Рішення

від 23.04.2025 по справі 688/5919/24

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/5919/24

№ 2/688/271/25

Рішення

Іменем України

заочне

23 квітня 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, посилаючись на те, що на початку 2017 року він познайомився з ОСОБА_2 та з червня 2017 року вони почали проживати разом однією сім`єю, хоча ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .

В липні 2019 року вони посварилися і розійшлися, він поїхав на заробітки м. Київ. На заробітках позивач працював до грудня 2023 року, та був змушений повернутися через перевірки документів ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В березні 2024 року він зустрівся з ОСОБА_2 , маючи намір відновити стосунки, і вона повідомила йому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в неї народився син ОСОБА_5 , який є його сином.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 перебувала в шлюбі, то батьком дитини було записано її чоловіка - ОСОБА_4 .

Також ним було проведено тест ДНК на батьківство в лабораторії Endevor DNA inc., яка 04 квітня 2024 року надала звіт про те, що ймовірність його батьківства відносно ОСОБА_6 складає 99,9999999%.

В зв`язку із тим, що біологічним батьком ОСОБА_6 є він, що не заперечується ні ОСОБА_2 , ні її колишнім чоловіком ОСОБА_4 , він бажає бути його батьком і по офіційним держаним документам, нести всі права та обов`язки як батько.

Просив визнати його батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести запис про ОСОБА_3 як батька в актовий запис №60 від 19.05.2020 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Тиврівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, підтвердила той факт, що ОСОБА_6 дійсно є сином позивача. Вона справді фактично проживала з ОСОБА_3 водночас перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . З відповідачем з 2017 року не проживала, оскільки він проживав з 2017 року в рф та не міг бути батьком дитини. Повідомила, що позивач також є батьком її доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку вона народила під час спільного їх проживання. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2020 року позивача визнано батьком ОСОБА_7 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами справи.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.01.2025 постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.02.2025, яке відкладено на 06.03.2025 у зв`язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 06.03.2025 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду на 01.04.2025, яке відкладено на 23.04.2025 за клопотанням представника позивача. Ухвалою суду від 23.04.2025 постановлено про заочний розгляд справи у зв`язку з тим, що відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив про причини неявки, відзив не подав, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо визначення походження дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в с-щі Тиврів Тиврівського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 60 від 19.05.2020, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Тиврівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 19.05.2020.

Батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записано ОСОБА_4 , з яким ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 17.08.2015 року виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, актовий запис №31.

Разом з позовною заявою позивачем було подано результати ДНК-тесту, який було проведено 04.04.2024 ТОВ «Медікал геномікс Україна» (код ЄДРПОУ 37619772). З наданих результатів вбачається, що ймовірність батьківства позивача становить 99,99999999%.

Позивач також є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку ОСОБА_2 народила під час спільного їх проживання. Батьківство позивача визнано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2020 року в справі №127/28114/19.

Цим рішеннямвстановлено,що за даними Головного центру обробки спеціальної інформації Прикордонної служби України від 19 лютого 2020 ро ку за №0.184-5822/0/15-20-Вих ОСОБА_4 виїхав за межі України 24 серпня 2018 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають з червня 2017 року однією сім`єю, з ОСОБА_4 остання не підтримує шлюбних стосунків, ОСОБА_4 з грудня 2017 року перебуває за межами України.

Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; копією рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2022 року; копією рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2020 року; копіями паспорта позивача та ОСОБА_2 ; копією результату тесту на встановлення батьківства ДНК від 04.04.2024 року.

4. Норми права, які застосував суд.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Отже, саме в інтересах дитини знати свого батька, а також отримувати від нього піклування та мати можливість на спілкування з ним.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Щаслива сім`я, як правило, не має потреби в тому, щоб закон втручався у її справи.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно із статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

За приписами ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, провадження № 61-18333св19).

5. Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Позивачем було надано результати проведеного ДНК-тесту на встановлення батьківства від 04.04.2024 року, який було проведено ТОВ «Медікал геномікс Україна» (код ЄДРПОУ 37619772), з якого вбачається, що кровна спорідненість ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підтверджена та ОСОБА_3 є біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 99,99999999%.

Мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 підтвердила той факт, що вона дійсно проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 та він є батьком дитини.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

При цьому, суд враховує наявність сукупності доказів, якими також підтверджується батьківство позивача щодо ОСОБА_6 . Ці дані встановлені судом на підставі пояснень матері дитини ОСОБА_2 , висновку ДНК-експертизи.

Отже, дослідженими доказами достовірно та переконливо доведено факт батьківства ОСОБА_3 щодо неповнолітнього ОСОБА_6 , та їх кровну спорідненість, що є підставою для визнання батьківства.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання батьківства ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , підлягають й задоволенню вимоги щодо виключення з актового запису про народження дитини відомості про ОСОБА_4 , як батька.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 128, 129, 134 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , Тиврівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с-ща Тиврів Тиврівського району Вінницької області.

Зобов`язати Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести зміни до актового запису про народження № 60 від 19.05.2020 року, складеного Тиврівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), виключити відомості про батька ОСОБА_4 , зазначивши в графі батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин України.

Зобов`язати Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в актовому записі про народження № 60 від 19.05.2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с-ща Тиврів Тиврівського району Вінницької області, зробити відповідні зміни, вказавши прізвище дитини - « ОСОБА_8 » та по батькові дитини - « ОСОБА_9 », ім`я дитини, дату та місце його народження залишити без змін.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

представник позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_4 від 23.05.2007 року виданий Шепетівським МРВУМВС України в Хмельницькій області);

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), Тиврівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Тиверська, 53, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 20089893).

Повний текст рішення складено 30.04.2025 року.

Суддя Алла ЦІДИК