Постанова

від 08.04.2025 по справі 308/15565/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/15565/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 квітня 2025 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослой Г.Г.

суддів Мацунич М.В., Кожух О.А.

з участю секретаря Ормош О.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Шкорка Ігор Михайлович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 липня 2024 року, у справі № 308/15565/22 (Головуючий: Іванов А.П.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник адвокат Шкорка І.М., звернувся у суд із позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування рішення та визнання права користування житлом, посилаючись на те, що ним було отримано від ВАТ «Машинобудівний завод «Тиса» отримав ордер на жилу площу в гуртожитку АДРЕСА_1 , та відповідно вселився разом із сім`єю. Також із ОСОБА_2 було укладено договір найму житлового приміщення на секцію №452-453 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.12.2011 №463 «Про затвердження актів приймання-передачі гуртожитку» будівля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , прийнята до комунальної власності міста.

У 2014 році була проведена реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 , після чого, кімната ОСОБА_2 у гуртожитку стала квартирою АДРЕСА_3 .

Позивач зазначав, що разом із сім`єю розпочали процедуру переоформлення своїх документів на право користування квартирою після реконструкції гуртожитку у багатоквартирний будинок.

18.02.2015 відповідач виніс рішення №69 «Про укладення договорів найму», яким вирішив дозволити БК «Тиса Уж» укласти договір найму з ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 у складі сім`ї 3 особи ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ).

Подружнє життя у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не склалося, вони так і не дооформили документи з гуртожитку на квартиру, розпочали процедуру розлучення.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 січня 2016 року у справі №308/13605/15-ц шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

ОСОБА_3 вже на цей момент не проживала за адресою: АДРЕСА_4 , спільно з ОСОБА_2 , а проживала з іншим чоловіком.

Син ОСОБА_2 04.07.2019 виписався з адреси: АДРЕСА_4 , до м. Львова, що підтверджується довідкою №15064 про зняття з реєстрації місця проживання.

Оскільки, ОСОБА_2 залишився проживати сам в квартирі АДРЕСА_3 , то вирішив оформити документи.

29.07.2022 року ОСОБА_2 відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету УМР за №2672/13-21 видано довідку про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.

Відповідно до даної довідки, вона видана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що відповідно до відомостей реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_5 , станом на 29.07.2022 зареєстровані такі особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, зібравши відповідні документи ОСОБА_2 звернувся до відповідача з метою оформлення квартири АДРЕСА_6 та укладення з ним договору найму на неї.

Однак, 24.08.2022 відповідач прийняв рішення №391 «Про укладення договорів найму», яким відмовив в укладенні договору найму на квартиру АДРЕСА_3 з ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю згоди основного квартиронаймача ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 вважав, що відповідач порушує його право на житло гарантоване ст. 8 Конвенції та ст. 47 Конституцією України, на законних підставах користується даною квартирою, оскільки вселився до неї на підставі ордеру від 13.03.2001, виданого на той час власником майна.

Посилання відповідача при відмові у своєму рішенні на ст. ст. 72, 103, 106 Житлового кодексу України, з посиланням на відсутність згоди основного квартиронаймача ОСОБА_3 є незаконними, оскільки вони регулюють зовсім інші правовідносини та не враховують індивідуальну ситуацію ОСОБА_2 .

Стаття 72 ЖК України регулює порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, однак, у даному випадку всі особи, в тому числі ОСОБА_3 самостійно знялися з реєстрації після розірвання шлюбу з адреси: АДРЕСА_7 так і не зареєструвалася.

Статті 103 та ст. 107 ЖК України регулюють порядок зміни договору найму жилого приміщення, однак, жодна особа так і не уклала договору найму на кв. АДРЕСА_3 .

Станом на сьогодні є тільки договір найму житлового приміщення між ДП «Житлово-побутова фірма «ТИС» ВАТ «Машинобудівний завод «Тиса» та ОСОБА_2 .

Рішення відповідача від 18.02.2015 №69 «Про укладення договорів найму» так і не було реалізовано, натомість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знялися самостійно з реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , і відповідно вже не зможуть його реалізувати.

Рішення відповідача від 18.02.2015 №69 «Про укладення договорів найму» перешкоджає ОСОБА_2 цивільному праву на укладення договору найму на кв. АДРЕСА_3 , а тому підлягає скасуванню, як і рішення від 24.08.2022 №391.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №69 від 18.02.2015 «Про укладення договорів найму» та рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №391 від 24.08.2022 «Про укладення договорів найму»; визнати за ним право користування на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 залучено до участі в цивільній справі № 308/15565/22 в якості правонаступника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Шкорка І.М. просять рішення суду скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як договір найму дозволено було укласти в інтересах сім`ї із одним із членів сім`ї ОСОБА_3 , не могло ставитися у якесь гірше становище інших двох членів сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які мали такі самі рівні права. Визначення особи когось із членів сім`ї було необхідним виключно для оформлення квартири та членів всієї сім`ї. Після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 добровільно знялися з реєстрації із квартири та покинули її, і ОСОБА_3 не реалізував своє право на укладення договору найму, то у ОСОБА_2 , залишився єдиним користувачем цієї квартири, то він мав беззаперечне право на оформлення документів за собою, в т.ч. право укладення договору найму на житло. Таким чином, право ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 було порушено.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Шкорка І.М. надійшла заява про розгляд справи у суді апеляційної інстанції без його участі, а представник Ужгородської міської ради був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у відсутності учасників справи відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що оспорюваним рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 18.02.2015 року № 69 договір найму на квартиру АДРЕСА_3 вирішено укласти із ОСОБА_3 .

Рішенням суду від 13.01.2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

ОСОБА_3 та повнолітній син ОСОБА_4 не проживають у квартирі за вказаною адресою з 13.06.2015 року і у зв`язку з відсутністю згоди основного квартиронаймача ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.08.2022 року №391 ОСОБА_2 відмовлено в укладенні договору оренди на зазначену квартиру.

ОСОБА_2 помер,що підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть серії НОМЕР_1 від 23.12.2022.

02.06.2023 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. за заявою ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , було заведено спадкову справу №22/2023 (номер у Спадковому реєстрі 70738326) за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , останнє постійне місце проживання якого було: АДРЕСА_5 . За відомостями, які є у вказаній спадковій справі, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 .

Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Суд першої інстанції зазначав, що правонаступник ОСОБА_2 ОСОБА_1 не була членом сім`ї, яка проживала в квартирі АДРЕСА_3 , яка складалася з трьох осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), відсутня згода основного квартиронаймача ОСОБА_3 на укладення договору найму, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оспорюваними рішеннями порушуються права ОСОБА_1 суду не надано, а тому позовні вимоги є безпідставними та недоведеними.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №69 від 18.02.2015 «Про укладення договорів найму» та рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №391 від 24.08.2022 «Про укладення договорів найму», а також вимоги про визнання за ОСОБА_1 , яка є правонаступника ОСОБА_2 , права користування однокімнатною квартирою АДРЕСА_3 , які є похідними від перших, судом обґрунтовано залишено без задоволення.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє представник-адвокат ШкоркаІгор Михайлович залишитибез задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2025 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