Постанова від 23.04.2025 по справі 380/21165/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/21165/23 пров. № А/857/11064/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

секретар судового засідання Василюк В.ЬБ.

за участю представників:

прокуратури Шимін Н.М.

апелянт ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань вжиття заходів забезпечення позову від 14.11.2024 року у справі № 380/21165/23 за адміністративним позовом заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної авіаційної служби України до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя Потабенко В.А., м. Львів), -

В С Т А НО В И В :

заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної авіаційної служби України звернулися до суду із позовною заявою до виконавчого комітету Львівської міської ради у якій просять: - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №543 від 14.07.2022 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «Дизайн-студія «Ключ» комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І. Раковського, 24-А у м. Львові».

Ухвалою від 25.09.2023 суд першої інстанції прийняв позовну заяву.

12.11.2024 до суду першої інстанції надійшла заява заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову, у якій прокурор просить - заборонити здійснення будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №543 від 14.07.2022 яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «Дизайн-студія «Ключ» комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І. Раковського, 24-А у м. Львові» та введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою м. Львів, вул. Раковського, 24-А.

В обгрунтування заяви забезпечення позову посилався на те, що 19.05.2023 Державною авіаційною службою України надано висновок щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території № МН01: 3114-7838-5600-2296, де гранична висота об`єкта Н= 42, 32 метра, що на 9,68 метрів нижче, ніж передбачено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2022 № 543. В висновку щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території № МН01: 3114-7838-5600-2296 зазначено, що об`єкт впливатиме на безпеку польотів повітряних суден за другою групою критеріїв. Украерорухом, як провайдером аеронавігаційного обслуговування, проведено оцінку впливу об`єкта «Нове будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І. Раковського, 24-А у м. Львові» на критерії другої групи та надіслано до Державіаслужби Оцінку провайдера аеронавігаційного обслуговування від 04.05.2023 № 4656/018-1-23, в якій зазначено, що об`єкт буде створювати кути закриття для засобів спостереження, встановлених на аеродромі «Львів». З урахуванням наявних кутів закриття максимально допустима абсолютна позначка верху об`єкта не повинна перевищувати 401,32м у Балтійській системі висот. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 було зупинено провадження у справі № 380/21165/23 та надано сторонам час для примирення. Водночас, встановлено, що на день подання заяви забудовником не вживались та не вживаються заходи для усунення чинників, які створюють небезпеку для польотів. Крім того, відповідно до листа Львівської міської ради №39-вих-155013 від 29.10.2024 встановлено, що звернень від забудовника будівництва комплексу громадських і житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І.Раковського, 24а у м. Львові про усунення виявлених раніше порушень у законодавстві відносно висотності об`єкта будівництва на приаеродромній території, повторних звернень щодо внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на вул. І.Раковського, 24а у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2022 № 543 через ЄДЕССБ (єдину державну електронну систему у сфері будівництва) в департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради не надходило. Повторно звернень до Державної авіаційної служби за отриманням висновку щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території відносно будівництва комплексу громадських і житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І.Раковського, 24а у м. Львові департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради не скеровував. Звернень від забудовника про те, що ним вжито заходи для приведення у відповідність до вимог законодавства оскаржуваного рішення виконкому не надходило також. Таким чином, рішення № 543 залишається таким, що суперечить вимогам законодавства в частині визначеної граничної висоти забудови. Прокурор зазначає, що 20.01.2023 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42023142080000011 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 281 КК України. В ході досудового слідства, 02.02.2023 зі залученням фахівця-геодезиста проведено огляд земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:003:0034, яка розташована за адресою: вул. І.Раковського, 24а у м. Львові. На момент проведення огляду земельна ділянка була огороджена. В ході досудового розслідування 29.10.2024 року ззовні проведено огляд місця події по вул. І.Раковського, 24а у м. Львові, в ході якого встановлено, що земельна ділянка за вказаною адресою огороджена металевим парканом, вхід на територію здійснюється через металеві ворота та двері. Справа від воріт розміщено Паспорт об`єкта будівництва, на якому зазначено «Нове будівництво комплексу житлових будівель із вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Раковського, 24-А у м. Львові». Замовник робіт: ТзОВ «Дизайн-студія «Ключ». На момент огляду на огородженій території здійснюються будівельні роботи, перебуває будівельна техніка та будівельні матеріали, зведено дві будівлі, між якими розміщено будівельний кран. Таким чином, незважаючи на той факт, що відповідно до висновку Державіаслужби України щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території № МН01: 3114-7838-5600-2296 зазначене будівництво становить загрозу для безпеки польотів, забудовник продовжив здійснювати будівельні роботи.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 з питань вжиття заходів забезпечення позову заяву заступника заяву заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову в справі № 380/21165/23 задоволено.

