Рішення від 29.04.2025 по справі 520/34753/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 квітня 2025 року № 520/34753/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" (далі по тексту позивач, ПП "ТД "Золота миля") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Держмитслужби (далі по тексту відповідач, митниця), в якому просить суд:

- визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000663/2 від 25.11.2024р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2024/000797;

- стягнути з Харківська митниця Держмитслужби на користь Приватне підприємство «Торговий дім «Золота миля» (ідентифікаційний код 34470937, місцезнаходження: 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) судовий збір у сумі 4 844,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Харківська митниця Держмитслужби не зважаючи на документи позивача, в підтвердження заявленої митної вартості на товар Насіння інших олійних культур-насіння маку блакитного харчового (для використання у харчовій промисловості) 22 000,00 кг, за основним методом (ціною договору), визначає ціну на імпортований товар «Насіння інших олійних культур-насіння маку блакитного харчового» за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів) на рівні 2,3687 євро/кг. прийняло рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000663/2 від 25.11.2024р. При цьому, в оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка інформація, що було взято за обґрунтування ціни ідентичних чи подібних товарів.

З Рішенням Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA807000/2024/000663/2 від 25.11.2024р. та Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000797 ПП «Торговий дім «Золота миля» позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного контролю та митного оформлення було виявлено, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

25.11.2024 року ПП «Торговий Дім «Золота Миля» було подано до Харківської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200017295U5 щодо оформлення товару Насіння інших олійних культур-насіння маку блакитного харчового (для використання у харчовій промисловості) 22 000,00кг. Врожай 2024р. Дата виробництва: листопад 2024р. Кінцевий термін використання листопад 2025 року, що надійшов в рамках Контракту № ВО-244-141122 від 14.11.2022р. з Компанією Fine- Seed Bt.

Специфікацією № 5-24 від 04.11.24р. до Контракту № ВО-244-141122 від 14.11.2022р. передбачено поставку товару: Мак блакитний, харчовий, врожай 2024р., в кількості 22 000,00 кг, за ціною 1,900 євро/кг. загальною вартістю 41 800,00 євро.

Умови поставки: FСА Zalaapati, Угорщина, згідно Інкотермс-2020.

Умови оплати за поставку партії товару: 100% оплата не пізніше 14 календарних днів з дати відвантаження кожної партії.

На підтвердження заявленої у митній декларації № 24UA807200017295U5 від 25.11.2024р. митної вартості товару, яка становить 43 311,88 євро та відповідно 1 862 094,86 грн. разом з декларацією позивачем до митного органу були надані наступні документи:

Сертифікат якості б/н від 19.11.2024; Пакувальний лист б/н від 19.11.2024; Інвойс 2024/00940 від 19.11.2024; CMR U149705 від 19.11.2024; Фітосанітарний сертифікат EU/HU/E1 462176 від 19.11.2024; EUR1 D0529952 від 19.11.2024; Транспортний рахунок 739 від 19.11.2024; Довідка про транспортні витрати б/н від 19.11.2024; Калькуляція б/н від 19.11.2024; Контракт ВО-244-141122 від 14.11.2022р.; Специфікація 5-24 від 04.11.2024; Додаткова угода 1 від 13.02.20234; Транспортний договір 1511/ЗМ від 15.11.2024; Сертифікат здоров`я б/н від 15.11.2024; Декл. виробника б/н від 19.11.2024; Лист б/н від 14.11.2022; Комерційна пропозиція б/н від 04.11.2024; Заявка на перевезення б/н від 15.11.2024; Експортна митна декларація 24HU9210002D418747 від 19.11.2024

25.11.2024 року митницею було направлено запит (Повідомлення) б/н до МД №24UA807200017295U5 декларанту, в якому зазначено, що у відповідності до ст.53, 336, 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення, виявлено що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) митному органу такі додаткові документи:

1)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

2)виписку з бухгалтерської документації;

3)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

4)каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476;

25.11.2024р. (№24/12/506) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» були надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення.

Листом від 25 листопада 2024 року № 24/12/506 відповідача повідомлено про наступне:

1)Щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), повідомляємо, що ПП «Торговий дім «Золота миля» не має таких рахунків та відповідно не здійснював такі платежі;

2)Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації щодо оплати транспортних послуг - ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією від 25.11.2024 №24UA807200017295U5 були надані Інвойс 2024/00940 від 19.11.2024, який за умовами контракту (п.3) має бути сплачений не

пізніше 14 календарних днів від дати відвантаження партії товару.

3)Стосовно надання ліцензійного чи авторського договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, повідомляємо, що ПП «Торговий дім «Золота миля» такі договори не укладались.

4)Щодо надання каталогів, специфікацій, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією від 25.11.2024 №24UA807200017295U5 митному органу була надана калькуляція б/н від 19.11.2024р., Комерційна пропозиція б/н від 04.11.2024р.

6)Стосовно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, повідомляємо, що на даний час ПП «Торговий дім «Золота миля» не має таких висновків.

25.11.2024 року Харківською митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000797 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000663/2 від 25.11.2024р. Цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст.59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально найближчий до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК «Інспектор»). У зв`язку з чим, митну вартість товарів визначено згідно ст.60 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Судом встановлено, що у п.33 оскаржуваного рішення вказано наступне:

«У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по даному підприємству;

- митна декларація країни відправлення від 19.11.2024 № 24HU9210002D418747 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не засвідчує факт його експорту через відсутність в такій декларації дати експорту та відміток митних органів країни відправлення;

- відсутня інформація щодо калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

- до митного оформлення не надано прайс-лист, обов`язковість якого передбачена п. 8.6 Контракту від 14.11.2022 №BO-244-141122;

- згідно тлучамення Інкотермс 2020 умови поставки FCA означають, що продавець товару виконав свої зобов`язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Ціна FCA означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару , а також експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартість доставки до основного перевізника в місці, вказаному покупцем та навантаження товару в транспортний засіб, без вартості доставки (фрахту) до покупця. В наданих транспортних документах відсутня інформація щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ;

- відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»;

- згідно рахунку на оплату від 19.11.2024 №739 зазначено: «Повідомлення про оплату обов`язкове, інакше не гарантується наявність товару на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на р/р Постачальника …», будь-які банківські/ платіжні документи відсутні; а також в зв`язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п.3 ст.53 МКУ та вимогою надати рішення про визначення митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат наінформації виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 2,465 $/кг (2,368 Євро/кг). Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №UA209170/2024/079074 від 23.09.2024 (24UA209170079074U2), код товару згідно з УКТ ЗЕД 1207919000, назва товару: Насіння блакитного маку…, країна походження EU (Європа), умови поставки FСA, вага нетто 22 000 кг. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає:

товар 1) 2,465 $/кг (2,368 Євро/кг). Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.

Також повідомляємо, що 1. Згідно п.6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у т.ч. у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ. 2. Декларант має права, - викладені у п. 3 статті 52 МКУ щодо випуску у вільний обіг товарів , що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 статті 55 МКУ.»

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Щодо доводів митного органу про те, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат.

Таким чином, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що на підтвердження заявленої у митній декларації № UA807000/2024/000663/2 від 25.11.2024р митної вартості товару, яка становить 43 311,88 євро та відповідно 1 862 094,86 грн. разом з декларацією позивачем до митного органу були надані наступні документи:

Сертифікат якості б/н від 19.11.2024; Пакувальний лист б/н від 19.11.2024; Інвойс 2024/00940 від 19.11.2024; CMR U149705 від 19.11.2024; Фітосанітарний сертифікат EU/HU/E1 462176 від 19.11.2024; EUR1 D0529952 від 19.11.2024; Транспортний рахунок 739 від 19.11.2024; Довідка про транспортні витрати б/н від 19.11.2024; Калькуляція б/н від 19.11.2024; Контракт ВО-244-141122 від 14.11.2022р.; Специфікація 5-24 від 04.11.2024; Додаткова угода 1 від 13.02.20234; Транспортний договір 1511/ЗМ від 15.11.2024; Сертифікат здоров`я б/н від 15.11.2024; Декл. виробника б/н від 19.11.2024; Лист б/н від 14.11.2022; Комерційна пропозиція б/н від 04.11.2024; Заявка на перевезення б/н від 15.11.2024; Експортна митна декларація 24HU9210002D418747 від 19.11.2024

Таким чином, декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо документального підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, на підставі яких можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.

Отже, вказані доводи відповідача щодо непідтвердження позивачем митної вартості товарів спростовуються матеріалами справи.

25.11.2024р. (№24/12/506) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення.

Щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), повідомляємо, що ПП «Торговий дім «Золота миля» не має таких рахунків та відповідно не здійснював такі платежі.

Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації щодо оплати транспортних послуг - ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією від 25.11.2024 №24UA807200017295U5 були надані Інвойс 2024/00940 від 19.11.2024, який за умовами контракту (п.3) має бути сплачений не пізніше 14 календарних днів від дати відвантаження партії товару.

Стосовно надання ліцензійного чи авторського договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, повідомляємо, що ПП «Торговий дім «Золота миля» такі договори не укладались.

Щодо надання каталогів, специфікацій, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, то ПП «Торговий дім «Золота миля» разом з митною декларацією від 25.11.2024 №24UA807200017295U5 митному органу надано калькуляцію б/н від 19.11.2024р., Комерційну пропозиція б/н від 04.11.2024р.

Стосовно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, у ПП «Торговий дім «Золота миля» не має таких висновків.

Щодо ненадання декларантом інформації щодо угод на ідентичні товари, суд зазначає наступне.

Посилання митниці на те, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, суд визнає необґрунтованим, адже даний факт не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих платником даних.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору.

Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 та від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості.

Зауваження щодо ненадання прайс-листа, суд визнає необґрунтованим з огляду на те, що прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Такий документ має додаткове (другорядне) значення для підтвердження заявленої імпортером митної вартості товару і його складання безпосередньо контрагентом, в якого здійснено придбання товару, а не виробником відповідного товару, не може бути підставою для невизнання митними органом заявленої митної вартості за ціною контракту (за першим методом).

Окрім цього жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Відповідний висновок зазначений Верховним судом в постанові від 01.03.2023, справа № 420/18880/21.

Згідно з частиною 3 ст. 53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні каталоги виробника товару. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України каталог виробника товарів не відноситься до документів, які повинні надаватись декларантом для підтвердження митної вартості товарів, тому вимога митниці про його надання протирічить означеним правовим нормам.

Як встановлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що таке рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів.

У відзиві на позов суд не встановив вищевказаних доводів та обставин.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає про таке.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.

З огляду на викладене, Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000663/2 від 25.11.2024р. та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2024/000797, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП "Торговий дім "Золота миля".

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000663/2 від 25.11.2024р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2024/000797.

Стягнути на користь Приватного підприємство Торговий дім «Золота миля» (проспект Героїв Харкова, буд. 135-А, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) судові витрати в загальному розмірі 4 844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, 16-Б, м. Харків, 61005, ЄДРПОУ 44017626).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 квітня 2025 року.

Суддя Бадюков Ю.В.