Рішення

від 30.04.2025 по справі 916/386/25

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/386/25Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Ракітської Тетяни Вікторівни

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача - Ляшенко Е.

від відповідача - Басюк Т.

від третьої особи - Постна Д.

Фізична особа-підприємець Ракітська Тетяна Вікторівна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якій просить:

- Зобов`язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях здійснювати нарахування орендної плати з відповідним розподілом між Орендодавцем та Балансоутримувачем за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 3 0.10.2018 № 209840911810 у відповідно до положень пп.4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів 27.05.2022 № 634 в розмірі 50% від розміру орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування;

- Зобов`язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722) та Одеський національний Університет ім. І.І.Мечникова (код ЄДРПОУ 02071091) надмірно сплачену орендну плату за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018 № 209840911810 починаючи з 2022 року зарахувати в якості орендної плати відповідно до розподілу між Орендодавцем та Балансоутримувачем в наступні періоди.

Ухвалою від 12.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12.03.2025.

Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 12.02.2025 після 17 години, що підтверджується довідкою.

Третя особа отримала ухвалу в електронному кабінеті 18.02.2025 після 17 години, що підтверджується довідкою.

20.02.2025, у встановлений строк, третя особа подала пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову.

03.03.2025 відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову і поновити строк для подання відзиву. Суд прийняв відзив до розгляду, про що зазначено в протоколі від 12.03.2025. Відповідач, зокрема, посилається на те, що договір оренди сторонами укладено 28.09.2022, тому на позивача не розповсюджується пільги щодо сплати 50% орендної плати.

12.03.2025 позивач подала заперечення на пояснення третьої особи.

Ухвалою від 12.03.2025 розгляд справи відкладено на 26.03.2025.

В засіданні 26.03.2025 судом оголошено перерву до 02.04.2025.

28.03.2025 позивач подала відповідь на відзив.

Відповідач подав 28.03.2025 заперечення.

Ухвалою від 02.04.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 30.04.2025.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.10.2011 зареєстровано фізичну особу-підприємця Ракітську Тетяну Вікторівну, основний вид діяльності 88.91- денний догляд за дітьми. Додаткові 88.99 надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, 85.10 -дошкільна освіта, 85.20 - початкова освіта.

Між Фізичною особою-підприємцем Ракітською Тетяною Вікторівною (Орендар) та Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Одеській області (Орендодавець) укладений Договір оренди № 209840911810 нерухомого майна, що належить до державної власності 30.10.2018 року.

Відповідно по п 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1 та 2-го поверхів окремо стоячої будівлі їдальні реєстровий № 02071091.1.ЦЖХЛПП275, інв. № 1000029, загальною площею 496,70 кв.м. за адресою вул. Єлісаветінська, 2, що обліковується на балансі Одеського національного університету ім. 1.1. Мечникова (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Одеська регіональна експертна компанія» станом на 30 квітня 2018 року та становить 4 139 000, 00(чотири мільйони сто тридцять дев`ять тисяч) гривен.

За умовами п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції ії розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2018р.) - 17 125,12 (сімнадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 12 коп. Орендна плата за перший місяць оренди- грудень 2018 р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції серпень 2018 р., вересень 2018 р., жовтень 2018 р., листопад 2018 р., грудень 2018 р.

Відповідно до п. 3.2.-3.5. договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідний місяць пропорційна дням користування. Розмір орендної плати обов`язково переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50 % щомісяця не пізніше 12 числа наступного за звітним місяця відповідно до розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 50% надсилається Орендарем Орендодавцеві 50% Балансоутримувачу.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації з урахуванням фактичного зростання індексу інфляції, визначеного пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою Орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. 3.8. договору у разі виникнення заборгованості з орендної плати, поточні платежі, які сплачені за об`єкт оренди насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів.

За умовами п.5.3. договору орендар зобов`язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до п. 10.1., 10.4. договору його укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженому управляти об`єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін.

17.12.2018 сторонами підписано акт приймання-передавання майна за вищезазначеним договором.

В п. 10.3 договору оренди зазначено, що зміни укладаються у вигляді Договору про внесення змін.

28 вересня 2022 року між Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях Фонду державного майна України, Балансоутримувачем Одеський національний університет ім. 1.1. Мечникова та орендарем ФОП Ракітська Тетяна Вікторівна підписано Договір № 1 про внесення змін до договору оренди від 17.12.2018 № 209840911810 нерухомого майна, що належить до державної власності, виклавши його в новій редакції. В п. 5.1 договору зазначено процедуру, в результаті якої майно отримано в оренду «(Г) продовження без проведення аукціону».

Так, згідно з п. 11.1 договору № 1 узгоджено строк договору - на час дії воєнного стану та один рік після його припинення чи скасування.

Відповідно до п. 8.1 Договору № 1 місячна орендна плата становить 25572,43грн без ПДВ, орендна плата за базовий місяць оренди липень 2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Договір № 1 від 28.09.2022 не є новим договором, а є договором про внесення змін до договору оренди від 17.12.2018 №209840911810 нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до п. 10.3 договору оренди.

В подальшому, листом від 07.11.2022 № 18-06-02851 (а.с. 46) відповідач повідомив позивача, що не має підстав вважати можливість користуватись орендованим майном істотно зменшеною, оскільки листом від 02.09.2022 Балансоутримувач (третя особа у справі) повідомив відповідача, що ремонтні роботи в орендованому позивачем приміщенні завершені та відновлено нарахування з орендної плати, від якої орендаря було звільнено на період проведення ремонту.

Крім того, відповідач в листі повідомив позивача, що згідно п. 4 розділу 1 постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» ФОП Ракітську Т.В. орендна плата нараховується в розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому практикою ЄСПЛ розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми - частини 2 статті 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позивач, отримавши відповідь від відповідача в листі від 07.11.2022 № 18-06-02851 мав легітимні очікування, що цей державний орган діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що згідно з пп. 3) п. 1 постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.

Отже, відповідно до згаданої постанови позивача було звільнено від сплати орендної плати з 24.02.2022 (початку воєнного стану в Україні) і до 30.05.2022, оскільки орендоване майно знаходиться в Одеській області.

Крім того, відповідно до пп. 4) п. 1 постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше:

орендарям єдиних майнових комплексів (їх структурних підрозділів), крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 75 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);

орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);

орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту;

Отже, оскільки договір оренди державного майна, укладений між позивачем і відповідачем, був чинний станом на 24.02.2022, то орендна плата нараховується позивачу у розмірі 50% від розміру орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування відповідно до положень пп.4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів 27.05.2022 № 634.

Однак, в подальшому, листами від 11.08.2023 № 18-06-03163 (а.с. 48) та від 21.11.2023 № 18-06-04740 (а.с. 52) відповідач, посилаючись на листи Фонду державного майна України, повідомляє вже позивача про те, що з 28.09.2022 орендна плата нараховується в повному обсязі.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що договір оренди був укладений 28.09.2022, оскільки як зазначено вище Договір № 1 від 28.09.2022 не є новим договором, а є договором про внесення змін до договору оренди від 17.12.2018 №209840911810 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на роз`яснення, викладені Фондом державного майна України в листах від 09.12.2022 № 10-16-18463 та від 10.07.2023 № 10-16-17092, оскільки ці листи не є нормативно-правовими актами.

Але, листом від 29.03.2024 № 16-06-01302 (а.с. 57) відповідач знову повідомив позивача, що орендна плата перерахована в розмірі 50%.

А вже листом від 17.04.2024 № 16-13-01600 (а.с. 60) відповідач просить позивача не враховувати лист від 29.03.2024 № 16-06-01302 та повідомляє, що орендна плата повинна сплачуватись в повному обсязі.

Позивач не погоджуючись з позицією відповідача, звернувся до суду з даним позовом, яким просить суд:

- Зобов`язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях здійснювати нарахування орендної плати з відповідним розподілом між Орендодавцем та Балансоутримувачем за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018 № 209840911810 у відповідно до положень пп.4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів 27.05.2022 № 634 в розмірі 50% від розміру орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування;

- Зобов`язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722) та Одеський національний Університет ім. І.І.Мечникова (код ЄДРПОУ 02071091) надмірно сплачену орендну плату за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018 № 209840911810 починаючи з 2022 року зарахувати в якості орендної плати відповідно до розподілу між Орендодавцем та Балансоутримувачем в наступні періоди.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки, як зазначено вище, договір оренди державного майна, укладений між позивачем і відповідачем, був чинний станом на 24.02.2022, то орендна плата нараховується позивачу в розмірі 50% від розміру орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування відповідно до положень пп.4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів 27.05.2022 № 634.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Тлумачення, як ст. 3 Цивільного кодексу України загалом, так і п. 6 ч.1 зазначеної статті, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства ( постанови Верховного Суду від 01.03.2021 р. у справі № 180/1735/16-ц, від 18.04.2022 р. в справі № 520/1185/16-ц, від 05.12.2022 р. у справі № 214/7462/20).

