Рішення

від 30.04.2025 по справі 640/13157/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2025 року м. Рівне№640/13157/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) доОСОБА_1 проприпинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

13.05.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 проприпинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » від 18.02.2021 № КВ 051210215267 та скасування реєстрації декларації про готовність експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить об`єктів з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 18.03.2021 № КВ 101210318444, замовник будівництва ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. від 18.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/13157/21. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Інших процесуальних рішень по справі не виносилось. Спір по суті не вирішено.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.

Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.

На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 для розгляду справи №640/13157/21 визначено суддю Друзенко.Н.В.

Ухвалою від 10.03.2025 адміністративну справу №640/13157/21 прийнято до провадження судді Друзенко Н.В.; розгляд справи вирішено здійснювати зі стадії розгляду справи по суті, з урахуванням особливостей, визначених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що замовником будівництва ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1, в частині інформації щодо проєктної документації, щодо проєктанта, у частині відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд. Наведене дає підстави вважати, що об`єкт з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » є самочинним будівництвом. Керуючись частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» просить позов задовольнити повністю.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву наголошує, що позов є безпідставним, оскільки зверненню до суду слугувала скарга від громадянина ОСОБА_2 від 12.04.2021, що не відповідає вимогам законодавства. За наведеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідженими у справі доказами, суд встановив таке.

12.02.2021 (вх. №073/09/01-В-1202/6) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради надійшло подане замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 ».

18.02.2021 здійснені дії з метою внесення запису до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » та присвоєнно унікальний реєстраційний номер № КВ 051210215267.

Замовником будівництва, ОСОБА_1 , у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.02.2021 № КВ 051210215267 наведено дані, зокрема, що проєктна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», головний архітектор проєкту, ОСОБА_2 , наказ від 27.01.2021 №26/01/П, кваліфікаційний сертифікат серії АА №001063 та затверджена замовником листом №б/н від 09.02.2021 «Про затвердження проектної документації». Відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд є ОСОБА_2

18.03.2021 здійснені дії з метою внесення запису до Реєстру щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » та присвоєнно унікальний реєстраційний номер № КВ 101210318444.

Замовником будівництва, ОСОБА_1 , у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 18.03.2021 № КВ 101210318444, наведені наступні дані, зокрема: генеральний проектувальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор», 91031, Луганська область, місто Луганськ, квартал Димитрова, 33, кв. 1, код ЄДРПОУ 133393120; головний архітектор проєкту, особа, що здійснює авторський нагляд ОСОБА_2 на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» від 27.01.2021 №26/01/П, кваліфікаційний сертифікат АА №001063. Проєкта документація затверджена замовником: лист ОСОБА_1 №б/н від 09.02.2021 «Про затвердження проектної документації». Дата початку будівництва 18.02.2021, дата закінчення будівництва 22.02.2021, строк введення в експлуатацію І квартал 2021 року.

12.04.2021 (вх. №073-2239) на адресу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради надійшов лист від 12.04.2021 від ОСОБА_2 , у якому повідомлено, що зокрема у повідомлені про початок виконання будівельних робіт від 18.02.2021 № КВ 051210215267 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 18.03.2021 № КВ 101210318444, вказано його особисті дані, проте він не приймав участі у розроблені проектної документації та не виконував авторський нагляд.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі Закон №687-XIV у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 10 Закону №687-XIV передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником (стаття 11 Закону №687-XIV).

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 4 Закону №3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. А частиною другою цієї статті передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Статтею 6 Закону №3038-VI визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності з пунктом 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (частина четверта статті 34 Закону №3038-VI).

Частинами п`ятою, сьомою цієї ж статті визначено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті (частина перша, десята статті 35 Закону №3038-VI).

За правилами частини першої, абзацу першого частини другої та частини восьмої статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до частини сьомої цієї статті, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої, частини десятої статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно з частиною першою статті 39-1 Закону №3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Таким чином, право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасоване у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ньому недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;

отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;

встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держсервісбуд не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

Як слідує з вищенаведених норм права виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.

Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17, від 07.10.2021 у справі №640/11869/20.

Згідно зі статтею 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Так, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

За правилами статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

З огляду на викладене, повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цим повідомленням права на проведення будівельних робіт (реконструкції).

Разом з тим, після реєстрації права власності на відповідний об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 20.01.2021 у справі №420/1674/19, від 04.08.2021 у справі №640/20369/18.

Так, відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » від 18.03.2021 за реєстраційним номером № КВ 101210318444, дата початку будівництва 18.02.2021, дата закінчення будівництва 22.02.2021, строк введення в експлуатацію І квартал 2021 року.

Судом встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартири АДРЕСА_2 .

Разом з тим, вказане свідчить про те, що на підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » від 18.03.2021 за реєстраційним номером № КВ 101210318444, зі спливом чотирьох років, право власності на вказані об`єкти передано третім особам.

Також, слід звернути увагу і на те, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку, вчинення дій щодо реалізації наданого декларацією права на проведення будівельних робіт (реконструкції). Разом з тим, після реєстрації права власності на такий об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

При цьому, після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно-будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17 та від 24.10.2022 у справі №640/22599/19.

Як слідує з обставин справи, підставою для висновку Департаменту про те, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт і декларації про готовність до експлуатації об`єкта замовником будівництва ОСОБА_1 вказано головного архітектора проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд ОСОБА_2 , який у листі від 12.04.2021, адресованому Департаменту, заперечив свою участь у розробленні проектної документації та здійсненні авторського нагляду на об`єкті будівництва.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду у справі №640/12885/21 (постанова від 20.12.2023), за результатами якого суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що інформація, отримана такому випадку може бути самостійною і достатньою підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, без проведення відповідної перевірки, зокрема якщо він (об`єкт) збудований або будується без належно затвердженого проекту, лише у випадку, якщо недостовірність зазначених у повідомленні чи декларації даних є очевидною.

Проте, Верховний Суд не погодився з тим, що інформація про те, що не проводилися проектні роботи по об`єкту будівництва, не укладалося жодних договорів і не видавалися накази на призначення головного архітектора проекту та авторського нагляду, очевидно свідчить про те, що об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту, адже ця інформація не вказує на те, що проектні роботи не були проведені, не було складено проектної документації, а лише вказує про те, що головний архітектор заперечує, що саме ним складено проект.

За висновком Верховного Суду у справі №640/12885/21 у разі, якщо, наприклад, замовником будівництва у зареєстрованій декларації невірно вказано особу, яка проводила проектні роботи, не є обставиною, що свідчить про те, що об`єкт є самочинним будівництвом.

Отже, такі обставини потребують перевірки достовірності даних про генерального проектувальника та головного архітектора проекту (особи, що здійснює авторський нагляд) та встановлення наявності чи відсутності належно затвердженого проекту у замовника будівництва, що може бути виявлено під час проведення перевірки контролюючим органом.

Однак, суд наголошує, що Департамент не проводив перевірку щодо об`єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 », а відтак на час звернення до суду із цим позовом у нього відсутні безумовні підстави стверджувати, що у спірних правовідносинах не проводилися проектні роботи по такому об`єкту будівництва та не здійснювався авторський нагляд за ним, що б очевидно свідчило про те, що об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отож, інші доводи та аргументи сторін висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а тому задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022 визначено, що судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 проприпинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на три самостійні квартири (кв. АДРЕСА_2 » від 18.02.2021 № КВ 051210215267 та скасуванняреєстрації декларації про готовність експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить об`єктів з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 18.03.2021 № КВ 101210318444, замовник будівництва ОСОБА_1 , відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 квітня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу КМР (КМДА) (вул. Хрещатик, 32, м. Київ 1, 01001, ЄДРПОУ/РНОКПП 40224921)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Н.В. Друзенко