Заборонено здійснення будівельних робіт товариству з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Ключ» на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 543 від 14.07.2022 яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «Дизайн-студія «Ключ» комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І. Раковського, 24-А у м. Львові» та введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: м. Львів, вул. Раковського, 24-А до моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції заявник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань вжиття заходів забезпечення позову від 18.11.2024 (14.11.2024) року у справі № 380/21165/23.

Скаржник зазначає що він є інвестором в об`єкті будівництва, однак у планові строки такий не був зданий в експлуатацію, окрім того він дізнався про наявність вжитих судом заходів забезпечення позову у цій справі, що прямо впливає на його права та інтереси.

Апелянт зазначає, що предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 543 від 14.07.2022 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «Дизайн-студія «Ключ» комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансфрматорною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. Раковскього, 24-А у м. Львів».

Однак, дозвіл на виконання будівельних робіт по спірному об`єкту є чинним, у судовому чи іншому порядку не скасований. Саме у зв`язку з отриманням дозволу на виконання будівельних робіт у замовників будівництва виникає право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва.

Тому, як зазначає апелянт, з огляду на приписи КАС України та практику Верховного Суду, вжитті в межах цієї справи заходи забезпечення позову є такими, що не стосуються предмету спору, позовних вимог, а тому підстави до їх вжиття судом першої інстанції були відсутні. Згідно з отриманими замовником вихідними даними була розроблена та затверджена проектна документація, отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт й фактично почато будівництво об`єкта, відтак зупинення робіт по будівництву при оскарженні рішення щодо містобудівних умов та обмежень не є ефективним, необхідним та доцільним способом забезпечення позову, не відповідає меті, яку покликаний досягнути цей інститут, а отже не зумовлює наявності правових підстав для його застосування.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції було вжито заходи забезпечення позову, які не стосуються предмету позову, його позовних вимог, чим порушено вимоги ст. 151 КАС України, що є протиправно, як на це вказує Верховний Суд у своїх висновках за подібних фактичних обставин у постановах від 02.04.2024 у справі № 380/4885/22, від 25.06.2024 у справі № 260/9623/23.

З наведених у скарзі підстав апелянт просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань вжиття заходів забезпечення позову від 18.11.2024 (14.11.2024) у справі № 380/21165/23.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.

Представник апелянта просить оскаржувану ухвалу скасувати, та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 розділу І Загальних положень КАС України, яка визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, метою якого є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Згідно із частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Предметом позову у цій справі є рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2022 № 543 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «Дизайн-студія «Ключ» комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І. Раковського, 24-А у м. Львові».

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, та є першим етапом легалізації початку проектування та будівництва об`єктів.

