Рішення

від 18.04.2025 по справі 185/11538/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/11538/24

Провадження № 2/185/1434/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради, Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на пай, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Межиріцької сільської ради, Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, у якій просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай), розміром 5,29 умовних кадастрових гектар без визначення меж цієї частки в натурі.

У обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що з 01.02.1991 року по 30.12.1994 року вона була членом колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС. Колгосп було перейменовано на колгосп «Межиріч», який є правонаступником колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС. За інформацією отриманою із загальнодоступних реєстрів, 20.01.1994 року колгоспу «Межиріч» видано Державний акт на право колективної власності на землю. З відповіді на адвокатський запит від 05.09.2024 року представнику позивача стало відомо 20.02.1994 року колгоспу «Межиріч» видано Державний акт. Згідно додатку до Державного акту списку членів колгоспу «Межиріч» на роздержавлення землі станом на 01.01.1992 року значиться ОСОБА_1 під номером № 578. Вважає, що вона набула право на земельну частку (пай) тому і звернулася до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 01.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надав до суду відзив на позов де зазначив, що не заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою від 19.02.2025 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Представник позивачки адвокат Кузнецов О.М. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у відзиві на позов просив розглянути справу без його участі.

Представник Межиріцької сільської ради в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності сторін (їх представників) без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка посилається на те, що вона в період з 01.02.1991 по 30.12.1994 року була членом колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС. Що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно архівної довідки Павлоградської районної державної адміністрації, відповідно до протоколу № 3 засідання правління колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС с. Межиріч Павлоградського району було вирішено рекомендувати ОСОБА_1 агронома насінника, прийняти в члени колгоспу.

Згідно протоколу № 2 загальних звітних зборів уповноважених членів колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС с. Межиріч від 27.04.1991 року вирішено прийняти ОСОБА_1 агронома насінника в члени колгоспу.

Рішенням загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС с. Межиріч, колгосп ім. ХХІІ з`їзду КПРС перейменовано в колгосп «Межиріч» с. Межиріч Павлоградського району. Колгосп «Межиріч» с. Межиріч Павлоградського району є правонаступником колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС с. Межиріч з 1992 року.

Згідно протоколу № 2 загальних виборчих зборів уповноважених членів колгоспу «Межиріч» с. Межиріч вирішено: дозволити вихід із членів колгоспу ОСОБА_1 . (а.с. 22)

Державний акт на право колективної власності на землю виданий колгоспу «Межиріч» с. Межиріч Павлоградського району 20.01.1994 року і зареєстрований в книзі реєстрації державних актів № 4.

Рішенням Межиріцької сільської ради Державний акт про право колективної власності на землю виданий колгоспу «Межиріч», який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 4, вважати з 18.01.1997 р. виданим КСП «Межиріч», у зв`язку з перетворенням колгоспу в КСП, так як колгосп являється правонаступником КСП. (а.с. 25)

Відповідно до списку членів колгоспу «Межиріч» Павлоградського району, Дніпропетровської області на роздержавлення землі станом на 01.01.1992 року, позивач ОСОБА_1 значиться під номером 578. (а.с. 28)

07.10.2024 року позивачка звернулася до Межиріцької сільської ради Павлоградського району з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського призначення. (а.с. 34,35)

Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району з метою отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі земельної частки (паю) рекомендовано звернутися через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Межиріцької сільської ради подати заяву щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі земельної частки (паю) з відповідним пакетом документів (сертифікат, рішення суду, свідоцтво пр. спадщину). (а.с.36)

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наданої на запит представника позивача адвоката Кузнєцова О.М., згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП «Межиріч» Павлоградського району Дніпропетровської області, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримувала сертифікат на земельну ділянку (пай). (а.с. 33)

Відповідно до пункту 1 Указу ПрезидентаУкраїни від08серпня 1995року № 720/95«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям» (далі - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно з пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У частині дев`ятій статті 5Земельного кодексуУкраїни 1990року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 22 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23Земельного Кодексу України 1990року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Судом встановлено, що на момент одержання колгоспом «Межіріч» м. Межиріч державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_1 перебувала в членах колгоспу та була включена до списку осіб доданого до акта на право колективної власності на землю, отже мала право на земельну частку (пай).

Однак право на позов у позивачки виникло з 20.01.1994 (дата отримання колгоспом «Межиріч» державного акта на право колективної власності), трирічний строк позовної давності, встановленийстаттею 71Цивільного кодексуУкраїнської РСР(далі -ЦК УРСР), сплив ще до набрання чинності 01 січня 2004 року Цивільнимкодексом України (далі -ЦК України), тому є підстави для відмови у задоволенні позову у зв`язку із пропуском позовної давності, який пропущено позивачкою майже на 30 років і поважних причин, які могли б бути підставою для його поновлення, не встановлено.

З огляду на зазначені вимоги в цій справі слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 76ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У пункті 6 Прикінцевих і перехідних положеньЦК України вказано, що правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.

У статтях 71, 75ЦК УРСР зазначено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки право на позов у ОСОБА_1 виникло ще у 1994 році, то трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71ЦК УРСР 1963 року, сплинув до набрання чинності ЦК України 2004 року, тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви іншими сторонами спору.

Отже, звернувшись до суду у жовтні 2024 року, позивач пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення своїх прав дізналася, або повинна була дізнатися, коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників, оскільки як вона зазначає, працювала в цей період в колгоспі «Межіріч», що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Звертаючись до суду із позовом, позивач не навела обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду із позовом у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Так як судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності дост. 141 ЦПК України, понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211, 20 грн., покладаються на неї та не відшкодовуються за рахунок відповідачів.

На підставівикладеного,керуючись 5,12,13,81,89,141,258,259,263-265,273 ЦПКУкраїни,суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 доМежиріцької сільськоїради,Павлоградської районноїдержавної адміністраціїДніпропетровської областіпро визнанняправа напай - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначеніст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Межиріцька сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338948, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. межиріч, пров. Виконкомівський, 1.

Павлоградська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 04052330, місцезнаходження :Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 48.

Суддя С. Г. Юдіна