Рішення

від 29.04.2025 по справі 810/2218/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 р. № 810/2218/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5а,м. Київ,03151) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з вищевказаним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд про визнання неправомірним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 11.04.2018 №0021975602, виданого ДФС у Київській області на ім`я ОСОБА_1 , про нарахування 20% штрафу в сумі 6218,98 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2018 №0021975602, видане ДФС у Київській області на ім`я ОСОБА_1 , про нарахування 20% штрафу в сумі 6218,98 грн. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2018 року по справі № 810/2218/18 відкрито провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача 19.09.2018 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 11.04.2018 №0021975602, видане ДФС у Київській області на ім`я ОСОБА_1 , про нарахування 20% штрафу в сумі 6218,98 грн. є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу № 810/2218/18.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.

Ухвалою суду від 27.02.2025 року справу прийнято до провадження.

Представником відповідача 02.04.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому також підтримав позицію щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , є власником об`єкту житлового нерухомого майна за адресою - АДРЕСА_2 - загальною площею 562,3 кв.м.

Згідно АІС «Податковий блок» ФО ОСОБА_1 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 .

Головне управління ДФС у м. Києва згідно статті 266 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІІ із змінами та доповненнями, в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, з фізичних осіб було сформовано податкове-повідомлення рішення від 01.06.2017 року №53860-13 на суму 31094,89 грн. на зазначений вище об`єкт житлового нерухомого майна за адресою - АДРЕСА_2 - загальною площею 562,3 кв.м.

Суд зазначає, що згідно із пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, 60-ти денний строк сплати земельного податку обліковується з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У спірному випадку обов`язок сплати податкового зобов`язання у позивача виникає з часу отримання податкового повідомлення-рішення.

Вказане вище ППР було відправлено Головним управлінням ДФС у м. Києві на адресу позивача рекомендованим листом 10.07.2017, однак повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання 11.08.2017, що підтверджується матеріалами справ.

Відповідно до положень статті 42 ПК України, Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином суд зазначає, що факт порушення контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення відсутній, як і не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку.

Також судом встановлено, що нарахування по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 31094,89 грн. були проведені до інтегрованої карки платника по ОСОБА_1 09.10.2017 року, сплата по податку була здійснена 11.12.2017 року.

Ірпінським відділенням ГУ ДФС у Київській області на підставі п.20.1.4 ст.20, ст.76, ст.102 Кодексу було проведено камеральну перевірку своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов`язань позивача та встановлено, що платник порушив терміни сплати узгоджених податкових зобов`язань, отриманого ним ППР на 63 дні, визначених п. 57.3, ст.57 та п.266.10 ст.266 ПК України та на підставі пп.75.1.1.п.75.1 ст.75, ст.76,ст.102 та ст.126 ПК України.

За результатами перевірки було складено акт від 11.04.2018 року №000800/10-36-56-02/2681815145 та винесено податкове-повідомлення рішення за несвоєчасну сплату податку від 11.04.2018 року на суму 6280,98 грн.

Вищезазначене податкове-повідомлення рішення було надіслано на податкову адресу платнику рекомендованим листом, корінець якого повернувся з відміткою про вручення платнику 18.04.2018 року.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - ПК України) та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким викладено статтю 266 ПК України у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У відповідності до вимог підпункту 266.7.1 пункту 266 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а)за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б)за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в)за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г)сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконання податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп.266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Як вже було зазначено судом вище, згідно із пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, 60-ти денний строк сплати земельного податку обліковується з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У спірному випадку обов`язок сплати податкового зобов`язання у позивача виникає з часу отримання податкового повідомлення-рішення.

Податкове-повідомлення рішення від 01.06.2017 року №53860-13 на суму 31094,89 грн. було відправлено Головним управлінням ДФС у м. Києві на адресу позивача рекомендованим листом 10.07.2017, однак повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання 11.08.2017, що підтверджується матеріалами справ.

Нарахування по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 31094,89 грн. були проведені до інтегрованої карки платника по ОСОБА_1 09.10.2017 року, сплата по податку була здійснена 11.12.2017 року, тобто позивач порушив терміни сплати узгоджених податкових зобов`язань, отриманого ним ППР на 63 дні, визначених п. 57.3, ст.57 та п.266.10 ст.266 ПК України та на підставі пп.75.1.1.п.75.1 ст.75, ст.76,ст.102 та ст.126 ПК України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкового повідомлення-рішення від 11.04.2018 №0021975602, виданого ДФС у Київській області на ім`я ОСОБА_1 , про нарахування 20% штрафу в сумі 6218,98 грн. є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5а,м. Київ,03151) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.