Рішення від 07.04.2025 по справі 910/13189/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2025Справа № 910/13189/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ"

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про стягнення 392162,72 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Бублик В.М.,

від відповідача - Ніколаєнко Н.О.,

від третьої особи - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ" (далі - позивач) 392162,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, яка постачалась у нежитлові приміщення по вул. Герасима Контдартьєва, 25 та по вул. Лебединській, 9 у місті Суми, за період з листопада 2021 року по травень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

18.11.2024 відповідачем було подано відзив на позовну заяву.

26.11.2024 позивачем подано відповідь на відзив.

29.11.2024 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача.

Відповідно до повідомлення про оголошення перерви від 02.12.2024 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву на 20.01.2025.

04.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про долучення доказів у справі від 10.12.2024 та 02.01.2025.

Через систему "Електронний суд" 10.01.2025 від відповідача надійшла заява про залучення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 20.01.2025 підготовче судове засідання відкладено на 17.02.2025 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

30.01.2025 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 17.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.03.2025.

10.03.2025 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.03.2025 було відкладено розгляд справи до 07.04.2025.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 07.04.2025 представник позивача підтримав вимоги позову повністю, просив позов задовольнити, представник відповідача проти вимог позову заперечив та просив відмовити у позові. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 62 та пункту 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII, позивач виконує функції постачальника універсальних послуг на території Сумської області.

Позивач включений до Переліку постачальників універсальних послуг на закріпленій території, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території".

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, яким, в тому числі на позивача покладено обов`язок постачання електричної енергії побутовим споживачам за фіксованими цінами, визначеними в додатку 3 цього Положення.

Позивач зазначає, що він звертався до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 392162,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період з листопада 2021 року по травень 2022 року відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 161155 від 01.01.2019 та 381,97 грн витрат на відключення від електроживлення електроустановки споживача та рішенням Господарського суду Сумської області від 10.05.2023 № 920/418/22 було відмовлено у задоволенні такого позову. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 рішення Господарського суду Сумської області від 10.05.2023 № 920/418/22 було змінено у мотивувальній частині.

У судових рішеннях у справі №920/418/22 було встановлено наступне:

«…Державним підприємством "Сумський науково-дослідний і проектний інститут землеустрою" на підставі заяви-приєднання від 01.01.2019 було укладено договір № 161155 про постачання електричної енергії.

В подальшому, відповідно до наказу Держгеокадастру від 31.01.2020 № 23 Державне підприємство «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» реорганізоване шляхом приєднання до державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» зі створенням на базі майна реорганізованого державного підприємства відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи.

Тобто, відповідач виступає правонаступником Державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», зокрема, і щодо зобов`язань за договором № 161155 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до якого останній приєднався на підставі заяви-приєднання від 01.01.2019.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв`язку із неоплатою поставленої електричної енергії за період листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, травень 2023 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, згідно із наказом Держгеокадастру від 04.08.2021 № 378 вирішено передати з балансу ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на баланс ДП «Центр державного земельного кадастру» державне майно згідно з додатком № 1 до наказу, а саме нежитлове приміщення, частина будинку ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» під літ. А, нежитлові приміщення (гараж) під літ. Б-1, земельну ділянку.

Наказом Держгеокадастру від 06.09.2021 № 422 затверджено передавальний акт Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», закріплене на праві господарського відання за ДП «Центр державного земельного кадастру» державне майно відповідно до передавального акту (нежитлове приміщення, частина будинку ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» під літ. А, нежитлові приміщення (гараж) під літ. Б-1, земельну ділянку).

Тобто, з 06.09.2021 об`єкти, які зазначені в заяві-приєднанні від 01.01.2019 та до яких здійснювалось постачання електричної енергії, було закріплено на праві господарського відання за ДП «Центр державного земельного кадастру», та з цього моменту відповідач втратив право на користування таким нерухомим майном та, відповідно, не використовував електричну енергію, яка поставлялась до даних об`єктів».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач зазначає, що факт закріплення на праві господарського відання за відповідачем державного майна розташованого в м. Суми, за адресами: вул. Герасима Кондратьєва буд.25 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z6683657571054, вул. Герасима Кондратьєва буд.25 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z7845583534361 та вул. Лебединська буд.9 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z9833237656866, було досліджено і встановлено судом у справі №920/418/22.

У зв`язку із наведеним, позивач вважає, що саме на відповідача покладається обов`язок по оплаті спожитої електричної енергії на вказаних об`єктах за період листопад 2021 року - травень 2022 року в наступному об`ємі: 70 932 кВт/год, а саме: - листопад 2021 - 18258 кВт/ год; - грудень 2021 - 16370 кВт/год; - січень 2022 - 6644 кВт/год; - лютий 2022 - 24574 кВт/год; - березень 2022 - 0 кВт/год; - квітень 2022 - 0 кВт/год - травень 2022 - 5086 кВт/год.

Позивач вказує, що на підставі даних про обсяги фактичного споживання електричної енергії ним були сформовані рахунки-фактури та Акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за розрахункові періоди: листопад 2021 - травень 2022. Зазначені рахунки-фактури та Акти прийняття-передавання супровідним листом №33/106 від 08.01.2024 направлено відповідачу.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за поставлену електричну енергію позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає наступне.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) № 378 від 04.08.2021 «Про передачу державного майна» на підставі передавального акту Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», затвердженого наказом Держгеокадастру № 422 від 06.09.2021 «Про затвердження передавального акта державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на баланс ДП «Центр державного земельного кадастру» було передано державне майно, в тому числі і нежитлові приміщення - частина будинку ДП «Сумський інститут землеустрою» загальною площею 2228,4 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, буд. 25 та нежитлові приміщення (гараж) за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, 9 та закріплено за Центром ДЗК на праві господарського відання. Вказані приміщення були прийняті Центром ДЗК для розміщення та використання Сумською регіональною філією Центру ДЗК (далі - Філія). Державну реєстрацію права господарського відання на нежитлові приміщення за вищевказаними адресами Центром ДЗК було зареєстровано 19.01.2022.

Враховуючи те, що тривалий час (з 2018 року) більша частина переданих Центру ДЗК приміщень за адресою: м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, буд. 25 використовувалась Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області для розміщення офісів, а також наявного наміру в подальшому отримати зазначені приміщення у користування на праві оперативного управління, Філія жодного дня фактично не використовувала нежитлові приміщення розташовані у м. Суми, по вул. Кондратьєва Герасима, буд. 25 і було розпочато процедуру передачі відповідного майна Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області.

Державну реєстрацію припинення права господарського відання Центру ДЗК на нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, буд. 25 було здійснено 22.08.2022, що вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 308225457 від 25.08.2022.

У Листі Філії № 07-09/492 від 11.11.2024 остання наголошує на тому, що фактично з моменту підписання передавального акта, затвердженого наказом Держгеокадастру № 422 від 06.09.2021 до моменту підписання передавального акта, затвердженого наказом Держгеокадастру № 223 від 11.08.2021, жодного дня не споживала електричну енергію в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, буд. 25.

Копії вказаних вище листів наявні у матеріалах справи.

Відповідач зазначає, що саме Головне управління Держгеокадастру у Сумській області користовувалося у спірний період нежитловими приміщеннями відповідно до договорів оренди, укладених між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях і попереднім балансоутримувачем державним підприємством «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Третя особа надала свої пояснення, де зазначила наступне.

Починаючи ще з 2017 року третя особа використовувала для розміщення працівників на праві оренди частину нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, яке перебувало на праві господарського відання у державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Договори оренди майна даного приміщення були укладені між Головним управлінням, Регіональним відділенням Фонду державного майна України та державним підприємством «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Під час ліквідації державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», зазначене майно передано на баланс Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

17.09.2021 з інформації наданої листом державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 17.09.2021 № 22-28-0.17- 806/2-21 (вх. 17.09.2021 № 24-5626/0/1-21) третій особі стало відомо, що 06.09.2021 складено та затверджено наказом Держгеокадастру № 422 передавальний акт про те, що дане майно а саме: нежитлове приміщення державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» загальною площею 2228,4 кв. м., за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25 передається на баланс Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру».

В подальшому через те, що відповідач не реєстрував за собою права на вказане майно у третьої особи постало питання щодо розміщення працівників штатною чисельністю 118 чоловік для організації своєї діяльності та виконання покладених на третю особу завдань, а так як приміщення ще не було прийняте на баланс відповідачем, договори на постачання комунальних послуг, які укладені між постачальниками та державним підприємством «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» знаходилися в стадії розірвання, а укладення таких договорів з відповідачем було не можливе.

Право господарського відання за Сумською регіональною філією Центру державного земельного кадастру було зареєстровано лише 19.01.2022. Жодних договорів про надання комунальних послуг Сумська регіональна філія Центру державного земельного кадастру не укладала. В подальшому Сумська регіональна філія Центру ДЗК листом від 20.01.2022 № 07- 09/24 повідомила Генерального директора Центру державного земельного кадастру, що вважає за недоцільне використовувати майно: нежитлові приміщення загальною площею 2228,4 кв. м., за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25.

Також у зазначеному листі філія Центру ДЗК попросила передати дані приміщення третій особі. Враховуючи це, третя особа звернулась до Держгеокадастру з листом від 24.01.2022 № 21-18-0.612-227/2-22 про передачу вказаного майна з балансу відповідача на баланс третьої особи.

Наказом Держгеокадастру «Про передачу державного нерухомого майна» від 23.02.2022 № 74 передано вказане майно на баланс третьої особи.

Вказані вище твердження підтверджуються наявними у справі копіями відповідних доказів.

Як пояснює третя особа, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, введенням воєнного стану, перебуванням працівників третьої особи у простої, припиненням діяльності реєстраторів речових прав та отриманням оригіналів документів необхідних для реєстрації права оперативного управління третьою особою від Держгеокадастру значно пізніше, третя особа змогла зареєструвати за собою право оперативного управління на вказане майно лише 22.08.2022.

Третя особа підтверджує, що у період з 06.09.2021 по травень 2022 року використовувала спірне приміщення, але не мала змоги сплачувати за комунальні послуги у зв`язку з не укладенням відповідачем відповідних договорів про надання комунальних послуг. У зв`язку з чим третя особа як орендар не мала змоги укласти відповідний договір про відшкодування витрат балансоутримувача з відповідачем, через що і виникла заборгованість.

В подальшому через відключення вказаного майна від водопостачання та електропостачання у травні 2022 року третя особа була вимушена укласти договір оренди іншого приміщення для розміщення працівників та організації своєї діяльності та виконання своїх завдань.

У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За твердженнями позивача саме відповідачем було спожито електроенергію за спірний період на об`єктах: нежитлові приміщення у м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва 25 (ЕІС-коди 62Z6683657571054, 62Z7845583534361) та гаражі м. Суми, вул. Лебединська, 9 (ЕІС-код 62Z9833237656866) на суму 392162,72 грн, яку він просить стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.

Натомість, з пояснень третьої особи, які підтверджуються наявними у справі доказами, вбачається, що саме вона є споживачем електроенергії у спірний період на відповідному об`єкті.

Зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до житлово-комунальних послуг належить купівля електричної енергії.

Як зазначено у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем житлово-комунальних послуг (далі - споживач) є індивідуальний або колективний.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Судом враховано, що надання житлово-комунальних послуг повинно здійснюватися виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Разом з тим, як встановлено судом, між позивачем та відповідачем жодного договору на постачання електричної енергії до вказаного об`єкта не було укладено.

Фактично постачання електроенергії до спірного об`єкта здійснювалось у позадоговірному порядку, однак це не позбавляє обов`язку споживача на оплату отриманих послуг.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Як встановлено судом, споживачем електроенергії у спірний період на спірному об`єкті є саме третя особа, а не відповідач, та саме на третю особу у даному випадку покладено обов`язок оплатити отриману від позивача електричну енергію у спірний період.

Як зазначено у частині 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Попри наявні у справі пояснення третьої особи, позивач не заявляв клопотання про залучення її до участі у справі як іншого відповідача або співвідповідача.

Оскільки позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.04.2025.

Суддя Р.Б. Сташків