Постанова

від 28.04.2025 по справі 916/1950/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1950/16(916/4694/15)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка,

секретар судового засідання В.М. Просяник,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Луньо І. В. (правонаступником банку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»)

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 (суддя В.Д. Найфлейш, м.Одеса, повний текст складено та підписано 02.10.2023)

у справі №916/1950/16(916/4694/15)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку росії» (нова назва - Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»

про стягнення 19269758,70 доларів США та 153050723,01 грн

у межах справи №916/1950/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех»,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог. Коротка історія справи

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку росії» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп», в якій, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за процентами у розмірі 19 269 758,70 доларів США та пеню в розмірі 153 050 723,01 грн.

Позивач мотивував позовну заяву (у зазначеній частині вимог) неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець», як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп», як його поручителем, своїх боргових зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011 №14-В/11/44/ЮО (далі кредитний договір) зі змінами та доповненнями до цього договору.

Ухвалою від 24.11.2015 у справі №916/4694/15 Господарський суд Одеської області, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець».

У подальшому Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку росії» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп», у свою чергу, змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

Водночас ухвалою від 01.08.2016 Господарський суд Одеської області порушив провадження у справі №916/1950/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

Ухвалою від 14.11.2019 Господарський суд Одеської області передав справу позовного провадження №916/4694/15 на розгляд судді, у провадженні якого перебуває справа №916/1950/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» відповідно до положень частини третьої статті 7, абзацу третього частини восьмої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою від 20.11.2019 Господарський суд Одеської області прийняв справу №916/4694/15 до свого провадження для розгляду в межах справи №916/1950/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

Відтак, цей майнових спір, стороною якого є боржник, розглядався по суті в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» із присвоєнням єдиного унікального номера справі 916/1950/16(916/4694/15).

У подальшому Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Сбербанк», а з Акціонерного товариства «Сбербанк» - на Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк».

Крім того, рішенням від 25.02.2022 №131 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочала процедуру ліквідації у Акціонерному товаристві «Міжнародний резервний банк» та призначила уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Луньо Іллю Вікторовича.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у справі №916/1950/16(916/4694/15) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував тим, що Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» скористалося своїм правом дострокової вимоги виконання зобов`язань за кредитом, що підтверджується вимогою як до боржника, так і до поручителя, а тому позивач втратив можливість нарахування та одержання процентів і неустойки за кредитним договором, адже нарахування процентів за користування кредитом поза межами кредитування не допускається.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись із ухваленим рішенням Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у цій справі, позивач (Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Луньо І.В.) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у справі №916/1950/16(916/4694/15) повністю та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011 №14-В/11/44/ЮО та на підставі договору поруки від 15.07.2011 за процентами в розмірі 11 887 915,43 доларів США.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт послався на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 у справі №916/1031/16, яке набрало законної сили, встановлено наявність заборгованості Акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011 №14-В/11/44/ЮО зі сплати процентів за користування кредитом в загальній сумі 11 887 915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, і відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України зазначена обставина є преюдиційною і не підлягає доказуванню у даній справі.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» є поручителем за вказаним кредитним договором, а також виступало в якості третьої особи у вищевказаній справі.

Відтак, на думку апелянта, враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех», як поручитель, відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні з відповідача заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

До того ж, за доводами скаржника, у межах справи №916/3704/20 про банкрутство Акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» під час розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк», сума, яка стягнута рішенням у справі №916/1031/16, була частково включена до визнаних грошових вимог до боржника.

Таким чином, позивач зазначив, що з огляду на те, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, рішенням у справі №916/1031/16, в якій третьою особою виступало Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех», щодо стягнення заборгованості з боржника, встановлена сума боргу у розмірі 11 887 915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, і цей період входив до періоду розрахунку за позовом у цій справі №916/1950/16(916/4694/15), а тому суд безпідставно відмовив у стягненні боргу в такій сумі, як частині вимог Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

За твердженням апелянта, він посилався на вищевказані обставини під час розгляду справи у суді першої інстанції, однак судом такі обставини безпідставно залишені поза увагою.

