Постанова

від 28.04.2025 по справі 440/17360/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 р. Справа № 440/17360/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, повний текст складено 11.12.24 по справі № 440/17360/23

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради

до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

третя особа Приватне підприємство " КОЛДІ БУДІНВЕСТ"

про визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Північно-Східний офісу Держаудитслужби в Полтавській області (надалі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-08-09-009332-а.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне підприємство "КОЛДІ БУДІНВЕСТ" (вул. Визволення, буд.22, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код 43673455).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 в задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради відмовлено повністю.

Комунальне некомерційне підприємство "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу . Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів . Вказує , що згідно до вимоги, що визначена пунктом 2.5 Таблиці 1 пункту 1 Розділу І Додатку 1 тендерної документації, встановлена вимога надання копії повідомлення про прийом працівника або залученого спеціаліста на роботу, направлена до органів податкової служби України разом із отриманим документом (квитанцією) від територіального органу ДПС, що може свідчити про отримання відповідного повідомлення. У повідомленні про прийом на роботу повинна обов`язково відображатись достовірна інформація про назву страхувальника (учасника), ПІП застрахованої особи (працівника) та номер наказу (або розпорядження) про прийняття на роботу. Як виключення, повідомлення про прийом працівника на роботу разом із квитанцією не надаються на члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації. У такий спосіб вимагалось наданий саме повідомлення про прийом на роботу та квитанції про її отримання територіальним органом ДПС. В ході розгляду пропозиції учасника було встановлено невідповідність встановленій у тендерній документації вимозі, яка не може бути задоволена будь-яким суб`єктом, який має намір взяти участь у даній закупівлі. Постановою КМУ від 17 червня 2015 р. № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту" (далі - Постанова № 413) установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації') резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу. Постановою № 413 також визначено форму повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту. При цьому жодним законодавчим актом або іншим нормативним документом не встановлено форми або вимоги щодо створення роботодавцем або іншим суб`єктом інформації або повідомлення про прийом працівника або залученого спеціаліста на роботу. Судом зазначено « Отже, ПП «КОЛДІБУДІНВЕСТ» подаючи тендерну пропозицію, мав змогу надати копії документів визначених підпунктом 2.5. пункту 2 розділу І додатку І до тендерної документації, зокрема, але не виключно, шляхом надання завірених знімків екрана, в яких відображено подання та отримання ДПС такої інформації, копій самих повідомлень про прийняття працівника на роботу, квитанцій про їх прийняття та або запиту від роботодавця і відповіді територіальних органів ДПС про прийняття таких повідомлень в електронному виді». Судом не враховано, що відповідно до пункту 44 Постанови №1178, учасник закупівлі якому надано повідомлення з вимогою про усунення виявлених невідповідностей має 24 години на усунення, а подання та отримання запиту від ДПС щодо інформації на запит роботодавця потребувало б більшого терміну. По-друге, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 32 Закону у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути, процедура відкритих торгів відміняється. Згідно до вимоги підпункту 2 пункту 50 Постанови №1178 Замовник відміняє відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень. Судом першої інстанції не враховано, що станом на дату оприлюднення Висновку за результатом проведеного моніторингу (11.10.2023 р.) процедура закупівлі була завершена, про що свідчить звіт про результати проведення процедури закупівлі. З урахуванням умови, що визначена частиною 2 статті 19 Закону №922, звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель. Відміна будь-якої процедури закупівлі, яка відбувається із застосуванням електронної системи публічних закупівель, може бути здійснена до моменту оприлюднення звіту про результат проведення закупівлі. У разі, якщо звіт про результат проведення закупівлі сформовано та оприлюднено у відповідності до вимог частини 2 статті 19 Закону №922, здійснити заходи щодо відміни закупівлі, за якою сформовано звіт про результати проведення закупівлі не є можливим. Вважає , що слід ураховувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20 яка передбачає, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 30.11.2021 р. у справі № 420/5590/19. Так як Державна аудиторська служба України не скористалась своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування учасника на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. Вказує , що договір укладений за результатом проведення відкритих торгів не є нікчемним у розумінні Закону №922, а тому у Замовника немає підстав приймати рішення про його розірвання. Ознайомившись із описом зазначеного у Висновку за результатом проведеного моніторингу, у Замовника немає законних підстав щодо вжиття заходів, що стосуються усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, щодо зауваження, що викладене у Висновку за результатом проведення моніторингу закупівлі. При цьому у Висновку не зазначено згідно до якої норми права, зокрема Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, Замовник разом із ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ» мають законні підстави виконати дану умову. Так, у відповіді Управління від 16.10.2023 року на звернення КНП "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради за роз`ясненням щодо Висновку, а саме які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що не можуть призвести до нового можливого порушення чинного законодавства була отримана відповідь, що. «Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю № 536/536 від 30 серпня 2023 року, укладеним з ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ». КНП "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради є об`єктом критичної інфраструктури, який забезпечує охорону здоров`я та життєдіяльності великої територіальної громади Полтавської області. Станом на дату оприлюднення Висновку ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ» було виконану частину обсягу робіт, а замовником прийнято у встановленому умовами договору порядку. Звертає увагу на те, що розділом 9 договору, укладеного між Замовником та ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ» визначено гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів). У разі розірвання договору в цілому усі умови договору між його сторонами будуть припинені і, як наслідок, КНП "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради не зможе в подальшому висувати претензії щодо виконання гарантійних зобов`язань з боку генпідрядника, яким є ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ». Зазначена вимога усунення порушення шляхом розірвання договору є такою, що порушує основоположний принцип права - принцип пропорційності, який передбачає дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення. Крім того, судом першої інстанції не враховано того, що якщо під час судового розгляду буде встановлено порушення вимог законодавства України у процедурі закупівлі та за умови, що в матеріалах судової справи будуть відсутні докази того, що виявлені Держаудитслужбою порушення мали шкідливі наслідки й призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи завдали збитків бюджету, суд, застосувавши принцип пропорційності, має право прийняти рішення про скасування висновку Держаудитслужби. Просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року по справі №440/17360/23 , ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов..

Управління Північно-Східний офісу Держаудитслужби в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає вимоги апелянта необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 440/17360/23 є законним та обґрунтованим. Посилаючись на підстави та обґрунтування , викладенні у відзиві , просить залишити апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 440/17360/23 без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги , наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, пояснення представників сторін , перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Комунальне некомерційне підприємство "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-08-09-009332-a та тендерну документацію на "Капітальний ремонт приміщення операційного блоку хірургічного відділення на 2-му поверсі під встановлення ангіографа в Комунальному некомерційному підприємстві "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради по вул. Гоголя, 172, м. Миргород, Полтавська область" з очікуваною вартістю 4 082 000,00 грн (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-09-009332-a) /а.с. 80-137, т.1/.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 на підставі інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (лист Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області від 07.09.2023 №3999/55/115/03-2023, а.с.60-62, т.1) відповідно до статті 7 цього Закону, начальником Управління прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі - наказ від 19.09.2023 №81-3 /а.с. 63-64, т.1/.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UА-2023-08-09-009332-а оприлюднено Управлінням 19.09.2023, чим дотримано вимоги ч. 3 ст. 8 Закону № 922.

Відповідно до наказу Управління від 19.09.2023 № 81-3 Про початок моніторингу закупівель здійснено моніторинг закупівлі UА-2023-08-09-009332-а (замовник: Комунальне некомерційне підприємство Миргородська лікарня інтенсивного лікування Миргородської міської ради, очікувана вартість: 4 082 000,00 грн з ПДВ, застосована процедура закупівлі: відкриті торги з особливостями, предмет закупівлі: ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, виконання робіт по об`єкту: капітальний ремонт приміщення операційного блоку хірургічного відділення на 2-му поверсі під встановлення ангіографа в Комунальному некомерційному підприємстві "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради по вул. Гоголя, 172, м. Миргород, Полтавська область).

Управлінням за результатами моніторингу закупівлі UА-2023-08-09-009332-а складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023- 08-09-009332-а (далі - висновок), який затверджено 11.10.2023 та оприлюднено в електронній системі закупівель 11.10.2023 /а.с. 65-79, т.1/.

Не погодившись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що Управлінням документально підтверджено та обґрунтовано порушення Замовником абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Суд першої інстанції дійшов висновку, що при вчиненні оспорюваних дій, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаних дій, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 922-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 2 частини 2 статті 8 Закону №922 передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Підстави та порядок проведення моніторингу у цій справі позивачем під сумнів не ставились.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначено порядок здійснення моніторингу публічних закупівель органом державного фінансового контролю, відповідно до частини першої якої моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною 4 статті 8 Закону №922 визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно з частиною 19 статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Так, спірним висновком встановлено наступне: "Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності тендерної документації вимогам Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (далі ? Закон) та Постанові Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Постанова № 1178, особливості); надання роз`яснень до тендерної документації; дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерної пропозиції учасника; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; своєчасності надання відповіді на запити органу державного фінансового контролю.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємства Миргородська лікарня інтенсивного лікування Миргородської міської ради (далі замовник) на 2023 рік; тендерну документацію замовника, затверджену рішенням уповноваженої особи 09.08.2023 № 121; перелік змін до тендерної документації; тендерну документацію замовника (зі змінами), затверджену рішенням уповноваженої особи від 16.08.2023 № 123; питання до процедури від 13.08.2023 та роз`яснення замовника від 14.08.2023; тендерну пропозицію учасника ПП КОЛДІ БУДІНВЕСТ; протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №130 від 24.08.2023; повідомлення про намір укласти договір від 24.08.2023; договір про закупівлю № 536/536 від 30 серпня 2023 року, укладений з ПП КОЛДІ БУДІНВЕСТ на суму 3994775,00 грн, без ПДВ; відповіді замовника від 28.09.2023, та від 02.10.2023 на запити органу державного фінансового контролю, оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

Моніторингом питання дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення Замовником чинного законодавства, в частині не відхилення тендерних пропозицій учасників на підставі абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, коли тендерна пропозиція не відповідає, зокрема, іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

В тендерній документації (підпункт 2.5 пункту 2 Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації) замовник вимагає від учасників надати: Копію повідомлення про прийом працівника або залученого спеціаліста на роботу направлена до органів податкової служби України разом із отриманим документом (квитанцією) від територіального органу ДПС, що може свідчити про отримання відповідного повідомлення….

Проте, в складі тендерної пропозиції учасника ПП КОЛДІ БУДІНВЕСТ не надано відповідних копії повідомлень про прийом працівників/залучених спеціалістів на роботу, що направлені до органів податкової служби України разом із отриманим документом (квитанцією) від територіального органу ДПС, чим не дотримано вимог тендерної документації замовника.

З метою підтвердження чи спростування встановлених порушень в ході моніторингу замовнику 26.09.2023 через електронну систему закупівель надано відповідний запит.

Замовник у відповіді від 02.10.2023 зауважив , що в ході розгляду пропозиції учасника було встановлено невідповідність встановленій у тендерній документації вимозі, яка не може бути задоволена будь-яким суб`єктом, який має намір взяти участь у даній закупівлі. Таким чином, умовами тендерної документації визначено вимогу, яка не могла бути задоволена учасниками процедури закупівлі при формуванні тендерної пропозиції в повній мірі. Також зауважує, що в ході розгляду пропозиції єдиного учасника даної процедури закупівлі не було застосовано дискримінаційного підходу, до того ж замовником застосовано об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі та дотримані інші принципи здійснення публічних закупівель, що визначені статтею 5 ЗУ Про публічні закупівлі.

З урахуванням викладеного, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області вважає , що замовник не скористався правом, передбаченим пунктом 43 Постанови № 1178 щодо надання учаснику повідомлення з вимогою про усунення виявлених невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником в електронній системі закупівель, а тендерна пропозиція учасника ПП КОЛДІ БУДІНВЕСТ не відповідає вимогам тендерної документації замовника та підлягала відхиленню на підставі абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, що не забезпечено замовником, тобто замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю № 536/536 від 30 серпня 2023 року, укладеним з ПП КОЛДІ БУДІНВЕСТ та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів".

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922- VIII).

Згідно п.29 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частинами 1 та 3 ст. 16 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Згідно з пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити, зокрема: один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Статтею 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Так, приписами частини другої статті 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник може у тендерній документації установити :

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

При цьому, Законом № 922-VIII не встановлено вичерпного переліку документів, що можуть вимагатися замовником у підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 Закону № 922-VIII.

З матеріалів справи встановлено , що замовником розроблено, затверджено та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель тендерну документацію щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю роботи за предметом згідно коду ДК 021:2015 (СРУ 2008) - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, затверджену рішенням уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради від 16.08.2023 № 123.

