Рішення

від 30.04.2025 по справі 760/11710/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/11710/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю: секретаря Лопатюк А.В.,

представника відповідача Коляда А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 72127,70 грн та судові витрати.

В обґрунтування зазначає, що 12 листопада 2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2016944548.

24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого відступлено право вимоги у тому числі до відповідача.

У порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання не виконав, останній платіж здійснено 21 лютого 2022 року, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 72127,70 грн: 50231,70 грн заборгованість по тілу кредиту, 21896,00 грн заборгованість по відсотках. 02.04.2024 позивачем направлено відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка залишилась невиконаною.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільної справи - в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року задоволено позов, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість у розмірі 72127,70 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

17.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення. В обґрунтування зазначає, що відповідач не був повідомлений про час та місце судового розгляду, а також судом не повно з`ясовано всі фактичні обставини справи та не досліджено докази. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності про стягнення заборгованості за кредитним договором. Звертає увагу, що документи, які знаходяться у справі, не підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року прийнято до провадження заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення.

28.03.2025 до суду надійшли заперечення представника позивача, у яких зазначає, що відповідач повідомлявся належним чином про судовий розгляд, щодо строку позовної давності, то він не пропущений, оскільки строк користування кредитною лінією становить три роки з моменту підписання кредитного договору. Крім того, відповідачем не надано доказів, які мають істотне значення для вирішення справи, більше того, відповідачем не надано свій розрахунок заборгованості.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Позивач свого представника в судове засідання н направив. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій він зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.121).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити через недоведеність вимог, а також застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 листопада 2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2016944548.

Відповідно до умов договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 6048 грн, строк кредиту 12 міс, процентна ставка за кредитом - фіксована процентна ставка 0,01% річних, реальна річна процентна ставка 27,00% річних.

24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу №24/03/23.

Відповідно до копії витягу з додатку №1 до договору факторингу №24/03/23 від 24 березня 2023 року, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2016944548 від 12 листопада 2017 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 72127,70 грн, яка складається: 50231,70 грн заборгованість по тілу кредиту, 21896,00 грн заборгованість по відсотках.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п.5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Отже, наявні в матеріалах справи письмові докази (розрахунок заборгованості) є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку.

Відтак, позов у частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу підлягає задоволенню.

Що стосується вимог в частині заборгованість за відсотками, суд зазначає наступне.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України вказує, що щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється.

Згідно з умовами договору про споживчий кредит №2016944548 від 12 листопада 2017 року, строк кредиту 12 міс, фіксована процентна ставка 0,01% річних, реальна процентна ставка 27,00% річних.

Вимоги про стягнення процентів після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, строк кредитного договору становить 12 міс, тобто стягненню підлягають відсотки за період до 12 листопада 2018 року у розмірі 4734,57 грн.

Щодо строку позовної давності, у відповідності до ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім того, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Отже, відповідно до наведених норм закону 20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчився 06 серпня 2020 року.

Аналогічні висновки щодо перебігу процесуальних строків містяться в постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі №932/3458/20 (провадження №61-12447св20), від 16 червня 2021 року у справі №675/1437/19 (провадження №61-2867св21).

Згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, строк позовної давності позивачем не пропущено, враховуючи вищезазначені законодавчі норми.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2307,54 грн (54966,27*3028:72127,70).

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідалністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» / код ЄДРПОУ 43115064 / заборгованість у розмірі 54966 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят шість) грн 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідалністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» / код ЄДРПОУ 43115064 / судовий збір у розмірі 2307(дві тисячі триста сім) грн 54 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вікторія КИЦЮК