Ухвала

від 01.05.2025 по справі 639/842/23

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №639/842/23

Провадження №2/639/101/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.

В судове засідання 01.05.2025 року позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Дяченко А.М., не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

21 лютого 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_3 з позовом до Харківської медичної академії післядипломної освіти, в якому просить визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

03 березня 2023 року надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 , відповідно до якої він просив суд проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою додатку EasyСon (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою додатку EasyСon по цивільній справі №639/842/23 задоволено.

Забезпечено проведення судового засідання призначеного на 16.03.2023 року на 11:30 годин та всіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача ОСОБА_3 під час розгляду цивільної справи № 639/842/23 за допомогою додатку Easycon.

20 березня 2023 року через канцелярію суду від представника відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, у якому просять відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 08 травня 2023 року, ставилось питання щодо обізнаності сторін про перебування в провадженні Харківського окружного адміністративного суду справи щодо оскарження наказу МОЗ України від 15.03.2021 №452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти».

22 травня 2023 року ректором Харківського національного медичного університету подано до суду клопотання про залучення у справі правонаступника. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 року №452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» було розпочато процедуру реорганізації діяльності юридичної особи Харківська медична академія післядипломної освіти (ХМАПО) код ЄДРПОУ 01896872, шляхом приєднання до Харківського національного медичного університету (ХНМУ) код ЄДРПОУ 01896866. Правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ХМАПО є ХНМУ.

Ухвалою суду від 22 червня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 520/5316/23 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Харківська медична академія післядипломної освіти про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційного запису, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно відомостейз Єдиногодержавного реєструсудових рішень,06березня 2024року рішеннямХарківського окружногоадміністративного судуу справі№ 520/5316/23у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Харківська медична академія післядипломної освіти про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційного запису, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргузадоволено частково. РішенняХарківського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 по справі № 520/5316/23скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти». В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова набрала законної сили 06.06.2024.

Ухвалою суду від 31 січня 2025 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Призначено судове засідання.

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.

В судові засідання які були призначені на 27 лютого 2025 року, на 02 квітня 2025 року та на 01 травня 2025 позивач та його представник адвокат Дяченко О.В. не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлялись шляхом направлення на їх адреси судових повісток.

11.02.2025, 31.03.2025, 15.04.2025 рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення на ім`я позивача ОСОБА_2 було повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно звітів про доставку електронної пошти на ім`я ОСОБА_5 судові повістки отримані останнім на електрону пошту, зазначену ним 03.02.2025 12:42:19, 17.03.2025 11:23:22, 04.04.2025 10:14:26.

Відповідно до довідок про доставку електронного документу, судова повістка про виклик до суду на 31.03.2025 та 15.04.2025 року доставлені до електронного кабінету ОСОБА_3 17.03.2025 14:50:47 та 04.04.2025 13:31:47.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шостастатті 272 ЦПК України).

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьомастатті 272 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомоїстатті 14 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон передбачив надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через електронний кабінет, у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостійстатті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для адвокатів, та тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23, пункти 64-65)).

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. (ч.1ст.131 ЦПК України)

В силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Проте, в жодне із призначених судових засідань, які відбулися, позивач та його представник так і не з`явились, заяв про розгляд справи за відсутності позивача та його представника суду не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача та її представника в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Дяченко А.М. у судові засідання не з`явились, неодноразово належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи по суті, процесуальний обов`язок щодо повідомлення суду про зміну місця проживання або місця перебування не виконали, поважність їх неявки не доведена, та судом не встановлена.

Отже, обставини неявки у судові засідання позивача та його представнка, яким було відомо наявність цивільної справи за позовом ОСОБА_2 в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Судом враховується інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2012 р., згідно якого суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду, тобто законодавець не передбачив врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду.

Згідно ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 доХарківської медичноїакадемії післядипломноїосвіти провизнання незаконнимта скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі,стягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулупідлягає залишенню без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду в силу ч.2 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 136, 141, 210, 223, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської медичної академії післядипломної освіти про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01.05.2025.

Суддя С.О. Рубіжний