Позиція Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№3424/23/Д1 від 19.12.2023) Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець» просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду - залишити без змін, посилаючись на те, що банк скористався своїм правом дострокової вимоги виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим втратив можливість нарахування та одержання процентів за таким договором.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції від 27.03.2024

Постановою від 27.03.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд:

-задовольнив апеляційну скаргу частково;

-скасував рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у справі №916/1950/16(916/4694/15) в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» процентів за користування кредитом в сумі 10 465 989, 86 доларів США та прийняв у цій частині нове рішення про задоволення позову; у решті рішення залишив без змін, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» проценти за користування кредитом в сумі 10 465 989,86 дол. США.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» 5 368 грн судового збору за подання позовної заяви»;

-стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» 8 052,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовну заяву, суд апеляційної інстанції керувався наявністю солідарного обов`язку відповідача як поручителя перед банком за належне виконання позичальником (Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець») зобов`язань за кредитним договором, а також наявністю чинного судового рішення у справі №916/1031/16 про стягнення з основного боржника Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» заборгованості зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018.

При цьому апеляційний суд вважав, що заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 1 421 925,57 доларів США вважається погашеною за рахунок предмета іпотеки (через прийняття у власність предмета іпотеки банком у процедурі виконавчого провадження з виконання відповідного судового наказу у справі №916/4591/15), тож залишок такої заборгованості, що підлягає стягненню, становить 10 465 989, 86 доларів США.

Суд апеляційної інстанції також констатував безпідставність решти заявлених Акціонерним товариством «Міжнародний Резервний Банк» позовних вимог зі сплати процентів за користування кредитом, оскільки такі нараховані неправомірно, а саме, після пред`явлення до боржника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України про дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

До початку розгляду касаційних скарг по суті Верховний Суд ухвалою від 13.11.2024 задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» та замінив у справі №916/1950/16(916/4694/15) позивача Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Луньо І.В. (правонаступником банку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс») задоволено частково.

Скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 916/1950/16(916/4694/15) у частині скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 (у частині відмови у задоволенні позову про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 10 465 989,86 доларів США) та прийняття у цій частині нового рішення про задоволення позову.

Задоволено частково касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець».

Скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №916/1950/16(916/4694/15) у частині залишення без змін рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 1 421 925,57 доларів США.

Справу №916/1950/16(916/4694/15) у скасованій частині (щодо розгляду позовних вимог в частині стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 11 887 915,43 доларів США) передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Щодо відхилення позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в сумі 1 421 925,57 доларів США Верховний Суд зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 1 421 925,57 доларів США, що входить до підтвердженої чинним судовим рішенням від 25.03.2019 у справі №916/1031/16 заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, суд апеляційної інстанції помилково не взяв до уваги, що звернення стягнення банком на предмет іпотеки відбулось не в позасудовому порядку, а погашена за рахунок предмета іпотеки заборгованість за кредитним договором зі сплати відсотків була нарахована та стягнута чинним судовим рішенням за інший період з 15.07.2014 по 02.11.2015, що свідчить про передчасність висновків апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 1 421 925,57 доларів США та обґрунтованість доводів касаційної скарги банку у цій частині.

Стосовно повного задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в сумі 10 465 989, 86 доларів США Верховний Суд вказав, що задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами в сумі 10 465 989, 86 доларів США, апеляційний господарський суд залишив поза увагою норми статті 1, абзацу третього частини чотирнадцятої статті 39, абзацу третього частини восьмої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо особливостей порядку задоволення грошових вимог поточних кредиторів, та не перевірив обставин того, яка частина підтвердженої чинним судовим рішенням заборгованості має характер поточних вимог (які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство) та, у зв`язку з цим, можуть бути стягнуті за результатом розгляду спору у позовному провадженні у цій справі №916/1950/16(916/4694/15) у межах справи №916/1950/16 про банкрутство відповідача, а яка частина такої заборгованості має характер конкурсних вимог, що унеможливлює присудження її до стягнення з огляду на відмінний порядок задоволення таких вимог у справі про банкрутство.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції під час нового розгляду справи

03.12.2024 матеріали справи №916/1950/16(916/4694/15) надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 справу №916/1950/16(916/4694/15) прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка. Призначено справу №916/1950/16(916/4694/15) до нового розгляду в апеляційному проваджені на 27.01.2025 о 14:00 год.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 27.01.2025, оголошено перерву до 03.03.2025 о 12:00 год.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 27.01.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Луньо І. В. (правонаступником банку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс») на рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у справі №916/1950/16(916/4694/15) поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

Цією ж ухвалою суду повідомлено інших учасників справи про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.

25.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» надало розрахунок заборгованості (вх.№4583/24/Д2 від 25.03.2025) за період з 01.08.2016 по 06.12.2018, в якому зазначило, що, з урахуванням вказівок Верховного суду у цій справі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню (з визнанням поточних вимог кредитора) сума нарахованих відсотків за користування кредитною лінією за період з 01.08.2016 (дати відкриття провадження у справі про банкрутство) по 06.12.2018 (дати, по яку стягнуто заборгованість по відсоткам рішенням суду у справі №916/1031/16) у розмірі 9 485 854,30 доларів США.

