ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.01.2025Справа № 910/16870/23 (753/11716/23)За позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні
в межах справи № 910/16870/23
Суддя Івченко А.М.
Представники: не з`явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні залишено без руху та встановлено строк позивачу для усунення недоліків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні повернуто позивачу.
Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.07.2023 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.11.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18.12.2023 представником відповідача подано клопотання про передачу справи до господарського суду у провадженні якого перебуває справа № 910/16870/23 про банкрутство відповідача для розгляду в межах даної справи.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2024, справу № 753/11716/23 передано судді Івченко А.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.01.2011 року позивача було прийнято на роботу в МАУ на посаду другого пілота льотної служби, згідно з наказом від 01.02.2011 № 41/п.
Наказом від 01.11.2016 № 872/п позивача було переведено на посаду командира повітряного судна.
16.05.2023 позивача було звільнено із займаної посади командира повітряного судна льотної служби на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, на підставі наказу МАУ від 16.05.2023 № 338/п, з виплатою компенсації за 77 невикористаних днів щорічної відпустки.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.06.2022 про звільнення 13.06.2023 за власним бажанням. У вказаній заяві позивач просив у день звільнення видати трудову книжку, копію наказу про звільнення, довідку про нальот годин в МАУ та розрахунково-платіжку відомість працівника за формою П-6 та розрахунково-платіжну відомість (зведена) за формою П-7.
Відповідно розрахунково-платіжної відомості позивача за травень 2023 виданої МАУ, заборгованість відповідача перед позивачем щодо компенсації 77 днів відпустки станом на червень 2023 року складає 381666,82 грн.
Статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що станом на 16.05.2023 ним не було здійснено остаточного розрахунку із позивачем, зокрема не виплачено компенсацію за 61 день невикористаної відпустки у сумі 381666,82 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за весь час затримки по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.08.2021 року і до дня ухвалення судового рішення.
Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Пунктом 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки від 27.06.2023 № 05.02-27 середньоденний розмір заробітної плати позивача за період березень - квітень 2023 року складає 311,63 грн.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 152075,44 грн (488 робочих днів з 16.05.2023 року по 28.04.2025 року х 311,63 грн - середня заробітна плата ОСОБА_1 за 1 робочий день = 152075,44 грн.).
Враховуючи вищезазначене, позовна вимога в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку підлягає задоволенню.
Крім того, у пункті 6 (абз.5) постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який стягується з роботодавця на користь працівника зазначається судом без виключення з них податків й інших обов`язкових платежів, які сплачуються роботодавцем при виконанні рішення суду, однак згідно вказаних вище роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» на суд покладається обов`язок зазначення даної обставини в резолютивній частині рішення та вказується, що податок та інші обов`язкові платежі підлягатимуть відрахуванню при сплаті.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 234 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (код ЄДРПОУ 14348681, 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 381666 (триста вісімдесят одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн 82 коп., середній заробіток за час затримки у розрахунку в розмірі 152075 (сто п`ятдесят дві тисячі сімдесят п`ять) грн 44 коп. (сума зазначена без вирахування податків та обов`язкових платежів) та судовий збір в розмірі 1076 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) в дохід Державного бюджету України 3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) грн 68 коп. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 30.04.2025
Суддя А.М. Івченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 05.05.2025 |
Номер документу | 126972061 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Івченко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні