Ухвала від 29.04.2025 по справі 320/46402/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/46402/23

УХВАЛА

29 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кучми А.Ю., та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТВ ІНЖИНІРІНГ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в задоволення клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року повернуто апелянту.

В подальшому апелянтом вдруге було подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 визнано неповажними, викладені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року залишено без руху.

07.04.2025 апелянтом подано клопотання про поновлення строку, в якому апелянт зазначає, що пропуск строку звернення до суду пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 сказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду прийнято 27 січня 2025 року.

Разом із тим, апеляційну скаргу подано 26.03.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду апеляційної інстанції, тобто за межами тридцятиденного строку.

Як на поважні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою скаржник посилався на наявність у нього конституційного права на оскарження судового рішення, відсутність фінансування.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою своєчасно (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 по справі №804/2979/17 та від 07.06.2018 по справі № 822/276/17, в ухвалі від 03.02.2020 у справі №340/661/19, від 30.09.2024 у справі №260/3417/21 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Апелянтом у поданій заяві не наведено жодних доказів поважності причин для поновлення пропущеного строку.

При цьому, сплата судового збору без належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду не може вважатися належним усуненням недоліків.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом було сплачено судовий збір лише 20.03.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №847 від 20.03.2025, тобто поза межами встановленого строку на усунення недоліків та після повернення апеляційної скарги.

За таких обставин підстави для задоволення заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження відповідач посилається на вчинення активних направлених на реалізацію свого права на апеляційне оскарження.

Отже, як вже зазначалось першу апеляційну скаргу відповідача було повернуто ухвалою суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 по справі № 804/2979/17 та від 07.06.2018 по справі № 822/276/17, в ухвалі від 03.02.2020 у справі №340/661/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.

Зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, колегія суддів вважає безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не може вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянту надано достатній строк на усунення недоліків, натомість апелянтом обґрунтованих причин щодо неможливості усунення недоліків та відповідних доказів неможливості такого усунення надано не було.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.299, 321, 325 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТВ ІНЖИНІРІНГ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Н.В. Безименна