 року.

Оскільки в період з 12.03.2019 року по 30.06.2023 року був карантин, то до 1095-денного строку має додаватися цей період карантину (строк має продовжуватися на цей період).

Враховуючи зазначене, 1095-денний строк на звернення до суду для оскарження податкових повідомлень-рішень ще не сплинув.Також представник позивача посилається на дію в Україні воєнного стану. Просить врахувати при розгляді даної заяви, що позивачка ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка у зв`язку із війною покинула місце свого проживання та не могла вчасно з об`єктивних причин раніше дізнатися про наявність податкових повідомлень-рішень та про прийняте рішення суду про стягнення з неї податкового боргу по справі 360/4428/21.

На підставі викладеного представник позивача просить поновити строк звернення до суду з позовом.

Розглянувши заяву про поновлення строку, суд дійшов такого.

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Як уже зазначено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у період з 26.01.1999 по 12.11.2020 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта позивача.

У період з 2006 по 2014 рік позивачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із місцезнаходженням: АДРЕСА_3 .

Контролюючим органом Грачовій Т.В. було нараховано податкове зобов`язання з орендної плати за 2016-2018 роки на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень: від 15.06.2018 № 569909-1304-1214 на суму 154783,50 грн за 2016 рік, № 569908-1304-1214 на суму 164070,51 грн за 2017 рік, № 569910-1304-1214 на суму 133054,44 грн за 2018 рік.

Спірні податкові повідомлення-рішення були направленні 27.06.2018 на адресу позивача: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 9340101722773.

В подальшому лист № 9340101722773 повернуто відправнику ГУ ДФС у Луганській області з Довідкою АТ «Укрпошта» форми 20, у якій зазначено причину повернення: «За закінченням встановлено строку зберігання» та відмітками посадової особи національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта» на конверті про повідомлення одержувача ( ОСОБА_1 ) про надходження рекомендованого листа.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 42 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано порядок листування платників податків та контролюючих органів. Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.4 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пунктів 2, 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (зі змінами), податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У постанові від 17.05.2023 у справі № 160/5892/20 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження/податковою адресою. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 360/4428/21 адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено повністю.

ОСОБА_1 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 360/4428/21 набрало законної сили 10.12.2021.

Суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи № 360/4428/21 судом надавалась оцінка, в тому числі, правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, які увійшли до складу податкового боргу, щодо якого була виставлена податкова вимога від 28.09.2018 № 150-52, зокрема, у судовому рішенні у справі № 360/4428/21 були встановлені дати вручення та узгодження податкових повідомлень-рішень, дати вручення податкової вимоги. Так, у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 360/4428/21 встановлено:

«Податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень: від 15.06.2018 №569909-1304-1214 на суму 154783,50 грн за 2016 рік по терміну сплати 26.08.2018, №569908-1304-1214 на суму 164070,51 грн за 2017 рік по терміну сплати 26.08.2018, №569910-1304-1214 на суму 133054,44 грн за 2018 рік по терміну сплати 26.08.2018, які були направлені відповідачу рекомендованим повідомлення та вважаються врученими 27.06.2018 (арк. спр. 24-26, 27)»

та

«Податковим органом було сформовано податкову вимогу «Ф» від 28.09.2018 № 150-52, яка вважається врученою платнику відповідно до поштового повідомленням про вручення 05.11.2018 (арк. спр. 34)».

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення вважаються врученими 27.06.2018.

Щодо посилання представника відповідача на те, що не можливо ідентифікувати адресу, на яку направлявся конверт, то суд зазначає, що адреса: АДРЕСА_4 , чітко зазначена в поштовому повідомленні № 9340101722773, вказаний номер відправлення також зазначений і на конверті.

До суду з позовом про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень позивачка звернулась через підсистему «Електронний суд» 20.03.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного законом.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що строк звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень визначений Податковим кодексом України та складає 1095 днів.

Так, згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 сформулював правову позицію, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.Суд також не бере до уваги посилання представника позивача на те, що належними доказами не підтверджується направлення позивачці спірних податкових повідомлень-рішень, та ставить під сумнів відповідність наданих копій конвертів та поштових повідомлень оригіналам.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною третьою цієї статті визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до частини шостої цієї статті якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вже зазначено судом та підтверджується матеріалами справи, спірні податкові повідомлення-рішення були направленні 27.06.2018 на адресу позивача: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 9340101722773. В подальшому лист № 9340101722773 повернуто відправнику ГУ ДФС у Луганській області з Довідкою АТ «Укрпошта» форми 20, у якій зазначено причину повернення: «За закінченням встановлено строку зберігання» та відмітками посадової особи національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта» на конверті про повідомлення одержувача ( ОСОБА_1 ) про надходження рекомендованого листа.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем через підсистему «Електронний суд» надано до суду електронну копію відповідного конверта та повідомленням про вручення № 9340101722773, які засвідчено кваліфікованим електронним підписом.

За таких обставин надані докази засвідчено належним чином, та у суду відсутні сумніви щодо відповідності наданих копій оригіналам.

Крім того, суд зважає, що огляд оригіналів наразі є неможливим, оскільки ГУ ДПС у Луганській області не має доступу до паперових примірників документів у зв`язку з тим, що 25.06.2022 року за офіційним повідомленням голови військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк відбулося тимчасове захоплення міста, у тому числі захоплення адміністративної будівлі Головного управління ДПС у Луганській області, розташованої за адресою: вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93402, в якій знаходяться паперові матеріали щодо спірних податкових повідомлень - рішень.

Щодо посилання представника позивача на дію в Україні воєнного стану слід зазначити, що представником позивача не зазначено, як саме введення в Україні воєнного стану, а також те, що позивачка стала внутрішньо переміщеною особою, завадило позивачці своєчасно звернутися до суду з позовом. Крім того, як установлено судом, строк звернення до суду з позовом сплинув задовго до введення в Україні воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (частина четверта статті 240 КАС України).

З огляду на вищевикладене суд не знаходить підстав для поновлення позивачці строку звернення до суду.

За таких обставин позов слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 171, 240, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Бездолі Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачці, що залишення скарги без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

СуддяІ.О. Свергун