Рішення

від 30.04.2025 по справі 335/13915/24

НЕ ВКАЗАНО

1Справа № 335/13915/24 2/335/852/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (далі ТОВ «ФК «Суперіум») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрсиббанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 15.02.2021 уклав договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95769781000.

24.01.2022 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу № 2401, згідно умов якого АТ «УкрСибанк» передав (відступив) ТОВ «ФК «Суперіум» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Суперіум» прийняло належні АТ «УкрСиббанк» права вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 2401 від 2401.2022 ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі 11909,43 грн., яка складається із суми заборгованості за основним боргом - 8850,40 грн. та заборгованістю за відсотками - 3059,03 грн.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості та судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою судді від 02.01.2025 позовну заява прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання, не з`явився. Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ ТОВ «ФК «Суперіум», в якій представник позивача також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації його проживання, в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Надіслані відповідачеві судові повістки, ухвала судді про відкриття провадження в справі, були повернуті поштою неврученими з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 6ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За вимогами п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування (ч. 17 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Днем вручення судової повістки відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниє день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1ст. 131 ЦПК України,учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідач не повідомляв суду іншої адреси свого місця проживання чи перебування.

Отже, судові повістки вважаються врученими відповідачеві в день проставлення працівником пошти відмітки про відсутність відповідача за адресою місця проживання.

Частиною 4 ст. 233 передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд вирішив провести заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Звертаючись з позовними вимогами ТОВ «ФК «Суперіум» посилалось на те, що 15.02.2021 між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено договір споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95769781000.

24.01.2022 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу за № 2401 за умовами якого АТ «УкрСибанк» передав (відступив) ТОВ «ФК «Суперіум» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Суперіум» прийняло належні АТ «УкрСиббанк» права вимоги до боржників.

Проте, в матеріалах справи відсутній договір споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95769781000 від 15.02.2021, на який посилається банк в своєму позові, також відсутній договір факторингу від 24.01.2024 за № 2401 укладений між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум».

Натомість позивачем до позовної заяви додано договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95769781000 від 26.10.2019, укладеного між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 6), договір факторингу № 2401 від 24.01.2022, укладений між ТОВ «Гарда Фінанс» та ТОВ «ФК «Суперіум» 24.01.2022 (а.с. 8-11), Реєстр Боржників до договору факторингу від 24.02.2022 № 2401, відповідно до якого ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі 12000,00 грн., за кредитним договором № № 95769781000 від 15.02.2021 (а.с. 16).

Отже, жодний з вищезазначених документів не підтверджує факту укладення між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем договору споживчого кредиту № 95769781000 від 15.02.2021 та перехід прав вимоги за ним від первісного кредитора АТ «Укрсиббанк» до позивача.

Разом з цим, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою у позові зазначено про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 4). З клопотанням про витребування доказів позивач до суду не звертався.

За змістом ст.ст. 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами Цивільного процесуального кодексу України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

ТОВ «ФК «Суперіум» не доведено фактів укладення між АТ «Украсиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 95769781000 від 15.02.2021 та переходу прав вимоги за ним від первісного кредитора АТ «Укрсиббанк» до позивача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «Суперіум» у зв`язку з їх недоведеністю.

З огляду на те, що суд відмовляє в позові, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача. Відповідачем доказів понесення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 10-13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (ідентифікаційний код 42024152, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Вознесенівський узвіз, буд. 23-а, прим. 35-а) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95769781000 від 15.02.2021 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Стеценко