Рішення

від 24.04.2025 по справі 910/578/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2025Справа № 910/578/25Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

про стягнення 127184,04 грн.

за участі представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Накоп`юк Я.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про стягнення 127184,04 грн. плати за зберігання вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

28.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задоволено, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що ним замовлялися окремі послуги з накопичення вагонів для відправлення їх маршрутними поїздами, відтак нарахування збору за зберігання вантажів у вагонах згідно з п.п. 8, 9 Правил зберігання вантажів є безпідставним.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що надав згідно договору оплачену відповідачем послугу з накопичення вагонів, без якої неможливо сформувати маршрутний поїзд, проте відповідачем не сплачено нараховану суму збору за зберігання вантажу. При цьому, неспроможність швидкого формування маршрутної відправки відповідачем стало причиною перебування вантажу на станційних коліях.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020- 001 (далі - Договір) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується Повідомленням про укладення Договору.

Згідно з п. 1.1 предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3 Договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред`явлений до перевезення Замовником, який відповідає установленій Перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.

За змістом пункту 1.5 Договір є публічним, за яким Залізниця бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6 Договору).

Згідно з п. 2.3.4 Договору Залізниця зобов`язана вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати Товариство відповідні розрахункові документи в електронній формі.

У пункті 4.1 Договору вказано, що розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця».

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розд. 15 Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору щодобово, упродовж періоду виконання Договору, Залізниця надає Товариству переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Позивачем на виконання Договору за звітну добу.

Згідно з п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.

Пунктом 8.8 Договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

Умови Договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між Сторонами. У випадку наявності суперечностей між Договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови встановлені Договором (пункт 9.6 Договору).

У пункті 13 Договору вказано, що невід`ємною частиною останнього є додатки, зокрема, - додаток 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»; додаток 1-4 «Умови накопичення вагонів».

Відповідно до п. 14.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.

На виконання п. 2.3.3 Договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для відповідача відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531.

26.03.2024 позивачем оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 01.04.2024 року.

Згідно з Додатком 1-4 «Умови накопичення вагонів» встановлено, зокрема, наступне: на окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів Перевізника та/або вагонів Замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів) (п. 1). Станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення (п. 2). Для організації накопичення вагонів Замовник направляє для погодження Перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду Перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення Замовника, Перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову (п. 3). В межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, Замовник щомісячно надає Перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки (п. 4). На станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення (п. 5). Початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику (п. 6). Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/ або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником (п. 7). Час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23 (п. 8). За послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує: - плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п. 9.1); - за затримку вагонів Замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п. 9.2); - за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору (п. 9.3). Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується. Нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги (п. 10). Перевізник не несе відповідальності за втрату якості вантажу під час надання послуги з накопичення вагонів (п. 11). Термін доставки вантажу (порожніх вагонів) збільшується на час надання послуги з накопичення вагонів (п. 12). Перевізник, у разі виникнення технічної або технологічної неможливості надання послуги, має право призупинити надання послуг в односторонньому порядку, письмово повідомивши про таке Замовника (п. 13).

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем подано замовлення на перевезення на квітень 2024 року, зокрема, додатковий план перевезень за формою ГУ-12 № 10352 від 26.03.2024 щодо відвантаження зі станції Селещина на станцію Чорноморськ-Порт зерна кукурудзи у кількості 6 та 50 вагонів; додатковий план перевезень за формою ГУ-12 № 100550 від 28.03.2024 щодо відвантаження зі станції Селещина на станцію Ізмаїл (експ.) зерна кукурудзи у кількості 50 вагонів; додатковий план перевезень за формою ГУ-12 № 100552 від 28.03.2024 щодо відвантаження зі станції Селещина на станцію Ізмаїл (експ.) зерна кукурудзи у кількості 50 вагонів.

Для забезпечення заявки відповідача на 02.04.2024 на станцію Селещина Південної залізниці 01 квітня 2024 під навантаження вантажу - кукурудза, прибуло 50 порожніх власних вагонів, що подавалися на під`їзні колії № 6, 9, 5. Навантажені вагони були забрані з під`їзних колій, про що складені пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45, та після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту.

На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність вантажовласника (відповідача), та акти загальної форми ГУ-23 від 03.04.2024 на закінчення затримки.

Також, для забезпечення заявки на 12.04.2024 на станцію Селещина Південної залізниці 10 квітня 2024 під навантаження вантажу - кукурудза, прибуло 46 порожніх вагонів, що подавалися на під`їзні колії № 6, 9, 5. Навантажені вагони були забрані з під`їзних колій, про що складені пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45, та після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту.

На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність вантажовласника (відповідача), та акти загальної форми ГУ-23 від 12.04.2024 на закінчення затримки.

Надалі, для забезпечення заявки на 17.04.2024 на станцію Селещина Південної залізниці 10 квітня 2024 під навантаження вантажу - кукурудза, прибуло 50 порожніх вагонів, що подавалися на під`їзні колії № 6, 9, 5. Навантажені вагони були забрані з під`їзних колій, про що складені пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45, та після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту.

На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність вантажовласника (відповідача), та акти загальної форми ГУ-23 від 18.04.2024 на закінчення затримки.

За час накопичення маршрутного поїзда № 040301 станцією Селещина нараховано: збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 40 947,60 грн з ПДВ (20%), що підтверджується Накопичувальними картками №№ 16050361К, 16050362К, 16050364К, 16050365К; плату за користування вагонами у розмірі 46 322,16 грн з ПДВ, що підтверджується відомостями №№ 03040004, 03040005, 03040006 та переліком № 20240404.

Також, за час накопичення маршрутного поїзда № 041202 станцією Селещина нараховано: збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 42 871,56 грн з ПДВ (20%), що підтверджується накопичувальними картками №№ 16050367К, 16050368К, 16050369К, 21100608; плату за користування вагонами у розмірі 78 829,68 грн з ПДВ, що підтверджується відомостями №№ 12040029, 12040030, 12040031 та переліком № 20210413.

Крім того, за час накопичення маршрутного поїзда № 041803 станцією Селещина нараховано: збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 43 364,88 грн з ПДВ (20%), що підтверджується накопичувальними картками №№ 16050370К, 16050372К, 16050373К, 16050374К; плату за користування вагонами у розмірі 75 693,72 грн з ПДВ, що підтверджується відомостями №№ 18040041, 18040042, 18040043, 18040044, 18040045, 18040046, 18040047, 18040048 та переліком № 20240419.

Відтак, позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.12.2024 № Д-02-06/663 про стягнення платежів у сумі 127184,04 грн. за зберігання вантажів у вагонах, які простоювали на станції Селещина після забирання з місця навантаження в очікуванні накопичення маршрутного поїзду та оформлення перевізних документів.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт", перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти залізничним транспортом загального користування здійснюється на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, вiдправникiв i одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджений Статут залізниць України (далi - Статут), який згідно зi статтею 2 визначає обов`язки, права i відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ i громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу i пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження i розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

За змістом ст. 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за N 165/3458 у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 (далі за текстом - Правила зберігання вантажів), збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.

За положеннями пункту 9 Правил зберігання вантажів встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Отже, виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил зберігання вантажів, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).

У постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 915/305/22 та від 09.04.2024 у справі № 915/5/23 зазначено, що пункт 9 Правил зберігання вантажів застосовується у випадку затримки, причиною якої є «очікування оформлення документів». Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку. Затримка вагонів під час їх накопичення не може вважатись одностороннє порушення зобов`язань з боку вантажовідправника, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього. В умовах Договору, що регулює спеціальну послугу, та відповідно до наведених вимог Правил користування вагонами та контейнерами Сторони узгодили, що в актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що разом з тим є предметом послуги "Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд", оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується тариф. Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу, як вина відправника. За таких обставин, пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга.

Із матеріалів справи слідує, що згідно зі складеними позивачем актами загальної форми після закінчення навантаження спірні вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту.

Таким чином, спірне накопичення вагонів з вантажем відбувалося відповідно до умов договору та додатку № 1-4 із метою формування маршрутних поїздів, у зв`язку з чим нарахована згідно з пунктом 9 Правил зберігання вантажів плата за зберігання вантажів при накопиченні маршрутних поїздів № 040301, № 041202, № 041803 не підлягає стягненню.

Також, судом ураховано, що накопичувальні картки №№ 16050361К, 16050362К, 16050364К, 16050365К, 16050367К, 16050368К, 16050369К, 21100608, 16050370К, 16050372К, 16050373К, 16050374К відповідачем підписанні із запереченням: «Заперечуємо у зв`язку з відсутністю підстав для нарахування збору за зберігання вантажу, оскільки вагони накопичувались на станційних коліях в очікуванні оформлення маршрутного поїзда».

За наведених обставин, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 127184,04 грн. плати за зберігання вантажу, що в даному випадку входить до складу договірної плати згідно з додатком № 1-4 до укладеного між сторонами договору.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 30.04.2025 року.

Суддя К.В. Полякова