Між тим, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, судове засідання 03.03.2025 о 12:00 год не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Після усунення обставин, які зумовили неможливість проведення судового засідання, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Луньо І. В. (правонаступником банку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс») на рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у справі №916/1950/16(916/4694/15) відбудеться 31.03.2025 о 14:00 год.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Л.В. Поліщук у відпустці з 31.03.2025 по 04.04.2025 відповідно до наказу голови суду від 28.03.2025 №87-в, судове засідання, призначене на 31.03.2025, не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання у цій справі відбудеться 28.04.2025 о 15:00 год.

Учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом участі у ньому.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

15.07.2011 між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку росії» (банком), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» (нова назва Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк»), та Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» (позичальником) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО (далі кредитний договір), зі змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 41 586 388,00 доларів США.

Також, 15.07.2011 укладено договір поруки, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Шевченківський» (поручитель) зобов`язалося у повному обсязі відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань перед Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку росії», що виникають з кредитного договору.

Договором №2 про внесення змін до договору поруки від 15.07.2011 замінено сторону поручителя на Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп».

В подальшому, як вбачається з протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп» №04/07-1 від 05.07.2016, статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» від 2016 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 08.07.2016, було змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2016 у цій справі замінено у справі назву відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

Відтак, поручителем за договором поруки від 15.07.2011 наразі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

Згідно умов кредитного договору (пункт 1.4.) останній день дії кредитної лінії - 30.06.2018.

Однак банк скористався своїм правом дострокової вимоги виконання Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» зобов`язань за кредитом та на підставі пункту 8.3. кредитного договору надіслав 23.06.2015 на адресу позичальника повідомлення-вимогу №5828/5/28-2 про дострокове повернення повної суми заборгованості за цим договором.

14.07.2015 банком направлено поручителю повідомлення-вимогу №6583/5/28-2 щодо повернення повної суми заборгованості за кредитним договором.

За правилами обчислення строків, встановлених статтями 251-254 Цивільного кодексу України, ураховуючи положення про п`ятиденний робочий тиждень та правила перенесення вихідних днів (стаття 52 та частина третя статті 67 Кодексу законів про працю України відповідно), останнім 10-ти денним робочим днем добровільного виконання Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» вимоги Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» за повідомленням-вимогою №5828/5/28-2 є 08.07.2015 (останній день строку).

Тож, у відповідності до статті 253 Цивільного кодексу України саме з 09.07.2015 (на наступний день після 08.07.2015) Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» набуло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» щодо сплати повної суми заборгованості за кредитом.

Оскільки Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» скористалося своїм правом дострокової вимоги виконання Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» зобов`язань за кредитним договором відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України та пункту 8.3. кредитного договору, то останнім днем нарахування процентів за користування кредитною лінією є 08.07.2015.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що у заяві про зміну предмету позову банк зазначив про часткове погашення позичальником Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» заборгованості у розмірі 15 846 972,03 доларів США, що еквівалентно 456 036 000,00 грн.

Таким чином, позивачем нараховано заборгованість перед банком із сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 01.08.2016 по 08.10.2019 у сумі 19 269 758,70 доларів США та 153 050 723,01 грн пені, що включає пеню за користування кредитною лінією у сумі 133 788 583,94 грн та пеню за кредитною лінією у сумі 19 262 139,07 грн.

Разом з тим, на розгляді господарських судів перебували спори за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема зі сплати процентів за користування кредитом.

Так, Господарський суд Одеської області рішенням від 26.05.2021 у справі №916/3704/20(916/4693/15), залишеним без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та Верховного Суду від 07.06.2023, закрив провадження у справі в частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357,70 доларів США.

Закриваючи провадження у справі № 916/3704/20(916/4693/15) у частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357,70 доларів США, господарський суд врахував такі обставини:

-рішенням від 17.07.2017 у справі №916/4591/15 Господарський суд Одеської області задовольнив позовні вимоги; стягнув з Публічного акціонерного товариства «Туристично-виробнича фірма «Чорне Море» на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованість за кредитним договором та на підставі договору поруки від 26.04.2013 у загальному розмірі 42 352 220,60 доларів США та 45 773 758, 97 грн, що включали, серед іншого, 5 578 283, 28 доларів США процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 15.07.2014 по 02.11.2015;

-на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 у справі № 916/4591/15 видано наказ від 31.07.2017;

-у процедурі виконавчого провадження проведено публічні електронні торги, на яких майно Публічного акціонерного товариства «Туристично-виробнича фірма «Чорне Море» не реалізовано у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, у відповідності до частини сьомої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» та частини першої статті 49 Закону України «Про іпотеку» Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» скористалося своїм правом та в рахунок часткового погашення за кредитним договором прийняло у власність предмети іпотеки;

-так, 19.01.2018 предмети іпотеки було придбано у власність банком (Публічним акціонерним товариством «Сбербанк»), зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та оприбутковано на баланс банку шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна та частково погашено заборгованість Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» перед Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» за кредитним договором в загальній сумі 456 036 000,00 грн, а саме, в загальному розмірі 15 846 972,03 доларів США, в тому числі: 5 578 283,28 доларів США проценти (нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015); 10 268 688,75 доларів США основна сума боргу (тіло кредиту);

-про ці обставини Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» повідомило боржника Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець» у листі від 26.01.2018 №1301/5/28-3.

Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 27.03.2024 у цій справі №916/1950/16(916/4694/15) з`ясував, що різниця між заявленою Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» в листі №1301/5/28-3 від 26.01.2018 сумою погашення процентів (5 578 283,28 доларів США) та сумою, щодо якої господарським судом у справі №916/3704/20(916/4693/15) було закрито провадження (4 156 357,70 доларів США) складає 1 421 925,57 доларів США (5 578 283,28 - 4 156 357,70) та така сума також вважається погашеними процентами за рахунок предмета іпотеки.

Крім того, чинним рішенням від 25.03.2019 у справі №916/1031/16 Господарський суд Одеської області стягнув з Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованість за кредитним договором зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018 та 616 700,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення суду у справі № 916/1031/16 набрало законної сили, наразі є чинним та жодною зі сторін оскаржено не було, а також не переглядалось, зокрема за нововиявленими обставинами.

Зважаючи на наявність чинного судового рішення у справі №916/1031/16 та зазначений вище розмір погашених за рахунок предмета іпотеки процентів за користування кредитом у розмірі 1 421 925,57 доларів США, суд апеляційної інстанції з`ясував, що залишок підтвердженої вказаним судовим рішенням заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, яка підлягає до стягнення з поручителя у цій справі складає 10 465 989, 86 доларів США (11 887 915,43 1 421 925,57).

Верховний Суд, частково скасовуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, не погодився із обґрунтованістю висновків суду апеляційної інстанції про повне задоволення вимог про стягнення зазначеної заборгованості за процентами у сумі 10 465 989, 86 доларів США, як і з висновками про відмову у задоволенні вимог про стягнення решти такої заборгованості в сумі 1 421 925,57 доларів США (з підстав їх погашення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки).

Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що погашення заборгованості за процентами у сумі 5 578 283,28 доларів США шляхом звернення стягнення банком на предмет іпотеки відбулось не в позасудовому порядку (коли б у суду у цій справі були підстави для висновку про неможливість погашення банком заборгованості за процентами, які нараховані неправомірно), а таке погашення було здійснено під час виконавчого провадження з виконання судового наказу від 31.07.2017 щодо виконання чинного рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 у справі №916/4591/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Туристично-виробнича фірма «Чорне Море» (іншого поручителя позичальника) на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за кредитним договором та на підставі договору поруки від 26.04.2013, серед іншого, у сумі 5 578 283, 28 доларів США як процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 15.07.2014 по 02.11.2015. У цьому зв`язку касаційний суд зазначив, що є необґрунтованим висновок апеляційного суду про необхідність відрахування, у зв`язку з погашенням, заборгованості за нарахованими за період з 15.07.2014 по 02.11.2015 процентами у сумі 1 421 925,57 доларів США, яка підтверджена чинним судовим рішенням від 17.07.2017 у справі №916/4591/15 (на підставі якого видано наказ та звернуто стягнення саме під час реалізації предмета іпотеки у виконавчому провадженні), від заявленої до стягнення у цій справі заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за інший період з 15.12.2015 по 06.12.2018, яка також підтверджена чинним рішенням від 25.03.2019 у справі № 916/1031/16.

Також Верховний Суд вказав на неврахування апеляційним судом обставин того, що підтверджена чинним судовим рішенням заборгованість у загальному розмірі 11 887 915,43 доларів США (яка частково присуджена до стягнення апеляційним судом в сумі 10 465 989, 86 доларів США) є заборгованістю за кредитним договором зі сплати процентів, нарахованих за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, тоді як провадження у справі про банкрутство відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» порушено ухвалою суду від 01.08.2016 у справі №916/1950/16, а, більш того, позивач заявляв до стягнення заборгованість за процентами за період з 01.08.2016 (дати відкриття провадження у справі про банкрутство) по 09.10.2019. Тобто, задовольняючи частково позов, апеляційний господарський суд не перевірив обставин того, яка частина підтвердженої чинним судовим рішенням заборгованості має характер поточних вимог (які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство) та, у зв`язку з цим, можуть бути стягнуті за результатом розгляду спору у позовному провадженні у цій справі №916/1950/16(916/4694/15) у межах справи №916/1950/16 про банкрутство відповідача, а яка частина такої заборгованості має характер конкурсних вимог, що унеможливлює присудження її до стягнення з огляду на відмінний порядок задоволення таких вимог у справі про банкрутство. Вагомість наведеного процесуального порушення полягає у тому, що від встановлення характеру означеної заборгованості (належність до конкурсних чи поточних вимог) залежить правомірність висновку про наявність/відсутність правових підстав для її стягнення.

Позиція суду апеляційної інстанції

Предметом позову у цій справі №916/1950/16(916/4694/15) є вимоги про стягнення з поручителя (Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех») на підставі договору поруки від 26.04.2013 заборгованості позичальника (Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець») за процентами за кредитним договором у розмірі 19 269 758,70 доларів США, нарахованої за період з 01.08.2016 (дати відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех») по 09.10.2019, та з пені за прострочення сплати загальної заборгованості та за прострочення сплати процентів у розмірі 153 050 723,01 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором та на підставі договору поруки від 15.07.2011 за процентами в розмірі 11 887 915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення в частині відхилення заявленої до стягнення заборгованості за процентами в розмірі 11 887 915,43 доларів США (із первісно заявлених 19 269 758,70 доларів США, нарахованих за період з дати відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» 01.08.2016 по 09.10.2019).

Предметом судового розгляду є питання наявності/відсутності правових підстав для стягнення з боржника (щодо якого здійснюється судова процедура банкрутства) як поручителя заборгованості іншої особи-позичальника за процентами за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом наведених у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу:

грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

кредитором, серед іншого, є юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною чотирнадцятою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом зазначених норм порядок задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів передбачає, зокрема, визнання господарським судом таких вимог та їх внесення арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів.

Натомість, порядок задоволення грошових вимог поточних кредиторів згідно норм Кодексу України з процедур банкрутства є відмінним.

Так, відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Отже, до визнання боржника банкрутом пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення здійснюється у порядку розгляду спору в позовному провадженні та ухвалення господарським судом за результатом такого розгляду відповідного рішення.

Як зазначалось, у цій справі банком подано позов, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп» (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех») як поручителя заборгованості основного боржника-позичальника Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець», зокрема, за процентами у розмірі 19 269 758,70 доларів США, нарахованих за період з дати відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» 01.08.2016 по 09.10.2019.

Разом з тим, з публічних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою від 27.02.2024 у справі №916/1950/16 Господарський суд Одеської області визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальність «Укрбудспецтех» та відкрив ліквідаційну процедуру.

Тобто, заявлені у позовному провадженні банком грошові вимоги мають характер поточних.

Щодо питання нарахування процентів за користування кредитом, колегія суддів враховує, що згідно усталеної практики Верховного Суду пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15).

Крім того, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання (аналогічні висновки щодо застосування частини першої статті 1050 та статі 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Верховний Суд у постанові від 13.11.2024 у даній справі зазначив, що ураховуючи наведені висновки про застосування норм права та встановлені судами у цій справі обставини щодо пред`явлення банком вимоги позичальнику про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором в порядку частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій вірно керувалися у судових рішеннях тим, що банк втратив право нараховувати передбачені цим договором відсотки за користування кредитом після настання терміну повернення, який зазначений у відповідному повідомленні-вимозі (тобто з 09.07.2015).

Водночас у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1031/16 за позовом банку про стягнення з основного боржника - Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» заборгованості по процентам.

За результатами розгляду даної справи прийнято рішення від 25.03.2019, яке набрало законної сили, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 дол. США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018.

Відповідно до статті 124 (що кореспондує зі статтею 129-1) Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічна норма міститься у частині першій статті 18 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 910/11164/16 та від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).