Замовником у розділі І додатку 1 до вищезазначеної тендерної документації встановлено наступну вимогу до учасників закупівлі:

Для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, встановленим згідно ст. 16 Закону Учасник повинен подати через електронний майданчик у Систему у складі своєї пропозиції шляхом завантаження файлів у форматах доступних для відображення таких електронних документів, визначених у Таблиці 1 Додатку 1, а саме:

2.5. Копія повідомлення про прийом працівника або залученого спеціаліста на роботу направлена до органів податкової служби України разом із отриманим документом (квитанцією) від територіального органу ДПС, що може свідчити про отримання відповідного повідомлення. У повідомленні про прийом на роботу повинно обов`язково відображатись достовірна інформація про назву страхувальника (учасника), ПІП застрахованої особи (працівника) та номер наказу (або розпорядження) про прийняття на роботу. Як виключення, повідомлення про прийом працівника на роботу разом із квитанцією не надаються на члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, Замовником визначено вимогу про надання учасником копій повідомлення про прийом на роботу (працівника/залученого спеціаліста) та підтвердження направлення даного документу до Державної податкової служби та отримання такого документу останньою.

Колегія суддів зазначає , що у частині другій статті 22 Закону № 922 визначено обов`язковий перелік відомостей, які зазначаються у тендерній документації, який є виключним та містить 19 пунктів.

Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922 передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Оскільки вимога, визначена Замовником у підпункті 2.5 пункту 2 розділу І додатку 1 до тендерної документації, у розумінні ч. 2 ст. 22 Закону № 922 не є обов`язковою, остання є іншою інформацією, визначеною у тендерній документації у відповідності до абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922, тобто такою, вимоги щодо обов`язкової наявності якої не передбачені законодавством та яку сам замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

КНП Миргородська лікарня інтенсивного лікування у позовній заяві зазначає, що жодним законодавчим актом або іншим нормативним документом не встановлено форми або вимоги щодо створення роботодавцем або іншим суб`єктом інформації або повідомлення про прийом працівника або залученого спеціаліста на роботу. Таким чином, на думку позивача, умовами тендерної документації визначено вимогу, яка не могла бути задоволена учасником процедури закупівлі при формуванні тендерної пропозиції в повній мірі.

Судом апеляційної інстанції , з метою об`єктивного розгляду даної справи, досліджено питання щодо наявності у складі тендерної пропозиції, наданої ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ» на виконання вимог тендерної документації відомостей про персонал вищезазначеного учасника процедури закупівлі.

Так, Комунальним некомерційним підприємством «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради надано до апеляційного суду копії Наказів про прийняття на роботу персоналу учасника, копії трудових книжок працівників учасника , копії Посвідчень про навчання персоналу учасника (додається) , які подані у складі тендерної пропозиції ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ».

Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надано до суду апеляційної інстанції копію Довідки із зведеними даними про персонал учасника , яка надана у складі тендерної пропозиції ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ».

Колегія суддів зазначає , що вказані документи свідчать про відповідність учасника торгів кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII та дозволяли позивачу прийняти рішення про визнання вказаного учасника переможцем та укласти із ним відповідний договір.

Відповідачем не наведено будь-яких підстав щодо неможливості прийняття до уваги наданих документів, не спростовано їх достатність чи їх правомірність.

Колегія суддів зазначає , що отримання замовником копії повідомлення про прийом працівника або залученого спеціаліста на роботу направлена до органів податкової служби України разом із отриманим документом (квитанцією) від територіального органу ДПС, що може свідчити про отримання відповідного повідомлення від учасника закупівлі ніяким чином не нівелює наявність технічного потенціалу або конкурентоспроможності учасника, і тим більше, не вплинуло на результат публічної закупівлі у даному випадку.

Відповідачем не спростовано неможливість виконати роботи за договором спеціалістами, які знаходились у штаті ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ» станом на час проведення процедури закупівлі.

Колегія суддів зазначає, що наведені у висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-08-09-009332-а порушення свідчать про формальність (не суттєвість) зазначеної невідповідності, оскільки жодним чином не впливають на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону та Тендерною документацією, тобто такими, що фактично не впливають на зміст тендерної пропозиції, ціноутворенню такваліфікаційні критерії,що, в свою чергу, має формальний характер та визначається як формальна (несуттєва) помилка.

За таких обставин, у разі встановлення замовником невідповідності документів наданої учасником пропозиції, це не може слугувати безумовною підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки факт перебування вказаних осіб у трудових відносинах підтверджувався зокрема й наказами про прийняття на роботу, трудовими книжками і довідкою із зведеними даними про персонал учасника, що долучалися учасником до пропозиції у складі тендерної документації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року по справі № 200/11480/20-а.

Установлені судом апеляційної інстанції обставини доводять те, що при проведенні досліджуваної закупівлі жодного порушення зі сторони замовника та переможця не вчинено, тому відсутні підстави вважати, що було порушено принципи проведення публічних закупівель, зокрема , щодо ефективності та прозорості закупівлі та було забезпечено розвиток добросовісної конкуренції.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ», тому висновок відповідача про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 є необґрунтованим.

Згідно приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Вирішуючи даний спір суд також виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем.

Так, у постанові від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22 Верховний Суд по-перше наголошував, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який повертає сторони до первісного стану та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.

По-друге, згідно зі сталою практикою Верховного Суду, незабезпечення замовником відхилення пропозиції учасника, що не відповідає кваліфікаційним вимогам, призводить до незаконного укладення договору. У такому разі орган контролю вправі висувати вимоги проприпинення зобов`язань,а в разі їх невиконання - звернутися до суду для захисту інтересів держави. Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень якприпинення зобов`язаньза договором. Аналогічна правова позиція викладена впостановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21 та від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22.

Як зазначалось, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень припинення зобов`язання за договором про закупівлю № 536/536 від 30.08.2023, укладеним з ПП «КОЛДІ БУДІНВЕСТ» та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Колегія суддів враховує, що відповідно до положень ст.1 та ст.41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю - господарський договір, що укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Слід зазначити, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

Крім того, у статті 204 Цивільного кодексу України регламентовано принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Слід врахувати, що розірвання договору є винятковим заходом, у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційних дій і зловживань.

Відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин з Приватним підприємством "КОЛДІ БУДІНВЕСТ" є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Стаття 43 Закону України «Про публічні закупівлі» врегульовує випадки, за яких договір про закупівлю вважається нікчемним, зокрема: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Водночас оскаржуваний висновок не містить покликань на порушення, які у розумінні статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» можуть свідчити про нікчемність укладеного договору.

В ході розгляду справи не підтверджено наявність порушень замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель.

Водночас, згідно із ст.5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Колегія суддів зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів того, що виявлені відповідачем порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету або порушили принцип добросовісної конкуренції серед учасників, при тому, що відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів та ефективним використанням коштів і майна.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в спірному висновку спосіб, також призведе до порушення майнових прав та інтересів позивача та матиме негативні наслідки для його репутації.

Враховуючи те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Понад те, слід урахувати, що у справі, що розглядається, виявлене під час моніторингу порушення , яке не підтверджено при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, жодним чином не вплинуло на результати закупівлі та не призвело до несприятливих наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни у використанні коштів Державного бюджету.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, є непропорційною тяжкості порушень.

Про необхідність застосування принципу пропорційності у аналогічних правовідносинах наголошено у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 160/13903/21, від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Так, колегія суддів не спростовує наявність у відповідача права вимагати усунення порушення шляхом припинення договору, разом з цим, в контексті спірних правовідносин, такий захід є об`єктивно неспівмірним та не пропорційним до виявленого порушення, що свідчить про його необґрунтованість.

В оскаржуваному висновку не обґрунтовано необхідність застосування саме такого способу усунення встановлених порушень, не наведено наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету тапринципи Закону № 922-VII.

Колегія суддів зазначає, що зазначені відповідачем у висновку порушення носять виключно формальний характер та не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції, при цьому, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів), однак у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про відхилення переможної пропозиції.

Також, враховуючи, що жодного іншого порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, крім зазначеного Держаудитслужба не виявила, колегія суддів дійшла висновку, що вимога про зобов`язання замовника вжити заходів щодо припинення зобов`язання по договору з переможцем закупівлі, викладена у висновку з наведених причин, за встановлених обставин є необґрунтованою, отже, оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача (замовника), а також суспільних інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Однак, суд першої інстанції зазначеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-08-09-009332-а підлягає скасуванню.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 440/17360/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення , яким позов Комунального некомерційного підприємства "Миргородська лікарня інтенсивного лікування" Миргородської міської ради задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-Східний офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-08-09-009332-а.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий Повний текст постанови складено 29.04.2025 року.