Ухвала від 28.04.2025 по справі 638/239/25

Справа № 638/239/25

Провадження № 1-кс/638/1166/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024221200002632 від 23.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця ЗСУ, який перебуває на посаді оператора 1-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу БпАК військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, не одруженого, такого, що не є депутатом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, але щодо якого 30.09.2022 Калуською окружною прокуратурою направлено обвинувальний акт за с. 3 ст. 201-2, ч. 1, 2 ст. 190 КК України до Калуського міськрайонног суду Івано-Франківської області,-

У С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Харкова надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що У провадженні СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024221200002632 від 23.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, який перебуває на посаді оператора 1-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу БпАК військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, беручи безпосередню участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення бойових дій, вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах:

У невстановлений в ході досудового розслідування період часу та місці, але не пізніше 19 грудня 2023 року, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, що полягало у отриманні грошових коштів від осіб (ймовірних покупців), під приводом продажу товару з Європи в месенджері «Телеграм» з назвою онлайн магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », без наміру його фактичної передачі покупцям, а саме потерпілим: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .

Так, 19 грудня 2023 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме: взуття, кепку та спортивні штани на загальну суму 6400 грн 00 коп.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_8 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 , чим створив у потерпілого ОСОБА_8 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_8 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг та взуття та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 19.12.2023 року о 21 год 36 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка емітована на ім`я ОСОБА_8 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 оплату за товар у розмірі 3200 грн 00 коп та 21.12.2023 року о 21 год 36 хв оплату за товар у розмірі 3200 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_8 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 6400 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).

Також 27 грудня 2023 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_17 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_17 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_4 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілого ОСОБА_17 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_17 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг та взуття та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 27.12.2023 року о 12 год 28 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Монобанк» зі своєї банківської картки АТ «УніверсалБанк», яка емітована на ім`я ОСОБА_17 на банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_4 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 6100 грн 00 коп.

В подальшому, з метою створення наміру повернути зазначені кошти, ОСОБА_4 переказав на банківську картку ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 3 000 грн 00 коп., але щодо іншої суми, отримавши ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 3100 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того ОСОБА_4 будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», які в подальшому продовжені, на початку січня 2024 року, але не пізніше 22.01.2024 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами, усвідомлюючи свої злочинні дії, зустрівся з ОСОБА_31 у приміщенні готелю «NEMO», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 35, де повідомив останньому, що може привести з Європи квадракоптери торгової марки: «DJI Mavic 3», про що ОСОБА_32 повідомив потерпілому ОСОБА_10 , адже останній займається волонтерством та передає на потреби ЗСУ різноманітні товари.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману у телефонній розмові переконав ОСОБА_10 , що даний товар у кількості 3 шт. він доставе протягом тижня у м. Харків та він зможе передати дані квадракоптери на потреби Збройних Сил України.

Так, ОСОБА_10 , будучи впевненим у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_4 , довіряючи останньому у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем ЗСУ та не здогадуючись про його злочинні наміри, передав грошові кошти у розмірі 4500 доларів США ОСОБА_33 для переказу грошових коштів на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_5 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 , яку надав ОСОБА_4 для повної оплати замовлення. Після чого, було здійснено повну оплату за квадракоптери торгової марки: «DJI Mavic 3», а саме: 24.01.2024 року о 18 год 05 хв у сумі 20 700 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 18 год 32 хв у сумі 18 500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 18 год 34 хв у сумі 21 100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 19 год 30 хв у сумі 7100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 19 год 43 хв у сумі 15 200 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 19 год 45 хв у сумі 17 300 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 03 хв у сумі 3100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 09 хв у сумі 8600 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 12 хв у сумі 16100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 14 хв у сумі 3200 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 16 хв у сумі 2500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 18 хв у сумі 4200 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 20 хв у сумі 2500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 23 хв у сумі 4400 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 26 хв у сумі 3600 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 31 хв у сумі 4700 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 37 хв у сумі 2500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 42 хв у сумі 7525 грн 00 коп.

Після чого, ОСОБА_4 не маючи на меті виконання своїх зобов`язань, заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 162 800 грн. 00 коп. та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 майнової шкоди на вказану суму.

Продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним злочинним умислом, направленим на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_4 продовжив вводити в оману останнього та 25.01.2024 року ОСОБА_4 у телефонній розмові переконав ОСОБА_10 , що замовлений товар вже в дорозу та він може запропонувати ще один квадракоптер торгової марки «DJI Mavic 3» з вбудованим тепловізором, вартістю 106 тис грн.

В свою чергу, ОСОБА_10 будучи впевненим у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_4 , не здогадуючись про його злочинні наміри знову погодився та здійснив повну оплату за вказаний квадракоптер зі своєї банківської картки, яка емітована на ім`я ОСОБА_10 : 25.01.2024 року о 13 год 30 год на банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_5 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 грошові кошти у розмірі 29 000 грн 00 коп.; 25.01.2024 року о 13 год 32 год на банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_5 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 грошові кошти у розмірі 29 000 грн 00 коп.; 25.01.2024 року о 13 год 37 год на банківську картку АТ «Сенс банк» № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 грошові кошти у розмірі 29 000 грн 00 коп.; 25.01.2024 року о 13 год 38 год на банківську картку АТ «Сенс банк» № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 грошові кошти у розмірі 19 000 грн 00 коп.;

Далі, отримавши від ОСОБА_10 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 будь-яких обов`язків щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 268 800 грн 00 коп., що у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення - злочину, тобто завдав потерпілому значну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Також на початку січня 2024 року, але не пізніше 22.01.2024 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами, усвідомлюючи свої злочинні дії, зустрівся з потерпілим ОСОБА_9 у приміщенні готелю «NEMO», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 35, де повідомив останньому, що може продати мобільні телефони марки «Apple» модель «Iphone», одяг для військовослужбовців, портативні колонки з Європи та інші необхідні товари.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману у особистій розмові переконав ОСОБА_9 , що даний товар він доставе протягом місяця та ОСОБА_9 зможе передати мобільні телефони на потреби Збройних Сил України.

Так, ОСОБА_9 , будучи впевненим у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_4 , не здогадуючись про його злочинні наміри, в період з 14.01.2024 року по 23.01.2024 року перерахував на банківську картки, які надсилав ОСОБА_4 грошові кошти для повної оплати замовлених товарів, а саме на банківські картки: АТ «Сенс банк» № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_30 , АТ «А-Банк» № НОМЕР_4 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 на загальну суму 10200 доларів США, що згідно курсу НБУ на 14.01.2024 року становить 387 498 грн. 00 коп.

Далі ОСОБА_4 , не маючи на меті виконання зобов`язань, заволодів грошовими коштами в сумі 10200 доларів США, що згідно курсу НБУ на 14.01.2024 року становить 387 498 грн. 00 коп. та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 майнової шкоди на вказану суму, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення - злочину, тобто завдав потерпілому матеріальну шкоду у великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману, повторно, у великих розмірах (шахрайство).

Крім того, 22 лютого 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_13 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_13 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , яка емітована на ім`я ОСОБА_34 , чим створив у потерпілого ОСОБА_13 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_13 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг з Європи та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 22.02.2024 року о 12 год 22 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» з банківської картки, яка емітована на ім`я ОСОБА_35 на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , яка емітована на ім`я ОСОБА_34 повну оплату за товар у розмірі 11 000 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_13 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_13 матеріальну шкоду у розмірі 11 000 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того 20 березня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_12 про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме спортивну кофту за ціною 7400 грн 00 коп.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілій ОСОБА_12 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілої ОСОБА_12 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_12 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявила бажання придбати спортивну кофту та будучи впевненою у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 20.03.2024 року о 13 год. 24 хв., добровільно здійснила переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приватбанк», яка емітована на ім`я ОСОБА_12 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , яка емітована на ім`я ОСОБА_34 повну оплату за товар у розмірі 7400 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_12 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_12 матеріальну шкоду у розмірі 7400 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того 30 березня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_15 про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме: спортивний костюм та кросівки.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_15 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , яка емітована на ім`я ОСОБА_34 , чим створив у потерпілого ОСОБА_15 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_15 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг та взуття та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 30.03.2024 року о 09 год 27 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ «УніверсалБанк», яка емітована на ім`я ОСОБА_15 на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , яка емітована на ім`я ОСОБА_34 оплату за замовлений товар у розмірі 9 100 грн 00 коп. та 30.03.2024 року о 17 год 50 хв у розмірі 3300 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, цього ж дня, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілого ОСОБА_15 та запропонував придбати мобільний телефон марки «Apple» модель «Iphone 16 Pro Max» за вигідною ціною - за 500 доларів США.

