Постанова від 17.04.2025 по справі 607/18867/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18867/24Головуючий у1-йінстанції Марциновськаї І.В. Провадження № 22-ц/817/285/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Дідух М.Є.,

представника апелянта адвоката Капустинської Н.П.,

представника відповідача адвоката Гуцалюка А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №607/3018/24 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» (з 07.03.2025 - ТОВ «Контінентал Сервіс») на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року, ухвалене суддею Марциновською І.В., повний текст якого складено 02 грудня 2024 року, в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення франшизи,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» (далі ТОВ «Мрія Сервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення франшизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.09.2023 о 19 год. 00 хв. на польовій дорозі поблизу с.Козин Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «DAF FT CF 85.460», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, допустив наїзд на транспортний засіб марки «Scania G450», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого указаний автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п.10.1 ПДР України.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 29.09.2023 у справі №669/961/23 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

При цьому транспортний засіб - вантажний сідловий тягач марки «Scania G450», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ), переданий позивачеві на правах фінансового лізингу від ТОВ «Сканія Кредіт Україна». Водієм указаного транспортного засобу на момент ДТП був ОСОБА_3 , який використовував транспортний засіб відповідно до вимог п.2.2 ПДР в процесі виконання трудових обов`язків, оскільки з 04.03.2022 до 24.10.2023 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Мрія Сервіс» на посаді водія.

22.02.2016 між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (Страховик) та ТОВ «Сканія Кредіт Україна» (Страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/02-069407, об`єктом страхування якого є транспортний засіб марки «Scania G450», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий у фінансовий лізинг ТОВ «Мрія Сервіс» (Лізингоодержувач). Сертифікатом застрахованого транспортного засобу №02984/10 від 27.06.2023 визначено, зокрема, що франшиза визначається (% від страхової суми по ТЗ) при пошкодженні застрахованого ТЗ внаслідок будь-якого ризику в розмірі 1%.

За наслідками ДТП 22.09.2023 ТОВ «Сканія Кредіт Україна» повідомило ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про настання страхової події. За даним страховим випадком сума страхового відшкодування склала 198899.89 грн та франшиза в сумі 41282.83 грн.

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відшкодувало на користь ТОВ «Сканія Кредіт Україна» повну суму страхового відшкодування в розмірі 198899.83 грн.

Відповідно до п.9.1, абз.4 п.9.3 Договору фінансового лізингу, укладеного між позивачем та ТОВ «Сканія Кредіт Україна», з дати передачі/поставки Лізингоодержувач, тобто позивач, визнає і приймає на себе усі ризики, пов`язані з пошкодженням, втратою або повною фактичною загибеллю об`єкта лізингу. Якщо сума страхового відшкодування, отриманого від страхової компанії, є недостатньою для покриття всіх боргів, необхідних платежів та платіжних зобов`язань Лізингоодержувача за цим Договором, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити Лізингодавцю несплачену частину вартості об`єкта лізингу, а також всю заборгованість чи несплачені платежі за цим договором.

На виконання даних вимог позивач відшкодував ТОВ «Сканія Кредіт Україна» вартість франшизи в сумі 41282.83 грн.

За таких підстав з посиланням на ст.ст.1187, 1188 ЦК України позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мрія Сервіс» франшизу в розмірі 41282.83 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Мрія Сервіс» подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування, має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (п.36.6 ст.36 Закону про страхування відповідальності). Тобто, франшизу відшкодовує особа, відповідальна за завдані збитки, і такою особою в даній справі є саме відповідач, вину якого встановлено постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 29.09.2023 у справі № 669/961/23 та визнається ним самим.

Вважає, що позивачем доведено обставини (факти), що обґрунтовують позовні вимоги, зокрема листами «Сканія Кредіт Україна» від 03.07.2024 б/н та від 25.09.2023 №1345, а також Сертифікатом застрахованого ТЗ №02984/10 від 27.06.2023, натомість відповідачем не заперечувалися викладені в даних доказах обставини та не надано на противагу жодного доказу, яким би вони були спростовані, а судом даним доказам не було надано жодної оцінки.

Крім того, 03.02.2025 до Тернопільського апеляційного суду представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: відповіді ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 16.01.2025 та відповіді ТОВ «Сканія Кредіт Україна» від 30.01.2025, до якої долучено Рахунок ТОВ «Сканія Україна» №SL-2304415 від 25.09.2023 по ремонту автомобіля «Scania G450» державний номер НОМЕР_2 на суму 240182.72 грн, а також Акт виконаних робіт ТОВ «Сканія Україна» №SL-2304766 від 19.10.2023 на таку ж суму.

Зазначає, що ТОВ «Мрія Сервіс» не є стороною договору страхування, відповідно позбавлене можливості надати договір страхування ТЗ, що зазнав ДТП.

Вказує, що з метою повного з`ясування всіх обставин справи, ТОВ «Мрія Сервіс» повторно звернулося до ТОВ «Сканія Кредіт Україна» та до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з адвокатським запитом з проханням надати копію договору страхування наземного транспорту №06/02-069407 від 22.02.2016, на підставі якого був застрахований транспортний засіб «Scania G450» державний номерний знак НОМЕР_4 , а також з проханням надати засвідчені копії документів, що підтверджують розмір завданих ТОВ «Сканія Кредіт Україна» збитків в сумі 240182.72 грн, внаслідок механічного пошкодження транспортного засобу «Scania G450» державний номерний знак НОМЕР_4 (номер кузова НОМЕР_3 ) по страховому випадку від 20.09.2023. У відповідь на адвокатський запит №1 від 14.01.2025 року, ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повідомило представника позивача про те, що ТОВ «Мрія Сервіс» не є стороною договору страхування, а матеріали страхової справи, про які зазначено в адвокатському запиті, містять інформацію, яка є таємницею страхування. Відтак, запитувані документи не можуть бути надані (розголошені) без письмової згоди власника інформації.

В свою чергу, ТОВ «Сканія Кредіт Україна» повідомило представника ТОВ «Мрія Сервіс» про те, що у лізингової компанії відсутні правові підстави для надання копії договору страхування, оскільки останній містить інформацію з обмеженим доступом, зокрема інформацію про страхування інших ТЗ, які передані у лізинг іншим особам - лізингоодержувачам.

Водночас, як зазначає апелянт, ТОВ «Сканія Кредіт Україна» підтвердило той факт, що розмір завданих збитків становить 240182.72 грн, з яких 198899 грн розмір страхового відшкодування та 41282.83 грн розмір франшизи, а також надано позивачу наведені вище докази.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2024 залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Вважає, що для визначення розміру франшизи необхідним було надати суду умови договору, погоджені між страховиком і страхувальником, однак позивач договір страхування, укладений між ТОВ «Сканія Кредіт Україна» та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до позовної заяви не додав, а тому неможливо встановити чи підлягала сплаті франшиза і чи була вона встановлена умовами договору, оскільки договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Вказує, що у сертифікаті застрахованого транспортного засобу №02984/10 від 27.06.2023, що додається позивачем, визначено, що франшиза визначається у розмірі 1% від страхової суми по застрахованому ТЗ, однак у ньому відсутні умови, за якими страхова сума по застрахованому ТЗ складає вартість такого транспортного засобу на момент настання страхового випадку, про що також вірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.

Стверджує, що для стягнення з відповідача франшизи у сумі 41282.83 грн на користь відповідача необхідно встановити, що така сума з урахуванням вже виплаченого страхового відшкодування не перевищує розмір завданих збитків, а також встановити, що така сума не могла бути стягнута зі страховика ТОВ «Сканія Кредіт Україна» за рахунок суми страхової суми, узгодженої у договорі страхування. Разом з тим, позивач не надав жодних доказів на підтвердження розміру завданих ТОВ «Сканія Кредіт Україна» збитків унаслідок механічного пошкодження при ДТП вантажного сідлового тягача марки «Scania G450».

Також у своєму запереченні на клопотання про приєднання доказів від 06.02.2025 ОСОБА_2 просить відмовити апелянту у долученні поданих ним нових доказів з тих підстав, що такі існували на момент звернення з позовом до суду і апелянт не наводить підстав для поновлення строку на подання таких доказів.

Вказує, що відповідно до п.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зазначає, що сторона позивача повинна була при поданні позовної заяви до суду зазначити, що нею були подані відповідні адвокатські запити до відповідних органів. Відповіді на дані адвокатські запити буде долучено до матеріалів справи після їх отримання. І долучити копії таких запитів. Однак цього зроблено не було.

В судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно доч.3 ст.367 ЦПКУкраїни докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові від 13.01.2021 у справі №264/949/19 Верховний Суд роз`яснив, що тлумачення п.6 ч.2 ст.356, ч.ч.1-3 ст.367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини справи, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положення про належність і допустимість доказів), лише у випадку доведення того, що такі докази особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин.

У даному випадку до суду не було надано жодного доказу існування об`єктивних обставин, які б поза волею сторони позивача перешкодили йому в можливості надання таких доказів до суду першої інстанції, а тому у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи слід відмовити.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено наступні обставини.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 25.09.2023 у справі № 669/961/23 (а.с.14), встановлено, що 20.09.2023 о 19 год. 00 хв. на польовій дорозі поблизу с.Козин Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «DAF FT CF 85.460», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, та допустив наїзд на транспортний засіб марки «Scania G450», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого указаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Указаною вище постановою суду від 25.09.2023 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення.

Дана постанова суду набрала законної сили 10.10.2023.

08.06.2023 між ТОВ «Сканія Кредіт Україна» як лізингодавцем та ТОВ «Мрія Сервіс» як лізингоодержувачем укладений договір фінансового лізингу №89-02984, за умовами якого лізингодавець зобов`язується за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором. Об`єктом лізингу за даним договором є транспортний засіб - вантажний сідловий тягач марки «Scania G450», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ).

Відтак станом на момент ДТП власником зазначеного вище транспортного засобу було ТОВ «Сканія Кредіт Україна», а користувачем ТОВ «Мрія сервіс».

Таким чином внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки з вини ОСОБА_2 ТОВ «Сканія Кредіт Україна» як власнику потерпілого транспортного засобу була завдана майнова шкода.

22.09.2023 ТОВ «Сканія Кредіт Україна» звернулось до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про настання події (КАСКО) за участю застрахованого транспортного засобу вантажного сідлового тягача марки «Scania G450», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ), лізингоодержувачем якого є ТОВ «Мрія Сервіс», та транспортного засобу марки «DAF FT CF 85.460», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с.12).

26.09.2023 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» прийнято рішення про виплату на користь ТОВ «Сканія Україна» (одержувач страхового відшкодування) суми страхового відшкодування у розмірі 198899.89 грн та 27.09.2023 указані кошти сплачені на рахунок ТОВ «Сканія Україна». Указане підтверджується страховим актом № 230000849939 від 26.09.2023 та платіжною інструкцією № 3Р082767 від 27.09.2023 (а.с.22, 27).

У подальшому указана сума страхового відшкодування частково сплачена Акціонерним товариством «СГ «ТАС» (приватне) як страховиком відповідача (156800 грн) та частково ОСОБА_2 (42099.89 грн) на користь ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Також відповідач сплатив на користь свого страховика за погодженням з останнім указану вище суму боргу з підстав неповідомлення страховика про настання страхового випадку. Такі обставини підтверджуються довідкою про відсутність боргу від 29.01.2024 та квитанціями від 22.12.2023 та від 26.01.2024.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів суду обов`язок відповідача зі сплати на користь позивача франшизи у розмірі 41282.83 грн.

Колегія суддів з таким рішенням суду погоджується.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

За змістом ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договірпідряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого

Згідно п.9.1 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Поняття «франшиза» міститься в статті 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР відповідно до якої франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що розмірфраншизипри відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сумафраншизи,якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, франшиза- це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України).

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що за встановленим страховим випадком сума страхового відшкодування склала 198899.89 грн, а франшиза в сумі 41282.83 грн, на підтвердження чого долучив страховий акт №230000849939 від 26.09.2023, лист ТОВ «Сканія Кредіт Україна» від 03.07.2024 б/н, платіжну інструкцію №ЗР082767 від 27.09.2023, згідно з якою УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатила ТОВ «Сканія Україна» 198899.89 грн страхового відшкодування, та платіжне доручення №0410001 від 12.10.2023, згідно з яким ТОВ «Мрія Сервіс» сплатило ТОВ «Сканія Україна» 41282.83 грн франшизи.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, з чим також погоджується і колегія суддів апеляційного суду, для визначення розміру франшизи, який відповідно до зазначених вище положень закону не підлягав відшкодуванню ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ТОВ «Сканія Україна» (одержувач страхового відшкодування), необхідно дослідити умови договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/02-069407 від 22.02.2016, укладеного між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (Страховик) та ТОВ «Сканія Кредіт Україна» (Страхувальник), об`єктом страхування по якому є ТЗ «Scania G450» державний номер НОМЕР_2 , переданий у фінансовий лізинг ТОВ «Мрія Сервіс» (Лізингоодержувач) та на який посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, однак не долучений до матеріалів справи.

Також суд першої інстанції вірно встановив, що у сертифікаті застрахованого транспортного засобу №02984/10 від 27.06.2023 хоча і вказано, що франшиза визначається у розмірі 1% від страхової суми по застрахованого ТЗ, однак у ньому відсутні умови, за якими страхова сума по ЗТЗ складає вартість такого транспортного засобу на момент настання страхового випадку. При цьому адресований ТОВ «Мрія Сервіс» лист генерального директора ТОВ «Сканія Кредіт Україна» від 03.07.2024 не є належним доказом підтвердження вартості матеріального збитку, суми франшизи та вартості пошкодженого транспортного засобу, оскільки такі дані повинні підтверджуватися іншими засобами доказування, зокрема Актами виконаних робіт, умовами договору, висновками експертиз, тощо.

Крім того, у вказаному вище листі зазначено, що станом на момент отримання та погодження рахунку страхова сума становила 4128283 грн, в той час як згідно з долученими до позовної заяви базовими умовами лізингу (а.с.58) ціна сідельного тягача «Scania G450 A4X2NA» (без зазначення номера кузова) становить 4099586.52 грн, тобто дані суми є різними.

Так, Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 14.12.2021 у справі №917/2117/19.

Отже, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, належним чином дослідив обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, дав їм вірну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому воно не підлягає скасуванню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2025 року.

Головуючий

Судді