Верховний Суд у постанові від 13.11.2024 у даній справі також зазначив, що суд апеляційної інстанції у постанові від 27.03.2024 обґрунтовано вважав помилковим не врахування місцевим господарським судом наявності чинного рішення суду, яким встановлено преюдиційні обставини для цієї справи щодо стягнення з основного боржника заборгованості за процентами, нарахованими за відповідний період з 15.12.2015 по 06.12.2018.

Згідно умов договору поруки від 15.07.2011 та договору №2 від 26.04.2013 про внесення змін до нього Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Ріелті Груп») є поручителем, який зобов`язався в повному обсязі відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань перед банком, що виникають з кредитного договору.

Частиною першою статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно частини першої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частин першої четвертої статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відтак, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Таким чином, ураховуючи вимоги статей 543, 553, 554 Цивільного кодексу України, умови договору поруки від 15.07.2011 (з урахуванням внесених змін договором №2 від 26.04.2013) та наявність підтвердженої чинним судовим рішенням заборгованості основного боржника Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» за кредитним договором зі сплати процентів за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, Верховний Суд у постанові від 13.11.2024 у даній справі зазначив, що є правомірним висновок апеляційного господарського суду, викладений у постанові від 27.03.2024, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» (поручитель) відповідає перед банком як солідарний боржник, тобто в тому ж обсязі, що і Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець», та залишається зобов`язаним перед кредитором до того моменту, поки всі зобов`язання за кредитним договором не будуть виконані повністю, та про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» солідарного обов`язку перед банком з погашення підтвердженої чинним судовим рішенням від 25.03.2019 у справі №916/1031/16 заборгованості за кредитним договором зі сплати процентів за період з 15.12.2015 по 06.12.2018 у розмірі 11 887 915,43 доларів США.

Наявності у справі доказів погашення зазначеної заборгованості, зокрема у справі про банкрутство позичальника Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець», апеляційним судом не встановлено.

Поряд з цим, апеляційний суд враховує норми статті 1, абзацу третього частини чотирнадцятої статті 39, абзацу третього частини восьмої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства щодо особливостей порядку задоволення грошових вимог поточних кредиторів.

У цьому контексті суд апеляційної інстанції зазначає, що підтверджена чинним судовим рішенням заборгованість у загальному розмірі 11 887 915,43 доларів США є заборгованістю за кредитним договором зі сплати процентів, нарахованих за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, тоді як провадження у справі про банкрутство відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» порушено ухвалою суду від 01.08.2016 у справі №916/1950/16, більш того, позивач заявляв до стягнення заборгованість за процентами за період з 01.08.2016 (дати відкриття провадження у справі про банкрутство) по 08.10.2019.

Натомість, як було зазначено вище, у позовному провадженні можуть бути визнані поточні вимоги банку за період з 01.08.2016 (з дати відкриття провадження у справі про банкрутство) по 06.12.2018 (по дату, по яку стягнута заборгованість зі сплати процентів рішенням суду у справі №916/1031/16).

Як вбачається з розрахунку заборгованості боржника, доданого банком до уточненої позовної заяви (т.8 а.с.89-93), сума процентів за користування кредитною лінією (що нараховані за ставкою 12%, як визначено рішенням суду у справі 916/1031/16), які нараховані, але не сплачені позичальником, за період з 01.08.2016 по 06.12.2018 складає 9 485 854,30 доларів США.

Саме у вказаній частині підтверджена чинним судовим рішенням у справі №916/1950/16 заборгованість має характер поточних вимог (які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, за період з 01.08.2016 по 06.12.2018) та у зв`язку з цим підлягають стягненню за результатом розгляду спору у позовному провадженні у цій справі №916/1950/16(916/4694/15) у межах справи №916/1950/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех».

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції в порушення вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню, порушив норми процесуального права, з огляду на що дійшов передчасних висновків у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» процентів за користування кредитом в сумі 9 485 854,30 дол. США, і ухвалення нового рішення про задоволення позову в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Луньо І. В. (правонаступником банку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс») задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 у справі №916/1950/16(916/4694/15) в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» процентів за користування кредитом в сумі 9 485 854,30 дол. США скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. В решті рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» проценти за користування кредитом в сумі 9 485 854,30 дол. США.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» 5368,00 грн судового збору за подання позовної заяви».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» 8052,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 та 10736,00 грн судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №916/1950/16(916/4694/15).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудспецтех» на користь Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» 8588,80 грн судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №916/1950/16(916/4694/15).

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повну постанову складено 30.04.2025.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

СуддяІ.Г. Філінюк