Рішення

від 21.04.2025 по справі 317/5983/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 317/5983/24

Провадження №: 2/336/879/2025

21.04.25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Звєздової Н.С.,

за участю: секретаря

представників: позивача адвоката Боярської В.Л.,

третьої особи Євгенії Тумановської ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Степненської селищної ради Запорізького району Запорізької області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Боярська В.Л., яка діє на підставі Договору про надання правничої допомоги від 14.10.2024, Ордеру на надання правничої допомоги від 11.11.2024 серії АР №1188827, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася з вказаним позовом до Запорізького районного суду Запорізької області, в якому просила:

1) позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2) витребувати від третьої особи висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно сина.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився. Відповідач проживає вже довгий час окремо, припинила приймати участь в вихованні сина, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, має заборгованість по сплаті аліментів. Батьківські обов`язки стосовно сина виконує батько - ОСОБА_1 та бабуся (мати Позивача), з якими сини зростає та розвиваються в любові та повазі, для нього створені всі умови для повноцінного розвитку та виховання. Відповідач ОСОБА_2 без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, за власної ініціативою самоусунулась від їх виконання, без поважних причин залишила малолітнього сина без материнської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод з боку Позивача у спілкуванні з дитиною. Дитина проживає з Позивачем та знаходяться на його утриманні. Посилаючись на зазначені обставини, Позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився.

14.11.2024 судом на виконання вимог ст.187 ЦПК України було здійснено запит з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачки, відповідь на який надійшла 14.11.2024.

Ухвалою суду від 14.11.2024 позовну заяву направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024, вказану справу передано в провадження судді Звєздової Н.С..

На підставі Розпорядження Верховного Суду № 29/0/9-22 від 10.05.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», розгляд справ, які відносяться до територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області здійснюється Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Позов підсудний Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року прийняти до розгляду та відкрите загальне провадження у цивільній справі.

06.02.2025 року від Позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів цивільної справи доказів.

10.02.2025 року від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

19.03.2025 року від представника Позивача надійшла заява про виклик свідка та доручення доказів до матеріалів справи.

19.03.2025 року від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти закриття підготовчого судового засідання не заперечують.

Ухвалою суду від 19.03.2025 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

В суді представник позивача адвокат Боярська В.Л. заяву підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в ній та просить її задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, повідомлена вчасно та належним чином.

Представники третьої особи - Туманська Є.А. в суді проти задоволення позовної заяви не заперечувала.

Суд, заслухавши вступні слова учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об`єктивно оцінивши та дослідивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 , підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 27.08.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження.

Рішенням Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2022 року шлюб зареєстрований 27.08.2019 року Запорізьким відділом районної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (актовий запис № 45) між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розірваний.

В серпні 2022 року Позивач звернувся до Служби у справах дітей Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області з проханням визначити з ним місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 . При цьому Позивач жодного разу не забороняв та не перешкоджав в спілкуванні Відповідача з сином, якого взагалі з її боку не було.

30.08.2022 року комісією з питань захисту дитини Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області було прийнято рішення про визначення місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та рекомендовано Позивачу звернутися до Запорізького районного суду Запорізької області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав Відповідача на користь малолітнього сина.

Враховуючи той факт, що з кінця листопада 2021 року та після прийняття рішення про визначення місця проживання сина з батьком, Відповідач не провідувала сина, не телефонувала, не цікавилась його станом здоров`я, розвитком та утриманням, жодної допомоги не надавала, самоусунулась від виховання сина, хоча син Позивача має пені проблеми зі здоров`ям та потребує постійної уваги, Позивачем було прийнято рішення про звернення 21.09.2022 року до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав Відповідача на користь малолітнього сина. Але у зв`язку з переконанням Позивача про необхідність надати Відповідачу останні шанс та сподіваючись що Відповідачка все ж таки зміниться та почне приймати участь в житті дитини, Позивач вимушений був подати заяву про залишення позову без розгляду.

Однак в подальшому, у зв`язку з тим, що ситуація у поведінці Відповідача по відношенню до сина не змінилась, хоча вона як мати, мала змогу вжити всіх необхідних заходів задля повернення сина або для встановлення графіку спілкування з сином, але нічого з цього нею вжито не було. Ні в добровільному, ні в примусовому порядку дитину матеріально не забезпечує, не цікавиться його станом здоров`я та не займається лікуванням житини, як і не займається його вихованням, не приймає жодної участі у всебічному та взагалі в будь якому розвідку дитини. Тому Позивач вирішив повторно звернутися до суду з позовом про позбавлення Відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки про проживання Позивача та дитини від 04.09.2022 та від 24.10.2024 року, ОСОБА_3 проживає разом із батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В травні 2023 року Позивач звернувся до суду з заявою про видачу наказу про стягнення з Відповідача на користь Позивача аліментів на утримання сина, яка була розглянуто та 10.05.2023 видано відповідний наказ, який було направлено для примусового виконання до ДВС.

28.06.2023 року відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою відкриття ВП від 28.06.2023. Має заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується розрахунку заборгованості Відповідача зі сплати аліментів станом на 28.06.2023 рік.

22.02.2023 року Відповідачка уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .

Вихованням малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 займається Позивач та бабуся - ОСОБА_10 .

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що Позивачем створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку та виховання дитини, панує доброзичлива атмосфера, дитина охайна, зростає та розвивається відповідно до свого віку, має певні вади зі здоров`я. Лікуванням дитини займається Позивач та бабуся. В дитини є все необхідне для повноцінного розвитку.

Судом встановлено, що Відповідачка є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Мати дитини проживає окремо, не надає жодної матеріальної допомоги, з дитиною стосунків не підтримує, не спілкується, не виявляє до неї материнської турботи та уваги, отже, Відповідачка без поважних причин нехтує своїми батьківськими обов`язками, без поважних причин залишила дитину без материнської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод з боку Позивача у спілкуванні з дитиною, а отже її поведінка відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми материнськими обов`язками.

Згідно Висновку виконавчого комітету Степненської сільської ради, як орган опіки та піклування на території Степненської сільської ради щодо розв`язання спору про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи виключно в інтересах малолітньої дитини, визнав доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.

Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

В статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За роз`ясненнями, наданими у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не цікавиться життям дітей, не приймає участі у їх вихованні, не надає матеріальної допомоги на їх утримання, не піклується про їх здоров`я та фізичний розвиток, не відвідує і взагалі не спілкується з дітьми без поважних причин, а тому суд знаходить, що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей.

Таким чином, у матеріалах справи містяться докази винної поведінки ОСОБА_2 щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав Відповідача відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до положень ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 1 ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 164, 165-166 СК України, 12, 13, 76-81, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Степненської селищної ради Запорізького району Запорізької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 )-, на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: служба у справах дітей Степнянської селищної ради Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 43962496, місцезнаходження: 70430, Запорізька область, Запорізький район, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93.

Суддя: Звєздова Н.С.