Постанова

від 22.04.2025 по справі 344/13599/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 344/13599/14

провадження № 61-832св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 відповідачі: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Римарук Юрій Ігорович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року у складі судді Татаріної О. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів Девляшевського В. А.,Пнівчук О. В., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та вселення.

Позов мотивовано тим, що Апеляційний суд Івано-Франківської області рішенням від 16 жовтня 2012 року визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірний житловий будинок). Цей будинок позивачка будувала разом із чоловіком у 1970-х роках.

Інша частина спірного житлового будинку належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2007 року.

20 березня 2007 року між ОСОБА_2 і ВАТ «Банк Універсальний» укладено кредитний договір у розмірі 50 000,00 доларів США. З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_2 передала в іпотеку банку спірний житловий будинок у повному обсязі.

У 2007 році ОСОБА_2 змінила вхідні двері та замок у будинку, заблокувавши доступ до нього, чим створила позивачці перешкоди у користуванні її частиною будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка ОСОБА_3 померла.

ОСОБА_1 як правонаступниця ОСОБА_3 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд:

провести реальний розподіл спірного житлового будинку, що складається із житлового будинку, літньої кухні, убиральні, огорожі, колонки та присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці кожному (згідно із запропонованими варіантами експертизи);

вселити ОСОБА_1 до спірного житлового будинку;

визнати припиненим договір іпотеки від 20 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Максимчин Т. В., в частині передання в іпотеку як зобов`язання за кредитним договором від 20 березня 2007 року 1/2 частини спірного житлового будинку, що належить ОСОБА_1 ;

зняти з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешт з 1/2 частини спірного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , щодо заборони, накладеної на нерухоме майно № 4662706, що зареєстрована 20 березня 2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Максимчин Т. В. на підставі договору іпотеки від 20 березня 2007 року, посвідченого цим приватним нотаріусом;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0701 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходиться спірний житловий будинок (згідно із запропонованими варіантами експертизи).

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 16 квітня 2015 року, зокрема залучив до участі у справі як співвідповідача ПАТ «Банк Універсальний».

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 15 січня 2018 року залучив до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступницю померлої позивачки ОСОБА_3 .

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області рішенням від 02 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Керуючись рівністю часток співвласників та висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2015 року № 0019/12/2015, здійснив поділ спірного житлового будинку, що складається із житлового будинку, літньої кухні, убиральні, огорожі, колонки та присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за першим варіантом розподілу.

Виділив ОСОБА_1 як першому співвласнику 1/2 частину житлового будинку за першим варіантом розподілу, а саме: (літ. «А») літ. «1-3» - житлову кімнату площею 15,6 кв. м; літ. «1-2» - житлову кімнату площею 16,2 кв. м; літ. «1-1» - житлову кімнату площею 10,6 кв. м; загальною площею - 42,4 кв. м; будівлі і споруди: літня кухня літ. «Б» - 28,5 кв. м; вбиральня літ. «Г» - 1,1 кв. м; колонка № 1 - 8 м/п.

Виділив ОСОБА_2 як другому співвласнику 1/2 частину житлового будинку за першим варіантом розподілу, а саме: І-й поверх (літ. «А») літ. «1» - веранда площею 4,7 кв. м; літ. «ІІ» - ванна площею 4,1 кв. м; літ. «4» - кухня площею 9,8 кв. м; літ. «ІІІ» - сходова клітка площею 6,3 кв. м; приміщення в житловому будинку мезонін (літ. «А1») літ. «І» - неопалювана кімната площею 7,7 кв. м; літ. «1-5» - житлова кімната площею 7,1 кв. м; літ. «1-6» - житлова кімната площею 10,0 кв. м; літ. «А2» - підвал площею 9,3 кв. м. Всього у будинку приміщення загальною площею 59,0 кв. м.

Залишив у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 огорожу № 1.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від частки у розмірі 2 388,00 грн.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від частки у розмірі 13 956,00 грн.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0351 га (від загальної площі 0,0701 га, кадастровий номер 2610100000050212), з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділив ОСОБА_1 відповідно до першого варіанту розподілу експертного висновку будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2015 року № 0019/12/2015 як першому співвласнику 1/2 частину земельної ділянки з такими геометричними розмірами за годинниковою стрілкою: з північної сторони паралельно огорожі 7,86 м; північно-східна сторона житлового будинку (літ. «А») з південно-західній стороні 4,61м; 4,78 м; 5,66 м; із західної сторони по житловому будинку (літ. «А») 4,30 м; 3,55 м, 2,32 м; 2,94 м; по земельній ділянці із західної сторони 17,88 м, загальною площею 0, 0351 га (додаток до висновку, таблиця № 18, червоний колір).

Виділив ОСОБА_2 відповідно до першого варіанту розподілу експертного висновку будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2015 року № 0019/12/2015, як другому співвласнику 1/2 частину земельної ділянки з такими геометричними розмірами за годинниковою стрілкою: з півночі по земельній ділянці 21,14 м; схід 17,88 м; по житловому будинку (літ. «А»); 2,94 м; 2,32 м; 3,55 м; 4,30 м; 5,66 м; 4,78 м; 4,61 м; перпендикулярно до АДРЕСА_2 - 6,59 м; по південній стороні паралельно огорожі 6,40 м; 28 м, 78 м, площею 0,0351 га (додаток до висновку, таблиця № 18, синій колір).

Вселив ОСОБА_1 до спірного житлового будинку.

В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що

поділ спірного житлового будинку, що складається із житлового будинку, літньої кухні, убиральні, огорожі, колонки та присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , є технічно можливим, тому слід провести його розподіл згідно з першим варіантом будівельно-технічної експертизи;

оскільки ОСОБА_1 є власником 1/2 частини спірного житлового будинку, то вона має і право на визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки відповідно до часток кожного із власників будинку. Вселяючи позивачку до спірного житлового будинку, суд керувався тим, що ОСОБА_2 порушує її право на користування цим будинком;

зазначені позивачкою підстави для припинення договору іпотеки суперечать статті 17 Закону України «Про іпотеку», а тому задоволенню не підлягають. Суд зазначив, що оскільки вказаним законом підстав для припинення договору іпотеки не встановлено, а вимога про зняття з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешту є похідною, то такі вимоги також не підлягають задоволенню.

Не погодившись із рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківського області від 02 квітня 2019 року, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Івано-Франківський апеляційний постановою від 08 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року в частині реального розподілу домоволодіння скасував та ухвалив у цій частині нове рішення.

Керуючись рівністю часток співвласників та висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2015 року № 0019/12/2015, здійснив поділ спірного житлового будинку, що складається із житлового будинку, літньої кухні, убиральні, огорожі, колонки та присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за другим варіантом розподілу.

Виділив ОСОБА_1 як першому співвласнику 1/2 частину житлового будинку за другим варіантом розподілу в житловому будинку (літ. «А»), а саме: літ. «1-4» - житлову кімнату площею 9,8 кв. м; літ. «1-3» - житлову кімнату площею 15,6 кв. м; літ. «1-2» - житлову кімнату площею 16,2 кв. м; загальною площею 41,6 кв. м. Будівлі і споруди: літня кухня літ. «Б» - 28,5 кв. м; вбиральня літ. «Г» - 1,1 кв. м; колонка № 1 - 8 м/п.

Зобов`язав ОСОБА_1 виконати прибудову до житлового будинку з влаштуванням веранди, санвузла та кухні, влаштувати автономні інженерні мережі (графічна частина таблиці № НОМЕР_1 - НОМЕР_2 ).

Виділив ОСОБА_2 як другому співвласнику 1/2 частину житлового будинку за другим варіантом розподілу в житловому будинку І-й поверх (літ. «А»), а саме: літ. «1» - веранда площею 4,7 кв. м; літ. «ІІ» - ванна площею 4,1 кв. м; літ. «1-1» - житлова кімната площею 10,6 кв. м; літ. «ІІІ» - сходова клітка площею 6,3 кв. м; літ. «А2» - підвал площею 9,3 кв. м. Приміщення в житловому будинку мезонін (літ. «А1»): літ. «І» - неопалювана кімната площею 7,7 кв. м; літ. «1-5» - житлова кімната площею 7,1 кв. м; літ. «1-6» - житлова кімната площею 10,0 кв. м, загальною площею 59,8 кв. м.

Залишив у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 огорожу № 1.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від частки у розмірі 11 740,00 грн.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від частки у розмірі 4 604,00 грн.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0351 га (від загальної площі 0,0701 га, кадастровий номер 2610100000050212) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділив ОСОБА_1 відповідно до другого варіанту розподілу експертного висновку будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2015 року № 0019/12/2015 як першому співвласнику 1/2 частину земельної ділянки з такими геометричними розмірами за годинниковою стрілкою: з північної сторони паралельно огорожі 8,01 м; північно-східна сторона північно-східна сторона - 7,02 м; східна сторона - 31,65 м; із південної сторони паралельно АДРЕСА_2 - 6,40 м; 6,59 м; по житловому будинку (літ. «А») з південно-західній стороні 4,61 м; 9,08 м; 3,33 м; із західної сторони по житловому будинку (літ. «А») 4,30 м; 5,88 м; 4,30 м; 2,94 м; по земельній ділянці із західної сторони 17,78 м, загальною площею 0,0351 га (додаток до висновку, таблиця № 19, червоний колір).

Виділив ОСОБА_2 відповідно до другого варіанту розподілу експертного висновку будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2015 року № 0019/12/2015 як першому співвласнику 1/2 частину земельної ділянки з такими геометричними розмірами за годинниковою стрілкою: з півночі по земельній ділянці 20,99 м; схід 17,78 м; по житловому будинку (літ. «А»); 2,94 м; 4,30 м; 5,88 м; 4,30 м; 3,33 м; 9,08 м; 4,61 м; перпендикулярно до АДРЕСА_2 - 6,59 м; по південній стороні паралельно огорожі 6,40 м; 28,78 м; загальною площею 0,0351 га (додаток до висновку, таблиця № 19, синій колір).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що:

правильними є висновки суду першої інстанції щодо можливості реального поділу спірного житлового будинку, яке складається із житлового будинку, літньої кухні, убиральні, огорожі, колонки та присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та вселення ОСОБА_1 до цього будинку. Проте апеляційний суд зазначив, що згідно з першим варіантом поділу домоволодіння одному із співвласників необхідно виконати прибудову до житлового будинку, яка передбачає втручання у несучі конструкції житлового будинку, а другий варіант поділу домоволодіння передбачає найменше відхиленням від ідеальних часток співвласників та найменшу сплату грошової компенсації;

залишаючи в іншій частині позову рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд керувався тим, що рішення є законним та обґрунтованим.

Не погодившись з рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року та постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року, ОСОБА_2 оскаржила їх в касаційному порядку.

Верховний Суд постановою від 18 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову касаційного суду мотивовано тим, що:

апеляційний суд не надав належної оцінки висновку експерта про те, що запропоновані ним варіанти розподілу фактично не передбачають можливості поділу спірного будинку з виділенням відокремлених його часток із самостійними виходами;

суд не визначив, де сторони мають встановити самостійні входи, за рахунок яких приміщень;

апеляційний суд повною мірою не з`ясував, чи можливий взагалі поділ без втручання в несучі конструкції будівлі та / або інженерні системи загального користування. Якщо поділ без такого втручання неможливий, суд не визначив, чи наявна у сторін технічна та матеріальна можливість проведення цих робіт;

апеляційний суд не вирішив питання про наявність технічної можливості улаштування необхідних інженерних комунікацій у запропонованих сторонами ізольованих житлових приміщеннях (квартирах) спірного житлового будинку, не враховув вартість робіт з покладенням на сторін певних витрат і розподілу участі в переобладнанні будинку;

в описовій частині постанови апеляційного суду вказано про те, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року оскаржується тільки в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , а тому апеляційний суд переглядає дане рішення тільки в цій оскаржуваній частині, а в іншій частині рішення не переглядається. Разом з тим, в резолютивній частині зазначеної постанови апеляційний суд зробив висновок також і стосовно вирішення інших позовних вимог, зокрема про визнання припиненим договору іпотеки від 20 березня 2007 року, в частині передачння в іпотеку як зобов`язання за кредитним договором від 20 березня 2007 року 1/2 частини спірного житлового будинку, що належить ОСОБА_1 , та зняття з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешту з 1/2 частини цього будинку. Таким чином, апеляційний суд прийняв рішення щодо зазначених позовних вимог, не переглянувши їх по суті.

Івано-Франківський апеляційний суд під час нового розгляду справи постановою від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року в частині реального розподілу домоволодіння скасував та ухвалив у цій частині нове рішення.

Керуючись рівністю часток співвласників та висновками повторної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 23 липня 2021 року та додаткової будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2023 року, здійснив реальний поділ спірного житлового будинку, що складається з житлового будинку, літньої кухні та присадибної земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:005:0212, за першим варіантом розподілу.

Виділив у власність ОСОБА_1 у цьому житловому будинку приміщення: літера «1» І поверх: 1-1 - житлову кімнату площею 11,0 кв. м; 1-2 - житлову кімнату площею 16,2 кв. м; 1-3 - житлову кімнату площею 16,0 кв. м, що в загальному розмірі становить 43,2 кв. м та дорівнює 41 / 100 частинам від загальної (корисної площі будинку). А також виділив їй літню кухню літ. «Б» вартістю 16 468 грн. Загальна вартість виділеної частки будівлі та споруди дорівнює 572 010 грн, що становить 49 / 100 частин в оціночній вартості будівель та споруд;

Виділив у власність ОСОБА_2 у спірному житловому будинку приміщення: підвал І площею 9,3 кв .м; на І поверсі І веранду площею 4,7 кв. м; ІІ ванну площею 4,1 кв. м; ІІІ сходову клітку площею 6,3 кв. м; 1-4 кухню площею 10,7 кв. м., всього на І поверсі 25 кв. м; мезонін І: веранду площею 7,7 кв. м; 5 - житлову кімнату площею 7,5 кв. м; 6 - житлову кімнату площею 10,6 кв. м, всього по мезоніну 25,8 кв. м. У загальному виділені приміщення становить 60,9 кв. м, що дорівнює 49 / 100 від загальної (корисної площі будинку). Загальна вартість виділеної частки будівлі дорівнює 595 358 грн, що становить 51 / 100 частина в оціночній вартості будівель та споруд.

Припинив право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на спірний житловий будинок.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 11 674,00 грн за зменшення її ідеальної частки у вартості спірного житлового будинку.

Для забезпечення реального поділу будинку зобов`язав ОСОБА_1 за власні кошти виконати будівельні роботи згідно з додатком № 1 до висновку додаткової будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2023 року: здійснити прибудову тамбуру для входу в будинок навпроти приміщення 1-1; пробивку та улаштування нового дверного прорізу; замуровування існуючого дверного прорізу в приміщенні 1-1. Загальна вартість робіт становить 53 562,00 грн згідно з додатком № 1 до висновку експертів.

Зобов`язав ОСОБА_2 замурувати існуючий дверний проріз з приміщення 1-4 (9.8). Загальна вартість робіт становить 2 158,00 грн згідно з додатком № 2 до висновку додаткової будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2023 року.

Зобов`язав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самостійно, кожен для себе окремо у своїй частині будинку відповідно, після отримання технічних умов та розроблення дозвільної документації за власний рахунок обладнати автономні інженерні мережі, що включають водопостачання, водовідведення, газопостачання та електропостачання.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,03505 га (від загальної площі присадибної земельної ділянки, площею 0,0701 га, кадастровий номер 2610100000:08:005:0212), з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділив ОСОБА_1 земельну ділянку відповідно до першого варіанту експертного висновку від 23 липня 2021, площею 0,03505 га, з такими розмірами по периметру: від точки А за годинниковою стрілкою: 6,59; 4,61; 4,55; 5,44; 4,05; 3,55; 2,56; 3,30; 17,88; 7,86; 6,98; 0,31; 14,59; 16,82; 0,80; 5,65 п.м. Право власності на цю ділянку ОСОБА_2 припинив.

Виділив ОСОБА_2 земельну ділянку відповідно до першого варіанту експертного висновку від 23 липня 2021 року, площею 0,03505 га з такими розмірами по периметру: від точки А за годинниковою стрілкою: 6,45; 28,80; 21,14; 17,88; 3,30; 2,56; 3,55; 4,05; 5,44; 4,55; 4,61; 6,59 п.м.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано таким:

поділ спірного житлового будинку є технічно можливим, тому необхідно провести його розподіл згідно з першим варіантом будівельно-технічної експертизи;

ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та / або інженерні системи загального користування. Наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, немає значенні для суду, який ухвалює рішення про поділ незалежно від того, чи є у сторін у справі проєктна документація з поділу, чи затверджена вона, чи отримано ними документи на право виконання відповідних будівельних робіт, а також незалежно від того, чи вимагається за законом в конкретному випадку розробка такої проєктної документації та отримання дозвільної документації (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18);

оскільки ОСОБА_1 є власником 1/2 частини спірного житлового будинку, то вона має і право на визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки відповідно до часток кожного з власників будинку;

вселяючи ОСОБА_1 до житлового будинку, суд керувався тим, що ОСОБА_2 порушує права позивачки на користування цим будинком.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Римарук Ю. І., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що довідка Комунального виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» від 06 листопада 2023 року № 51 є недопустимим доказом того, що застосований апеляційним судом поділ спірного будинку шляхом виділу його частин в окремі домоволодіння сторін, не порушить його несучих конструкцій.

Суди не визначили наявності технічної можливості улаштування необхідних технічних комунікацій після поділу будинку

Апеляційний суд не перевірив того, що обраний ним варіант поділу спірного будинку з компенсацією та необхідними роботами, є витратним для ОСОБА_2 .

Касаційна скарга містить доводи лише в частині позовної вимоги про проведення реального розподілу спірного житлового будинку, в іншій частині судові рішення не оскаржуються.

Доводи інших учасників справи

29 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку позивачка подала відзив на касаційну скаргу, зазначаючи про те, що постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині є законною і обґрунтованою, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для її скасування немає.

Рух справи в суді касаційної інстанції

У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Римарук Ю. І., на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У березні 2024 року справу надіслано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 06 березня 2007 року ОСОБА_2 придбала спірний житловий будинок.

Апеляційний суд Івано-Франківської області рішенням від 16 жовтня 2012 року визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку.

Відповідно до витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 березня 2015 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були співвласниками вказаного будинку по 1/2 частині кожна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка складається з 1/2 частини спірного житлового будинку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частини спірного житлового будинку.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 12 листопада 2008 року серії ЯЖ № 946926 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0701 га, кадастровий номер 2610100000080050212, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час нового розгляду справи за клопотанням представника ОСОБА_2 було призначено повторні будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи.

Згідно з висновком повторної комплексної судової експертизи від 23 липня 2021 року № КСЕ-19/109-21/2129 виконати розподіл спірного житлового будинку технічно можливо. Експерт запропоновано три варіанти розподілу спірного будинку та земельної ділянки.

У зв`язку із неповнотою висновку експертів представник ОСОБА_1 подала до суду клопотання про призначення в справі додаткової будівельно-технічної експертизи для вирішення питань, які нез`ясовані під час проведення попередньої експертизи.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2022 року призначено по справі додаткову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ.

Згідно з висновком додаткової судової експертизи від 14 серпня 2023 року № 2317/22-28/1446/23-28 ринкова вартість спірного житлового будинку станом на час проведення дослідження становить 2 609 497,0 грн (1 167 368,00 грн - вартість житлового будинку та надвірних будівель і споруд; 1 441 129,00 грн - вартість земельної ділянки площею 0,0701 га).

З урахуванням варіантів розподілу житлового будинку, які містяться у висновку потворної комплексної експертизи, розраховано за кожним із запропонованих варіантів реальні частки, які будуть утворені в результаті поділу будинку,і з визначенням розміру компенсації за зменшення ідеальної частки, належної кожному із співвласників.

У разі реалізації першого варіанту поділу першому співвласнику (червоний колір) пропонується виділити приміщення: літ.1 І пов. 1-1 житлову кімнату площею 11,0 кв. м; 1-2 житлову кімнату площею16,2 кв. м; 1-3 житлову кімнату площею 16,0 кв. м. Одна із цих кімнат може бути переобладнана під кухню. Всього на І поверсі - 43,2 кв. м, що менше від ідеальної частки на 8,85 кв. м. Відступ від ідеальних часток у вартості спірного житлового будинку для першого співвласника становитиме 49 / 100, загальною вартістю 572 010,00 грн. Першому співвласнику пропонується також виділити літню кухню.

Другому співвласнику (синій колір) пропонується виділити приміщення в житловому будинку літ. А: підвал І площею 9,3 кв. м; І поверх І веранду площею 4,7 кв. м; ІІ ванну 4,1 кв. м; ІІІ сходову клітку площею 6,3 кв. м; 1-4 кухню площею10,7 кв.м. Всього на І поверсі - 25, кв. м. Мезонін І веранду площею 7,7 кв. м; 5 - житлову кімнату площею 7,5 кв. м; 6 - житлову кімнату площею 10,6 кв. м. Всього по мезоніну 25,8 кв. м. Загальна площа 60,9 кв. м. Відступ від ідеальних часток у вартості спірного житлового будинку для другого співвласника становитиме 51 / 100, загальною вартістю 572 010,00 грн. Відповідно розмір грошової компенсації першому співвласнику, частка якого зменшилась, становить 11 674,00 грн.

У разі такого варіанту поділу необхідно виконати такі будівельні роботи: - першому співвласнику (червоний колір): прибудову тамбуру для входу до будинку; пробивку та улаштування нового дверного прорізу; замуровування існуючого дверного прорізу згідно з переліком та вартістю, наведеними в додатку № 1 до висновку експерта. Загальна вартість робіт становить 53 562,00 грн. Другому співвласнику необхідно замуровувати існуючий дверний проріз, вартість робіт - 2 158,00 грн згідно з додатком № 2 до висновку експерта.

У другому варіанті поділу пропонується першому співвласнику (червоний колір) надати на першому поверсі кухню 1-4 площею 10,7 кв. м, натомість другому співвласнику (синій колір) надати житлову кімнату 1-1- на першому поверсі площею 11,0 кв. м. Відступ від ідеальних часток сторін, розмір грошової компенсації першому співвласнику, частка якого зменшилась, ідентичний першому варіанту розподілу. Разом з тим для реалізації вказаного варіанту розподілу, окрім робіт, наведених в першому варіанті, першому співвласнику необхідно здійснити пробивку та улаштування нового віконного прорізу. Загальна вартість робіт збільшиться та становитиме 63 991,00 грн згідно з додатком № 3 до висновку експерта. Другому співвласнику необхідно замуровувати існуючий дверний проріз, вартість робіт становить 2 158,00 грн згідно з додатком № 4 до висновку експерта.

Згідно з третім варіантом поділу спірного житлового будинку першому співвласнику (червоний колір) пропонується надати приміщення літ. А: І пов. 1-1- житлову кімнату площею 11,0 кв. м; 1-2 житлову кімнату площею16,2 кв. м; 1-3 житлову кімнату площею 16,0 кв. м; 1-4 кухню площею 10,7 кв. м. Всього на І поверсі - 53,9 кв. м, що на 1,85 кв. м більше від ідеальної частки. Відступ від ідеальних часток у вартості цього будинку для першого співвласника становитиме 45 / 100.

Другому співвласнику (синій колір) пропонується надати приміщення: літ. 1 підвал І площею 9,3 кв. м; І пов. І веранду площею 4,7 кв. м; ІІ ванну площею 4,1 кв. м; ІІІ сходову клітка площею 6,3 кв. м. Всього на І поверсі - 15,1 кв. м. Мезонін І веранду площею 7,7 кв. м; 5 житлову кімнату площею 7,5 кв. м; 6 житлову кімнату площею 10,6 кв. м. Всього по мезоніну - 25,8 кв. м. Загальна площа - 50,2 кв. м. Другому співвласнику також виділити літню кухню. Відступ від ідеальних часток у вартості цього будинку для другого співвласника становитиме 55 / 100. Розмір грошової компенсації першому співвласнику, частка якого зменшилась, становить 58 368,00 грн.

Для реалізації третього варіанту запропоновано виконати такі будівельні роботи: першому співвласнику (червоний колір): прибудову тамбуру для входу до будинку; пробивку та улаштування нового дверного прорізу; замуровування існуючого дверного прорізу; пробивку та улаштування нового віконного прорізу; другому співвласнику (синій колір): замуровування існуючого дверного прорізу. Перелік та вартість будівельних робіт для першого співвласника наведено в додатку № 5 до висновку експерта, загальною вартістю 63 991,00 грн. Вартість робіт, які необхідно здійснити другому співвласнику, становить 2 158,00 грн згідно з додатком № 6 до висновку експерта.

Ідентифікувати об`єкти дослідження, а саме: убиральню та колонку експерти не змогли у зв`язку з їх знищенням, а тому ці об`єкти не бралися до уваги під час проведення дослідження.

Відповідно до висновку повторної комплексної експертизи від 23 липня 2021 року розроблено три варіанти поділу земельної ділянки площею 0,0701 га для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку для окремого користування двома співвласниками по 1/2 частині (по 0,03505 га) згідно з наведених вище варіантів розподілу цього будинку (т.4, а. с. 29, 30).

Усі запропоновані варіанти передбачають переобладнання інженерних мереж житлового будинку у вигляді реконструкції системи газопостачання, встановлення вузла обліку електроенергії, приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині відповідає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як правонаступниця

ОСОБА_3 , як на підставу своїх порушених прав посилалася на те, що ОСОБА_2 створила позивачці перешкоди у користуванні своєю часткою домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначив, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до частини другої статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, не має значеннія для суду, який ухвалює рішення про поділ незалежно від того, чи є у сторін у справі проєктна документація з поділу, чи затверджена вона, чи отримали вони документи на право виконання відповідних будівельних робіт, а також незалежно від того, чи вимагається за законом у конкретному випадку розроблення такої проєктної документації та отримання дозвільної документації.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовної вимоги про реальний поділ спірного житлового будинку та увалюючи нове судове рішення і цій частині, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, вивчивши наведені у висновках повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 23 липня 2021 року № КСЕ-19/109-21/2129 та додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2023 року № 2317/22-28/1446/23-28 варіанти поділу спірного житлового будинку, врахувавши довідки спеціалізованих підприємств щодо ремонтних робіт, позицію щодо розподілу спільної часткової власності обох сторін, дійшов обґрунтованого висновку про те, що запропонований експертами варіант № 1 розподілу спірної нерухомості відповідає найкращим інтересам сторін, є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль.

Касаційна скарга обґрунтована лише однією підставою касаційного оскарження, передбаченою статтею 389 ЦПК України, а саме встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Верховний Суд вважає неприйнятними доводи касаційної скарги про те, що довідка Комунального виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» від 06 листопада 2023 року № 51 є недопустимим доказом того, що застосований апеляційним судом поділ спірного будинку шляхом виділу його частин в окремі домоволодіння сторін, не порушить його несучих конструкцій з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв`язком процесуальної форми засобів доказування та законності отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи.

Одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, необхідно розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 359/6970/18 (провадження № 61-2833св23), від 11 жовтня 2023 року у справі № 466/7707/19 (провадження № 61-4202св23), від 06 листопада 2024 року у справі № 369/1872/18 (провадження № 61-7199св23).

За змістом висновків «оbiter dictum» (між іншим, не по суті спору, а як додаткова аргументація), викладених у постанові Верховного Суд від 13 квітня 2022 року у справі № 308/14181/19 (провадження № 61-16288св20) суд касаційної інстанції вважав, зокрема інформаційну довідку, складену Комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро» як спеціалізованою установою, належним та допустимим доказом, того, що квартира знаходиться в окремій будівлі, має окремий вхід, може експлуатуватися незалежно від іншої частини будівлі і за технічними показниками її можливо виділити в окреме будинковолодіння з наданням нової адреси.

У справі, що переглядається, у висновку повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 23 липня 2021 року № КСЕ-19/109-21/2129 (т. 4, а. с. 31 зворот) заначено, що поділ спірного будинку, зокрема за першим варіантом, можливий з втручанням у несучу конструкцію будинку. Водночас згідно з довідкою Комунального виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» від 06 листопада 2023 року № 51 (т. 4, а. с. 228) визначено, що влаштування входу (дверей) з існуючого прорізу вікна не порушує несучої здатності будинку, що обґрунтовано взяв до уваги суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що суди не визначили наявності технічної можливості улаштування необхідних технічних комунікацій після поділу будинку, то згідно із висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2023 року № 2317/22-28/1446/23-28 (т. 4, а. с. 181, 182) експерт оцінював можливість проведення підключення до окремих виділених частин будинку водо-, газо- та теплопостачання та зазначив, що така можливість визначається за запитами до спеціалізованих підприємств / установ.

Згідно з відповідями Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 07 листопада 2023 року № ФФ(пв-49)100/30/21.1.2-23 (т. 4, а. с. 229), Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» від 07 листопада 2023 року № 275/547 (т. 4, а. с. 230), Філії Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» «Центральна» від 02 листопада 2023 року № 13417/1968 (т. 4, а. с. 231) у разі поділу спірного житлового будинку на дві окремі частини / квартири можливе підключення послуг водо-, газо- та теплопостачання відповідно до обох частин / квартир, що урахував апеляційний суд в оскаржуваній постанові.

З урахуванням наведеного доводи касаційної скарги заявниці в цій частині не підтвердилися.

Доводи про те, що варіант поділу спірного будинку, обраний апеляційним судом, є більш витратним для ОСОБА_2 , на що, на думку заявниці, не звернув уваги апеляційний суд, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони за своїм змістом зводяться до незгоди заявниці з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції двічі переглядав справу та під час повторного перегляду врахував усі вказівки, викладені у постанові Верховного Суду у цій справі, які відповідно до вимог частини першої статті 417 ЦПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Порушень апеляційний судом норм процесуального права під час нового розгляду справи Верховний Суд не встановив, отже, доводи касаційної скарги щодо вирішення справи та встановлення обставин на підставі недопустимих доказів не підтвердилися.

Верховний Суд ураховує, що матеріали справи не містять доказів того, що визначена судом апеляційної інстанції компенсація за збільшення частки заявниці та вартість необхідних робіт, пов`язаних із поділом будинку, технічний стан якого незадовільний (фізичний знос становить 41 %-60 %, потребує ремонту) (т. 4, а. с. 171), є надмірним фінансовим тягарем для ОСОБА_2 . Також звертає увагу, що апеляційний суд обрав для неї найменш витратний варіант поділу спірного житлового будинку.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що за клопотанням заявниці було проведено експертизу, за результатами якої визначено розмір компенсації за збільшення її частки. Отже, покладення такої компенсації за збільшення частки ОСОБА_2 під час реального поділу спірного житлового будинку є пропорційним втручанню у право власності на майно сторін, оскільки її реальна частка після поділу є більшою, ніж та, право на яку вона має.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

В іншій частині позовних вимог касаційна скарга заявниці доводів та обґрунтувань не містить, тому не оцінюється Верховним Судом.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про задоволення позовної вимоги про реальний поділ спірного житлового будинку за першим варіантом розподілу, визначеного за результатами повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів, Верховний Суд керується тим, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають під час кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

Передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Верховний Суд не встановив.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду в частині вирішення позовної вимоги про реальний поділ спірного житлового будинку - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Римарук Юрій Ігорович, залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги про реальний поділ домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк