Окрема думка

від 01.05.2025 по справі 718/3935/24

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"01" травня 2025 р. 718/3935/24

2-о/718/464/24

ОКРЕМА ДУМКА

судді Кіцманського районного суду Чернівецької області

СкорейкаВ.В..

Як передбачено ст. 293 ЦПК України розгляд справ у порядку окремого провадження про визнання особи недієздатною та призначення опікуна проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до ч.3ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

За змістом ч. 1 ст. 35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

Згідно із ч. 3 ст. 35 ЦПК України, суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Так, під час розгляду у судовому засіданні заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи орган опіки та піклування Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , провизнання особи недієздатною та призначення опікуна більшістю голосів цю заяву задоволено.

Проте, я не погоджуюсь з таким рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно з Висновком судово-психіатричного експерта № 316 від 13.02.2025, ОСОБА_2 на даний час страждає психічним захворюванням у формі судинної деменції, неуточненої, за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, що як юридична категорія відповідає поняттю «недієздатність».

В судовомузасіданні заявник ОСОБА_1 підтвердив,що у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ в Україну був мобілізований, проте наразі завершує процедуру звільнення з військової служби. Однак військовий квиток чи інший документ, який би підтверджував цю обставину, не зміг пред`явити, як і не назвав військову частину, в якій проходить/проходив службу.

Водночас, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 ЗаконуУкраїни «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до абзацу 6 частини 12 статті 26 ЗаконуУкраїни «Про військовий обов`язок і військову службу»звільняються з військової служби під час дії воєнного стану військовослужбовці, які є, зокрема, опікунами, піклувальниками.

Вважаю, що через перебування на військовій службі заявник ОСОБА_1 не може виконувати функції та обов`язки опікуна, передбаченими, зокрема, ст. 67 ЦК України, та розділом ІV Правил опіки та піклування, затверджених Наказом 34/166/131/88 від 26.05.99.

Отже, враховуючи описане вище, вважаю, що заява ОСОБА_1 про призначення його опікуном над ОСОБА_2 не підлягала задоволенню.

Суддя Кіцманського районного суду

Чернівецької області Василь Скорейко