Рішення

від 30.04.2025 по справі 381/2183/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

6/381/34/25

381/2183/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича про примусове проникнення до володіння боржника - фізичної особи, у межах виконавчих проваджень № 75655984 та № 75653082,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Літвиненко Олексій Вікторович звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з поданням про примусове проникнення до володіння боржника - фізичної особи.

В обґрунтування подання зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича перебувають два виконавчих провадження, а саме: виконавче провадження № 75653082, відкрите на підставі Наказу № 911/27/22 від 24.06.2024, виданого Господарським судом Київської області про знесення самочинно збудованого об`єкта на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0343 га кадастровий номер 3211200000:09:007:0188, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок фізичної особи-підприємця Маленівського В.В., та виконавче провадження № 75655984, відкрите на підставі Наказу № 911/27/22 від 24.06.2024 р., виданого Господарським судом Київської області про знесення самочинно збудованого об`єкта на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0201 га, кадастровий номер 3211200000:09:007:0189, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Заявник зазначає, що постанови про відкриття цих виконавчих проваджень та вимоги про виконання судового рішення вручені боржнику 21.08.2024 року, що підтверджується його особистим підписом.

08.10.2024 року приватний виконавець здійснив перевірку виконання боржником судових рішень та встановив, що рішення не виконані, об`єкти нерухомості не знесені, про що склав відповідний акт.

Приватний виконавець вказує, що 19.03.2025 року в присутності представника стягувача він здійснив виїзд за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з метою виконання судових рішень, а саме: знесення вказаних об`єктів, однак ОСОБА_1 вчинив дії, які перешкодили виконанню судових рішень, а саме: перегородив особистими транспортними засобами під`їзд до земельних ділянок, що унеможливило під`їзд техніки для виконання робіт по знесенню збудованих об`єктів.

Приватний виконавець зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3211200000:09:007:0188 та 3211200000:09:007:0189, на яких розташовані об`єкти нерухомості, які згідно із судовими рішеннями підлягають знесенню, знаходяться на території, що огороджена парканом, вхід (в`їзд) на цю територію здійснюється через залізні ворота, які боржник тримає зачиненими.

Після цих воріт знаходиться будівля (адреса АДРЕСА_1 ), яка належить ОСОБА_1 . У цій будівлі облаштована арка, через яку здійснюється прохід (проїзд) до об`єктів, що підлягають знесенню. Цю арку боржник також перегороджує власним транспортним засобом, що заважає проїзду техніки для знесення об`єктів, що розташовані на земельних ділянках із кадастровими номерами 3211200000:09:007:0188 та 3211200000:09:007:0189.

У зв`язку з цим приватний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення (входження) до земельних ділянок із кадастровими номерами 3211200000:09:007:0188 та 3211200000:09:007:0189 через будівлю, яка належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою знесення об`єктів, які розташовані на цих земельних ділянках.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду з викликом у судове засідання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Київської області Літвиненко Олексій Вікторович не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просить розглядати подання без його участі та задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім цього, 30.04.2025 представником боржника у виконавчих провадженнях ОСОБА_1 адвокатом Поповою С.В. подано до суду, а також надіслано на електронну адресу суду письмові пояснення із запереченнями на подання приватного виконавця про примусове проникнення до володіння фізичної особи, у яких адвокат зазначила про необгрунтованість та безпідставність цього подання та виклала власну аргументацію щодо цього.

Суд, дослідивши матеріали подання, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертається до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Отже, наведені законодавчі норми передбачають можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, при виконанні судових рішень, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння такого боржника.

Державний чи приватний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Водночас наведені норми права також свідчать про те, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,стаття 18Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права, під час прийняття якої суд враховує, що примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду відповідно до норм чинного законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Звертаючись до суду з цим поданням приватний виконавець вказав на те, що судові рішення про знесення об`єктів нерухомості вручені боржнику 21.08.2024 року, що підтверджується його особистим підписом, однак ці рішення останнім не виконані, об`єкти не знесені, про що виконавцем складено акт.

Крім цього автор подання зазначив, що 19.03.2025 він здійснив виїзд за відповідною адресою з метою виконання судових рішень, однак ОСОБА_1 вчинив дії, які перешкодили виконати судові рішення, а саме: перегородив особистими транспортними засобам під`їзд до земельних ділянок, що унеможливило під`їзд техніки для виконання робіт по знесенню збудованих об`єктів.

На підтвердження вказаного приватний виконавець надав суду диск з відеозаписом.

Однак подане до суду клопотання не містить відомостей та обґрунтувань щодо того з якою метою надано цей запис як додаток до клопотання та які обставини підтверджує запис на ньому.

Суд бере до уваги, що в розділі «додатки» під порядковим номером 3 заявник вказав назву додатка «Відео, доказ перешкоджання ОСОБА_1 у вчиненні виконавчих дій».

Також суд враховує, що питання доказування врегульоване ЦПК України і за його приписами подані до суду докази повинні відповідати критеріям допустимості, належності та достатності.

Суд, дослідивши зміст поданого заявником відео, дійшов висновку про те, що його зміст свідчить лише про те, що на місце, де перебував приватний виконавець, проїзд до земельних ділянок був перегороджений транспортним засобом. Докази стосовно того, які події зафіксовані на вказаному відео і що ці події пов`язані із вчиненням заявником виконавчих дій у вказаних виконавчих провадженнях. Крім цього, вказане відео не містить взагалі інформації щодо присутніх на ньому осіб, інформація щодо вказаного не зазначена в поданні. Відеозапис долучений до подання без будь-якого опису чи обґрунтування.

Суд наголошує, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За цих обставин суд дійшов висновку про те, що вказаний диск з відеозаписом не відповідає критеріям допустимості, належності та достатності в розумінні цивільного процесуального законодавства.

З цих обставин суд висновує, що матеріали подання не містять належних, достатніх та допустимих доказів того, що боржник ОСОБА_1 19.03.2025 вчиняв будь-які дії і саме з метою перешкоджання приватному виконавцю вчиненню виконавчих дій в означених виконавчих провадженнях.

Суд бере до уваги те, що приватний виконавець, звертаючись з цим поданням до суду, надав докази вчинених ним певних виконавчих дій, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2024, вимогу виконавця від 21.08.2024, акт приватного виконавця від 08.10.2024, письмові пояснення боржника від 09.10.2024, лист Відділу державного архітектурно-будівельного контролю від 10.10.2024 про направлення схеми розташування земельних ділянок приватному виконавцю з додатком схемою, постанову про накладення штрафу від 11.10.2024, лист до виконавчого комітету Фастівської міської ради від 27.11.2024, вимогу державного виконавця від 27.11.2024, письмові пояснення боржника від 03.12.2024, відповідь приватного виконавця від 04.12.2024 на письмові пояснення боржника, договір про надання послуг від 13.03.2025.

Вказані документи стосуються лише виконавчого провадження №75653082.

Водночас у прохальній частині подання заявник просить надати дозвіл на примусове проникнення (входження) до земельних ділянок з метою знесення розташованих на них об`єктів нерухомості на виконання судових рішень у межах виконавчих проваджень №75653082 та №75655984.

Будь-які докази вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75655984 суду не надані.

Крім цього, заявник не долучив до матеріалів подання докази повідомлення божника у виконавчих провадженнях про виїзд приватного виконавця за адресою виконання судових рішень 19.03.2025 з метою їх примусового виконання, а також вручення боржнику вимог про надання йому доступу до володіння боржника за цією адресою.

Суд наголошує, що примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду і може бути застосоване судом у разі, якщо виконавець використав усі інші можливі спроби виконати рішення суду відповідно до норм чинного законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Окрім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги ту обставину, що відповідно до відомостей Автоматизованої системи документообігу суду, у березні 2025 року заявник звертався з аналогічним поданням стосовно аналогічних обставин, а саме: стосовно подій 19.03.2025 року.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2025 (провадження 6/381/21/25, справа №381/1537/25) відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича про примусове проникнення до володіння боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у межах виконавчих проваджень № 75655984 та № 75653082.

Підставою для відмови у задоволенні цього клопотання суд вказав ненадання заявником доказів того, що боржник перешкоджав примусовому виконанню рішення суду, а також доказів про те, що боржник був обізнаний про намір державного виконавця про примусове проникнення до його володіння.

Звертаючись повторно з аналогічним поданням 28.04.2025 року щодо тих же обставин виконавчих проваджень, заявник повторно не надав означених доказів.

Водночас, звертаючись вдруге з аналогічним поданням від 28.04.2025 року заявник надав лише ті докази, оцінка яким вже надана судом в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2025 (провадження 6/381/21/25, справа №381/1537/25).

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів того, що боржник перешкоджав примусовому виконанню рішення суду, а також доказів про те, що боржник був обізнаний про намір державного виконавця про примусове проникнення до його володіння.

Крім цього, виконавець не надав суду докази того, що він використав усі інші можливі спроби виконати рішення суду відповідно до норм чинного законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що подане до суду вдруге з тих самих підстав та стосовно тих же обставин подання є необґрунтованим, безпідставним, не підтвердженим належними доказами, а тому відсутні правові підстави для його задоволення.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича про примусове проникнення до володіння боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у межах виконавчих проваджень № 75655984 та № 75653082.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК