Рішення

від 30.04.2025 по справі 533/203/25

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.04.2025 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа 533/203/25

Провадження 2/533/164/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

30 квітня 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ярослава Лігоміна в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Новогалещинська селищна рада, про відшкодування збитків завданих злочином,

У С Т А Н О В И В :

11.03.2025 керівник Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ярослав Лігомін в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 12454,35 грн та стягнення судових витрат.

На обґрунтування позову зазначено, що під час досудового та судового слідства встановлено, що 06 листопада 2024 року близько 09 години 20 хвилин ОСОБА_1 прибув до виділу 28, 49 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) Філії «Кременчуцьке лісове господарство», що неподалік населеного пункту Піски Кременчуцького району Полтавської області, в адміністративних межах Новогалещинської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Псільський».

У подальшому ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ч.1 ст.69 Лісового кодексу України (відповідно до якої спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно), за допомогою заздалегідь підготовленої ручної пилки призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «тополі білої» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром у районні пня 12 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насадження, яке перестало виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержані ґрунту) та викликало об`єктивні труднощі у тривалості часу необхідного для відтворення корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 07.11.2024 близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_1 прибув до виділу 28, 49 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) Філії «Кременчуцьке лісове господарство», що неподалік населеного пункту Піски Кременчуцького району Полтавської області, в адміністративних межах Новогалещинької об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Псільський».

У подальшому ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України (відповідно до якої спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно), за допомогою заздалегідь підготовленої ручної пилки, призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «тополі білої» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром у районі пня 11 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насаджень, які перестали виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержанні ґрунту) та викликали об`єктивні труднощі у тривалості часу необхідного для відтворення корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги.

Окрім цього, 08 листопада 2024 року близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_1 прибув до виділу 28, 49 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) філії «Кременчуцьке лісове господарство», що неподалік населеного пункту Піски Кременчуцького району Полтавської області в адміністративних межах Новогалещинької об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Псільський».

У подальшому ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ч.1 ст.69 Лісового кодексу України (відповідно до якої спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно), за допомогою заздалегідь підготовленої ручної пилки, призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «тополі білої» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром в районі пня 12 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насаджень, які перестали виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержанні ґрунту) та викликали об`єктивні труднощі у тривалості часу необхідного відтворення корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги.

Такими діями ОСОБА_1 заподіяв державі в особі Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ідентифікаційний код 44768034) збитки на загальну суму 12454,36 грн, що обрахована відповідно до Додатку 1 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту» до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.01.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Також, в позові зазначено, що вищезазначеними незаконними діями відповідач ОСОБА_1 спричинив Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» матеріальну шкоду на вищевказану суму, а тому останній зобов`язаний відшкодувати державі заподіяну ним шкоду в розмірі 12454,35 грн.

Згідно ухвали суду від 01.04.2025 справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Прокурор у судове засідання не з`явився, але направив заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Представник позивача Державної екологічної інспекції Центрального округу в судове засідання не з`явився, але направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позов підтримують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але направив заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа Новогалещинська селищна рада в судове засідання не з`явилася, але направила до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позов підтримує.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням відповідача ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.246 КК України Козельщинським районним судом Полтавської області встановлено, що 06 листопада 2024 року близько 09 години 20 хвилин ОСОБА_1 прибув до виділу 28, 49 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) Філії «Кременчуцьке лісове господарство», що неподалік населеного пункту Піски Кременчуцького району Полтавської області, в адміністративних межах Новогалещинської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Псільський».

У подальшому ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ч.1 ст.69 Лісового кодексу України (відповідно до якої спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно), за допомогою заздалегідь підготовленої ручної пилки призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «тополі білої» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром у районні пня 12 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насадження, яке перестало виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержані ґрунту) та викликало об`єктивні труднощі у тривалості часу необхідного для відтворення корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 07.11.2024 близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_1 прибув до виділу 28, 49 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) Філії «Кременчуцьке лісове господарство», що неподалік населеного пункту Піски Кременчуцького району Полтавської області, в адміністративних межах Новогалещинької об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Псільський».

У подальшому ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України (відповідно до якої спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно), за допомогою заздалегідь підготовленої ручної пилки, призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «тополі білої» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром у районі пня 11 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насаджень, які перестали виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержанні ґрунту) та викликали об`єктивні труднощі у тривалості часу необхідного для відтворення корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги.

Окрім цього, 08 листопада 2024 року близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_1 прибув до виділу 28, 49 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) філії «Кременчуцьке лісове господарство», що неподалік населеного пункту Піски Кременчуцького району Полтавської області в адміністративних межах Новогалещинької об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Псільський».

У подальшому ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ч.1 ст.69 Лісового кодексу України (відповідно до якої спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно), за допомогою заздалегідь підготовленої ручної пилки, призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «тополі білої» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром в районі пня 12 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насаджень, які перестали виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержанні ґрунту) та викликали об`єктивні труднощі у тривалості часу необхідного відтворення корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги.

Такими діями ОСОБА_1 заподіяв державі в особі Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ідентифікаційний код 44768034) збитки на загальну суму 12454,36 грн, що обрахована відповідно до Додатку 1 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту» до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 23.01.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Внаслідок зазначених протиправних діянь ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду державі в особі Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», на загальну суму 12454,35 грн, що обрахована відповідно до Додатку 1 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту» до Постанови Кабінету Міністрів України №575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Під час розгляду кримінального провадження судом питання про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою деревини, не вирішувалося.

Відповідач доказів на спростування розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою деревини на суму 12454,35 грн суду не надав.

Статтею 22 ЦК Українипередбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зіст. 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 105 Лісового кодексу Українивідповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 29-2 Лісового кодексу Україницентральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин застосовує у випадках, передбачених законом, економічні санкції до підприємств, установ та організацій, їх посадових і

службових осіб, громадян за порушення вимог законодавства, подає позови до суду про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення.

Частинами 1, 2ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно дост. 5 цього ж Законудержавній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно дост. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом «б» ч. 1ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. «е» ч. 1ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ч. 1 та п. б ч. 2ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища

утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорони навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4, 5ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною першоюстатті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 Розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 (далі по тексту рішення Положення), Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно з підпунктом 5 п. 2 розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів; експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів; збереження корисної для лісу фауни.

Відповідно до пунктів 10,11 розділу ІІ Положення Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Статтею 131-1 Конституції Українивизначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ч. 3-4ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5ст. 56 ЦПК України).

Згідно зі ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ч. 1, ч. 2ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6ст. 82 ЦПК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведеноустатті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

У даній справі прокурором доведено наявність усіх обов`язкових елементів для відшкодування шкоди відповідачем, а саме наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача як заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Доведено належними та достатніми доказами, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, та доведено безпосередній причинний зв`язок між діями відповідача та заподіянням шкоди.

Водночас відповідач не довів, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди.

Державна екологічна інспекція Центрального округу (орган уповноважений державою здійснювати функції контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів), яка в силу закону наділена повноваженнями звернутися з позовом до відповідача (засудженого у кримінальному провадженні), до суду не звернулася.

Наведене свідчить про бездіяльність уповноваженого органу.

Незалежно від причин незвернення з відповідним позовом Державною екологічною інспекцією Центрального округу прокурор мав право на звернення з цим позовом на підставі закону.

Отже у даному випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання раціонального і невиснажливого використання рослинного світу, а також з метою реалізації принципів природоохоронного законодавства щодо забезпечення гарантії держави на охорону рослинного світу як національного багатства України.

Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги прокурора є підставними та обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як номери чи вид рахунку, на який слід здійснити зарахування стягнутих з відповідача коштів, назви банківської/фінансової установи (про що просив прокурор у позовній заяві),ст. 265 ЦПКне встановлює.

Відповідно до ч. 3ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Такі відомості як номер, вид рахунку, назва банківської установи та її МФО не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, заява стягувача а не резолютивній частині рішення. Тому суд у резолютивній частині рішення не зазначає реквізити банківського рахунку.

Щодо судових витрат.

Частинами 1, 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому пп.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», у сумі 3028,00 гривень, який би підлягав до сплати позивачем за розгляд судом позовної заяви майнового характеру.

На підставі наведеного, керуючись ст.12, 14, 19, 76, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов керівника керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Ярослава Лігоміна в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Новогалещинська селищна рада, про відшкодування збитків завданих злочином - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (номер картки платника податків судом не встановлено, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоду заподіяну злочином внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 12454,35 грн (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 35 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Оксенюк