Рішення від 22.04.2025 по справі 748/769/25

Провадження №2-а/748/17/25

Єдиний унікальний № 748/769/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Крошки І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області, Державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області Бабич Андрій Андрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

13.03.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява через електронний суд від позивача до відповідачів, в якій позивач просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ЧН № 001241 від 09.03.2025 р., винесену державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Бабич А.А., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 77-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 3060,00 грн; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 09.03.2025 р. державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області Бабичем А.А. на позивача, ОСОБА_1 , було складено постанову Серія ЧН № 001241 про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3060,00 грн.

09.03.2025 р. об 15:00, як зазначає позивач, вона здійснювала прибирання присадибної ділянки будинку, за адресою вул. Коцюбинського, буд. 5, с. Іванівка, Чернігівського району, Чернігівської області.

Так, об 15:10 до позивача під`їхав легковий автомобіль, з якого вийшли троє чоловіків, які представилися працівниками служби нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області.

Так, одним з них, а саме ОСОБА_2 , позивачу було повідомлено про те, що вона здійснила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, а саме самовільне випалювання росилнності або її залишків. Відтак, як наголошує позивач, вона категорично не погодилася із твердженнями інспектора та пропонувала працівникам пройти на територію подвір`я, щоб переконатись в тому, що вона не здійснювала спалювання сухої рослинності або її залишків. Водночас, працівники ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області категорично відмовились від зазначеної пропозиції позивача та почали швидко складати постанову про притягнення її до відповідальності.

Після складення одного примірника постанови, інспектором було надано позивачу до підпису два примірники, один з яких був незаповненим, на що ОСОБА_1 звернула окрему увагу, після чого інспектором було заповнено й другий примірник. Такі дії свідчать про службову недбалість з боку посадової особи, як зазначає позивач.

У постанові Серії ЧН № 001241, позивачем було проставлено підпис та зазначено, що вона має заперечення, оскільки вважає, що постанова була складена незаконно, оскільки Інспектором ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області передчасно, без належної перевірки, класифіковано об`єкт випалювання як залишки сухої рослинності, сухої трави.

Позивач звертає увагу на те, що в купі, яку було ідентифіковано представниками ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області як залишки сухої рослинності, сухої трави, насправді знаходились щойно зрізані гілки дерев.

Разом з тим, спалювання залишків рослинності відбулося саме на присадибній ділянці будинку, в свою чергу такі категорії земель не відповідають переліку визначеному ст. 77-1 КУпАП.

Між тим, категорія «спалювання» не відповідає категорії «випалювання», відображеній у диспозиції ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, що має вплив на встановлення складу правопорушення.

У свою чергу, інспектором було невірно встановлено предмет спалювання, оскільки спалювання відбулося відносно антропогенної рослинності, а не природної, однак довести це позивач, як вона зазначає, не змогла, оскільки представники ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області відмовились пересвідчитись в словах позивача та передчасно дійшли помилкових висновків, тим самим помилково склали постанову про накладення адміністративного стягнення, як вважає ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач звертається з даним позовом до суду, оскільки вважає, що вищезазначену постанову про накладення адміністративного стягнення було складено за відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, а тому позивач просить визнати вищевказану постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою суду від 17.03.2025 р. судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27.03.2025 р. до суду надійшов відзив на позов від ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, згідно якого відповідач не визнає позовні вимоги з наступних підстав.

Під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем не було надано державному інспектору з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Бабичу А.А. жодних підтверджуючих документів, що ця земельна ділянка, де проводилося випалювання сухої рослинності, є присадибною ділянкою.

З фотоматеріалів доданих до відзиву можна чітко встановити, як зазначає відповідач, що місце випалювання залишків рослинності ОСОБА_1 по вул. Коцюбинського, буд. 5, с. Іванівка, Іванівська ТГ, Чернігівський район, Чернігівська область, розташоване на зораному шарі ґрунту (рілля), де вирощувалася сільськогосподарська продукція.

Твердження позивача про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП передбачена за спалювання тільки природної рослинності, в той час як нею спалювалося антропогенна, що виключає її відповідальність, є безпідставним, як вважає відповідач, оскільки аналіз тексту вказаної норми свідчить, що слова «природної рослинності» належать до конструкції «випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю», натомість інша частина цієї норми містить конструкцію «рослинності або її залишків та опаленого листя на землях сільськогосподарського призначення» та не передбачає розмежування видів рослинності за ознаками її природності чи антропогенності.

19.03.2025 р. зроблено Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7425582800:01:000:0154, де в експлікації земельних угідь зазначено ріллю площею 0,2115 га, а рілля належить до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджує порушення вимог порядку випалювання сухої рослинності та її залишків, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 541 від 12.08.2021 р.

Відповідь на відзив позивач не надав.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку.

Судом встановлено, що 09.03.2025 р. інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області Бабича А.А. було винесена постанова про накладення адміністративного стягнення Серії ЧН № 001241, якою притягнуто до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП та яким накладено стягнення із позивача у вигляді штрафу у розмірі 3060,00 грн (а.с.17).

Примірник постанови був отриманий позивачем 09.03.2025 р., що посвідчено власним підписом ОСОБА_1 , з запереченнями.

Вищевказаною постановою було встановлено, що 09.03.2025 р. об 15 год. 10 хв. на землі сільськогосподарського призначення в с. Іванівка, вул. Коцюбинського, біля буд. 5 ОСОБА_1 проводила випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, чим порушила п. 1 розділу з порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого наказом Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 р. № 541.

Згідно із наданими фотографіями у відзиві, встановлено, що місце випалювання залишків рослинності громадянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 зображено біля нежитлової будівлі на зораному шарі ґрунту (а.с.33,34).

Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9954120242025 від 19.03.2025 р., встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер: 7425582800:01:000:0154, за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до земель житлової та громадської забудови, а саме цільове призначення даної земельної ділянки 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.35-36).

Так, експлікація земельних угідь вищезазначеної земельної ділянки складається з земельної ділянки площею 0,3797 га, з яких: 1) 001.01 Рілля 0,2115 га, 2) 007.01 Малоповерхова забудова 0,0052 га, 3) 007,01 Малоповерхова забудова 0,1518 га, 4) 007.01 Малоповерхова забудова 0,0112 га (а.с.37).

Відповідно доч.1ст.77-1КУпАП,випалювання стерні,луків,пасовищ,ділянок ізстеповою,водно-болотноюта іншоюприродною рослинністю,рослинності абоїї залишківта опалоголистя наземлях сільськогосподарськогопризначення,у смугахвідводу автомобільнихдоріг ізалізниць,у парках,інших зеленихнасадженнях тагазонів унаселених пунктахбез дотриманняпорядку,встановленого центральниморганом виконавчоївлади,що забезпечуєформування державноїполітики усфері охоронинавколишнього природногосередовища, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев`ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 р. № 541, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 р. за № 1311/36933, затверджено Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків.

Відповідно до п. 2 розділу І цього Порядку, випалювання сухої рослинності це контрольоване спалювання росилнного покриву на земельних ділянках, що призводить до його знищення; випалювання залишків сухої рослинності спалювання спеціально зібраного рослинного матеріалу у відведених для цього місцях; суха рослинність сукупність рослинних організмів з відмерлою надземною частиною на певній площі їх природного зростання, у тому числі після покосів; рослинний покрив сукупність рослинних угрупувань на певній території.

Згідно із п. 2 розділу ІІ Порядку випалювання залишків сухої рослинності допускається у наступних випадках: для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети); у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.

Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 та інших норм законодавства.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За положеннями ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення); ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікації, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до пп. а п. 2 ст. 22 Земельного кодексу України, до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Згідно із ст. 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Суд зазначає, що цільове призначення земельної ділянки є визначальним для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 77-1 КУпАП.

Відповідачем у оскаржуваній постанові зазначається місце вчинення правопорушення «земля сільськогосподарського призначення за адресою: с. Іванівка, вул. Коцюбинського, біля буд. 5».

Із фотофіксації, інформації із ДЗК, вбачається, що позивачкою фактично було здійснено спалювання сухої рослинності на земельній ділянці біля господарської будівлі, тобто на земельній ділянці, кадастровий номер: 7425582800:01:000:0154, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), тобто, на землі житлової та громадської забудови, а не сільськогосподарського призначення.

За таких встановлених фактичних обставин, оскільки ОСОБА_1 здійснювала спалення сухої рослинності на земельній ділянці, яка не є землею сільськогосподарського призначення, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в своїй сукупності доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, а за ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Отже, у державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУ Державної служби з надзвичайних ситуації України у Чернігівській області Бабича А.А. не було законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 77-1 КУпАП.

Доводи відповідача викладені у відзиві, а саме посилання на ст. 22 ЗК України, а саме те, що спалювання рослинності відбувалося на землях сільськогосподарського призначення, зокрема на ріллі, спростовуються, оскільки земельна ділянка позивачки має цільове призначення для житлової та громадської забудови, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування на підставі ст. 38 ЗК України.

Оскільки відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, суд скасовує постанову серії Серія ЧН № 001241 від 09.03.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач. 1 ст. 77-1 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі 3060,00 грн та закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Також посилання позивача що нею спалювалась антропогенна рослинність, що як наслідок виключає її відповідальність за ст. 77-1 КУпАП є безпідставною, оскільки аналіз тексту вказаної норми свідчить, що слова «природної рослинності» належить до конструкції «випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю», натомість інша частина цієї норми містить конструкцію «рослинності або її залишків та опалого листі на землях сільськогосподарського призначення» та не передбачає розмежування видів рослинності за ознаками її природності чи антропогенності.

Надані позивачкою фотознімки (а.с.11-15) не доводять факту того, що вона спалювала саме щойно зрізані гілки дерев, оскільки з наданих фотознімків не зрозуміло чи дійсно це те саме місце спалювання, за яким було винесено вищезазначену постанову.

Що стосується розподіл судових витрат, то суд вирішив це наступним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступив відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявних в матеріалах справи квитанції (а.с.1) вбачається, що позивачкою сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 605,60 грн, оскільки адміністративний позов подано через електронний суд, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 241, 242, 246, 251, 255, 286 КАС України, ст. ст. 9, 77-1, 251, 280, КУпАП, ст. ст. 19, 20, 22, 38 ЗК України, ст. 19, 62 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 38590042, місцезнаходження: м. Чернігів, просп. Миру, буд. 190-А), Державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області Бабич Андрій Андрійович (код ЄДРПОУ: 38590042, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 4), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Серія ЧН № 001241 від 09 березня 2025 року, винесену державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Бабичем Андрієм Андрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 77-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 3060 (три тисячі шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Кухта