За встановлених у цій справі обставин та стадії спірних правовідносин, коли згідно з отриманими замовником вихідними даними була розроблена та затверджена проєктна документація, отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт й фактично здійснюється будівництво об`єкта, зупинення дії містобудівних умов та обмежень не є ефективним, необхідним і доцільним способом забезпечення позову, не відповідає меті, яку покликаний досягнути цей інститут, а отже не зумовлює наявності правових підстав для його застосування.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначав, що 19.05.2023 Державною авіаційною службою України надано висновок щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території № МН01: 3114-7838-5600-2296, де гранична висота об`єкта Н= 42, 32 метра, що на 9,68 метрів нижче, ніж передбачено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2022 № 543. В висновку щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території № МН01: 3114-7838-5600-2296 зазначено, що об`єкт впливатиме на безпеку польотів повітряних суден за другою групою критеріїв. Украерорухом, як провайдером аеронавігаційного обслуговування, проведено оцінку впливу об`єкта «Нове будівництво комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І. Раковського, 24-А у м. Львові» на критерії другої групи та надіслано до Державіаслужби Оцінку провайдера аеронавігаційного обслуговування від 04.05.2023 № 4656/018-1-23, в якій зазначено, що об`єкт буде створювати кути закриття для засобів спостереження, встановлених на аеродромі «Львів». З урахуванням наявних кутів закриття максимально допустима абсолютна позначка верху об`єкта не повинна перевищувати 401,32м у Балтійській системі висот. Водночас, встановлено, що на теперішній час забудовником не вживались та не вживаються заходи для усунення чинників, які створюють небезпеку для польотів. Крім того, відповідно до листа Львівської міської ради №39-вих-155013 від 29.10.2024 встановлено, що звернень від забудовника будівництва комплексу громадських і житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І.Раковського, 24а у м. Львові про усунення виявлених раніше порушень у законодавстві відносно висотності об`єкта будівництва на приаеродромній території, повторних звернень щодо внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проєктування спірного об`єкта будівництва, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.07.2022 № 543 через ЄДЕССБ (єдину державну електронну систему у сфері будівництва) в департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради не надходило. Повторно звернень до Державної авіаційної служби за отриманням висновку щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території відносно будівництва комплексу громадських і житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І.Раковського, 24а у м. Львові департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради не скеровував. Звернень від забудовника про те, що ним вжито заходи для приведення у відповідність до вимог законодавства оскаржуваного рішення виконкому не надходило також, на даний час рішення №543 залишається таким, що суперечить вимогам законодавства в частині визначеної граничної висоти забудови.

Проте, враховуючи підстави позову, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, що саме містобудівні умови та обмеження надають замовнику та генеральному підряднику чи підряднику право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва, оскільки таке право надає дозвіл на виконання будівельних робіт, який в межах даної справи не оскаржується, а відтак оцінка його правомірності чи протиправності в межах цієї справи надавитись не може.

Тому невірним є висновок суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки спір стосується рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для планування об`єкта будівництва, які є лише першим етапом легалізації початку проектування та будівництва об`єктів, та не є дозволом на виконання будівельних робіт.

Колегія суддів зазначає, що правомірність або протиправність оскаржуваного рішення відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що буде здійснено під час вирішення спору по суті.

До того ж, позивач у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтував та не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданому клопотанні (заборонити здійснення будівельних робіт ТзОВ «Дизайн-студія «Ключ» на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 543 від 14.07.2022 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «Дизайн-студія «Ключ» комплексу житлових будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, підземною автостоянкою, трансформаторною підстанцією та об`єктами інженерного забезпечення на вул. І. Раковського, 24-А у м. Львові»), може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі, оскільки як вже зазначалось вище спір у справі стосується рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам учасників справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову, такий захід забезпечення позову не відповідає положенням КАС України. Суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Натомість відмова у задоволенні такої заяви не є обмеженням доступу до правосуддя, так як не перешкоджає подальшому судовому розгляду вимог позову у спосіб, що наведений позивачем у відповідному позові.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 309, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року з питань вжиття заходів забезпечення позову у справі № 380/21165/23 скасувати.

В задоволенні заяви з питань вжиття заходів забезпечення позову у справі № 380/21165/23 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 29.04.25