Постанова

від 29.04.2025 по справі 520/23732/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 р.Справа № 520/23732/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Семток" , Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, по справі № 520/23732/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Семток"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Семток" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.08.2024 № 00440500713;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.08.2024 № 00440470713.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року по справі №520/23732/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничої фірми "Семток" (вул. Каразіна, буд. 2, м. Харків, 25006, ЄДРПОУ 43263979) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.08.2024 № 00440500713.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничої фірми "Семток" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору в розмірі 15 140,00 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року по справі №520/23732/24 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилався на те, що по господарським операціям з контрагентом ФГ "Агроцентр України" було складено податкові накладні від 17.12.2020 №3 та від 22.12.2020 №4 в адресу позивача, які були зареєстровані на підставі рішення Донецького ОАС від 27.07.2021 у справі №200/2731/21-а та включені у податковий кредит у декларації за березень 2024 року. Під час проведення податкової перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач мав господарські відносини із ФГ "Агроцентр України", які ставляться під сумнів. Так, контролюючий орган фактично не прийняв до уваги рішення Донецького ОАС від 27.07.2021 у справі №200/2731/21-а в якому було досліджено господарські операції та надано оцінку їх реальності та про яке було йому відомо контролюючому органу як учаснику справи.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року по справі №520/23732/24 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на те, що у зв?язку із неможливістю встановити фактичну наявність товарно - матеріальних цінностей на кінець перевіряємого періоду не підтверджено залишки товарно - матеріальних цінностей на суму 25 843 600 грн., ПДВ 5 168 720 грн. у зв`язку з вказаним, в порушення п. 189.1 ст.189, пп.г) п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок ненарахування податкових зобов?язань ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» занижено показник у рядку 4.1 (колонка Б) та, як слідство, показник 9 (колонка Б) Декларації з ПДВ за березень 2024 року на загальну суму 5 168 720 грн..

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Семток" набуло статусу юридичної особи та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 43263979, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 11 т. 1)

Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі наказу від 18.04.2024 № 1638-п була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "НВФ" "СЕМТОК" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 14.06.2024 №27236/20-40-07-13-05/43263979. (а.с. 27, 141-197 т. 1)

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 у декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення ТОВ «НВФ«СЕМТОК»:

1) п.187.1 ст. 187, п.п.189.1 ст. 189та п.198.5 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу Українивнаслідок заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 5 168 720 грн. за березень 2024 року;

2) п. 44.1. п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 4 026 934 грн. за березень 2024 року.

Як зазначається в акті перевірки, вищезазначені порушення призвели до:

- завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 4 026 934 грн. за березень 2024 року;

- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5 168 720 грн. за березень 2024 року.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Головним управління ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440470713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 026 934 грн за березень 2024 року, та податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440500713, яким збільшено податкові зобов`язання на 5 168 720 грн та штрафні санкції на 1 292 180 грн за березень 2024 року. (а.с. 207-210 т. 1)

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.08.2024 № 00440500713, яким збільшено податкові зобов`язання на 5 168 720 грн та штрафні санкції на 1 292 180 грн за березень 2024 року та правомірністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440470713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 026 934 грн за березень 2024 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440500713, яким збільшено податкові зобов`язання на 5 168 720 грн та штрафні санкції на 1 292 180 грн за березень 2024 року.

Так, з матеріалів справи встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440500713 прийнято на підставі висновків акту документальної невиїзної позапланової перевірки від 14.06.2024 №27236/20-40-07-13-05/43263979 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Науково виробнича фірма "СЕМТОК" (код ЄДРПОУ 43263979)" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість», яким, зокрема, встановлено, що в рядку 4.1Б Декларації з податку на додану вартість „Нараховано ПЗ за операціями, що оподатковуються за основною ставкоюпоказників за період березень 2024 року у загальній сумі 0 грн., встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання даного показника на загальну суму 5 168 720 грн. за березень 2024 року.

Згідно до акту документальної невиїзної позапланової перевірки від 14.06.2024 №27236/20-40-07-13-05/43263979 податковим органом було зазначено, що в ході аналізу інформаційних баз ДПС встановлено, що ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» (код ЄДРПОУ 43263979) у фінансовій звітності підприємства за період з 31.12.2020 року по 31.12.2023 року безпереревно декларує рядок 1100 «Запаси» у загальній сумі 25 843 600 грн.

Проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 виписано та зареєстровано 1 податкову накладну: № 462 від 29.02.2024 на суму 8 000,00 грн. покупець ТОВ "БІО СІНТЕЗ ІНВЕСТ".

Також, зазначено, що проведеним аналізом баз даних ДПС встановлено, що ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» (код ЄДРПОУ 43263979) за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 придбавало товари різних товарних позицій (сільськогосподарська продукція, добрива, цукор, моторні оливи тощо, ставка ПДВ - 20%), які за їх формою та властивостями потребують різних умов зберігання у відокремлених друг від одного приміщеннях. ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» (код ЄДРПОУ 43263979) в ході проведення перевірки не надано відомостей щодо залишків ТМЦ, які обліковуються на підприємстві на кінець перевіряємого періоду, відомостей щодо проведеної . інвентаризації залишків ТМЦ, які зберігаються у місцях зберігання підприємства, відомості щодо власності/оренди приміщень, у яких зберігаються залишки ТМЦ, які ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» (код ЄДРПОУ 43263979) безперервно декларує у фінансовій звітності підприємства (дані наведено вище), відомості щодо переліку посадових осіб, яких наділено правом підписувати документи на отримання та відпуск з місць зберігання запасів, давати дозвіл на вивезення запасів з приймання підприємства та отримання їх від інших підприемств, не надано інформації щодо та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, не надано інформації про облік руху запасів, вибуття запасів тощо.

З урахуванням вказаного, ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» (код ЄДРПОУ 43263979) з урахуванням даних інформаційних систем ДПС, за період з 31.12.2020 по 31.03.2024, у зв?язку із самостійним декларуванням з 31.12.2020 року по 31.12.2023 року рядку 1100 «Запаси» у загальній сумі 25 843 600 грн. та відсутністю в ЄРПН виписаних та зареєстрованих податкових накладних з номенклатурою придбаних вищевказаних товарних позицій за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 станом на 31.03.2024 року мало на обліку залишки ТМЦ у загальній сумі 25 843 600 грн.

При цьому, ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» (код ЄДРПОУ 43263979) в ході проведення перевірки не надано інформації щодо наявність ТМЦ.

На підставі вищевикладеного, податковий орган дійшов висновку, за сукупністю об?єктивних ознак - відсутність проведення інвентаризації залишків товарів в присутності посадових контролюючого органу, відсутність інформації щодо послуг з відповідального зберігання, відсутність інформації про матеріально - відповідальних осіб, відсутність розумної економічної доцільності (причини) довготривалого накопичення залишків товарів різних товарних позицій (сільськогосподарська продукція, добрива, цукор, моторні оливи тощо) - неможливо підтвердити фактичну наявність товарних залишків на загальну суму обсягу 25 843 600 грн., ПДВ 5 168 720 грн. У зв?язку із неможливістю встановити фактичну наявність товарно - матеріальних цінностей на кінець перевіряємого періоду не підтверджено залишки - товарно - матеріальних цінностей на суму 25 843 600 грн., ПДВ 5 168 720 грн.

Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом "г" пункту198.5 статті 198 Податкового кодексу Українипередбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189цьогоКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/ послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

За змістом пункту198.5 статті 198 Податкового кодексу України, з метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ виникає у платника податку у разі якщо придбані товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189 Податкового кодексу України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №807/1556/17.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за N 996-XIV визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

За змістом підпункту20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України,контролюючі органи мають право, зокрема, вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879(далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Отже, Положенням №879 та підпунктом20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право контролюючого органу вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, на підставі належним чином оформленого документа проведення інвентаризації основних засобів.

Між тим, згідно до листа Головного управління ДПС у Харківській області від 18.04.2024 встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області при проведенні перевірки витребовувало в позивача документи, зокрема, відомості проведених інвентаризацій.

Разом з тим, Головне управління ДПС у Харківській області не було позбавлене права зобов`язати позивача провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, наказом від 18.04.2024 № 1638-п призначено документальну позапланову невиїзну перевірку від`ємного значення за березень 2024 року, що унеможливлює виїзд представників контролюючого органу для її проведення.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно до пункту 78.5 статті 78 документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Таким чином, Податковим кодексом не передбачені жодні дії посадових осіб, які проводять документальну невиїзну перевірку, пов`язані з її проведенням, поза межами приміщення контролюючого органу, у тому числі здійснення перевірки залишків у інший спосіб, крім, як на підставі документів. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази направлення вимоги до позивача щодо проведення інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений лист не містить жодних відомостей щодо того, що контролюючим органом вимагалося від позивача проведення інвентаризацій у ході проведення перевірки. За відсутності обставин, за яких контролюючий орган вимагав позивача провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей, у контролюючого органу були відсутні підстави для висновку про ненадання позивачем результатів інвентаризацій та неможливості встановлення відомостей щодо залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 25 843 600 грн., ПДВ 5 168 720 грн.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.08.2024 № 00440500713 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440470713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 026 934 грн за березень 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440470713 прийнято на підставі висновків акту документальної невиїзної позапланової перевірки від 14.06.2024 №27236/20-40-07-13-05/43263979 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Науково виробнича фірма "СЕМТОК" (код ЄДРПОУ 43263979)" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість», яким, зокрема, встановлено, що за березень 2024 року ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» (код ЄДРПОУ 43263979) задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 17 (колонка Б) декларації) у сумі 8 211 313 гривень. Перевіркою достовірності відображення показника рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складуПКпоточного звітного періоду» за період формування від`ємного значення травень 2023 року, лютийберезень 2024 року (з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до декларацій звітних періодів та урахуванням сум, включених до сум податкового кредиту відповідно до Додатків 1 декларації з ПДВ звітних періодів) встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників, внаслідок, зокрема, наступних порушень:

- відповідно до ЄРПН за період лютий 2024 року ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» на адресу ТОВ «БІО СІНТЕЗ ІНВЕСТ» (податковий номер 38111251) виписано ПН на загальну суму обсягу 40 000,00 грн., ПДВ 8 000,00 грн. ( ПН має статус «реєстрацiю зупинено»). Однак до складу податкових зобов`язань за лютий 2024 року ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» не віднесено суму ПДВ у розмірі 8 000,00 грн. по заблокованим податковим накладним. Первинні документи до перевірки за взаємовідносинами з контрагентомпокупцем ТОВ «БІО СІНТЕЗ ІНВЕСТ» (податковий номер 38111251) не надано, про що складено акти ненадання документів від 03.06.2024 № 5191/20-40-07-13-05/43263979, від 04.06.2024 № 5226/20- 40-07-13-05/43263979, від 05.06.2024 № 5247/20-40-07-13-05/43263979, від 06.06.2024 № 5294/20-40-07-13-05/43263979, від 07.06.2024 № 5347/20-40-07-13-05/43263979. ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» безпідставно не включено до складу податкових зобов`язань суму податку у розмірі 8 000,00 грн;

- відповідно до додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації» (18.03.2024 № 9062527103) до декларації з податку на додану вартість за лютий 2024 року (з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків) (18.03.2024 № 9062527187), що безпосередньо вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року включено всього 8 211 313,00 грн від`ємного значення, що зараховується до складуПКнаступного звітного періоду: травень 2023 року сума від`ємного значення, що зараховується до складуПКнаступного звітного періоду (рядок 21) 4 210 646 грн;лютий 2024 року сума від`ємного значення, що зараховується до складуПКнаступного звітного періоду (рядок 21) 4 000 667. Уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний періодтравень 2023 року до контролюючого органу ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» не подавало. Висновками акту Головного управління ДПС у Харківській області від 15.09.2023 № 28187/20-40-07-18-05/43263979 (наведено вище) встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, всього у сумі 4 184 379 грн., зокрема суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2023 року у сумі 4 184 379 грн. встановлено, що по декларації з ПДВ за лютий 2024 року не можливо підтвердити від`ємне значення, що виникло у травні 2023 року в сумі 26 267 грн. та за лютий 2024 року у сумі 200 грн., оскільки відсутній за ці періоди залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) по декларації за березень 2024 року.

З огляду на вказане, податковим органом під час перевірки встановлено порушення ТОВ «НВФ «СЕМТОК» п. 44.1. п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 4 026 934 грн. за березень 2024 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 4 026 934 грн. за березень 2024 року.

На підставі вищезазначеного, Головним управління ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440470713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 026 934 грн за березень 2024 року.

Згідно наданого до суду першої інстанції розрахунку в розрізі встановлених порушень вказаний розрахунок сформований на підставі неможливості підтвердити від`ємне значення, що виникло у травні 2023 року в сумі 26 267,00 грн, та відсутністю реальності вчинення господарських операцій між ТОВ "СЕМТОК" та ФГ "АГРОЦЕНТР УКРАЇНИ" за грудень 2020 року на суму 4 000 666,67 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту198.1 статті 198 Податкового кодексу Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом198.2 статті 198 Податкового кодексу Українидатою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту198.3 статті 198 Податкового кодексу Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту198.6 ст.198 Податкового кодексу Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

Відповідно до пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимогзаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг»та «;Про електронні довірчі послуги».

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідностатті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Водночас cам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 380/2672/23, від 02 травня 2023 року у справі № 820/1212/17.

Так, з матеріалів справи встановлено, що між ФГ «АГРОЦЕНТР УКРАЇНИ» (Постачальник) та ТОВ «НВФ «СЕМТОК» (Покупець) було укладено Договір поставки № 149 від 09.11.2020.

Згідно до пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю сільськогосподарську продукцію та похідні від неї товари (надалі іменується «Товар»), а Покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, строки поставки, визначаються Специфікаціями (надалі іменується «Специфікація»), що є невід?ємними частинами цього Договору.

Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом даного Договору, на момент його поставки Покупцю, є власністю Постачальника і не обтяжений правами на нього зі сторони третіх осіб чи державних органів.

На виконання вказаного Договору, ФГ «АГРОЦЕНТР УКРАЇНИ» та ТОВ «НВФ «СЕМТОК» підписали 09.11.2020 специфікацію на поставку насіння соняшнику в кількості 1 300 т. +/- 10 % на загальну суму 24 180 000 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 030 000 грн.).

На підтвердження здійснення позивачем передплати до податкового органу були надані платіжні доручення № 379 від 17.12.2020, № 380 від 17.12.2020, № 381 від 17.12.2020, № 382 від 17.12.2020, № 383 від 17.12.2020, № 384 від 17.12.2020, № 385 від 17.12.2020, № 386 від 17.12.2020, № 389 від 22.12.2020, № 390 від 22.12.2020, № 391 від 22.12.2020, № 392 від 22.12.2020, № 393 від 22.12.2020, № 394 від 22.12.2020, № 395 від 22.12.2020, № 396 від 22.12.2020, № 397 від 22.12.2020, № 398 від 22.12.2020, № 399 від 22.12.2020, № 400 від 22.12.2020, № 401 від 22.12.2020, № 402 від 22.12.2020, № 403 від 22.12.2020, № 404 від 22.12.2020, № 405 від 22.12.2020, № 406 від 22.12.2020, № 407 від 22.12.2020, № 408 від 22.12.2020, № 409 від 22.12.2020, № 410 від 22.12.2020, № 411 від 22.12.2020, № 412 від 22.12.2020, № 413 від 22.12.2020, № 414 від 22.12.2020, № 415 від 22.12.2020, № 416 від 22.12.2020, № 417 від 22.12.2020, № 418 від 22.12.2020, № 419 від 22.12.2020, № 420 від 22.12.2020, № 421 від 22.12.2020.

Разом з вказаним, позивачем надано податкові накладні №3 від 17.12.2020 р., №4 від 22.12.2020 р.

Також, до перевірки надано видаткову накладну №21 від 05.04.2021, відповідно до якої Постачальник - ФГ «АГРОЦЕНТР УКРАЇНИ» відвантажив на адресу Покупця - ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧУ ФІРМУ «СЕМТОК» товар - Насіння соняшника у кількості 802,828 тон за ціною 15 500,00 грн. за тону, сума без ПДВ - 12 443 833,33 грн., ПДВ - 2 488 766,67 грн., Всього із ПДВ - 14 932 600,00 грн.

Інформацію щодо транспортування вищевказаної продукції ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА» «СЕМТОК» до перевірки не надано.

Додатково до перевірки надано бухгалтерську довідку №11 від 06.04.2021 про зарахування зустрічних однорідних відповідно до якої закрито взаєморозрахунки з ФГ «АГРОЦЕНТР УКРАЇНИ» по договорам №134 та №149 по бухгалтерському рахунку №631 на суму 9 071 400 грн. згідно акту заліку зустрічних вимог від 11.04.2021 року. Бухгалтерська довідка №11 від 06.04.2021 підписана Лисенко В.В. та завірена печаткою підприємства. Акт заліку зустрічних однорідних вимог від 11.04.2021 року до перевірки не надано.

Між тим, зі змісту наданих до податкового органу документів та матеріалів справи неможливо підтвердити за договором № 149 від 09.11.2020 поставку товару (насіння соняшнику), оскільки в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження поставки товару, зокрема, товарно-транспортні накладні.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані товарно-транспортні накладні за вересень-жовтень 2020 року не підтверджують рух товару та не можуть стосуватися зазначених вище господарських операцій, оскільки спірні податкові накладні були виписані в грудні 2020 року за першою подією, тобто за фактом оплати товару.

Так, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, поставка товару за товарно-транспортними накладними повинна була відбутися вже після здійснення оплати товару, тобто не раніше грудня 2020 року.

Відповідно до абзаців двадцять п`ятого та двадцять шостого розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Документи, передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Разом з тим, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормамиКАС України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Таким чином, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, наявність товарно-транспортної накладної та належне її оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки та умов договору. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 травня 2023 року у справі № 820/1212/17, від 29 серпня 2024 року у справі № 380/2672/23, від 13 вересня 2023 року у справі № 820/1645/17.

Дослідивши надані позивачем документи на поставку та придбання ним товарів, колегія суддів зауважує, що позивачем надано виключно документи, які фіксують факт укладання договору та їх результат (податкові накладні, платіжні доручення).

Водночас, матеріали справи не містять підтвердження фактичного виконання сторонами договірних зобов`язань, тобто доказів вчинення певних дій у ході постачання товару, що є предметом договору.

Фактично, крім документів у паперовому вигляді, які підтверджують факт укладення договору, складення податкових накладних, а також проведення оплати, інших доказів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем не надано.

Жодних пояснень з цього приводу та доказів на спростування вказаних обставин позивачем в апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи позивача, що контролюючий орган фактично не прийняв до уваги рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №200/2731/21-а в якому було досліджено господарські операції та надано оцінку їх реальності та про яке було йому відомо контролюючому органу як учаснику справи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно до матеріалів справи та даних автоматизованої системи «» встановлено, що предметом розгляду у справі №200/2731/21-а було визнання протиправним та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 25.02.2021 №2429029/41960570, від 25.02.2021 №2429028/41960570 та зобов`язання Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства«Агроцентр Україна» №3 від 17.12.2020 на суму 4 002 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 667 000,00 грн.) та №4 від 22.12.2020 на суму 20 002 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 3 333 666,67 грн.) датою їх подання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №200/2731/21-а задоволено позовні вимоги Фермерське господарство «Агроцентр Україна» щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про відмову у реєстрації податкових накладних №3 від 17.12.2020 на суму 4 002 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 667 000,00 грн.) та №4 від 22.12.2020 на суму 20 002 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 3 333 666,67 грн.) та зареєструвати вказані податкові накладні датою їх подання.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в справі №200/2731/21-а є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Враховуючи вказане, посилання на податкові накладні, як на безумовний факт підтвердження здійснення позивачем господарських операцій, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 00440470713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 026 934 грн за березень 2024 року

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційних скарг.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Семток" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/23732/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 30.04.2025 року