Рішення

від 28.04.2025 по справі 917/2382/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,

тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 м. Полтава Справа № 917/2382/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., при секретарі судового засідання Сахно А. В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (код ЄДРПОУ 42225136, вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610)

до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 02318315, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук Полтавської області, 39600)

про стягнення 53 865 917,30 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Чинчик С. С. (в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду);

від відповідача: Лазоренко С. М. (в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду);

від третьої особи: Неіленко Т. Г. (в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду);

ухвалив рішення про наступне:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.СУТЬ СПОРУ.

1.1.Даний спір виник через несплату Кременчуцькою міською радою (відповідачем у справі) Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (позивачу у справі) заборгованості з відшкодування різниці між економічно обґрунтованими тарифами та визначеними до застосування тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води для населення за опалювальний період 2021-2022 роки.

2.ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19.04.2019 року № 568 позивача було визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука.

2.2.З метою оптимізації тарифів на комунальні послуги для населення, 30.09.2021 між Кабінетом Міністрів України в особі Прем`єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністерства енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, було укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр (надалі - Меморандум).

В результаті укладеного меморандуму між учасниками досягнуто взаємних домовленостей, зокрема: недопущення застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами, розмір яких перевищуватиме розмір тарифів на вказані комунальні послуги, що застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального періоду 2020/21рр (п. 2 розділу ІІ Меморандуму).

При цьому, реалізація вказаних домовленостей здійснюється шляхом забезпечення Кабінетом Міністрів України державної підтримки бюджетів територіальних громад, зокрема за рахунок субвенцій на допомогу громадам, у яких індекс податкоспроможності менше або дорівнює 0,9, забезпечення у 2022 році спрямування до місцевих бюджетів територіальних громад (крім бюджету міста Києва) з метою фінансової підтримки підприємств теплопостачання та сталого проходження опалювального сезону 2021/2022рр: ПДФО у розмірі 4 відсотків, але не менше 11 млрд грн (додатково); 13,44 відсотків акцизного податку з виробленого в Україні пального та 13,44 відсотків акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального, відповідно до пунктів 16-1 та 16-2 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України (п. 15 розділу ІІ Меморандуму).

2.3. Так, з обставин даної справи вбачається, що у період 2021-2022 рр ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» здійснювало постачання теплової енергії і гарячої води для населення згідно тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Зокрема, рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було встановлено наступні економічно обґрунтовані тарифи на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів:

1796,40 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії та 103,99 грн/ куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води, що діють до введення в дію планових тарифів 2021/2022 років (Рішення від 24.12.2020 № 116 з внесеними змінами згідно Рішення від 01.10.2021 за № 1360, том 1 а. с. 38-40);

2094,29 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії та 119,81 грн/куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води, які діють до 30.09.2022 включно. Одночасно з цим вирішено, згідно Меморандуму, застосовувати тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для потреб населення відповідно до попередніх рішень від 24.12.2020 № 116 з внесеними змінами згідно Рішення від 01.10.2021 за № 1360, а саме: 1796,40 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії та 103,99 грн/куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води (п. 2.1, п. 3, п. 4, п. 7 Рішення від 25.10.2021 № 1421, том 1 а. с. 41-42);

2104,03 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії з 13.12.2021 та 120,31 грн/куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води з 13.12.2021. Разом з тим вирішено, для потреб населення в опалювальному періоді 2021/2022 роки застосовувати тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, згідно з пунктом 4 Рішення від 25.10.2021 № 1421, тобто 1796,40 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії та 103,99 грн/куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води (п. 6.1. Рішення від 13.12.2021 № 1723, том 1 а. с. 43);

2193,72 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії з 01.01.2022 та 126,19 грн/куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води з 01.01.2022. Разом з тим вирішено, для потреб населення в опалювальному періоді 2021/2022 роки застосовувати тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, згідно з пунктом 4 Рішення від 25.10.2021 № 1421, тобто - 1796,40 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії та 103,99 грн/куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води (п. 6.1. Рішення від 30.12.2021 № 1867, том 1 а. с. 44).

2.4.Отже, зазначеними рішеннями, на виконання Меморандуму, для позивача у справі в опалювальному періоді 2021/2022 рр були встановлені економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, в тому числі для потреб населення, проте визначено для застосування відповідні тарифи в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованих, зокрема - на рівні 1796,40 грн/Гкал з ПДВ на послугу з постачання теплової енергії та 103,99 грн/куб. м з ПДВ на послугу з постачання гарячої води.

2.5.Натомість, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, виконуючи відповідні домовленості згідно з Меморандумом, на позачерговій ХV сесії міської ради VІІІ скликання рішенням від 15.03.2022 затвердила Програму відшкодування різниці між тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води для населення на 2022 рік (надалі Програма).

2.6. Відповідно до Розділу 3 Програми, дана Програма пов`язана з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, визначених підпунктом 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пунктом 2 частини третьої статі 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, щодо виконання гарантій визначених статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення», що надаються суб`єктам господарювання під час держаного регулювання цін.

2.7. Основною метою Програми є відшкодування КП «Теплоенерго», ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», ПАТ «КВБЗ» різниці між встановленими економічно обґрунтованими тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для потреб населення і тими тарифами, що визначені до застосування, відповідно до рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі Різниця між тарифами), аби вказані виконавці комунальних послуг забезпечували своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання з населенням (розділ 4 Програми).

2.8. З паспорту Програми вбачається, що:

головним розпорядником коштів та відповідальним виконавцем Програми є Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який залучений до участі у справі за ініціативою позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (п. 3. Розділу 1, розділ 8 Програми);

учасниками Програми є Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Управління економіки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, КП «Теплоенерго», ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», ПАТ «КВБЗ» (п. 4. Програми);

термін реалізації Програми 2022 рік (п. 5. Програми);

джерело фінансування Програми Бюджет Кременчуцької міської територіальної громади (п. 8 Програми);

в опалювальному періоді 2021-2022 років різниця між тарифами становитиме 244 041 703,04 грн, відповідно до розділу 7 Програми, зокрема для: ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» 161 843 871, 16 грн;

виконання Програми здійснює Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (розділ 8 Програми).

2.9.Крім викладеного Програмою передбачено ризики, серед яких зазначено, що Програма, інші документи (порядок відшкодування, договір тощо) для її реалізації є дійсними лише за сприятливих умов наповнення бюджету Кременчуцької міської територіальної громади та здійснення відповідного фінансування, але в межах фактичних надходжень, запроваджених компенсаторів у 2022 році, а саме: 4 відсотка надходжень податку на доходи фізичних осіб і 13,44 відсотків акцизного податку з виробленого в Україні пального та 13,44 відсотків акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального та за умови використання отриманих бюджетних коштів учасниками Програми за цільовим призначенням.

2.10.Разом з тим, додатком до Програми затверджено Порядок відшкодування різниці між тарифами на послуги з постачання теплової енергії для населення (надалі Порядок), зі змісту якого випливає, що видатки на відшкодування Різниці між тарифами Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області передбачає у бюджеті Кременчуцької міської територіальної громади згідно з поданими суб`єктами господарювання розрахунками, згідно затвердженої форми, погоджених управлінням економіки виконкому Кременчуцької міської ради, та на підставі прийнятого виконкомом Кременчуцької міської ради рішення про погодження розрахунків щодо Різниці між тарифами.

На підставі цього рішення Департамент фінансів Кременчуцької міської ради укладає договір з суб`єктом господарювання затвердженої форми, згідно Додатку 2 до цього Порядку.

2.11.У свою чергу, 11.05.2022 позивач листом за вих. № 21/1280, адресованим на ім`я міського голови м. Кременчука, надав Розрахунок різниці між тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для населення на 2022 рік, в рамках Програми (том 1 а. с. 45-47).

В результаті чого Рішенням від 25.05.2022 за № 681 Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області погодив розрахунки на відшкодування різниці між тарифами за опалювальний період січень-квітень 2022 року на загальну суму 136 390 080,48 грн з ПДВ, зокрема, ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» 91 547 201,29 грн, у тому числі за січень-квітень 2022 року 89 948 742,27 грн з ПДВ та податок на додану вартість за жовтень-грудень 2021 року 6 598 459,02 грн.

Крім того, даним рішенням вирішено: заступнику міського голови директору Департаменту фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі Департамент фінансів) Неіленко Т.Г. укласти договори, додаткову угоду про відшкодування різниці між тарифами, а також податку на додану вартість, та перерахувати кошти на рахунки відповідних суб`єктів господарювання, до переліку яких, згідно з матеріалами справи, входить позивач по справі.

2.12.Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеної Програми, між Департаментом фінансів та позивачем у справі укладались Договори від 05.04.2022 за № 13/121 та від 08.09.2022 за № 14 про відшкодування різниці між тарифами на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води для населення на 2022 рік на загальну суму 70 673 579,10 грн.

Враховуючи суму Різниці між тарифами визначену у Програмі та суму зазначених договорів, за результатом їх укладення, позивачу відшкодована Різниця між тарифами за опалювальний період 2021-2022 рр частково, в сумі 70 673 579,10 грн.

2.13.Таким чином, виконання Програми відносно позивача у справі у 2022 році відбулося не в повному обсязі.

2.14.В подальшому Рішенням позачергової ХІХ сесії VIII скликання Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 затверджено Програму відшкодування різниці між тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води для населення на 2023 рік, Порядок відшкодування Різниці між тарифами (надалі Програма на 2023 рік, том 1 а. с. 52).

Відповідно до дослідженого судом рішення та паспорту цієї Програми, підстави, завдання, мета, джерело фінансування, виконавець та порядок виконання Програми на 2023 рік є ідентичними попередній.

2.15.За даною Програмою на 2023 рік, Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області мав відшкодувати позивачу з бюджету Кременчуцької територіальної громади заборгованість в сумі 53 865 917,30 грн, а також іншим учасникам програми: КП «Теплоенерго» - в сумі 19 645 116,89 грн та ПАТ «КВБЗ» - 7 832 231,65 грн, що становить Різницю між тарифами за лютий-квітень 2022 року та фактично є заборгованістю яка виникла перед позивачем у 2022 році.

2.16.На виконання Програми на 2023 рік, Департамент фінансів в особі заступника міського голови директора Департаменту фінансів Неіленко Т.Г. та позивач у справі уклали Договір від 13.02.2023 № 8, строком дії до 31.12.2023, про відшкодування різниці між тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води для населення на 2022 рік.

Відповідно до умов Договору, ТОВ «Кременчуцькій ТЕЦ» підлягає відшкодуванню Різниця між тарифами в загальній сумі 53 865 917,30 грн з ПДВ за рахунок бюджету Кременчуцької міської територіальної громади згідно з розрахунком, форма якого передбачена додатком 1 до Порядку та на виконання Програми за опалювальний період з 01.02.2022 по 07.04.2022 (пункти 1.1.-1.4. Договору).

Обов`язком позивача за даним Договором є надання зазначеного розрахунку відповідно до п. 2.1. Договору (том 1 а. с. 50).

В свою чергу обов`язком Департаменту фінансів є відшкодування Різниці між тарифами (п. 2.2. Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 3.3. Договору).

2.17.Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідний розрахунок, який є Додатком № 1 до Договору, проте Департамент фінансів кошти на виконання Договору не відшкодував.

2.18.В зв`язку з тим, що, виконання даної Програми на 2023 рік в частині відшкодування позивачу 53 865 917,30 грн, а також Договору, укладеного на її виконання, не відбулося, позивач, неодноразово, листами від 17.08.2023 за вих. № 21/2853, від 17.10.2023 за вих. № 21/3519, від 05.12.2023 за вих. № 21/4289, звертався на ім`я заступника міського голови-директора Департаменту фінансів Неіленко Т. Г. та на ім`я міського голови Віталія Малецького.

Також з цього приводу позивач направляв вимогу від 21.05.2024 за вих. № 01/1843 на зазначених адресатів про відшкодування Різниці у тарифах в сумі 53 865 917,30 грн, що фактично узгоджена у Договорі.

На що Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради листом від 21.06.2024 за вих. № 01-58/9432 за підписом міського голови відповів, що виконання програми не відбулося через відсутність субвенції на компенсацію Різниці між тарифами (том 1 а. с. 68-69).

2.19. Водночас, згідно з інформацією зазначеною міським головою у листі від 02.08.2024 за вих. № 0158/9432 Про надання інформації стосовно включення позивача до Програми на 2024, реалізація Програми на 2023 рік відбулася в частині інших підприємств, зокрема, відповідно до цієї програми КП «Теплоенерго» відшкодовано 19 645 116,89 грн та ПАТ «КВБЗ» відшкодовано 7 832 231,65 грн (а. с. 72).

2.20.В подальшому Рішенням від 18.01.2024 позачергової ХХІІІ сесії VIII скликання Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області затверджено нову Програму відшкодування різниці між тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води для населення на 2024 рік та Порядок відшкодування Різниці між тарифами (надалі Програма на 2024 рік, том 1 а. с. 74-78), метою якої є забезпечення прозорого та ефективного порядку відшкодування різниці між тарифами за опалювальний період 2023-2024, виділення з бюджету Кременчуцької міської територіальної громади коштів для відшкодування різниці між тарифами у 2024 році (Розділ 3).

В іншій частині умови зазначеної Програми на 2024 рік є ідентичними з умовами попередніх Програм.

2.21.Відповідно до матеріалів справи, зокрема Рішення від 05.07.2024 позачергової ХХІV сесії VIII скликання Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської, та пояснень представника позивача, позивача було також включено до Програми на 2024 рік в межах заборгованості по відшкодуванню ТОВ «Кременчуцькій ТЕЦ» Різниці між тарифами за опалювальний період 2021-2022 років в сумі 53 865 917,30 грн.

2.22.Проте, у 2024 році ТОВ «Кременчуцькій ТЕЦ» Різниця між тарифами за опалювальний період 2021-2022 років в сумі 53 865 917,30 грн також відшкодована не була.

2.23.Натомість, позивача знову включено до складу учасників Програми відшкодування різниці між тарифами, затвердженої Рішенням від 17 січня 2025 позачергової ХХVІІ сесії VIII скликання Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вже на 2025 рік, без визначення суми відшкодування.

2.24.На момент вирішення справи судом розмір заборгованості по відшкодуванню позивачу Різниці між тарифами в сумі 53 865 917,30 грн не сплачено.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1.Позивач просить стягнути з Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на його користь заборгованість по відшкодуванню Різниці між тарифами за опалювальний період 2021-2022 років в сумі 53 865 917,30 грн.

3.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, транспортування та постачання не допускається. Враховуючи те, що виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради було визначено тарифи в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого, відповідна різниця між тарифами має бути відшкодована позивачу за рахунок коштів місцевого бюджету.

На переконання позивача, зобов`язання відповідача відшкодувати різницю між тарифами виникло відповідно до Програми на 2022 рік та в подальшому Програми на 2023 рік, на виконання якої між ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» та Департаментом фінансів укладено Договір, предметом якого є відшкодування різниці між тарифами за опалювальний період 2021-2022 років в сумі 53 865 917,30 грн, який виконаний не був.

Посилання відповідача в свою чергу на відсутність субвенцій з боку Держави, як на джерело фінансування, на думку позивача, є безпідставним, оскільки відповідно до затверджених програм, їх виконання передбачено за рахунок бюджету Кременчуцької міської територіальної громади. Більше того, відносно інших підприємств учасників програми по відшкодуванню різниці між тарифами КП «Теплоенерго» та ПАТ «КВБЗ» виплата різниці між тарифами здійснена в повному обсязі, що свідчить про наявність в бюджеті Кременчуцької міської територіальної громади коштів, достатніх для відшкодування Різниці між тарифами. Крім того, відсутність бюджетних коштів не є підставою для непроведення розрахунків, оскільки це не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

3.3.Юридичними підставами позову є статті 11, 202, 526 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про ціни та ціноутворення», ст. 91 Бюджетного кодексу України.

3.4.Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем зобов`язань по відшкодуванню різниці між тарифами.

4.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1.Відповідач проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено та скасовано, державою визначено механізм компенсації збитків суб`єктам господарювання.

Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 № 1403 затверджено Порядок та Умови надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (надалі Постанова від 20.12.2022 № 1403).

Відповідно до зазначеного порядку місцеві держадміністрації розподіляють субвенцію між місцевими бюджетами на підставі проектів договорів про організацію взаєморозрахунків, а також можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенції без розподілу її між зазначеними бюджетами за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Також відповідач зазначив, що програми на відшкодування Різниці між тарифами мають декларативний характер і є дійсними лише за сприятливих умов наповнення бюджету Кременчуцької міської територіальної громади та здійснення відповідного фінансування, але в межах фактичних надходжень, запроваджених компенсаторів: 4 відсотка надходжень податку на доходи фізичних осіб.

Оскільки відповідні субвенції на компенсацію різниці в тарифах у 2022-2024 роках з державного бюджету Кременчуцькій територіальній громаді не виділялися, фактичних надходжень від запроваджених компенсаторів було недостатньо, затверджені програми по відшкодуванню Різниці між тарифами в сумі 53 865 917,30 грн виконані не були.

Крім того, відповідні програми, які затверджувалися на 2022, 2023, 2024 роки, вичерпали свою дію закінченням відповідними роками, оскільки були розраховані на відповідний бюджетний рік.

Зазначає також про те, що Кременчуцька міська рада не є учасником Програми, вона її лише затвердила. В свою чергу, виконання програм покладене на Департамент фінансів, який також є стороною Договору, укладеного з позивачем у справі щодо відшкодування Різниці між тарифами в сумі 53 865 917,30 грн, а тому Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є неналежним відповідачем у справі.

5.ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ.

5.1.Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає позовні вимоги не обґрунтованими, оскільки затверджена відповідачем Програма, інші документи (порядок відшкодування, договір тощо) для її реалізації є дійсним лише за сприятливих умов наповнення бюджету Кременчуцької територіальної громади та здійснення відповідного фінансування, але в межах фактичних надходжень, запроваджених компенсаторів у 2023 році, а саме: 4 відсотка надходжень податку на доходи фізичних осіб, що передбачено Програмою.

Також, посилаючись на Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022, яким заборонено підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено та скасовано, зазначає про визначення порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах згідно з Постановою КМУ від 20.12.2022 № 1403.

5.2.Так, Департамент фінансів вказує про те, що оскільки Державним бюджетом України на 2022 рік передбачено кошти не в повному обсязі, залишки Різниці в тарифах розподілено між регіонами в межах виділених Держбюджетом коштів пропорційно до обсягів, затверджених Територіальними комісіями.

Зазначені залишки мали бути враховані в бюджеті на 2023 рік. Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 21.12.2022 за № 459 була затверджена субвенція з державного бюджету в розмірі 182 630 146,60 грн на компенсацію Різниці між тарифами, проте бюджет Кременчуцької міської територіальної громади ні в 2022, ні в 2023 роках коштів субвенції на вказані цілі не отримував, що й стало підставою невідшкодування ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» різниці між тарифами в сумі 53 865 917,30 грн.

6.ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

6.1.Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.01.2024 відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче засідання на 30.01.2025. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання суду:

відзиву на позов 15 днів з дня вручення цієї ухвали;

заперечень 5 днів з дати отримання відповіді на відзив.

А також роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

6.2.Згідно довідок про доставку електронного листа, сторони отримали ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 06.01.2025 о 20:51 год.

6.3.Відповідач подав відзив на позовну заяву, який надійшов до суду через Електронний кабінет системи Електронний суд 21.01.2025.

6.4.Від позивача у справі 23.01.2025 таким же чином надійшла відповідь на відзив.

6.5.В подальшому ухвалою від 24.01.2025 судом задоволено клопотання представника позивача у справі Чинчинка С. С. та представника відповідача у справі Лазоренко С. М. про проведення судових засідань за їх участю в режимі відеоконференції.

6.6.Відповідач 28.01.2025 подав до суду клопотання про залучення Міністерства розвитку громад та території України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, на що позивачем у справі 29.01.2025 були подані заперечення.

6.7.У підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про залучення Міністерства розвитку громад та території України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 25.02.2025 для повторного виклику третьої особи у справі Департаменту фінансів.

6.8.Департамент фінансів 03.02.2025 подав на адресу суду пояснення по справі.

6.9.У подальшому від позивача у справі 17.02.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення.

6.10.Підготовче засідання у справі 25.02.2025 відкладалося до 27.02.2025 для повторного виклику Департаменту фінансів, а також з метою надання представнику відповідача часу на ознайомлення з додатковими поясненнями позивача у справі.

6.11.Від відповідача 27.02.2025 надійшли додаткові пояснення у справі, а також клопотання про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

6.12.У підготовчому засіданні 27.02.2025 судом були прийняті додаткові пояснення від сторін та відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третьої особи.

Ухвалою від 27.02.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.03.2025, визнавши обов`язковою явку представників сторін та третьої особи Департаменту фінансів.

Згідно довідок про доставку електронного листа, сторони отримали ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 27.02.2025 о 19:45 год. Департамент фінансів був повідомлений про дату слухання рекомендованим листом з повідомленням про вручення 04.03.2025.

6.13.У судовому засіданні 18.03.2025 судом оголошувалася перерва з метою виклику Департаменту фінансів, який просив розглядати справу без його участі.

Ухвала від 18.03.2025 про виклик Департаменту фінансів в судове засідання була доставлена останньому до електронного кабінету 19.03.2025 о 05:44 год., згідно довідки про доставку електронного листа.

6.14.Ухвалою суду від 11.04.2025 задоволено клопотання представника Департаменту фінансів Неіленко Т. Г. про участь у справі в режимі відеоконференції.

6.15.Після перерви, в судовому засіданні 17.04.2025 суд, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши виступи учасників справи у судових дебатах, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час ухвалення судового рішення 14:00 год. 28.04.2025.

6.16. Вступна та резолютивна частина рішення проголошена судом 28.04.2025 з відкладенням складання повного тексту до 30.04.2025.

7.ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

7.1.З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, перед судом виникли такі ключові питання:

чи виникло у відповідача по справі зобов`язання перед позивачем з відшкодування різниці між тарифами?

якщо так, за рахунок яких коштів зазначене зобов`язання мало бути виконане та чи порушене це зобов`язання?

чи є Кременчуцька міська рада належним відповідачем у справі?

7.2.У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з наступного.

Доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8.ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ У ВІДПОВІДАЧА ЗОБОВ`ЯЗАНЬ З ВІДШКОДУВАННЯ РІЗНИЦІ МІЖ ТАРИФАМИ ПОЗИВАЧУ ЗА РАХУНОК КОШТІВ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ.

8.1.Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що у Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області виникло зобов`язання по відшкодуванню Різниці між тарифами за рахунок коштів місцевого бюджету.

8.2.Так, передусім, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. А у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. ( ч. 1, ч. 3-4 ст. 11 Цивільного кодексу України).

8.3.Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування належать: встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

8.4.Ті ж самі повноваження органу місцевого самоврядування визначені ст. 13 Закону України «Про теплопостачання». До основних повноважень органів місцевого самоврядування в сфері теплопостачання, зокрема, належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії.

8.5.При цьому, відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво теплової енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Установлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

8.6.В свою чергу, основні засади цінової політики і регулювання відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначені Законом України «Про ціни та ціноутворення» (надалі Закон).

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (ст. 2 цього Закону).

8.7.Відповідно до статті 13 зазначеного Закону, державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом, зокрема: установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих цін.

8.8.При цьому, згідно зі ст. 15 Закону, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

8.9.Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що встановлення органом місцевого самоврядування цін в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, дозволене лише в разі відшкодування різниці між такими розмірами, з визначенням джерел такого відшкодування за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У такому випадку в органу місцевого самоврядування виникає зобов`язання по відшкодуванню зазначеної різниці між тарифами з визначенням джерела фінансування.

8.10.Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування України» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. При цьому, у разі незгоди міського голови з рішенням виконавчого комітету, ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

8.11.Отже, враховуючи викладені норми та обставини справи, орган місцевого самоврядування, яким згідно з матеріалів даної справи є відповідач у справі, в особі його виконавчого органу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, установив у опалювальному періоді 2021/2022 рр тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для потреб населення, в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, які діяли з 01.10.2021 до 30.09.2022 (п. 2.4. даного Рішення суду).

8.12.Як наслідок, у відповідача по справі, в силу акту цивільного законодавства ст. 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення», виникло зобов`язання по відшкодуванню різниці між економічно обґрунтованими тарифами та тарифами установленими.

8.13.Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що з метою виконання зазначеного зобов`язання Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, виконуючи власні повноваження, 15.03.2022 затвердила Програму відшкодування різниці між тарифами на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води для населення на 2022 рік, відповідно до якої визначила джерело відшкодування Різниці між тарифами Бюджет Кременчуцької міської територіальної громади, за рахунок видатків передбачених у бюджеті Кременчуцької міської територіальної громади згідно з поданими суб`єктами господарювання розрахунками, відповідно до затвердженої форми, погоджених управлінням економіки виконкому Кременчуцької міської ради, та на підставі прийнятого виконкомом Кременчуцької міської ради рішення про погодження розрахунків щодо Різниці між тарифами. Визначивши виконавцем програми Департамент фінансів Кременчуцької міської ради (п. 2.5.-2.9. даного Рішення суду).

В подальшому Рішенням від 25.05.2022 за № 681 Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області погодив оновлені розрахунки на відшкодування Різниці між тарифами за опалювальний період січень-квітень 2022 року на загальну суму 136 390 080,48 грн з ПДВ, зокрема, ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» 91 547 201,29 грн, у тому числі за січень-квітень 2022 року 89 948 742,27 грн з ПДВ та податок на додану вартість за жовтень-грудень 2021 6 598 459,02 грн.

Крім того, даним рішенням вирішено: Заступнику міського голови директору Департаменту фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі Департамент фінансів) Неіленко Т. Г. укласти договори, додаткову угоду про відшкодування Різниці між тарифами, а також податку на додану вартість, та перерахувати кошти на рахунки відповідних суб`єктів господарювання, зокрема ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

У 2022 році на виконання Програми Департамент фінансів Кременчуцької міської ради уклав Договори про відшкодування різниці між тарифами на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води для населення на 2022 рік на загальну суму 70 673 579,10 грн, які були виконані шляхом проведенні відшкодування за рахунок коштів місцевого бюджету (п. п. 2.10-2.12 даного Рішення суду).

8.14.Водночас, з відповіді від 12.01.2022 за вих. № 05110-16-6/892 Міністерства фінансів України вбачається, що Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» видатки на відшкодування різниці між тарифами з державного бюджету не передбачено. Крім того, даним листом Міністерство фінансів України звертало увагу, що згідно зі статтею 7 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети є самостійними, що забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету та правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України (том 1 а. с. 233).

8.15.Аналіз викладених обставин, зокрема: відсутність передбачених видатків з державного бюджету, погодження розрахунків, укладення Договорів між Департаментом фінансів та позивачем у справі, їх виконання, свідчить про погодження у бюджеті Кременчуцької міської територіальної громади видатків на відповідне відшкодування Різниці між тарифами.

Отже, відшкодування різниці між тарифами у 2022 році здійснювалося саме за рахунок місцевого бюджету і таке зобов`язання виникло у відповідача з норм Закону (ст. 15 ЗУ «Про ціни та ціноутворення»), безпосередньо з актів органу місцевого самоврядування, зокрема Рішення про затвердження відповідної Програми та Рішення про погодження розрахунків від 25.05.2022 за № 681 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

8.16.В подальшому частину зазначеного зобов`язання відповідача в сумі 53 865 917,30 грн, що становить Різницю між тарифами за лютий-квітень 2022, у зв`язку з не повним його виконанням, було перенесено відповідачем на 2023 рік, шляхом прийняття рішення про затвердження нової програми з відшкодування різниці між тарифами на 2023 рік, умови та джерела фінансування, якої є ідентичними попередній (п. 2.14 даного Рішення суду).

На виконання Програми 2023 року, Департамент фінансів, в особі заступника міського голови-директора Департаменту фінансів Неіленко Т. Г., та позивач у справі уклали Договір про відшкодування Різниці між тарифами на 2022 рік, відповідно до якого Департамент фінансів на підставі того ж Рішення про погодження розрахунків на відшкодування Різниці між тарифами від 25.05.2022 за № 681 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (п. 2.2. Договору), зобов`язаний був відшкодувати позивачу Різницю між тарифами в сумі 53 865 917,30 грн.

Обставини виникнення суми Різниці між тарифами судом не досліджувалися, оскільки саме зазначена сума є предметом позову, визнається відповідачем та третьою особою.

8.17.Викладені обставини свідчить про те, що відповідач, в особі його виконавчого органу Департаменту фінансів, за рахунок Бюджету Кременчуцької міської територіальної громади та видатків передбачених у бюджеті Кременчуцької міської територіальної громади, на підставі прийнятого виконкомом Кременчуцької міської ради рішення про погодження розрахунків щодо Різниці між тарифами, мав здійснити відшкодування позивачу Різниці між тарифами в сумі 53 865 917,30 грн також за рахунок місцевого бюджету.

8.18.В свою чергу, оцінюючи обставини справи відповідно до норм чинного законодавства, суд виходить з того, що відповідно до статей 16, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

8.19.Такі ж положення випливають з норм Бюджетного кодексу України, зокрема щодо принципу самостійності місцевих бюджетів (ст. 7 БК України).

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки, зокрема, на інші програми, пов`язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом (п. 21 ч. 1 ст. 91 БК України).

8.20.На переконання суду, визначення бюджету, з якого позивачу має бути відшкодовано Різницю між тарифами, залежить від встановлення обставин того, яким органом було прийнято рішення, що спричинило цю різницю та з яких підстав воно приймалося.

8.21.У випадку даної справи, різниця між тарифами виникла на підставі рішень органу місцевого самоврядування про визначення економічно необґрунтованих тарифів у опалювальному сезоні 2021-2022 років.

На момент прийняття відповідних рішень Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022, яким заборонено підвищення тарифів для всіх категорій споживачів, та Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 № 1403, якою затверджено Порядок та Умови надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на виконання вищезазначеного закону, ще прийняті не були.

Тому, враховуючи положення статті 5 Цивільного кодексу України, яким врегульовано дію нормативно-правового акту в часі (акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності), зазначені нормативні акти не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем у справі.

Натомість підставою прийняття такого рішення були досягнені Меморандумом домовленості між органами влади, підприємством-постачальником газу та представницькими організаціями (Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад,). Одночасно з цими домовленостями були визначені шляхи їх реалізації, зокрема: забезпечення Кабінетом Міністрів України державної підтримки бюджетів територіальних громад, зокрема за рахунок субвенцій на допомогу громадам, у яких індекс податкоспроможності менше або дорівнює 0,9, а також спрямування ПДФО у розмірі 4 відсотків, але не менше 11 млрд грн (додатково); 13,44 відсотків акцизного податку з виробленого в Україні пального та 13,44 відсотків акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального.

При цьому, даний Меморандум не породжує додаткових зобов`язань для будь-якої із сторін (а. с. 27).

Втім, на переконання суду, обставинами остаточного виконання аналогічних зобов`язань перед третіми особами, зокрема, КП «Теплоенерго» в сумі 19 645 116,89 грн та ПАТ «КВБЗ» в сумі 7 832 231,65 грн, які є учасниками тих же програм, підтверджується, наявність спрямованих надходжень ПДФО у розмірі 4 відсотків, за рахунок яких відповідач передбачив виконання Програми на 2023 рік.

Такі висновки зроблені судом в тому числі з урахуванням обставини відсутності передбачених бюджетних субвенсій, яка вбачається з відповідей державних інституцій, що містяться в матеріалах справи.

Адже реалізація цих зобов`язань мала відбуватися лише за умови сприятливого наповнення бюджету Кременчуцької міської територіальної громади та здійснення відповідного фінансування, в межах фактичних надходжень, запроваджених компенсаторів у 2023 році (4 відсотки надходжень податку на доходи фізичних осіб) та без урахування будь-яких субвенцій (п. 2.15 цього Рішення).

Зазначена обставина відповідачем спростована не була.

Таким чином, оскільки Меморандум не породжує будь-якх обов`язків для будь-якої із сторін, проте обов`язок з відшкодування Різниці між тарифами виник у відповідача в силу закону(ст. 15 ЗУ "Про ціни та ціноутворення"), в результаті принятого ним рішення, яким останній визначив до застосування ененомічно необгрунтованих тарифів, зазначена різниця підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок коштів місцевого бюджету.

8.22.Твердження відповідача та Департаменту фінансів стосовно того, що відшкодування Різниці між тарифами мало здійснюватися за рахунок державних субвенцій, та посилання відповідача на відсутність відповідних субвенцій як на підставу невиконання зобов`язання, суд оцінює критично, з огляду на таке.

8.23.З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцька міська рада неодноразово зверталася на адреси державних інституцій з питанням щодо компенсації заборгованості з різниці в тарифах підприємствам теплопостачання.

Предметом таких звернень був запит відповідача у справі про наявність передбачених субвенцій Державного бюджету України для компенсації заборгованості з різниці в тарифах.

8.24.При цьому, з відповіді від 12.01.2022 за вих. № 05110-16-6/892 Міністерства фінансів України, вбачається, що Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» видатки на відшкодування різниці між тарифами не передбачено.

Більш того, відповідно до листів Міністерства фінансів України від 23.02.2024 за вих. № 47030-06/3-6/5536 та від 13.12.2024 за вих. № 470030-06/3-6/36462 щодо відшкодування різниці в тарифах, зазначено, що такі видатки не були передбачені і Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

Така ж інформація вбачається з листів від 26.03.2024 за вих. № 5499/25/10-24, від 29.11.2024 за вих. №22453/25/10-24 Міністерства розвитку громад та території України, відповідно до яких вбачається, що Законами України «Про державний бюджет України на 2023 рік», «Про державний бюджет України на 2024 рік» та «Про державний бюджет України на 2025 рік» не передбачено кошти для фінансування компенсації заборгованості з різниці в тарифах (том 1 а. с. 182, 183).

8.25.Так, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки станом на момент прийняття рішення про затвердження Програми 15.03.2022, а також Рішення про погодження розрахунків від 25.05.2022 за № 681 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька міська рада була обізнана про відсутність передбачених у державному бюджеті коштів на відшкодування різниці між тарифами на 2022 рік, відповідач, виконуючі власні повноваження та приймаючи відповідні акти органів місцевого самоврядування, з урахуванням визначених Меморандумом компенсаторів, надходження до місцевого бюджету 4% ПДФО, передбачав їх виконання за рахунок бюджету Кременчуцької міської територіальної громади.

8.26.Крім того, з листа від 16.01.2024 за вих. № 01-57/79 адресованого Міністерству фінансів України та листа від 19.01.2024 за вих. №01-57/108 Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України за підписом міського голови Віталія Малецького, вбачається, що в 2022 році з місцевого бюджету було відшкодовано підприємствам теплопостачання 103,8 млн грн в межах фактичних надходжень 4% ПДФО (а. с. 231, 232).

Згідно обставин даної справи, до переліку таких підприємств увійшло ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», якому було відшкодовано Різницю між тарифами на загальну суму 70 673 579,10 грн на підставі договорів укладених з Департаментом фінансів.

З урахуванням того, що субвенції в державному бюджеті на 2022 рік передбачені не були, викладене додатково свідчить про те, що виконання Програми з відшкодування Різниці між тарифами передбачалося, здійснювалося і має здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету Кременчуцької міської територіальної громади та видатків на відповідне відшкодування.

8.27.Крім того, з пояснень представника Департаменту фінансів Неіленко Т. Г., наданих на питання представника позивача Чинчика С. С. у судовому засіданні, вбачається, що погашення заборгованості з відшкодування різниці між тарифами здійснюється шляхом пропорційного розподілення коштів між кредиторами. Рішення про розпорядження цими коштами приймає Кременчуцька міська рада.

8.28. Враховуючи обставину відшкодування різниці між тарифами іншим особам (КП "Теплоенерго" та ПАТ "КВБЗ"), зазначене переконує суд про безпідставність посилань відповідача на відсутність відповідних асигнувань з боку держави, як на підставу невідшкодування позивачу Різниці між тарифами, так само як і безпідставність посилань на відсутність передбачених надходжень до місцевого бюджету, за рахунок яких міська рада планувала виконати відповідні зобов`язання. Оскільки, в протилежному випадку, таке відшкодування було б не можливим.

8.29.Так, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права (ст. 2 ЦК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В свою чергу, згідно пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки базується ще на римській максимі ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Такий аналіз наведено у Постанові КЦС ВС від 04.09.2020, справа № 311/2145/19.

8.30. За наведених обставин суд вважає, що невиконання визначених зобов`язань з боку органу місцевого самоврядування є безпідставним та недобросовісним, а отже таким, що порушує права ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

9. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПРАВИЛЬНОСТІ ОБРАНОГО СПОСОБУ ЗАХИСТУ ТА НАЛЕЖНОСТІ ВІДПОВІДАЧА.

9.1.За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

9.2.Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

9.3.Так, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: власні (самоврядні) повноваження: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету (пп. 4, п. а) ст. 28 цього Закону).

9.4.В свою чергу, з обставин справи вбачається, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, визнаючи своє зобов`язання з відшкодування різниці між тарифами перед позивачем у справі, виконання зазначеного обов`язку поклала на Департамент фінансів Кременчуцької ради, визначивши його спочатку виконавцем програм по відшкодуванню Різниці між тарифами на 2022, 2023 роки, а в подальшому прийнявши рішення про погодження розрахунків від 25.05.2022 за № 681, в особі виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вказала на проведення розрахунків з позивачем у справі (п. 2.3. зазначеного рішення від 25.05.2022 за № 681, том 1 а. с. 48).

9.5.Такі дії узгоджуються з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетного кодексу України.

9.6.Так, у відповідності до частини 3 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (стаття 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Міська рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (частина 1 статті 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

9.7.Отже, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області це представницький виборний орган місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

9.8.Департамент фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є її виконавчим органом, який відповідно до Положення, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 03.12.2020, є місцевим фінансовим органом (п. 1.3.), юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Управлінні Державної казначейської служби України в м. Кременчуці Полтавської області, печатку (п. 1.6.).

9.9.Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України визначено наступні терміни: бюджетна система України сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права; місцеві бюджети бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування; розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; одержувач бюджетних коштів суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Згідно зі статтею 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, зокрема: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

9.10.Так, з Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів вбачається, що відповідач, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, не є розпорядником бюджетних коштів.

9.11.Проте, в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) наявна інформація про те, що саме Департамент фінансів є таким розпорядником та одержувачем, а тому виконання зобов`язань з відшкодування Різниці між тарифами в сумі 53 865 917,30 грн відповідачу не могло реалізовуватись безпосередньо Кременчуцькою міською радою, без покладення відповідного обов`язку на Департамент фінансів.

9.12. Як наслідок, Департамент фінансів взяв на себе зазначені зобов`язання, уклавши з ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» відповідний Договір (п. 2.16. даного Рішення), але порушив такі зобов`язання його невиконанням.

9.13.Проте, зазначені норми закону та обставини не переконують суд, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області не є належним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (Постанова ВП ВС від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20).

9.14.Матеріально-правові правовідносини виникають на основі норм матеріального права, їх змістом є права і обов`язки сторін, і саме це є визначальним для суду для встановлення особи, до якої має бути пред`явлено позовну вимогу.

9.15.З аналізу викладених обставин випливає, що Кременчуцька міська рада хоч і не є розпорядником бюджетних коштів, проте обов`язок по відшкодування коштів позивачу, в силу норм матеріального права (ст. 15 ЗУ «Про ціни та ціноутворення»), виникає саме у неї, як органу місцевого самоврядування.

9.16.В свою чергу, взаємовідносини, які виникли між позивачем та Департаментом фінансів носять процесуально-правовий характер, оскільки є похідними від норм матеріального права і встановлюють процедуру реалізації обов`язків відповідача.

9.17.Велика Палата Верховного Суду уже зазначала про те, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути як необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, так і необхідність вчинення позивачем інших, ніж виконання судового рішення, дій. За загальним правилом один спір треба вирішувати у межах одного судового процесу в одній судовій юрисдикції. Інакше кажучи, не допускається вирішення одного спору у декількох судових справах, зокрема у різних судових юрисдикціях (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (п. 44), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (п. 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (п. 82), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (п. 50), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (п. 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (п. 19), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (п. 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (п. 5.6)).

9.18.За наведених обставин суд приходить до висновків про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

9.19.Серед іншого, при ухваленні даного рішення судом враховано, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене суд не вбачає необхідності надання оцінки кожному доводу сторін у справі у межах розгляду даної справи, оскільки вищенаведені аргументи господарського суду, на переконання судді є самостійною та достатньою підставою для ухвалення даного рішення.

10.СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1.Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України. Зокрема: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 646 391,01 грн, сплата яких підтверджується платіжною інструкцією від 24.12.2024 № 0001136298, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (код ЄДРПОУ 42225136, вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610) 53 865 917,30 грн заборгованості по відшкодуванню різниці між тарифами за опалювальний період 2021-2022 років та 646 391,01 грн витрат зі сплати судового збору.

3.Видати судовий наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.04.2025.

Суддя Юлія БАЙДУЖ