В свою чергу, ОСОБА_15 , погодився та виявив бажання придбати кросівки та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 30.03.2024 року приблизно о 18 год 38 хв, ОСОБА_15 перебуваючи за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Дніпровська набережна, буд. 33 (біля супермаркету «Сільпо») особисто передав ОСОБА_4 готівкою грошові кошти у розмірі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ на 30.03.2024 року становить 19 725 грн 00 коп. у якості оплати за замовлений мобільний телефон.

Далі, отримавши від ОСОБА_15 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар повернувши виключно за одяг у розмірі 12000 грн 00 коп, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 20 125 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того 31 березня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_11 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме: спортивний костюм.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_11 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_6 , яка емітована на ім`я ОСОБА_34 , чим створив у потерпілого ОСОБА_11 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_11 ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний костюм, розмір «ХЛ» та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 01.04.2024 року о 11 год 13 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк», яка емітована на ім`я ОСОБА_11 на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_6 , яка емітована на ім`я ОСОБА_34 оплату за товар у розмірі 3800 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_11 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі 3800 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 13 травня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_24 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_24 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Таском Банк» № НОМЕР_8 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілого ОСОБА_24 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_24 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг з Європи по вигідній ціні та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 13.05.2024 року о 12 год 12 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» з банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_9 , яка емітована на ім`я ОСОБА_36 на банківську картку АТ «Таском Банк» № НОМЕР_8 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 4300 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_24 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_24 матеріальну шкоду у розмірі 4300 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 01 червня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_26 , про намір придбати взуття бренду «HUGO» з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілій ОСОБА_26 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Cенс Банк» № НОМЕР_10 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілої ОСОБА_26 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_26 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявила бажання придбати два різновиди взуття з Європи по вигідній ціні та будучи впевненою у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 01.06.2024 року о 23 год 30 хв, добровільно здійснила переказ через мобільний додаток «Приват24» з банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_11 , яка емітована на ім`я ОСОБА_26 на банківську картку АТ «Cенс Банк» № НОМЕР_10 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 4750 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 15.06.2024 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілу ОСОБА_26 та запропонував придбати кросівки за вигідною ціною та за діючою акцією при придбанні двох товарів третій йде у подарунок. В свою чергу, ОСОБА_26 , виявила бажання придбати кросівки та будучи впевненою у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 15.06.2024 року о 18 год 05 хв, знову добровільно здійснила переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_11 , яка емітована на ім`я ОСОБА_26 на банківську картку АТ «Cенс Банк» № НОМЕР_10 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 8800 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_26 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_26 матеріальну шкоду у розмірі 13550 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Також 10 липня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_25 , про намір придбати товари з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_25 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після оплати 50 відсотків його вартості на банківську картку, так як за товар з Європи необхідно одразу здійснювати оплату.

В свою чергу, ОСОБА_25 , ознайомившись видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати дві зарядні станції «ECOFLOW» з Європи по вигідній ціні у розмірі 118 220 грн 00 коп. та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 10.07.2024 року о 14.18 год, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_12 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_13 (рахунок НОМЕР_14 ), яка емітована на ім`я ОСОБА_37 оплату 50 відсотків за товар у розмірі 59160 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_25 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_25 матеріальну шкоду у розмірі 59160 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того 10 липня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_25 , про намір придбати товари з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_25 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після оплати 50 відсотків його вартості на банківську картку, так як за товар з Європи необхідно одразу здійснювати оплату.

В свою чергу, ОСОБА_25 запропнував своєму братові ОСОБА_27 придбати зарядні станції «ECOFLOW», останній ознайомившись видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати дві зарядні станції «ECOFLOW 1260» з Європи по вигідній ціні у розмірі 59160 грн 00 коп. та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 11.07.2024 року о 11 год 17 хв, ОСОБА_27 добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк» на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_13 (рахунок НОМЕР_14 ), яка емітована на ім`я ОСОБА_37 оплату 50 відсотків за товар у розмірі 31975 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_27 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_27 матеріальну шкоду у розмірі 31975 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того 10 липня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_25 , про намір придбати товари з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_25 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після оплати 50 відсотків його вартості на банківську картку, так як за товар з Європи необхідно одразу здійснювати оплату.

В свою чергу, ОСОБА_25 запропнував своєму товаришу ОСОБА_29 придбати акумуляторні батареї JARRET 120 ампер, останній ознайомившись видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати акумуляторні батареї JARRET 120 ампер в кількості 30 шт. з Європи по вигідній ціні у розмірі 184680 грн 00 коп. та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 15.07.2024 року о 14 год 48 хв, ОСОБА_29 добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк» на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» рахунок НОМЕР_15 , яка емітована на ім`я ОСОБА_28 оплату 50 відсотків за товар у розмірі 100 000 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_29 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_29 матеріальну шкоду у розмірі 100 000 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того 11 липня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_28 , про намір придбати товари з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_28 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після оплати 50 відсотків його вартості на банківську картку, так як за товар з Європи необхідно одразу здійснювати оплату.

В свою чергу, ОСОБА_28 , ознайомившись видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати зарядні станції «ECOFLOW» у кількості 4 шт. з Європи по вигідній ціні та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 11.07.2024 року о 12 год 31 хв у сумі 100 000 на банківську картку АТ «Райффайзен банк» та 11.07.2024 року о 14 год 05 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_13 (рахунок НОМЕР_14 ), яка емітована на ім`я ОСОБА_37 оплату за товар у розмірі 103 500 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_28 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_28 матеріальну шкоду у розмірі 203 500 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 14 серпня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_16 про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме: зимові куртки на загальну суму 11 600 грн 00 коп.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_16 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_16 , яка емітована на ім`я ОСОБА_38 , чим створив у потерпілого ОСОБА_16 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій, пояснивши.

В свою чергу, ОСОБА_16 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг та взуття та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 14.08.2024 року о 16 год 44 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», яка емітована на ім`я ОСОБА_16 на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_16 , яка емітована на ім`я ОСОБА_38 оплату за товар у розмірі 11 600 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 17.08.2024 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілого ОСОБА_16 та запропонував придбати кросівки за вигідною ціною. В свою чергу, ОСОБА_16 , виявив бажання придбати кросівки та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 17.08.2024 року о 17 год 53 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», яка емітована на ім`я ОСОБА_16 на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_16 , яка емітована на ім`я ОСОБА_38 оплату за товар у розмірі 7 200 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 25.08.2024 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілого ОСОБА_16 та запропонував придбати кросівки за вигідною ціною. В свою чергу, ОСОБА_16 , знову виявив бажання придбати кросівки та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 25.08.2024 року о 21 год 03 хв, добровільно здійснив переказ на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 2 900 грн 00 коп. та 26.08.2024 року о 12 год 54 хв у сумі 1950 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 28.08.2024 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілого ОСОБА_16 та запропонував придбати кросівки за вигідною ціною. В свою чергу, ОСОБА_16 , знову виявив бажання придбати кросівки та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 28.08.2024 року о 21 год 17 хв, добровільно здійснив переказ на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 4000 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_16 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 27 650 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 15 серпня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_14 про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме спортивну куртку за ціною 4500 грн 00 коп.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілій ОСОБА_14 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілої ОСОБА_14 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_14 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявила бажання придбати спортивну куртку, розмір «С» та будучи впевненою у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 16.08.2024 року о 17 год 03 хв, добровільно здійснила переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приватбанк», яка емітована на ім`я ОСОБА_14 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 повну оплату за товар у розмірі 4500 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_14 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_14 матеріальну шкоду у розмірі 4500 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 24 серпня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_20 про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_20 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілого ОСОБА_20 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій, пояснивши.

