Рішення

від 29.04.2025 по справі 279/494/25

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/641/25

Справа № 279/494/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Пригоцькою Я.О., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Халімончука Р.М., відповідача ОСОБА_2 , у підготовчому судовому засіданні, розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу №279/494/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач у п`ятнадцятирічному віці звернувся з позовом до відповідача про позбавлення її батьківських прав, зазначивши, що ОСОБА_2 являється його рідною матір`ю, а батьком є ОСОБА_3 , який з лютого 2022 року є мобілізованим до лав ЗСУ.

Відразу після мобілізації батька мати почала зловживати спиртними напоями, звільнилася з роботи, стала пропадати з дому на декілька днів, залишаючи його без належного догляду та виховання. Декілька років тому мати вже мала серйозні проблеми з алкоголем, не здійснювала належного догляду за дітьми, внаслідок чого батько повернувшись зі служби в ЗС України у 2015 році, звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей разом із ним. Після того він та брат з батьком переїхали жити в с.Шершні Коростенського району Житомирської області, де проживали разом із дідом .

У 2018 році батьки примирилися та знову почали проживати разом однією сім`єю. Однак на даний час внаслідок зловживання алкоголем відповідач перестала піклуватися про мій фізичний і духовний розвиток, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з ним в обсязі, необхідному для його особистого самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти. Просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 .

Відповідач позовні вимоги визнала, тому справа в порядку ст.200 ч.3 ЦПК України розглянута у підготовчому засіданні.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що батьки розлучились з тієї причини, що мати почала зловживати алкоголем, він та старший брат залишились проживати з батьком. Однак через деякий час батьки примирились і мати стала проживати з ними, але після того, як батько знову пішов служити її поведінка змінилась, знову почала вживати алкоголь, у періоди запоїв він залишається без догляду та допомоги, його здоров`ям та навчанням не цікавиться, ним опікується старший брат, мати до його долі ставиться безвідповідально та байдужо.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вказав на те, що позбавлення відповідача батьківських прав, яка своєю поведінкою та способом життя негативно впливає на позивача, його життєві настанови, буде сприяти соціальній адаптації та розвитку позивача, його майбутньому.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, підтвердила вказані позивачем обставини, заявила про небажання виконувати свої батьківські обов`язки та відсутність бажання їх зберегти, оскільки з сином не справляється.

Свідок ОСОБА_4 (повнолітній брат позивача) суду пояснив, що фактично утриманням та вихованням брата у відсутність батька займається він, оскільки мати зловживає алкоголем, не працює, життям та наавчанням брата, його здоров`ям та майбутнім не цікавиться. Кошти на утримання брата присилає батько, він також працює, за безпечує брата усім необхідним, відвідує школу братаЮ, цікавиться його навчанням, вирішує його побутові проблеми.

Представник Служби у справах дітей Іршанської селищної ради Коростенського рйону Житомирської області в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутність, проти заявлених вимог не заперечив.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, та свідка дослідивши письмові матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що матір`ю позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.11.2009 року.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.04.2016 року у справі №279/494/25 шлюб між батьками позивача розірвано та визначено місцем проживання неповнолітніх дітей сторін (позивача та його старшого брата -свідка ОСОБА_4 ) місце проживиння їх батька.

Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області з питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , було встановлено, що після розлучення ОСОБА_3 разом із дітьми переїхав в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 влаштувалася на роботу та стала на шлях виправлення. Проте в лютому 2022 року після мобілізації ОСОБА_3 до ЗСУ, ОСОБА_2 знову почала зловживати спиртними напоями, зникати на декілька днів та залишати діей без нагляду. Згідно характеристики, наданої директором Іршанського ліцею Житомирської області від 10.01.2025 року мати ОСОБА_2 не бере участі у питаннях навчання та виховання сина. Останні два роки навчанням та поведінкою ОСОБА_5 цікавиться його батько ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4 . Класні батьківські збори двічі на рік відвідує брат ОСОБА_6 , 2004 року народження. З метою повного вивчення питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав спеціалістами служби у справах дітей Іршанської селищної ради обстежено умови проживання дитини за адресою АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що будинок складається з 4-х кімнат і веранди, біля будинку є господарські прибудови. Умови проживання добрі, ОСОБА_1 забезпечений усім необхідим для проживання та навчання. Під час обстеження вдома перебувала мати ОСОБА_2 , яка висловила бажання щодо позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зазначила в акті від 06.03.2025 року. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 13.03.2025 року розглядалося дане питання, на яке була запрошена ОСОБА_2 .. Під час бесіди ОСОБА_2 повідомила, що в міру можливостей піклується про сина, але підтвердила факт, що наразі ніде не працює, немає коштів на утримання дитини, періодично зловживає спиртними напоями, що призводить до втрати контролю над собою, та залишає сина самого на декілька днів.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст.165 СК з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і брати участь у її вихованні.

Суд, дослідивши подані докази та проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, дійшов переконання, що відповідач ОСОБА_2 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, протягом тривалого часу вихованням та утриманням сина не займається, його життям, здоров`ям, навчанням не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, що свідчить про те, що добровільно та усвідомлено ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини.

Крім того, що відповідач особисто висловила бажання щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , суд дійшов переконання про те, що відповідач фактично проживає за рахунок своїх дітей: позивача, якому надає матеріальну та моральну підтримку батько, який на даний час з сином не проживає з об`єктивних причин, та старшого сина, який забезпечує не лише себе, а й займається вихованням та утриманням молодшого брата, забезпечує йому умови для проживання та навчання. При цьому, позивач не лише не працює та матеріально не утримує свою дитину, а навіть не створює належні умови для його життя, виховання та навчання, своєю поведінкою негативно впливає на його духовний розвиток, самосприйняття у суспільстві, змушуючи відчувати сором на її поведінку та спосіб життя.

Орган опіки та піклування зробив висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який ґрунтується на матеріалах, які свідчать про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків.

Вищевказані обставини відповідачем не оспорені та не спростовані.

Враховуючи ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 не приймає належної участь у житті дитини, своєю поведінкою та способом життя негативно впливає на її психічний та емоційний стан, безвідповідально ставиться до потреб дитини, враховуючи безпосередні інтереси дитини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, незважаючи на проживання з сином в одному житловому приміщенні, ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, інтересу до їх збереження не проявляє, тому є підстави для позбавлення її батьківських прав.

За вище зазначених обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.200, 263-265 ЦПК України, ст.164, 165, 180 СК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с.Ковалі Коростенського району Житомирської області, громадянку України, РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: Халімончук Руслан Михайлович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №541 від 30.09.2010 року видане Житомирською обласною КДКА.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області, місце знаходження: Житомирська область, Коростенський район, с.Іршанськ, вул.Гулія, 7, код ЄДРПОУ 04344593.

Суддя Волкова Н.Я.