Ухвала

від 21.04.2025 по справі 279/2369/25

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2369/25

Провадження № 2/279/1232/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2025 року м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсунівський Олександр Володимирович до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), треті особи: Виконавчий комітет Коростенської міської ради в особі відділу держвної реєстрації Малинська державна нотаріальна контора Коростенський районний нотаріальний округ, Житомирська область про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить звільнити майно з під арешту та виключити відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, шляхом зняття арешту на житловий будинок та земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є позивач, що було накладена на підставі постанови державного виконавця ВП №37204715 з примусового виконання виконавчого листа №2-49/10 від 07.04.2010 року, виданого Коростенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 4885,87 грн. 15.10.2010 року державним виконавцем відповідно до вимог законодавства винесено постанову про арешт майна боржника.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суддею встановлено наступне.

Вимоги до позовної заяви визначені статтями175,177 ЦПК України.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).

Разом з тим, до участі у справі не залучено особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, що належить позивачу.

Так, порядок зняття арешту з майна регулюєтьсяст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:

- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);

- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Звертатись з заявою про зняття арешту до суду можливо лише у разі накладення арешту на підставі ухвали суду. Відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно,а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено судам, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті3,45 ЦПК).

В позовній заяві не обґрунтовано вибір способу захисту порушеного права у вигляді зняття арешту, зокремане надано доказів неможливості вирішення питання про зняття арешту з майна в межах виконавчого провадження або шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому ст.447ЦПК України(див. правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 22 квітня 2020 року по справі №544/394/18 та від 22 липня 2020 року у справі №317/4584/16-ц).

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та викладених вище недоліків.

Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсунівський Олександр Володимирович до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), треті особи: Виконавчий комітет Коростенської міської ради в особі відділу держвної реєстрації Малинська державна нотаріальна контора Коростенський районний нотаріальний округ, Житомирська область про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліківупродовж 7 (семи) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ПАЦКО