В свою чергу, ОСОБА_20 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг та взуття та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 24.08.2024 року о 20 год 09 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Монобанк» зі своєї банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_17 , яка емітована на ім`я ОСОБА_20 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 повну оплату за товар у розмірі 5549 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 05.09.2024 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілого ОСОБА_20 та запропонував придбати ще спортивний одяг за вигідною ціною. В свою чергу, ОСОБА_20 , виявив бажання придбати одяг та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 05.09.2024 року о 13 год 26 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Монобанк» зі своєї банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_17 , яка емітована на ім`я ОСОБА_20 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 повну оплату за товар у розмірі 3 400 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 14.09.2024 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілого ОСОБА_20 та запропонував придбати ще одяг за акційною ціною. В свою чергу, ОСОБА_20 , знову виявив бажання придбати та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 14.09.2024 року о 19 год 36 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Монобанк» зі своєї банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_17 , яка емітована на ім`я ОСОБА_20 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 повну оплату за товар у розмірі 4 100 грн 00 коп.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 22.09.2024 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, продовжив вводити в оману потерпілого ОСОБА_20 та запропонував придбати кросівки за вигідною ціною. В свою чергу, ОСОБА_20 , знову виявив бажання придбати кросівки та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 22.09.2024 року о 18 год 52 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Монобанк» зі своєї банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_17 , яка емітована на ім`я ОСОБА_20 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 повну оплату за товар у розмірі 5200 грн 00 коп.

В подальшому, з метою створення наміру повернути зазначені кошти, ОСОБА_4 03.11.2024 року переказав на банківську картку ОСОБА_20 грошові кошти в сумі 3 000 грн 00 коп., але щодо іншої суми, отримавши від ОСОБА_20 ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_20 матеріальну шкоду на загальну суму 15 249 грн 00 коп.

Крім того, 31 серпня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме: кросівки торгової марки «Hugo».

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_22 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілого ОСОБА_22 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_22 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати кросівки торгової марки «Hugo», розмір «43» та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 31.08.2024 року о 17 год 25 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «А-Банк» зі своєї банківської картки АТ «А-Банк» № НОМЕР_18 , яка емітована на ім`я ОСОБА_22 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 4000 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_22 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_22 матеріальну шкоду у розмірі 4000 грн 00 коп.

Крім того, 18 вересня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_23 про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_23 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілого ОСОБА_23 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_23 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати спортивний одяг та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 18.09.2024 року о 19 год 36 хв, добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Монобанк» зі своєї банківської картки АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_19 , яка емітована на ім`я ОСОБА_23 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 5700 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_23 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_23 матеріальну шкоду у розмірі 5700 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того 19 вересня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_21 про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті, а саме: спортивну куртку торгової марки «Hugo».

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілій ОСОБА_21 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілого ОСОБА_21 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_21 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявила бажання придбати спортивну куртку торгової марки «Hugo», розмір «Л» та будучи впевненою у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 19.09.2024 року о 20 год 23 хв, добровільно здійснила переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_20 , яка емітована на ім`я ОСОБА_21 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 4300 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_21 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_21 матеріальну шкоду у розмірі 4300 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 21 вересня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_18 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілому ОСОБА_18 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілого ОСОБА_18 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_18 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати одяг з Європи та будучи впевненим у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 21.09.2024 року о 14 год 48 хв., добровільно здійснив переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк», яка емітована на ім`я ОСОБА_18 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 повну оплату за товар у розмірі 10 600 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_18 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_18 матеріальну шкоду у розмірі 10 600 грн 00 коп.

Крім того, 22 вересня 2024 року, точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи адміністратором оналйн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отримав у месенджері «Телеграм» повідомлення від ОСОБА_19 , про намір придбати одяг з Європи, оголошення про продаж якого ОСОБА_4 розмістив на вищевказаному акаунті.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_4 , з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, діючи умисно, повторно, використовуючи онлайн-магазин із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », із застосуванням невстановленого радіоелектронного засобу, цього ж дня, надіслав потерпілій ОСОБА_19 відповідь, в якій зазначив, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 , чим створив у потерпілої ОСОБА_19 відчуття законності та правомірності вчинюваних дій.

