Рішення

від 21.04.2025 по справі 202/10683/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 202/10683/24

Провадження № 2/202/901/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Суперіум» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 12.11.2021 р. між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір №98324918000.

23.01.2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Суперіум» укладено Договір факторингу № 254, у відповідності до умов якого, АТ «УКРСИББАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «Суперіум» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Суперіум» приймає належні АТ «УКРСИББАНК» Права Вимоги до відповідача за кредитним договором №98324918000, заборгованість за яким становить 176 932,02 грн.

Таким чином, ТОВ «ФК «Суперіум» просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 176 932,02 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2024 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, рекомендованим листом за адресою реєстрації. Повідомлення повернулось з відміткою що адресат відсутній за вказаною адресою, що є належним повідомленням. Про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відзив на позов чи зустрічний позов не подав.

При таких обставинах, враховуючи що позивач просив у разі неявки відповідача розглядати справу в заочному порядку, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.11.2021 року відповідач уклав з АТ «УКРСИББАНК» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського / рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами), що підтверджується копією кредитного договору № 98324918000.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану розміщеного на сайті й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі «Тарифи»), поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК».

Позичальник, в порушення умов Договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим, АТ «УКРСИББАНК» відступлено ТОВ «ФК «Суперіум», на підставі Договору факторингу № 254 від 23.01.2024 право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 98324918000.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 254 від 23.01.2024 Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 176932,02 грн., з яких:

заборгованість за основним боргом 94186,79 грн.,

заборгованість за відсотками 82694,99 грн.,

заборгованість за комісіями 50,24 грн.

Таким чином, з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Суперіум» вбачається, що загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором становить в загальній сумі 176 932,02 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень статей 512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Позивачем доведено факт набуття права вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за кредитними договорами зобов`язання, а саме не здійснював виплату належних до сплати сум кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитами.

Відповідно до ст.1050,1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника вимагати повернення всієї суми кредиту.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 176 932,02 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст.2,81,89,141,247,258,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьТОВ «ФК«Суперіум»,код ЄДРПОУ 42024152,заборгованість закредитним договором№98324918000,в загальнійсумі 176932,02грн. (стосімдесят шістьтисяч дев`ятсоттридцять двігривні двікопійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФК «Суперіум», код ЄДРПОУ 42024152, судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно зчастиною п`ятою статті 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21.04.2025 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Суддя С. І. Доценко