Верховний Суд зауважив, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду від 18.04.2022 р. у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 р. у справі № 209/3085/20, від 05.09.2022 р. у справі № 519/2-5034/11).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 390/34/17, від 11.11.2019 р. у справі № 337/474/14-ц). З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою.

Тлумачення ст. 20 Цивільного кодексу України, з урахуванням принципу розумності свідчить, що здійснення права на захист на власний розсуд означає, що управнений суб`єкт: має можливість вибору типу поведінки - реалізовувати чи не реалізовувати своє право на захист; у випадку, якщо буде обрана реалізація права на захист - має можливість вибору форми захисту, тобто звернутися до юрисдикційного (судового чи іншого) чи неюрисдикційного захисту суб`єктивного цивільного права чи законного інтересу, а також можливість поєднання цих форм захисту; самостійно обрати спосіб захисту в межах тієї чи іншої форми захисту, а також визначає доцільність поєднання способів захисту чи заміну одного способу захисту іншим. Водночас така свобода захисту на власний розсуд має і зворотну сторону - обрання однієї форми чи певного засобу захисту жодним чином не перешкоджає настанню обставин, які можуть тим чи іншим чином нівелювати корисний ефект від звернення до іншої форми чи способу захисту (постанова Верховного Суду від 13.03.2023 р. в справі № 554/9126/20).

Верховний Суд у постанові від 18.05.2018р. у справі №910/1873/17 зазначив, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі-non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Вирішення справи з позиції надмірного формалізму може позбавити позивача доступу до суду, оскільки через недобросовісну поведінку відповідача та фактичний обман, позивач може бути позбавлений можливості відстояти власні права.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові ОП КЦС ВС від 10.04.2019 по справі № 390/34/17; Окремій думці суддів КЦС ВС від 22.08.2018 по справі № 596/2472/16-ц; постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 17 листопада 2018 року у справі №911/205/18, у постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 27 лютого 2019 року у справі №237/142/16-ц.

У даній справі є очевидним, що дії відповідача, який листами від 07.11.2022 № 18-06-02851 та від 29.03.2024 № 16-06-01302 повідомив позивача, що орендна плата перерахована у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди.

А листами від 11.08.2023 № 18-06-03163, від 21.11.2023 № 18-06-04740 та від 17.04.2024 № 16-13-01600 відповідач повідомляє позивача про необхідність сплачувати орендну плату в повному розмірі з 28.09.2022.

Отже, ці дії відповідача є недобросовісними, адже якщо особа, яка має право на вчинення відповідних дій, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти свою позицію у певних питаннях, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (постанова Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 450/2286/16-ц).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивачки у частині зобов`язання Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях здійснювати нарахування орендної плати з відповідним розподілом між Орендодавцем та Балансоутримувачем за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018 № 209840911810 у відповідно до положень пп.4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів 27.05.2022 № 634 в розмірі 50% від розміру орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Щодо вимоги позивачки про зобов`язання Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722) та Одеський національний Університет ім. І.І.Мечникова (код ЄДРПОУ 02071091) надмірно сплачену орендну плату за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018 № 209840911810, починаючи з 2022 року зарахувати в якості орендної плати відповідно до розподілу між Орендодавцем та Балансоутримувачем в наступні періоди, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до п. 3.9 нової редакції Договору надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або Балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин поверненню Орендарю.

Але, у даному випадку, дану позовну вимогу позивачкою заявлено як до РВФДМУ по Одеській та Миколаївський областях, так і до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, який у даній справі має статус третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не є відповідачем, отже, у суду у даному випадку відсутні підстави для зобов`язання Одеського національного університету імені І.І. Мечникова вчиняти будь-які дії.

За таких обставин, зазначена вимога позивачки підлягає частковому задоволенню у частині зобов`язання Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722) надмірно сплачену орендну плату за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018 № 209840911810 починаючи з 2022 року зарахувати в якості орендної плати відповідно до розподілу між Орендодавцем та Балансоутримувачем в наступні періоди

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях здійснювати нарахування орендної плати з відповідним розподілом між Орендодавцем та Балансоутримувачем за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 3 0.10.2018 № 209840911810 у відповідно до положень пп.4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів 27.05.2022 № 634 в розмірі 50% від розміру орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування;

3. Зобов`язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (код ЄДРПОУ 43015722) надмірно сплачену орендну плату за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2018 № 209840911810, починаючи з 2022 року зарахувати в якості орендної плати відповідно до розподілу між Орендодавцем та Балансоутримувачем в наступні періоди.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15; код ЄДРПОУ 43015722) на користь фізичної особи-підприємця Ракітської Тетяни Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 4542грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2025 р.

Суддя В.В. Литвинова