Ухвала від 01.05.2025 по справі 755/6392/25

Справа №:755/6392/25

Провадження №: 2/755/6194/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"01" травня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Приватного підприємства «Концерн-СВК», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ПП «Концерн-СВК», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Статтею 175, 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів справи встановлено, що до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем ПП «Концерн-СВК» заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 382 229,45 грн, з яких інфляційні збитки - 28 277,91 грн, 3 % річних - 5 303,27 грн, упущена вигоду - 17 713,32 грн, та 330 934,95 грн.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 3 339,26 грн, з яких інфляційні збитки - 2 811,93 грн, 3 % річних - 527,33 грн.

На виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачами зазначено ціну позову щодо кожного з позивачів: 382 229,45 грн та 3 339,26 грн відповідно. Таким чином, загальна ціна позову складає 385 568,71 грн.

Водночас, в супереч вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів про сплату судового збору кожним із позивачів пропорційно долі поданих кожним з них вимог.

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України «про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору представник позивачів зазначив, що спір виник у зв`язку з відшкодуванням ПП «Концерн-СВК» та ОСОБА_1 шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Суд враховує, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що у відповідача ОСОБА_2 на підставі делікту (ДТП) виникло боргове зобов`язання, яке полягало у сплаті позивачем грошової суми на відшкодування завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди (реальні збитки) та моральної шкоди, а також завданої ПП «Концерн-СВК» матеріальної шкоди (реальні збитки). Зазначене боргове зобов`язання набуло процесуальної можливості примусового виконання з набранням чинності вироку суду з 26 червня 2024 року. Зазначене грошове зобов`язання відповідач виконав з простроченням у майже шість місяців і саме за цей період часу, на останній, на думку позивачів, має сплатити 3 % річних, індекс інфляції та упущену вигоду.

З наведено слідує, що спір у даному випадку виник не у зв`язку із відшкодуванням шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, а саме внаслідок несвоєчасного виконання ОСОБА_2 рішення суду про стягнення грошових коштів. Несвоєчасне невиконання рішення суду не є кримінальним правопорушенням.

Таким чином, підстави для застосування положень пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у даному випадку відсутні, тобто, клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору відповідно до закону задоволенню не підлягає.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачам слід сплатити судовий збір та надати суду відповідні підтверджуючі документи.

Щодо визначення суми судового збору, що підлягає сплаті позивачами за подання даного позову суд зазначає таке.

Підпунктом першим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у

2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.

Згідно із частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що в разі подання позову майнового характеру кількома позивачами до одного відповідача суд спочатку повинен визначити загальну суму позову, виходячи з якої обчислити загальну суму судового збору за подання такого позову із застосуванням обмежень, які визначені в пункті 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», після чого із загальної суми судового збору обчислити судовий збір, який має сплатити кожен з позивачів пропорційно долі заявлених ним вимог.

Водночас, позовна заява містить самостійні вимоги майнового характеру як фізичної, так і юридичної особи, що передбачає застосування різних ставок судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір». За вказаних обставин, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, що підлягає сплаті у відсотковому значенні від загальної ціни позову.

З урахуванням вартості заявлених ПП «Концерн-СВК» позовних вимог (382 229,45 грн), сума судового збору, що підлягає сплаті юридичною особою становить 5 733,44 грн, що становить

1,5 % відсотки від заявленої до стягнення суми.

Також відповідно до заявленої до стягнення на користь позивача ОСОБА_1 суми (3 339,26 грн), розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду становить 1 211,20 грн, що відповідає мінімальному розміру ставки судового збору за подання позову майнового характеру.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року

№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі об`єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК України, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

З огляду на викладене, позивач ПП «Концерн-СВК» не позбавлений права сплатити судовий збір за ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір» у випадку звернення до суду юридичної особи із позовними вимогами майнового характеру, від загальної ціни даного позову, з огляду на те, що у відсотковому співвідношенні заявлені позивачем ПП «Концерн-СВК» позовні вимоги становлять

99,13 % від загальної ціни позову, а позивачем ОСОБА_1 - 0,87 % від загальної ціни позову.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті

9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Вказаний висновок також підтверджено постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, та постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірах або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивачів Приватного підприємства «Концерн-СВК», ОСОБА_1 - адвоката Чучковської Анни Вячеславівни, про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Приватного підприємства «Концерн-СВК», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова