Рішення

від 23.04.2025 по справі 386/263/25

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/263/25

Провадження № 2/386/54/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р..,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до фермерського господарства «Колос» про розірвання договору оренди землі,-

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , 03.02.2025 звернувся досуду зпозовною заявоюдофермерського господарства «Колос» про розірвання договору оренди землі.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР №111208 від 16.09.2005, позивач є власником земельної ділянки 3521487300:02:000:2008, площею 4,3101 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Семидубської сільської ради Голованівського району, Кіровоградської області. 05 листопада 2018 року позивач та ФГ "Колос" (відповідач) уклали між собою договір оренди належної позивачу земельної ділянки, право оренди земельної ділянки зареєстровано державним реєстраторомГолованівської селищноїради Кіровоградськоїобласті ЗаболотноюО.С.,номер записупро іншеречове право28827406.За зазначеним вище договором оренди право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до відповідача строком на 10 років. Зазначив, що відповідач станом на день звернення до суду позивача з позовною заявою не сплатив позивачу орендну плату за 2022 - 2024 роки. Останнім днем сплати орендної плати за 2022 рік було 20 січня 2023 року, за 2023 рік 20 січня 2024 року, за 2024 рік 20 січня 2025 року (п. 11 договору). Несплата відповідачем орендної плати за 3 роки у строки, встановлені договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати (невиконанням обов`язків, передбачених умовами договору) та відповідно істотним порушенням відповідачем договору, що є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі. Відповідно до інформаційної довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.01.2025 №63/290-25, станом на 2022-2024 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3521487300:02:000:2008 за 2022 рік становить 127742,32 грн., за 2023 рік 146903,66 грн., за 2024 рік 154395,75 грн. Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розмір орендної плати передбаченої договором оренди, сума заборгованості позивача за договором оренди складає: за 2022 рік 12774,23 грн. (сума заборгованості за 2022 рік); за 2023 рік: 14690,36 грн. (сума заборгованості за 2023 рік); за 2024 рік: 15439,57 грн. (сума заборгованості за 2024 рік). Враховуючи вищезазначене сума заборгованості за договором оренди станом на день подання позовної заяви складає: 42904,16 грн.. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.01.2025 року, позивач за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року не отримував доходи щодо виплати орендної плати від ФГ «Колос».

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив розірвати Договір оренди земельної ділянки, який укладено 05.11.2018 між ОСОБА_2 та ФГ «Колос», який зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною О.С., номер запису про інше речове право 28827406; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.04.2025 представником відповідача надійшов відзив на позов, який надісланий до суду 27.03.2025 засобами поштового зв`язку, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строк подання відзиву на позовну заяву у відповідача закінчився 20.02.2025, оскільки копія ухвали суду та прикріплені до нього файли ( позовна заява з додатками) доставлені до електронного кабінету відповідача 05.02.3025, однак представник відповідача звернувся до суду для отримання копії ухвали суду та копії позовної заяви з додатками лише 07.03.2025, та 27.03.2025 надіслав до суду засобами поштового зв`язку відзив на позовну заяву, хоча у останнього було достатньо часу скористатися своїми правами. Представник відповідача після спливу строку на подання відзиву лише через 35 днів подав до суду відзив на позовну заяву.

Крім того, представник відповідача не надав суду заяву про поновлення пропущеного строку на подання відзиву та не вказав поважних причин такого пропуску, оскільки відповідач був обізнаний про наявність в провадженні суду позовної заяви з 05.02.2025, з дати отримання в електронному суді відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви, крім цього, 07.03.2025 також в суді отримав ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви, як ним самим зазначено, крім того, справа перебуває в провадженні суду тривалий час, що давало об`єктивну змогу представнику відповідачу скористатись свої правом на подання відзиву.

З урахуванням наведених обставин слід дійти висновку, що сторона відповідача не скористалася своїм правом на подання відзиву у справі, протягом часу, встановленого законом - 15 днів з дня отримання позовної заяви з додатками. Доказів поважності причини пропуску строку суду надано не було.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що строк в межах якого може бути подано відзив на позовну заяву сплив, оскільки відзив подано до суду після закінчення цього строку, суд не знайшов підстав для поновлення відповідного строку, а тому відсутні підстави для прийняття відзиву на позовну заяву.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.ст.227, 242 ЦПК України представник відповідача міг скористатися своїм правом під час судового розгляді при наданні вступного слова учасникам справи в усній формі стисло викласти свої заперечення щодо позовних вимог, та під час судових дебатів виступити з промовою, однак таким правом не скористався, в судові засідання двічі не з`являвся.

В судове засіданні позивач та його представник не з`явилися, представник позивача 23.04.2025 надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просив позовні вимоги задовольнити. В частині стягнення судових витрат просив задовольнити вимоги на надання юридичних послуг у розмірі 5800, 00 грн..

У судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутність, або відкладення розгляду справи суду не надавав. Відзив на позов судом не прийнятий.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив на позов, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст.223ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали позовної заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю серія КР №111208 ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянки загальною площею 4,3101 га., кадастровий номер 3521487300:02:000:2008, яка знаходиться на території Семидубської сільської ради.

05.11.2018 між ОСОБА_2 та ФГ «Колос» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,3101 га., кадастровий номер 3521487300:02:000:2008, яка знаходиться на території Семидубської сільської ради, терміном на 10 років, зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною О.С., номер запису про інше речове право 28827406.

За зазначеним вище договором оренди право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до відповідача строком на 10 років (п. 8 Договору).

Відповідно до п.п. 9, 11, 12-а Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі, у такі строки: в грошовій формі до 20 числа першого за звітним роком місяця, у натуральній до 20 числа останнього у звітному році місяці, та становить не менше 5 % від вартості земельної ділянки.

Останнім днем сплати орендної плати за 2022 рік було 20 січня 2023 року, за 2023 рік 20 січня 2024 року, за 2024 рік 20 січня 2025 року (п. 11 договору).

Пунктом 28 Договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату, а пунктом 31 право орендодавця вимагати від орендаря своєчасно внесення орендної плати.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №410238363 договір зареєстрований 05.11.2018 державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною О.С., номер запису про інше речове право 28827406.

З матеріалів справи, зокрема відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.01.2025, вбачається, що позивач за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року орендну плату від ФГ «Колос» не отримував.

Відповідно до інформаційної довідки Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.01.2025 №63/290-25, станом на 2022-2024 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3521487300:02:000:2008 за 2022 рік становить 127742,32 грн., за 2023 рік 146903,66 грн., за 2024 рік 154395,75 грн.

Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розмір орендної плати передбаченої договором оренди, сума заборгованості позивача за договором оренди складає за за 2022 рік 12774,23 грн.; за 2023 рік: 14690,36 грн.; за 2024 рік: 15439,57 грн., а загальна сума заборгованості складає: 42904,16 грн..

Будь-яких відомостей про сплату орендної плати відповідачем не надано.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як встановлено судом відповідачем не виплачена орендна плата позивачу за 3 роки.

Пунктом 38 Договору оренди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зазначено, що "як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці".

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона». Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення

Так, судом достовірно встановлено, що позивачем доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, за 2022, 2023, 2024 роки своєчасно не виплачена, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

Відтак суд дійшов висновку про необхідність розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 05.11.2018.

Як вбачається з наданої квитанції від 31.01.2025 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., а тому підлягає відшкодуванню відповідачем.

Крім того, відповідно до п.1 ч.3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представник позивача надав до суду договір про надання правової допомоги від 06.01.2025, розрахунок витрат надання правової допомоги, в якій зазначено перелік виконаних робіт на суму 10000, 00 грн. та довідку про отримання коштів за послуги правової допомоги від 06.01.2025.

З урахуванням викладеного, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи заяву адвоката про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5800 грн за фактично надані послуги позивачу адвокатом Сигляком В.А., суд вважає за необхідне стягнути з ФГ «Колос» на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5800, 00 грн.

При цьому, судом повністю враховані вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також релевантна судова практика Верховного Суду з питань розподілу судових витрат, у тому числі стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 3,4 10, 12, 13, 60, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, який укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Колос» 05.11.2018, зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною О.С., номер запису про інше речове право 28827406.

Стягнути з Фермерського господарства «Колос» на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800 (п`ять тисяч вісімсот) грн.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Фермерського господарства «Колос»: с. Ємилівка Голованівський район Кіровоградська області, поштовий індекс 26532; ЄДРПОУ 13756082.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. .Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 30 квітня 2025 року.

Суддя: Гут Ю. О.