В свою чергу, ОСОБА_19 , ознайомившись з розмірною сіткою та видом товару на сторінці «Atvicha Shop», виявив бажання придбати одяг з Європи та будучи впевненою у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 22.09.2024 року о 16 год 30 хв., добровільно здійснила переказ через мобільний додаток «Приват24» зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк», яка емітована на ім`я ОСОБА_19 на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_7 , яка емітована на ім`я ОСОБА_4 оплату за товар у розмірі 25 225 грн 00 коп.

Далі, отримавши від ОСОБА_19 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 обов`язок щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав, оплату за товар не повернув, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_19 матеріальну шкоду у розмірі 25 225 грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

20.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2,3,4 ст. 190 КК України.

На переконання слідчого підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які діють достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, як указує слідчий в своєму клопотання, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3, 4 ст. 190 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням вказаних кримінальних правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3, 4 ст. 190 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту потерпілих у 22 епізодах, протоколами допиту свідків, протоколоми тимчасових доступів до документів, що містять банківську таємницю, постановами про визнання речовими доказами, протоколами огляду предметів.

Згідно з клопотанням вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Калуш, Івано-Франківської області, громадянин України, з вищою освітою, військовослужбовець ЗСУ, який перебуває на посаді оператора 1-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу БпАК військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, неодружений, депутатом не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, але щодо якого 30.09.2022 року Калуською окружної прокуратурою направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 201-2, ч.1, 2 ст. 190 КК України до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, рішення відсутнє у зв`язку з мобілізацією до лав ЗСУ.

Слідчий вказує, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду (враховуючи те, що підозрюваний підозрюється у вчинення злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення на строк від 3 до 8 років та передбачаючи отримання реальної міри покарання за скоєне, в разі винесення судом обвинувального вироку підозрюваний може ухилитись від явки до органу досудового розслідування або суду.)

2) вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи те, що до підозрюваного вже направлено обвинувальний акт до суду Калуського міського суду Івано-Франківської області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 КК України, підозрюваний на шлях виправлення не став та мобілізувавшись до лав ЗСУ продовжив свої злочинні дії будучи військовослужбовцем);

3) незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки останні надали свідчення не на користь підозрюваного є ризик впливу на потерпілих та свідків. При цьому, ОСОБА_4 є військовослужбовцем володіє навичками погодження зі зброєю, за допомогою якої, або погрозами чи умовляннями може чинити тиск на свідків та потерпілих, щоб вони змінили свої покази, які давали під час досудового розслідування та в подальшому будуть давати під час судвого розгляду;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, оскільки відносно ОСОБА_4 уже перебуває на розгляді Калуського міського суду Івано-Франківської області обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 КК України, розгляд якого наразі зупинено у зв`язку з мобілізацією ОСОБА_4 . Однак останній на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність. Крім того, як військовослужбовець ОСОБА_4 може вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ст.407-408 КК України (самовільне залишення військової частини) з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від суду.

Обґрунтовуючи неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання слідчий вказує, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний (обвинувачений) зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку можливо вчинити дії для подальшого переховування від органу досудового розслідування або суду.

На переконання слідчого неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу.

Також слідчий вважає, що неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що за таких умов в останнього виникнуть можливості для переховування від органу досудового розслідування або суду або незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий вказує, що слідчому чи прокурору спеціалізованої прокуратури у сфері оборони не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при зверненні слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2, 3, 4 ст. 190 КК України, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 не може запобігти вказаним ризикам.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні, підтримав клопотання та просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У своїй промові послався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також зазначив про необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та перебування; не відлучатись з військової частини без згоди командира; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Просив застосувати до підозрюваного заставу в розмірі не менш ніж розмір завданої майнової шкоди в сумі більше 1,2 млн грн.

Крім того в судовому засіданні прокурором подано копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 19.04.2025, яке долучене до матеріалів справи.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_39 проти задоволення клопотання заперечила, просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, просила долучити до матеріалів справи письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, що розмір завданої шкоди є недоведеним, що, умисел підозрюваного на заволодіння коштами потерпілих недоведений, адже, як убачається з протоколів допиту потерпілих, вони спочатку отримували замовлений товар, а подальше невиконання зобов`язань викликане непоставкою відповідних товарів. Також вказувала, що підозрюваний поступово повертає кошти потерпілим, на підтвердження чого надала відпвідні квитанції, зокрема про перерахування 4500,00 грн ОСОБА_14 , 4300,00 грн ОСОБА_21 , 4750,00 грн ОСОБА_26 , 5000 грн ОСОБА_15 , 20000,00 грн ОСОБА_9 . Крім того просила долучити до матеріалів справи копії дипломів бакалавра та молодшого спеціаліста на ім`я ОСОБА_4 ,копію службової характеристики ОСОБА_4 за місцем проходження військової служби, копію довідки ВЛК від 10.03.2025 та копії виписок з медичної карти ОСОБА_4 за різні періоди після отриманого ним поранення, а також копії медичних документів на підтвердження погіршення стану здоров`я матері підозрюваного ОСОБА_40 .

Також захисник вважала необґрунтованими зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду захисник вказувала, що зазначений ризик неможна оцінювати виключно з точки зору суворості можливого покарання, а мають бути враховані інші фактори. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні зазначила, що позаяк підозрюваний перебуває на стаціонарному лікуванні, він не має фізичної можливості контактувати з потерпілими та не може вплинути на їхні дії або показання, будучи обмеженим у пересуванні; крім того наголосила на відсутності в матеріалах справи доказів таких намірів підозрюваного. Стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення зазначила, що указаний ризик також не доведений.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, зазначив, що не переховується і не має намір в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування, завжди відповідає на телефонні дзвінки слідчого.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши надані сторонами докази, слідчий суддя приходить до наступного.

23.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200002632 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

Також у подальшому в період з 15.01.2025 по 18.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за іншими епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 190 КК України.

Постановами прокурора від 22.01.2025 та від 13.03.2025 матеріали досудового розслідування були об`єднані в одне провадження за № 12024221200002632.

20.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3, 4 ст. 190 КК України всього 22 епізоди.

19.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні ще 19 епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя вважає, що надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3, 4 ст. 190 КК України, що підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема заявами про вчинення злочину та протоколами допиту потерпілих: ОСОБА_41 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , протоколом допиту свідка ОСОБА_42 , скіншотами переписок з потерпілими, виписками з банківських рахунків (квитанціями та платіжними інструкціями про оплату), рапортами оперуповноважених.

Надаючи оцінку ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що хоча попередня поведінка підозрюваного й не свідчить про намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду, існування указаного ризику неможна повністю виключити в подальшому, з огляду, зокрема, на вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також з огляду на триваючу військову агресію рф проти України, яка є самостійною обставиною, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Так, ОСОБА_4 підозрюється, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке є тяжким злочином. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а отже очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 .

Оцінюючи доведеність ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливих спроб підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя зазначає, що хоча обставини, на які прокурор посилається в обґрунтування вказаних ризиків, носять суто гіпотетичний характер, проте їх не можна повністю виключити.

Водночас слідчий суддя враховує, що на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 перебуває на станціонарному лікування у КПП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» Одеської обласної ради.

Тож слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту, що на даний час ОСОБА_4 не має фізичної можливості контактувати з потерпілими та не може вплинути на їхні дії або показання, будучи обмеженим у пересуванні.

Так за повідомлення вказаного закладу охорони здоров`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на стаціонарному лікуванні у КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» ООР з 14.04.2025 року по теперішній час; перебуває у 10 палаті, 5 поверх, відділення медичної реабілітації та психологічної допомоги; лікуючий лікар - ОСОБА_43 , лікар з фізичної та реабілітаційної медицини.

Поточний діагноз ОСОБА_4 : «Стан після МВТ (17.11.2024). Вогнепальні осколкові сліпі поранення правого та лівого плеча зі стороннім тілом лівого плеча, правої стопи. Наслідки вогнепального осколкового перелому човноподібної кістки правої стопи у вигляді посттравматичної контрактури правого гомілковостопного суглобу. Посттравматична нейропатія лівого ліктьового нерву у вигляді парезу 4-5 пальців лівої кисті. Стан після реставраційної операції, ревізії невролізу ліктьового нерва на рівні н/З плеча, мікрохірургічний ендоневроліз, резекція бокової невроми, нейропластика дефекту (3 см) аллографом «Avanse».

Поточний стан здоров`я ОСОБА_4 - травма відноситься до тяжких (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №0370), згідно довідки ВЛК №758, від 21.03.2025. виданою в/ч НОМЕР_21 , стан середнього ступеню важкості.

Строки лікування та реабілітації - пацієнт поступив до КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» ООР за направленням в/ч НОМЕР_1 , з резолюцією ВМКЦ ПР від 14.04.2025, госпіталізований в терапевтичне відділення, 22.04.2025 переведений до відділення медичної реабілітації та психологічної допомоги, де знаходиться теперішній час. Згідно вимог НСЗУ та МОЗ один цикл стаціонарної реабілітаційної допомоги повинен тривати не менше 14 календарних днів до досягнення цілей реабілітації, таким чином виписка пацієнта ОСОБА_4 запланована на 06.05.2025.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Тобто, застосування такого запобіжного заходу можливе не тільки за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення особою злочину та ризиків, а й у разі неможливості зменшити наявні ризики до розумних меж через застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» ЄСПЛ зазначив, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов`язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається.

У справах «Лабіта проти Італії» та «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Разом з тим, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд, крім інших обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Особиста свобода повинна бути правилом, а позбавлення свободи до рішення суду суворим винятком. При цьому, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Слідчий суддя вважає, що станом на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням перебування підозрюваного на стаціонарному лікуванні у КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» ООР прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, відтак у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід відмовити.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як визначено ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

У справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.

Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

У той же час, ЄСПЛ зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.

Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

Частиною 3ст.176КПК Українивизначено,що слідчийсуддя,суд відмовляєу застосуваннізапобіжного заходу,якщо слідчий,прокурор недоведе,що встановленіпід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжних заходівобставини,є достатнімидля переконання,що жоденіз більшм`якихзапобіжних заходів,передбачених частиноюпершою цієїстатті,не можезапобігти доведенимпід часрозгляду ризикуабо ризикам.При цьомунайбільш м`якимзапобіжним заходомє особистезобов`язання,а найбільшсуворим -тримання підвартою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При цьому слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.

Аналогічне визначення поняття «житло» міститься в п. 3 розділу І Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.07.2016 № 654.

Вищий спеціалізований суд України у своєму листі від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» роз`яснив, що словосполучення «житло цієї особи» охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

Тож згідно зі законодавчим тлумаченням до «житла» відносять як приміщення, де особа проживає постійно (квартира, кімната у квартирі, будинок), так і приміщення, де особа мешкає тимчасово, до яких відносяться зокрема лікарняні палати.

При обранні відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, слідчий суддя враховує факт перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні та вважає, що на час проходження такого лікування достатнім для запобігання ризикам, переліченим у клопотанні прокурора буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово, крім випадків, пов`язаних з процесом лікування (реабілітації), залишати місце перебування, а саме - палату № 10 на 5 поверсі КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 114, строком до закінчення лікування (дати запланованої виписки) з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду; не відлучатися із території м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та перебування; за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024221200002632 від 23.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово, крім випадків, пов`язаних з процесом лікування (реабілітації), залишати місце перебування, а саме - палату № 10 на 5 поверсі КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 114, строком до 6 травня 2025 року включно.

Роз`яснити, що в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Роз`яснити, що у разі необхідності застосований до підозрюваного запобіжний захід може бути змінений за клопотанням прокурора, слідчого за погодженням з прокурором в порядку, передбаченому ст. 200 КПК України.

Зобов`язати посадових осіб КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» Одеської обласної ради невідкладно після виписки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити про цей факт слідчого, прокурора та суд.

Виконання даної ухвали в частині домашнього арешту передати для виконання до Одеського районного управління поліції № 1.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту такі обов`язки:

- не залишати місце перебування, а саме - палату № 10 на 5 поверсі КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 114 - цілодобово, крім випадків, пов`язаних з процесом лікування (реабілітації);

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду;

- не відлучатися із території м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та перебування;

- за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Встановити строк дії ухвали до 6 травня 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 30.04.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1