Рішення

від 29.04.2025 по справі 520/2772/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 квітня 2025 р. справа № 520/2772/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 06716538) про визнання бездіяльності протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради під час розгляду заяви ОСОБА_1 б/н від 01.08.2024 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна;

- визнати незаконною та скасувати відмову №Ш-8-220/0/333-24.01.01-12 від 30.08.2024 Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради у задоволенні заяви позивача б/н від 01.08.2024 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, за заявою ОСОБА_1 б/н від 01.08.2024 прийняти рішення про зміну адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з його поділом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась із заявою до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, в якій просила змінити адресу належного позивачу об`єкту нерухомого майна, виділеного в натурі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який утворився на підставі нотаріально посвідченого договору про поділ №3239 від 11.07.2024. Листом №Ш-8-220/0/333-24.01.01-12 від 30.08.2024 Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради відмовив у задоволенні заяви позивача. Позивач вважає, що Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради під час розгляду її заяви від 01.08.2024 вчинив протиправну бездіяльність та порушив вимоги статті 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», що регулюють порядок зміни адреси об`єкта нерухомого майна у разі його поділу, у зв`язку з чим звернулась з цим позовом до суду.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що присвоєння окремої адреси новоутвореному об`єкту нерухомого майна призведе до порушення вимог щодо забезпечення окремих будинків з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до діючих норм, вимог щодо дотримання санітарних та протипожежних відстаней до об`єктів на суміжних земельних ділянках (п. 6.1.40, п. 6.1.41, п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019). Житловий будинок розташований на вже сформованій земельній ділянці, кадастровий номер 6310138500:14:019:0013, площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 , а отже, неможливо присвоїти адресу новоутвореному об`єкту нерухомого майна із дотриманням тотожності адреси об`єкта та місця розташування земельної ділянки. Враховуючи неможливість присвоєння адреси новоутвореному об`єкту нерухомого майна з дотриманням вимог діючого законодавства, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що посилання відповідача на вимоги п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 під час вирішення питання про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна утворених в результаті поділу є безпідставним та необґрунтованим, як і посилання на неможливість присвоєння адреси новоутвореному об`єкту нерухомого майна із дотриманням тотожностей адреси об`єкта та місця розташування земельної ділянки, оскільки процедура зміни та присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна утворених в результаті поділу визначена чинним законодавством, зокрема п. 11 ст. 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» згідно якої підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є (у тому числі): об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта. Окрім того, представник позивача вказує на те, що твердження відповідача про те, що присвоєння окремої адреси новоутвореному об`єкту нерухомого майна призведе до порушення санітарних та протипожежних відстаней до об`єктів на суміжних земельних ділянках є неспроможним, оскільки присвоєння адреси об`єкту нерухомості не змінює технічні характеристики цього об`єкту, його місцезнаходження та відстань до суміжних об`єктів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2505, на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 12.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1197, Договору учасників спільної власності про порядок користування житловим будинком та перерозподіл ідеальних часток від 27.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Губадуловою Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за №3722, ОСОБА_1 належить 76/100 часток у праві власності на житловий будинок літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Співвласником 24/100 часток вказаного майна є ОСОБА_2 .

Вищевказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6310138500:14:019:0013 площею 0,1000 га, цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 .

11.07.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про поділ майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір В.В. та зареєстрований в реєстрі за №3239.

Відповідно до пункту 4 вказаного договору про поділ майна, у власність ОСОБА_1 переходить: житловий будинок літ. «А-1» з житловими прибудовами літ. «А1-1», літ. «А2-1», ґанками літ. «а7», «а8», а саме: приміщення №№1-5 - 1-14 загальною площею 140,4 кв.м., житловою площею 69,9 кв.м., та господарські будівлі та споруди - вбиральня літ. «З», сарай літ. «И», ворота з хвірткою №2, паркани №№6,7, зливна яма №9, розташовані на окремій огородженій земельній ділянці площею 0,1290 га, з подальшою зміною адреси об`єкта нерухомого майна у відповідності до чинного законодавства.

Після укладання вищевказаного договору ОСОБА_1 звернулась до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради із заявою від 01.08.2024, в які просила прийняти відповідне рішення про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що утворився на підставі нотаріально посвідченого договору про поділ майна №3239 від 11.07.2024 та знаходиться у власності заявника, а саме: житловий будинок літ. «А-1» з житловими прибудовами літ. «А1-1», літ. «А2-1», ґанками літ. «а7», «а8», а саме: приміщення №№1-5 - 1-14 загальною площею 140,4 кв.м., житловою площею 69,9 кв.м., та господарські будівлі та споруди - вбиральня літ. «З», сарай літ. «И», ворота з хвірткою №2, паркани №№6,7, зливна яма №9, розташовані на окремій огородженій земельній ділянці площею 0,1290 га.

До вказаної заяви позивачем додані копії наступних документів: Договору купівлі-продажу від 14.12.2018; Договору про перерозподіл ідеальних часток від 27.06.2019; Договору купівлі-продажу від 12.06.2019; Договору про поділ №3239 від 11.07.2024; Висновку про поділ №19/6 від 19.06.2024; Технічного паспорту від 19.06.2024; Топографо-геодезичної зйомки домоволодіння зареєстрованого в містобудівному кадастрі; паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; фотографії об`єкту нерухомого майна.

За результатом розгляду поданої заяви Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради листом від 30.08.2024 №Ш-8-220/0/333-24.01.01-12 надав відповідь, в якій зазначено, що згідно наданого заявником висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна №19/06 від 19.06.2024, який виготовлений ТОВ «ТІН ПЛЮС», земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6310138500:14:019:0013 по АДРЕСА_2 , знаходиться на праві спільного користування у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до їх часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно.

Державними будівельними нормами Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» п. 3.56 визначено, садибний будинок житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства.

Пунктом 2 розділу 5 статті 26-4 та п. 2 розділу 5 статті 26-5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено надання копії документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 6, п. 7 Порядку присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690, присвоєння адреси об`єктам, що створені внаслідок поділу здійснюєтся з обов`язковим дотриманням тотожності адреси об`єкта та місця розташування земельної ділянки.

У зв`язку з вищевикладеним, подальший розгляд питання щодо зміни адреси житлового будинку літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 у зв`язку з поділом, можливий за умови дотримання вимог чинного законодавства.

Позивач вважає відмову Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради у задоволені заяви від 01.08.2024 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна протиправною, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) визначає Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690, пунктом 3 якого встановлено, що перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону №3038-VI.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 26-3 Закону №3038-VI адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об`єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об`єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру".

Частиною 5 ст. 26-3 Закону №3038-VI визначено, що адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується:

виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

Згідно з частин 11, 12 ст. 26-3 Закону №3038-VI підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є:

1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту);

2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ;

3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта;

4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті);

5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.

Отже, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта є підставою для зміни адреси.

Для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи:

1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності;

4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, якщо об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності;

5) технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності;

6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;

7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для зміни адреси об`єкта нерухомого майна, засвідчуються заявником (його представником).

Відповідно до частин 14-15 ст. 26-3 Закону №3038-VI орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта:

1) приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) оприлюднює рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про зміну адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об`єкта.

Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.

Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є:

1) подання неповного пакета документів;

2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником;

4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у передбаченому законом порядку звернулась до відповідача з заявою про зміну адреси, у зв`язку з поділом об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач, відмовляючи у задоволенні вищевказаної заяви позивача, посилався на п. 2 ч. 5 ст. 26-4 та п. 2 ч. 5 ст. 26-5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Суд зазначає, що положення статей 26-4 та ст. 26-5 Закону №3038-VI регулюють порядок зміни адреси об`єкту нерухомого майна щодо об`єктів, відносно яких отримано право на виконання будівельних робіт.

У той же час, позивач звернулась до Департаменту із заявою про зміну адреси об`єкта нерухомого майна, утвореного в результаті його поділу без проведення будівельних робіт та отримання відповідних дозвільних документів, у зв`язку з чим цей порядок зміни адреси регулюється нормами ст. 26-3 Закону №3038-VI (об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта).

Як зазначено судом вище, документи, які подаються для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його поділу або виділення частки визначені частиною 12 ст. 26-3 Закону №3038-VI.

Серед їх переліку відсутній документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 20 ст. 26-3 Закону №3038-VI органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника додаткові документи для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, якщо вони не передбачені цим Законом.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що оскаржувана відмова у зміні адреси об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , оформлена листом відповідача від 30.08.2024 №Ш-8-220/0/333-24.01.01-12, є необґрунтованою, а отже, підлягає скасуванню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа №461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі №569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Наведене повністю відповідає змісту ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 4 якої визначене, що у випадку, визначеному п. 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Суд зазначає, що прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об`єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об`єкта нерухомого майна є дискреційними повноваженнями відповідача.

Крім того, суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для прийняття рішення про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, оскільки у даному випадку це не входить до предмету судової перевірки.

Суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради під час розгляду заяви ОСОБА_1 б/н від 01.08.2024 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки судовим розглядом не встановлено бездіяльності з боку відповідача.

Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради розглянута заява ОСОБА_1 від 01.08.2024 і за результатом розгляду відмовлено у її задоволенні листом від 30.08.2024 №Ш-8-220/0/333-24.01.01-12.

Отже, вказана вимога є необґрунтованою та такою, що не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 06716538) про визнання бездіяльності протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради у зміні адреси об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , оформлену листом відповідача від 30.08.2024 №Ш-8-220/0/333-24.01.01-12.

Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даній справі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 06716538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.