Ухвала

від 30.04.2025 по справі 766/18816/24

НЕ ВКАЗАНО

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУНС: 766/18816/24

Номер провадження: 11-кп/819/288/25

Головуючий в суді І інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями прокурора на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 лютого 2025 року, якою повернуто обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42020230000000107 від 11 грудня 2020 року стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 лютого 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.

Таке рішення місцевий суд мотивував тим, що обвинувальний акт не містить чіткого та конкретного формулювання обвинувачення із зазначенням відомостей про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, на думку суду першої інстанції формулювання обвинувачення потребує уточнення, а саме мають бути зазначені обставини, якщо вони встановлені досудовим розслідуванням , які давали б відповіді на такі питання: на які цілі було витрачено кошти в інтересах ПП «Авігея СТ» чи обвинувачений використав кошти підприємства на власні потреби, а також які пункти (положення) Статуту чи інші норми законодавства обвинуваченим було порушено під час здійснення розпорядження цими коштами, тобто розпорядження власністю підприємства?

Крім того в обвинувальному акті не зазначено обставини, які підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого, а саме розпорядженням коштами ПП «Авігея СТ» та шкодою, спричиненою державним інтересам.

На думку суду першої інстанції висунуте обвинувачення є неконкретним, таким що унеможливлює застосування ефективного засобу захисту, чим порушено право обвинуваченого на захист від конкретного обвинувачення.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями в яких просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 лютого 2025 року про повернення прокурору обвинувального акта скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог прокурор послався на те, що суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального кодексу України та створив тяганину по справі.

Вказує, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 складений відповідно до вимог ст.291 КПК України із зазначенням фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.

Зазначає, що згідно з нормами кримінального процесуального законодавства слідчий та прокурор викладають обвинувачення таким чином як це вбачають, а суд не вправі спонукати прокурора викладати обвинувачення у його баченні. Суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору як необхідно викладати формулювання обвинувачення та кваліфікувати дії обвинуваченого.

При цьому спосіб викладення формулювання обвинувачення та правильність зазначення інших відомостей може бути предметом оцінки суду лише під час судового розгляду кримінального провадження.

Натомість суд вийшов за межі своїх повноважень на стадії підготовчого провадження та надав оцінку фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому висновки суду ґрунтуються фактично на підставі оцінки лише одного абзацу обвинувального акта в якому зазначено відомості щодо перерахування коштів за договором від 07 травня 2020 року. Проте у вказаному абзаці описується лише частина обставин незаконного заволодіння коштами.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 , просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 лютого 2025 року залишити без змін.

Зазначив, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наслідки та інші дані, на підставі яких можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

В даній справі, з обвинувального акта вбачається, що органом досудового розслідування не було встановлено місце вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а тому неконкретність обвинувачення, а також порушення стороною обвинувачення вимоги щодо встановлення усіх обставин, що підлягають доказуванню, виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду.

На думку захисника, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що в обвинувальному акті не зазначено обставини, що підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого, а саме розпорядженням коштами ПП «Авігея СТ» та шкодою, спричиненою державним інтересам.

Таким чином формулювання обвинувачення є неконкретним, суперечливим та незрозумілим., що порушує право на захист обвинуваченого, а суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку в межах своїх дискреційних повноважень.

На думку захисника доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення є безпідставними та зводяться виключно до особистої незгоди із судовим рішенням.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Прокурор підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд справи зі стадії підготовчого судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_7 заперечили проти апеляційної скарги прокурора, просили ухвалу суду залишити без змін.

В судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно зіст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі матеріалами в межах поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогамст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Стаття 314 КПК Українипередбачає, що під час підготовчого засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Частиною 2ст. 291 КПК Українивизначено вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, до яких, зокрема, належить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з наведених вимог закону, обвинувальний акт повинен містити саме тіобставини,які прокурорвважає встановленими,та якіз позиціїсторони обвинувачення, у відповідності з вимогамист. 91 КПК України, підлягають доказуванню під час судового розгляду.

Аналізуючи зміст ч. 2ст. 291 КПК Українислід зазначити, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення») та формулювання обвинувачення.

В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Отже, фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогамст. 291 КПК України, суд зазначив, що викладене в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 формулювання обвинувачення є нечітким та неконкретним, оскільки не містить детального опису відомостей про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо цілей на які були витрачені кошти, що перераховані на рахунок підприємства ПП «Авігея СТ», положень нормативних актів (статуту чи інших норм законодавства), що порушені обвинуваченим та причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого у формі розпорядження коштами ПП «Авігея СТ» та шкодою, спричиненою державним інтересам.

Однак, апеляційним судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а тому висновки суду щодо необхідності його повернення, є безпідставними.

Так, в обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_9 та які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація його дій і формулювання обвинувачення.

Отже, зі змісту обвинувального акта стосовно ОСОБА_8 убачається, що в ньому зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч. 2ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статтікримінального процесуального кодексу України, так як прокурор з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважав встановленими, його правову кваліфікацію з посиланням на положенняКК України, та виконав інші вимоги, передбачені законом.

Визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Суд уважає встановлені прокурором і викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень достатніми для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення.

На етапі підготовчого провадження питання узгодженості викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, такі питання можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду.

Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг чи деталізувати, а також повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку із недостатньою, на думку суду, деталізацією формулювання обвинувачення.

Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, адже в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор (а не суд) вважає встановленими (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 273/1053/17).

До того жКримінальний процесуальний кодекс Українимістить положення про зміну обвинувачення у суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст.337, ст.338-340КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення у частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3ст.337КПК України).

Отож, формулювання обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Отже, на переконання колегії суддів, суд у даному випадку вийшов за межі повноважень, якими він наділений на стадії підготовчого провадження, оскільки фактично вдався до оцінки викладених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження у співставленні із формулюванням обвинувачення та кваліфікацією, які підлягають дослідженню виключно на стадії судового розгляду.

За таких обставин, визнати обґрунтованими наведені мотиви суду колегія суддів не може, оскільки встановлення відповідності зазначених в обвинувальному акті відомостей не належить до повноважень суду під час підготовчого судового засідання та, в розумінні вимогст. 291 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючисьч.2 ст.376, ст. ст.404,405,407,409,419 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 лютого 2025 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4