Рішення від 15.04.2025 по справі 761/669/25

Справа № 761/669/25

Провадження № 2/761/4538/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

при секретарі судового засідання - Лазуренко А.В.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Драчова Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І.Майбороди про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І.Майбороди про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В своєму позові позивач просить суд:

скасувати наказ про припинення контракту та звільнення ОСОБА_1 відт 29.11.2024 № 80-к;

поновити на роботі в Національній заслуженій капелі бандуристів України імені Г. І. Майбороди з дати звільнення на посаді артиста оркестру народних інструментів (оркестрової групи фольклорного колективу, ансамблю народних інструментів) І категорії Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. І. Майбороди ;

стягнути з Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І. Майбороди на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 уклав трудовий договір у формі контракту з Національною заслуженою капелою бандуристів України імені Г. І. Майбороди в особі генерального директора - художнього керівника (головного диригента) Курача Юрія Володимира, що діє на підставі статуту №1205/0/16-11 від 22.12.2011.

ОСОБА_1 було призначено на посаду артиста оркестру народних інструментів (оркестрової групи фольклорного колективу, ансамблю народних інструментів) І категорії Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. І. Майбороди з 05 травня 2022 року по 04 травня 2023 року. Контракт було продовжено відповідно до додаткової угоди № 3 до контракту від 05 травня 2022 року по 30 листопада включно 2024 року.

18листопада 2024 року позивач отримав лист попередження №130/01-04 від 14.11.2024 про те, що роботодавець бажає припинити дію контракту з дати закінчення строку його дії (останній день роботи - 30.11.2024).

Потім, 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про припинення контракту та звільнення від 29.11.2024 р. № 80-к, де зазначалось, що ОСОБА_1 буде звільнено 30 листопада 2024 року.

Крім того, позивач вказує, що про бажання розірвати контракт його було повідомлено лише 18 листопада 2024 року, а звільнено - 30 листопада 2024 року.

На думку позивача, роботодавцем було порушено умови контракту, а саме п. 8 розділу VI "Умови зміни, припинення та розірвання Контракту", так як про бажання розірвати контракт позивача було повідомлено не за 30 днів до дати закінчення строку цього контракту, а за 12 днів.

Вважає своє звільнення незаконним та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому просить задовольнити позовні вимоги.

07 січня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

05 лютого 2025 року до суду подано відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги є безпідставними та не обгрунтованими, оскільки відсутні порушення прав позивача проведеним його звільненням з роботи та відповідно відсутні порушення діючого трудового законодавства України.

З урахуванням наведеного, просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи (ч. 1 ст. 23 КЗпП України).

Згідно частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. І. Майбороди №24-к від 05.05.2022 ОСОБА_1 було прийнято з 05 травня 2022 року на посаду артиста оркестру народних інструментів (оркестрової групи фольклорного колективу, ансамблю народних інструментів) І категорії 17 розряду з посадовим окладом згідно штатного розпису, на умовах контракту та на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.05.2022.

Того ж дня, 05 травня 2022 року між сторонами було укладено контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури.

Наказом відповідача від 05.05.2023 №28-к продовжено ОСОБА_1 дію контракту з 05.05.2023 до 04.05.2024 на підставі додаткової угоди №1 від 05.05.2023.

Додатковою угодою №1 від 05.05.2023 до контракту від 05.05.2022, укладеною між сторонами, пункт 1 розділу VII «Строк дії та інші умови Контракту» викладено у новій редакції наступного змісту: «строк дії цього Контракту з 05 травня 2023 року по 04 травня включно 2024 року».

Як вбачається з матеріалів справи, наказом відповідача №06-к від 11.01.2024 було внесено зміни до умов діючих контрактів щодо істотних умов праці.

В подальшому на підставі заяви ОСОБА_1 від 12.02.2024, наказом відповідача №18-к від 16.02.2024, ОСОБА_1 переведено на вищу категорію 18 розряду.

На підставі додаткової угоди №2 від 16.02.2024 до контракту від 05.05.2022, було внесено зміни до п. 2 розділу II «Умови оплати праці Працівника» щодо відображення оплати по 18 розряду.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 03.05.2024 та додаткової угоди №3 від 03.05.2024 до контракту, ОСОБА_1 наказом №37-к від 03.05.2024 продовжено строк дії контракту з 05 травня 2024 року по 30 листопада 2024 року.

Наказом відповідача №69-к від 09.09.2024 ОСОБА_1 був оформлений простій у період з 09 вересня по 13 жовтня 2024 року не з вини працівника та виключення останнього зі списку на гастрольну поїздку з 09 вересня по 13 жовтня 2024 року.

Як вбачається з долученої до відзиву доповідної інспектора Юхименка О.В. від 23.09.2024 за вх.№61, ОСОБА_1 не з`явився на виклик до керівника 23.09.2024 та ігнорував виклики, посилаючись на надомну роботу згідно наказу від 09.09.2024.

23 вересня 2024 року позивач повідомлявся про припинення дії укладеного з ним контракту від 05.05.2022 з 30.11.2024 (останній робочий день), про що було начальником відділу кадрів Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. І. Майбороди Ревою О.М. складено доповідну записку від 23.09.2024 вх. №61 та акт про підтвердження повідомлення від 23.09.2024.

Відповідачем було складено лист - попередження від 14.11.2024 № 130/01-04 де було проінформовано ОСОБА_1 про бажання Капели припинити дію контракту з дати закінчення його дії (останній день роботи - 30.11.2024) та доповідна начальника відділу кадрів Ревою О.М. вх № 76 від 14.11.2024.

Як вбачається з листа - попередження від 14.11.2024, 18.11.2024 ОСОБА_1 був повідомлений про припинення з ним контракту, що підтверджується його особистим підписом.

Наказом відповідача №80-к від 29.11.2024 було звільнено ОСОБА_1 з роботи з 30 листопада 2024 року.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з положеннями ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За змістом ч. 1 ст. 21 Закону України «Про культуру» трудові відносини з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури оформлюються шляхом укладення контрактів.

В силу положень ст.ст. 21, 23, 24 КЗпП України укладення строкового трудового договору можливе лише за погодженням сторін, а без згоди працівника укладення такого договору неможливе.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору с закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

В цьому випадку обов`язку власника чи уповноваженого ним органу повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту чинним трудовим законодавством не передбачено.

Із закінченням строку трудового договору трудові відносини припиняються навіть тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган.

При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

До такого висновку, зокрема, дійшов у своїй постанові від 22.01.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі №607/18964/18, а також така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у його постанові від 29.01.2021 р. у справі № 761/14427/19.

Звільнення у зв`язку із завершенням дії контракту, по суті, не с розірванням трудового контракту, а с припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії.

Отже, термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 р. у справі № 6-254цс17.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 03.05.2024, останній просив продовжити контракт з 05.05.2024 по 30.11.2024 включно, тобто останнім днем роботи ОСОБА_1 було 30.11.2024.

Так, закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Тобто, за відсутності укладення між сторонами до дня закінчення строку дії контракту від 05.05.2022 угоди щодо продовження його дії на новий строк, відповідач, на підставі умов контракту та у зв`язку з припиненням строку його дії, припинив трудові правовідносини з позивачем на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України, про що свідчить наказ про припинення контракту та звільнення ОСОБА_1 .

Так, за умовами укладеного між сторонами спору контракту від 05.05.2022 передбачено письмове інформування кожної із сторін про бажання припинити дію контракту за 30 календарних днів до закінчення строку дії контракту.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує, що про бажання розірвати контракт його було повідомлено лише 18 листопада 2024 року, а звільнено 30 листопада 2024 року. Тобто, роботодавцем було порушено умови Контракту, а саме п. 8 розділу VI "Умови зміни, припинення та розірвання Контракту", так як про бажання розірвати контракт було повідомлено не за 30 днів до дати закінчення строку цього контракту, а за 12 днів.

Слід зазначити, що з 24.03.2022 набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», частиною 2 ст. 1 якого визначено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Як вбачається з наказу Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. І. Майбороди № 13 від 01.08.2022 «Про застосування спрощеного обміну кадровими документами та відомостями через засоби комунікаційного зв`язку», було встановлено на час дії воєнного стану на території України спрощені форми спілкування та ознайомлення з кадровими документами (наказами, повідомленнями, заявами, пояснювальними, доповідними записками тощо) через засоби комунікаційного зв`язку: телефонний зв`язок, включаючи мобільний зв`язок, електронний зв`язок (електронна пошта, месенджери, вайбер, телеграм, ватцап тощо) та інші доступні способи електронної комунікації та доручено реалізацію даних спрощених форм уповноваженим працівникам відповідача.

Тобто, позивач беззаперечно знав про укладення з ним саме строкового трудового договору та погодився з його умовами, оскільки саме вій просив продовжити контракт до 30 листопада 2024 року, що свідчить власноруч написана його заява.

Доказів про бажання позивача продовжити строк дії контракту чи його переукладання на новий строк, позивачем до суду не надано.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено законність звільнення ОСОБА_1 , а тому позовна вимога про скасування наказу про припинення контракту та звільнення, а також поновлення на роботі задоволенню не підлягає.

Оскільки позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про поновлення на роботі, підстави для задоволення вказаної вимоги також відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат між сторонами у відповідності до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82,141, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І.Майбороди про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Національна заслужена капела бандуристів України імені Г.І.Майбороди, ЄДРПОУ 02224554, адреса: м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 50/52.

Повний текст рішення суду складено 25.04.2025.

Суддя Андрій АНОХІН