Ухвала від 28.04.2025 по справі 520/37907/23

УХВАЛА

28 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 520/37907/23

адміністративне провадження № К/990/17440/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №520/37907/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

24.04.2025 на електронну пошту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дриллекс», в якій скаржник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №520/37907/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга підписана кваліфікованим електронним підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» - Сотніковим Костянтином Васильовичем.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з наступних підстав.

Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частиною шостою цієї статті встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

04.09.2021 в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Згідно з частиною восьмою статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України також встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і не має такого обов`язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку й має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Тобто, юридична особа, зареєстрована за законодавством України, яка виконала свій обов`язок, встановлений частиною шостою статті 18 КАС України, з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Альтернативою звернення особи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що вона надіслана Товариством з обмеженою відповідальністю «Пабтрейд» на електронну адресу суду. До неї, з-поміж іншого, додано роздруківку результату перевірки електронного підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

При цьому, на виконання вимог пункту 2 частини другої статті 330 КАС України (в редакції, чинній з 18.10.2023) у касаційній скарзі зазначено інформацію про наявність у скаржника електронного кабінету.

Згідно з відомостями, що містяться в Комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Суд зазначає, що, хоча касаційна скарга засвідчена електронним підписом, вона подана юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» (ЄДРПОУ 34954359) на електронну пошту суду, незважаючи на наявність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». За таких обставин скарга не може вважатися поданою та підписаною у встановленому законом порядку.

Оскільки, скаржник обрав не передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до суду, тому така скарга вважається не підписаною та не приймається до розгляду й повертається особі яка її подала.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 21.07.2021 у справі №9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За правилами пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга, зокрема, не підписана особою, яка її подала.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №520/37907/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дриллекс» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер