Рішення

від 24.04.2025 по справі 761/44885/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44885/24

Провадження № 2/761/3963/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Юлія Валентинівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2024р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Ю.В., в якому просила суд:

- визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, терміном у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві у віці 83 роки помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді ста відсотків (100%) частки у статутному капіталі юридичної особи створеної та діючої за законодавством України - ТОВ «ТЕПЛОЛОГІСТИК» (ідентифікаційний номер юридичної особи: 36019440, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 14).

25 листопада 2024р. позивачка звернулась до третьої особи для подання заяви про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги за законом. Позивачці було відмовлено у прийнятті заяви та надано лист про надання інформації, де роз`яснено, що оскільки позивачка не проживала (не була зареєстрована) разом із померлим за однією адресою на час відкриття спадщини, спадкова справа за померлим не заведена, а позивачкою пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини, доцільно вирішити питання щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у судовому порядку.

На думку позивачки, причина пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька є поважною, оскільки у 2021р. стан здоров`я позивачки істотно погіршився, у зв`язку з чим вона протягом зазначеного періоду неодноразово проходила лікування у медичних закладах. Зокрема, з 06 грудня по 13 грудня 2021р. позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні. Окрім того, у 2023р. позивачка знову перебувала на стаціонарному лікуванні, що додатково унеможливлювало подання відповідної заяви. Наведені факти підтверджуються відповідними медичними документами. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України було установлено карантин, скасований лише 30 червня 2023р., тож, зважаючи на стан здоров`я позивачки та запроваджені карантинні обмеження, позивачка не мала можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Також позивачка посилається на те, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України, неодноразово змінювалось законодавство щодо строків прийняття спадщини.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024р. відкрито провадження по справі, в порядку загального позовного провадження та призначено справу в підготовче засідання.

18 грудня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши про необґрунтованість та недоведеність поважності причин зі сторони позивачки щодо визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини, просив суд в позовних вимогах відмовити повністю, а справу розглядати без участі представника відповідача.

24 грудня 2024р. до суду найшла відповідь на відзив, у якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначивши, що доводи та аргументи сторони відповідача, наведені у відзиві, ґрунтуються виключно на припущеннях сторони відповідача, яка вважає, що за своїм станом здоров`я позивачка мала можливість своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, після смерті батька, при цьому стороною відповідача до відзиву не надано жодного належного і допустимого доказу.

Заперечення на відповідь на відзив стороною відповідача не подавались.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

До судового засідання представником позивачки було подано заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Відповідач, третя особа, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, своїх представників до суду не направили, також клопотали перед судом про розгляд справи у їх відсутність; пояснення на позов третьою особою не подавались.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що за даними Спадкового реєстру (спадкові справи та видані їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкоємці відсутні, спадкова справа не заводилась, позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , в силу положень ст. 1261, ч. 1 ст. 1266 ЦК України.

Судом встановлено, що 25 листопада 2024р. позивачка звернулася до третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пелих Ю.В., з метою подачі заяви про прийняття спадщини після смерті її батька.

25 листопада 2024р. третьою особою позивачці було надано лист про надання інформації у відповідь на її звернення у якому повідомлено, що позивачка пропустила шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини та роз`яснено необхідність визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини у судовому порядку.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що через істотні труднощі викликані об`єктивними карантинними обмеженнями, значним погіршенням стану здоров`я позивачки, хронічними захворюваннями та перебування її на стаціонарному лікуванні, також військовою агресією російської федерації проти України, стороною позивача було пропущено строк, визначений ст. 1270 ЦК України, з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022р. № 164 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, але не більше ніж на чотири місяці.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина 2 ст. 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина 4 ст. 4 ЦК України).

Таким чином кінцевий строк для подання заяви про прийняття спадщини для позивачки було 10 грудня 2021р.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 р. № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Доводами позивачки на поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є посилання на значне погіршення стану здоров`я, тривале лікування, дію карантинних обмежень та введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункту 9 ст. 10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Таким чином, можливо прийняти до уваги доводи позивачки, що у зв`язку тривалими хворобами, що супроводжувались перебуванням на стаціонарному лікуванні, установленням постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» карантину на території України який діяв до 30 червня 2023 р. в подальшому з військовою агресією російської федерації проти України та, відповідно введення воєнного стану, які призвели до змін у правовому регулюванні строків прийняття спадщини.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів на спростування обставин, викладених позивачкою.

Згідно ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що у позивачки наявні поважні, об`єктивні причини пропуску строку для подання нею заяви про прийняття спадщини, пов`язані з істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачкою зазначено поважні причини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а тому заявлені позовні вимоги про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,2 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 1220-1222, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Юлія Валентинівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01 травня 2025р.

Суддя: