Рішення від 30.04.2025 по справі 910/16019/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2025Справа № 910/16019/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом фізичної особи - підприємця Козлова Руслана Олексійовича ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСЕРВІС» (01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 21, оф. 402) про стягнення 78580,00 грн.,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.12.2024 в системі «Електронний суд» представником фізичної особи - підприємця Козлова Руслана Олексійовича сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСЕРВІС» про стягнення заборгованості за договором №16/02-1 від 16.02.2024 на поставку продуктів харчування у розмірі 78580,00 грн. та була передана 27.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 лютого 2024 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 16/02-1 на поставку продуктів харчування.

Як вказує позивач на виконання означеного договору останнім був поставлений відповідачу товар на загальну суму 85 212, 00 грн. за період з 30.08.2024 р. по 07.09.2024 р.

У той же час відповідачем не у повному обсязі виконано зобов`язання по оплаті за отриманий Товар з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений Товар у загальній сумі 78 580, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2024 позовну заяву фізичної особи - підприємця Козлова Руслана Олексійовича залишено без руху.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 31.12.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідача було попереджено, що у разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 20.01.2025 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та отримана зокрема відповідачем 21.01.2025 о 20:11 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

16.02.2024 між фізичною особою - підприємцем Козловим Русланом Олексійовичем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТОМСЕРВІС» (Покупець) укладено договір поставки товару № 16/02-1, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується протягом усього терміну дії даного Договору поставляти та передавати у власність Покупця визначений у розділі 2 Товар, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати на умовах даного договору. Товар поставлений за даним договором використовується для організації харчування військовослужбовців, на виконання договорів на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних на 2024 рік укладених Покупцем з Міністерством оборони України (кінцевий споживач).

Згідно з п. 2.1 договору товаром за даним Договором є: продукти харчування, в асортименті, за номенклатурою, у кількості та за ціною, що визначається видатковою накладною на кожну окрему партію товару. Видаткові накладні формуються за заявками Покупця, які надсилаються на електронну пошту Постачальника ІНФОРМАЦІЯ_4 не менше ніж за п`ять календарних днів до дати поставки. Постачальник, після отримання заявки надсилає повідомлення наступного змісту: «Заявку отримано. ПІБ. Дата прийняття заявки» на електрону адресу Покупця, з якої надійшла заявка (ІНФОРМАЦІЯ_3 або ІНФОРМАЦІЯ_1 , або ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

У пункті 4.1. договору Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом чотирнадцяти днів з дня підписання видаткової накладної. Тара, пакування, доставка входять до ціни Товару.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що загальна вартість товару, що передається за цим Договором складає суму всіх визначених у видаткових накладних вартостей партій товару.

Відповідно до пункту 5.1 договору приймання - передача товару оформлюється видатковою накладною в момент передачі товару Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-х оригінальних примірниках: 1 примірник - Покупцю, 1 примірник - Постачальнику.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар (з урахуванням накладної ВЧ 00000040 від 17.10.2024 р про повернення Постачальнику частини Товару на суму 6 632,00 грн. без ПДВ) на суму 78580,00 грн, видаткова накладна від 30.08.2024 р. № К00209, на суму 58 412, 00 грн., без ПДВ (частину товару повернуто за накладною ВЧ 00000040 від 17.10.2024) та видаткова накладна від 07.09.2024 р., № К00222, на суму 26 800,00 грн., без ПДВ.

Вищеозначені накладні підписані з боку сторін без зауважень.

Окрім того в матеріалах справи міститься підписаний з боку позивача та відповідача акт звірки за період з 01.01.2024 по 21.10.2024, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 78580,00 грн.

28.10.2024 за вих. № 5 позивач звернувся до ТОВ «АТОМСЕРВІС» з претензією, в якій вимагав відповідача сплатити заборгованість за товар у розмірі 78580,00 грн. Разом з тим доказів надіслання означеної претензії в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару відповідачу за договором поставки товару № 16/02-1 від 16.02.2024 на загальну суму 78580,00 грн. згідно з відповідними підписаними обома сторонами видатковими накладними.

Водночас, відповідач оплату товару в установлений пунктом 4.1 договором строк - протягом чотирнадцяти днів з дня підписання видаткових накладних, не здійснив.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 78580,00 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОМСЕРВІС» (01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 21, оф. 402, код ЄДРПОУ 39927581) на користь фізичної особи - підприємця Козлова Руслана Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 78580 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