Рішення

від 11.12.2007 по справі 15768-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15768-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2007Справа №2-9/15768-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Дуімекс», м. Київ

До відповідача  приватного підприємства  «Виробничо – комерційна фірма «Тетра» , м. Сімферополь

Про стягнення  8 886,80 грн.  

Суддя ГС  АР  Крим Н.С.Петухова

Представники:

Позивач – Купріянов А.В. довір. від 10.10.2007 р. № 56.

Відповідач - не з'явився  

         Сутність спору:  Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача та просить стягнути 8 886,80 грн. заборгованості, у тому числі 6718,22 грн. основного боргу|обов'язку|, 1209,48 грн. пені, 3% річних у сумі 269,64 грн., 689,46 грн. індексу інфляції.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду  була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –  

В с т а н о в и в:

16.02.2006 року між ТОВ СП з іноземними інвестиціями «Дуімекс» та ПП ВКФ „Тетра" було укладено договір № 14.

Відповідно до даного Договору Кредитор поставив, а Боржник отримав товар за видатковою накладною № РН 0000037 від 17.02.2006 року на загальну суму 8152,37грн.

Згідно п. 4.2 Договору №14 Боржник зобов'язався оплатити вартість товару поставленого продавцем у строк не пізніше 21 дня з моменту отримання товару. Боржник в порушення умов договору своє грошове зобов'язання не виконав і не сплатив борг у вказаних вище сумах до 11.03.2006р.

04.09.2006 року Боржник частково повернув товар поставлений за Договором №14 за накладною на повернення № 00000007 на загальну суму 1434,05 грн.

На день розгляду справи заборгованість Боржника за Договором складає 6718,22 грн.

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу вих. №3 від 07.02.2007р.

Статтями  525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 6718,22 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків за станом на 05.09.2007р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням|з врахуванням| встановленого|установленого| індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків|процентів| не встановлений|установлений| договором або законом.

Позовні вимоги  позивача в частині|частці| стягнення 3% річних за період з 08.03.2006 р. по 31.05.2007 р.  у сумі 269,64 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги  позивача в частині|частці| стягнення індексу інфляції за період з 08.03.2006 р. по 31.05.2007 р.  у сумі 689,46 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1209,48 грн. пені за період з 01.06.2006р. по 31.05.2007р.

Що стосується вимоги про стягнення пені у розмірі 1209,48 грн., то у цей частині позов підлягає задоволенню частково за наступними підставами:

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі.

Сторони в договорі  передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочення платежу, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожний день прострочення.

Однак, відповідно до розрахунку позивача пеня розрахована з врахуванням  подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу, але розмір відсотків подвійної облікової ставки НБУ не перевищує  розмір 0,5% від суми договору.

До вимоги про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України) але, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

На час розгляду справи від відповідача заяви про застосування строку позовної давності не надходило, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за період з 01.06.2006р. по 11.09.2006р., тому що відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано, а у зв'язку із тим, що обов'язок по сплаті пені виник у відповідача відповідно договору з 11.03.2006р. по 11.09.2006р., а позивач просить стягнути пеню за період з 01.06.2006р. по 31.05.2007р., що є його правом, враховуючи, що 11.09.2006р. нарахування пені  припиняється стягненню підлягає лише 389,91 грн. (із розрахунку 0,05% відповідно до п.6.2 договору за період з 01.06.2006р. по 11.09.2006р.)., а у частині стягнення 819грн. 57коп. у позові слід відмовити у зв'язку із тим, що ця сума не обґрунтовано нарахована.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК| України і підписано  11.12.2007 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити часткове.

2.Стягнути з приватного підприємства  «Виробничо – комерційна фірма «Тетра» (95001, Україна, АР Ким, м. Сімферополь, вул. Студентська, 6.18 р/р 2600401012525 в Кримській ФАТ „ЗАХ.УКР.КОМ.БАНК", м. Сімферополь МФО № 324913, ЄДРПОУ 24032921 Свідоцтво № 00791742 ІПН 240329201278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Дуімекс» (Юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 37-а, кв. 25, Фактична адреса: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 20, р/р 26008162581001 в КРУ КБ „Приватбанк" МФО 321842, ЄДРПОУ 20011603 Свідоцтво № 37628905 ІПН 200116026557) 6718,22 грн. основного боргу, 389,91 грн. пені, 3% річних у сумі 269,64 грн., 689,46 грн. індексу інфляції, 92,62 грн. держмита, 107,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної чинності.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.