Постанова

від 22.04.2025 по справі 909/857/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. Справа №909/857/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Комунального підприємства Калуської енергетичної Компанії Калуської міської ради від 24.02.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/529/25 від 26.02.2025)

на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025 (повний текст рішення складено та підписано 03.02.2025, суддя Стефанів Т.В.)

у справі № 909/857/24

за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ

до відповідача Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (надалі КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради), м. Калуш, Івано-Франківська обл..

про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4971988,60 грн.

з участю представників:

прокуратура: Місінська М.А.;

від позивача: Голубчак Н.В.;

від відповідача: Бондар Р.В.;

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4 971 988,60 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що внаслідок дій відповідача, в частині самовільного водокористування підземними водами, державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 4 971 988 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, а саме: відповідач у період з 01.11.2021 по 06.11.2022 самовільно, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, здійснював забір підземних вод із водозабору "Добрівляни", що є порушенням ст. 23 Кодексу України про надра. Розрахунок розміру відшкодування збитків здійснений позивачем відповідно до вимог Методики і визначення фактичного об`єму води, що використана відповідачем самовільно без спеціального дозволу на користування надрами.

Щодо представництва інтересів держави прокурором в даній справі, то прокурор зазначає, що подання позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні природоохоронного законодавства України, тому позов пред`явлено в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, яка є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах. Зазначає, що Івано-Франківською обласною прокуратурою листом від 09.08.2024 було подано запит в Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про вжиття заходів щодо стягнення завданої шкоди навколишньому природному середовищу з КП "Калуська енергетична компанія". У відповідь Державна екологічна інспекція повідомила, що з метою досудового врегулювання спору інспекція зверталась до КП "Калуська енергетична компанія" із письмовою претензією про відшкодування шкоди в сумі 4971988 грн. 60 коп, заподіяної внаслідок самовільного використання водних ресурсів з підземних джерел за відсутності дозвільних документів. Також Державна екологічна інспекція зазначила, що у зв`язку із обмеженим фінансуванням установи, відсутні кошти на сплату судового збору, необхідного для пред`явлення позову щодо стягнення вказаної суми шкоди, а тому просила прокуратуру звернутися до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції про стягнення з КП "Калуська енергетична компанія" завданої шкоди. Прокурор зазначив, що факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

В процесі розгляду справи відповідачем подавалось клопотання від 22.11.2024 (вх. №18276/24) про призначення судової інженерно-екологічної експертизи у справі, в задоволенні якого ухвалою суду від 02.12.2024 відмовлено (Т-2, а.с.173-177).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025 з врахуванням ухвали про виправлення описки від 13.02.2025 (суддя - Стефанів Т.В.) у справі № 909/857/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з КП «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Калуської ТГ на р/р UA428999980333129331000009614, код ЄДРПОУ 37951998, отримувач ГУК в Ів. - Фр. об. /ТГ м. Калуш/24062100, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) 4 971 988 грн. 60 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Стягнуто з КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 74579, 83 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що під час перевірки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу встановлено здійснення відповідачем забору підземних вод на водозаборах «Парк» та «Добрівляни» (65 свердловин), «Вістова» та «Боднарів» без спеціального дозволу на користування надрами в термін з 01.11.2021 по 31.10.2022 на підставі чого винесено припис №72 від 08.02.2022, який є чинним та обов`язковим до виконання. З посиланням на положення ст. 110 Водного кодексу України в сукупності з положеннями ст. 1166 ЦК України, судом вказано, що здійснення водокористувачем водокористування без дозволу є порушенням його обов`язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності, а саме стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. При розрахунку, судом встановлено, що згідно із даними статистичної звітності, відповідно до яких звітується відповідач з 01.11.2021 по 31.10.2022 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, комунальним підприємством здійснено забір підземних вод в загальній кількості 597,2 тис. м. куб. і з врахуванням положень п.9.2. Методики здійснено розрахунок збитків за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування Збповер. = 5х597200х166,51/100= 4 971 988,60 грн. Судом при ухваленні рішення враховано правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 09.11.2018 у справі №908/1593/17, від 15.05.2019 у справі №638/8281/15-а, від 21.05.2019 у справі №922/1017/17 та у постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі №13/333-38/463-2012,

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, КП «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням усіх матеріалів та обставин справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні дублюється позиція позивача, без проведення будь-яких власних перерахунків розміру вартості шкоди, судом не було досліджено документи, на підставі яких було здійснено такі розрахунки та не надано оцінки доказам, на які покликається КП «Калуська енергетична компанія». На думку скаржника, розрахунок розміру відшкодування збитків позивачем виконано не з урахуванням вимог п.9.2. методики і не взято до уваги того, що ним не здійснювалось перевищення, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування лімітів. Зазначає, що висновок експерта містить численні порушення та фактично дублює розрахунок, здійснений спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу, при цьому вказує, що експертові здалось більш можливим здійснити розрахунок за 2022 рік згідно звітної форми 2-ТП, де обсяг зазначається помісячно, однак, не розібравшись, що дана звітність містить весь обсяг підземних вод, враховуючи ті, які не підпадають під дію спецдозволу на надра. Також скаржник зазначає, що експертом взагалі не взято до уваги звітність форми 7-гр за 2022 рік, яка долучена до матеріалів справи, що ставить під сумнів висновок експерта в цілому. Звертає увагу, на противагу висновку експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06.08.2024 №СЕ-19/109-24/10839-ФХЕД, на якому грунтуються позовні вимоги, відповідачем долучено рецензії на вищевказаний висновок, підготовленої фахівцями Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

До апеляційної скарги скаржником долучено клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи від 24.02.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/538/25від 26.02.2025) проведення якої просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Перед експертом просить поставити наступні питання: - Чи наявне в діяльності КП «Калуська енергетична компанія» за період з 01.11.2021 по 06.11.2022 самовільне використання водних ресурсів за наявності дозволу на спеціальне водокористування №121/ІФ/49д-18 від 20.09.2021? Чи наявне самовільне використання водних ресурсів у діяльності КП «Калуська енергетична компанія» за період з 01.11.2021 по 06.11.2022 за відсутності перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №121/ІФ/49д-18 від 20.09.2021 лімітів? Чи здійснювалось самовільне використання водних ресурсів із водозаборів у с. Боднарів, с. Вістова, с. Пійло та водозабору «Парк», якщо обсяг видобування із кожного з цих водозаборів не перевищував 300 м. куб. на добу? Чи завдано державі збитків діяльністю КП «Калуська енергетична компанія» за період з 01.11.2021 по 06.11.2022 щодо використання водних ресурсів за наявності дозволу на спеціальне водокористування №121/ІФ/49д-18, якщо встановлені у дозволі ліміти не перевищувались? Чи відповідає надана для проведення експертизи звітність вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009? Чи містять надані матеріали достатньо інформації для визначення фактичного обсягу піднятої води із кожного водозабору окремо, за кожен місяць періоду з 01.11.2021 по 06.11.2022? Чи дозволяють надані матеріали чітко відокремити обсяги підземної води, що використовувались із водозабору «Добровляни», від обсягів води з інших джерел, які не потребують спеціального дозволу на користування надрами? Чи відповідають розрахунки, виконані на основі річної звітності форми 2-ТП (водгосп) та форми 7-ГР (підземні води), вимогам чинного законодавства та нормативних актів, враховуючи, що ці звіти містять зведені дані без деталізації за окремими водозаборами та місяцями? Чи можливо на основі наданих матеріалів встановити технічні параметри роботи обладнання (тривалість роботи насосів, витрати електроенергії, пропускну здатність труб), необхідну для розрахунку фактичного обсягу піднятої води відповідно до методики? Чи можуть недоліки у наданих матеріалах, зокрема відсутність даних первинного обліку водокористування, вплинути на точність визначення обсягів видобутої води, та відповідно, розрахунку суми збитків? Чи є можливим проведення достовірного розрахунку суми збитків, завданих внаслідок забору води без спеціального дозволу, виключно на основі річної звітності форми 2-ТП (водгосп) та форми 7-ГР (підземні води) за період з 01.11.2021 по 06.11.2022, з урахуванням наявності окремих водозаборів, які не потребують спеціального дозволу на користування надрами? Чи можливо взагалі здійснити такий розрахунок, якщо ні, то з яких причин?. Оплату за проведення судової інженерно-екологічної експертизи просить покласти на нього.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу у відзиві від 26.03.2025 заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказуючи на те, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору підземної води з водозабору «Добрівляни» без спеціального дозволу на користування надрами, всупереч вимогам чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; наявна шкода в розмірі 4 971 988,60 грн., яка правомірно розрахована відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 у редакції чинній на момент вчинення правопорушення; є причинний зв`язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами. Щодо видобування підземних вод із водозаборів у с. Боднарів, с. Вістова, с. Пійло та водозабору «Парк» де використання не перевищує 300 м. куб на добу не стосуються предмету спору та не є предметом доказування в даній справі, оскільки предметом доказування в даній справі є порушення вимог водного законодавства та законодавства про надра при використанні підземних вод із водозабору «Добрівляни» за відсутності дозволу на користування надрами. Щодо розрахунку, то позивач зазначає, що відповідач не надав йому інформації про об`єми забору підземних вод з усіх водозаборів ні під час проведення перевірки, про що зазначено в акті від 08.02.2022 №36, ні на виконання припису №72 від 08.02.2022, а також не повідомляв про це позивача, який неодноразово звертався до відповідача із запитами про надання інформації, в підтвердження чого посилається на листи від 13.06.2022 №02.3013/1565, від 10.10.2022 №02.3-13/2683.Таким чином, вважає, що підприємство свідомо, з метою уникнення відповідальності за самовільне користування підземними водами, не надавалась інспекції ні інформація, ні довідка щодо фактичного використання об`єму води у спірний період. Відтак,зазначає, що для встановлення фактичного об`єму води, що використана відповідачем самовільно без дозвільних документів протягом 2022 року, інспекція взяла дані статистичної звітності 2 ТП-водгосп (річна) за 2022 рік, де водокористувачем подається детальна інформація у розрізі по місяцях. Оскільки, як зазначає сам відповідач в апеляційній скарзі , звіт форма №7-гр (підземні води) (річна), який подають користувачі надр, що здійснюють користування надрами на підставі та в межах ділянки надр визначеної спеціальним дозволом на користування надрами не містить детальної інформації щодо місячного користування надрами. Адже, як вже зазначалось вище, відповідач у 2022 році самовільно, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами здійснював забір підземних вод із водозабору «Добровляни» з 01.01.2022 по 06.11.2022 (07.11.2022 відповідач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами №5440), тобто, період охоплює не повний рік. Звертає увагу на те, що ним не було враховано та розраховано збитки в повному обсязі за самовільне користування надрами КП «Калуська енергетична Компанія», а саме за період , що охоплює повний звітний місяць згідно звітної інформації, тобто за період з 01..11.2021 по 31.10.2022. Інспекцією не проведено розрахунок розміру шкоди за весь період відсутності дозволу на спеціальне користування надрами відповідачем ( за період з 01.11.2022 по 06.11.2022(до дати отримання спеціального дозволу на користування надрами від 07.11.2022 №5440), у зв`язку із неможливістю об`єктивного та точного визначення фактичного об`єму води, видобутої із підземних джерел, керуючись тільки наявною статистичною звітною інформацією. Однак, відповідач цього факту абсолютно не коментує , не спростовує та не заперечує. Відповідно до цього рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Також Державною екологічною інспекцією 26.03.2025 подано заперечення на призначення судової інженерно-екологічної експертизи від 26.03.2025, в якому вказано, що розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна відповідачем державі в результаті самовільного використання підземних вод за відсутності дозвільних документів спеціального дозволу на користування надрами, проведено уповноваженим спеціалістом Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, відповідно до п.1.4. Методики №389, в редакції яка діяла на час вчинення порушення, що виключає необхідність у справі спеціальних знань експерта. Перевірка правильності та обґрунтованості такого розрахунку належить до компетенції суду. Окрім того, звертає увагу , що розмір шкоди заподіяних державі самовільним використанням водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) підтверджується наявним у справі розрахунком, проведеним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, а не лише висновком експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06.08.2024 №СЕ-19/109-24/10839-ФХЕД та перевірено судом. Також вказує, що щодо запропонованих відповідачем питань, то вони по своїй суті сформульовано не коректно, не ясно і неоднозначно в розумінні й тлумаченні та не спрямовані на встановлення даних , що входять в предмет доказування. Окрім того, зауважує, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, щодо об`єму підземних вод, що використані самовільно без дозвільних документів спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) щодо яких відповідач висловлює сумнів. Відтак, не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі №909/857/24, а наявні у даній справі докази по своїй суті не є взаємно суперечливими, а тому у суду немає необхідності їх оцінки з призначенням інженерно-екологічної судової експертизи. Просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про проведення інженерно-екологічної експертизи; проводити розгляд справи за доказами, наявними в матеріалах справи без проведення судової експертизи.

28.03.2025 від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу від 28.03.2025 та заперечення щодо клопотання про призначення експертизи в даній справі від 28.03.2025, які по суті перекликаються з доводами, викладеними позивачем у відзиві та відповідному запереченні на клопотання про призначення експертизи, які описано вище.

01.04.2025 через систему «Електронний суд» від скаржника поступили додаткові пояснення у справі від 31.03.2025 в яких зазначено, що рішенням Калуської міської ради №352 від 25.03.2021 відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації постійної комісії з питань гуманітарної роботи, законності та антикорупційної політики, міська рада затвердила статут КП «Калуська енергетична компанія» у новій редакції, доповнивши його новими видами економічної діяльності, а саме діяльності як централізоване водопостачання та водовідведення, централізоване теплопостачання, а також іншими необхідними видами діяльності, що необхідні для здійснення відповідної господарської діяльності. Такі дії були вимушеними та безальтернативними, адже першочерговою задачею було не зупинити надання стратегічних послуг населенню міста, зокрема водопостачання, водовідведення та теплопостачання, які можуть у будь-який момент припинитися у зв`язку із постійним шантажем КП «Водотеплосервіс» з боку АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо припинення розподілу електричної енергії та припинення постачання такої електроенергії постачальними організаціями. Відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №169 від 12.05.2021 КП «Калуська енергетична Компанія» отримало ліцензії на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, а також централізованого теплопостачання. В подальшому вказує, що спеціальний дозвіл на користування надрами №5440 КП «Калуська енергетична Компанія» було отримано тільки 07.11.2022 тобто,через 9 місяців з моменту прийняття наказу Держгеонадр від 17.02.2022 №82 про надання КП «Калуська енергетична Компанія» дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, що як вказує, свідчить про відсутність зі сторони підприємства вини в своєчасному отриманні дозволу. Наголошує, що КП «Калуська енергетична Компанія» вчиняла всі можливі дії задля отримання дозволу на користування надрами, починаючи ще до моменту здійснення підприємством господарської діяльності, тобто до 01.11.2021, своєчасно звернувшись до Держгеонадр із заявою про отримання дозволу на користування надрами. Зазначає, що неодноразово зверталась компанія як письмово так і в телефонному режимі до Держгеонадр, однак у відповідь повідомлялося тільки про те, що заява перебуває на розгляді. Затримка у оформленні дозволу на користування надрами сталася не з вини відповідача, що є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків, в підтвердження чого посилається на лист Державної служби геології і надр від 01.10.2024.

08.04.2025 через систему «Електронний суд» від Державної екологічної інспекції Карпатського округу надійшли додаткові пояснення від 07.04.2025, в яких вказує, що відповідач по суті не заперечує факту відсутності у нього спеціального дозволу на користування надрами в оскаржуваний період. Однак, посилання, що спецдозвіл на користування надрами був наявний у КП «Водотеплосервіс», а саме ділянки родовищ та водозбори не мінялись вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не стосується предмету спору. Зазначає, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.10.2016 реєстраційний номер 4791, виданий КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради строком дії на 5 років. Таким чином, строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 13.10.2016 №4791 виданий КП «Водотеплосервіс» закінчився ще 12.10.2021. Отже, під час проведення державного нагляду (контролю) спеціальний дозвіл на користування надрами був відсутній як у КП «Водотеплосервіс» так і у відповідача. Звертає увагу, що відповідач, будучи обізнаним у необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, спочатку у листопаді 2021 року розпочав здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, а також централізованого теплопостачання, а після того аж у грудні 2021 року звернувся до Державної служби геології і надр України з метою отримання спецдозволу на користування надрами без проведення аукціону на видобування корисних копалин, сплативши за це збір тільки 28.06.2022 та 28.09.2022 та 07.11.2022, уклавши угоду про умови користування надрами №5440 від 07.11.2020, після чого отримала дозвіл на спеціальне користування надрами. Отже, вказує, що відповідач сам не вжив усіх належних заходів, спрямованих на отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), завчасно, до початку надання послуг з водопостачання, не звернувся до компетентного органу з відповідним пакетом документів. Відтак, отримання дозволу на користування надрами 07.11.2022 залежало виключно від добросовісних намірів самого підприємства та від несвоєчасних та недостатньо проведених відповідачем необхідних заходів і робіт, а не від незалежних від КП «Калуська енергетична Компанія» причин, як це безпідставно зазначає підприємство.

22.04.2025 через систему Електронний суд від представника скаржника поступили додаткові пояснення у даній справі, де просить взяти до уваги практику Верховного Суду викладену у постановах від 12.06.2018 у справі №908/999/17, звертаючи увагу на те, що підприємство є комунальним і одним з основних видів діяльності є забір, очищення та постачання води, тобто є спеціалізованим підприємством, господарювання якого забезпечує життєдіяльність територіальних громад сіл, міста Калуша Івано-Франківської області і припинення діяльності підприємства через відсутність вказаного дозволу є неприпустимим, так як такі дії поставили б під загрозу зриву опалювального сезону у громаді.

В судове засідання 22.04.2025 з`явились прокурор та представники учасників процесу.

Представник скаржника просив задовольнити клопотання про призначення у справі судової інженерно-екологічної експертизи. Прокурор та представник позивача заперечили.

Вивчивши клопотання представника скаржника про призначення у справі інженерно-екологічної експертизи в сукупності з матеріалами, обставинами справи та пояснення учасників процесу, судова колегія апеляційного суду ухвалила відмовити в задоволенні такого з наступних підстав.

У відповідності до вимог частини 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі №914/1396/20.

В матеріалах справи наявний висновок інженерно-екологічної експертизи, яка проведена в рамках кримінального провадження.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20).

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Зі змісту ст. 41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов`язок.

Статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно ч.2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту поставлених заявником питань вбачається, що заявник просить, що експерт роз`яснив питання права, які суд має самостійно визначити, які не можуть бути предметом дослідження експертизи.

Заявником долучено до матеріалів справи в суді першої інстанції експертний висновок Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 15.10.2024 №108-27-13/44 на висновок експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06.08.2024 №СЕ-19/109-24/10839-ФХЕД (Т-2, а.с.45-53).

Відповідно до долученого експертного висновку, який проведений Івано-Франківським національним університетом нафти і газу вбачається, що він проведений не судовими експертами, які внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншими фахівцями з відповідних галузей знань та пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України. Івано-Франківський національний університет нафти і газу не відноситься до державних спеціалізованих установ, які здійснюють судову-експертну діяльність, що передбачена ст.7 Закону України «Про судову експертизу». Відтак, такий не є належним доказом у справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником по суті оспорюється розрахунок збитків, при цьому таким не подано свій розрахунок, який він вважає вірним.

Отже, з врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим клопотання заявника про призначення судової інженерно-екологічної експертизи в даній справі.

Вивчивши апеляційну, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін,Західний апеляційний господарський встановив таке.

Державна екологічна інспекція України, розглянувши звернення Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 02.6-11/93 від 10.01.2022, надала погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Підставою стало звернення Сікори О. М. від 20.12.2021 щодо порушень, які завдали шкоди її правам, законним інтересам, життю, здоров`ю, довкіллю або безпеці держави, вчинених Комунальним підприємством "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради.

В подальшому, Державна екологічна інспекція Карпатського округу видала наказ від 01.02.2022 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та направлення для перевірки дотримання КП "Калуська енергетична Компанія" вимог законодавства у сфері охорони довкілля, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради здійснює надання послуг з водопостачання та водовідведення з 01.11.2021 на підставі рішення Калуської міської ради від 13.09.2021 № 801 "Про визначення виконавця, виробника та надавача комунальних послуг КП "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради з початком опалювального сезону 2021 - 2022 року. У підприємства наявний дозвіл на спеціальне водокористування №121/1/49д-18, з терміном дії з 20 вересня 2021 року по 20 вересня 2024 року.

07.11.2022 КП "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради отримала спеціальний дозвіл на користування надрами № 5440.

Згідно даних статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2022 рік комунальне підприємство прозвітувалося про забір вод із підземних горизонтів із наступних водозаборів: ділянка "Добровляни" - 494,5 тис. м3 підземних вод або 1355 м3/добу; ділянка "Парк" - 86,6 тис. м3 підземних вод або 237 м3/добу; водозабір "Боднарів" -7,9 тис. м3 підземних вод або 21,6 м3/добу; водозабір "Вістова" - 12,6 тис. м3 підземних вод або 34,5 м3/добу; ділянка "Пійло" - 0,8 тис. м3 підземних вод, або 2,2 м3/добу.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 36 від 08.02.2022 (Т-1, а.с.23-36).

За результатами проведеного позапланового заходу встановлено порушення в КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради норм:

- статті 20-2 Закону № 1264-XII, а саме не представлено: журнали обліку водоспоживання та обліку води; план відбору води (перспективний план розробки родовища) на 2022 рік, погоджений Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області; паспорти свердловин, які повинні бути внесені відповідно до Порядку державного обліку артезіанських свердловин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963, до електронного Держреєстру чи зареєстровані в Держгеонадра; фінансові документи, що підтверджують сплату рентної плати за надрокористування та обов`язкові платежі в повному обсязі; наявності на балансі підприємства випусків дощової каналізації на території міста Калуш та очисних споруд у селі Боднарів Калуського району; обсягів відведення стічних вод у водні об`єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів та дотримання проектних вимог;

- статей 19, 23 Кодексу України про надра, а саме: у період з 01.11.2021 КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради здійснює забір води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами;

- статей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: не представлення правоустановчих документів на земельні ділянки.

На підставі виявлених порушень Державна екологічна інспекція Карпатського округу винесла припис за №72 від 08.02.2022 (Т-1, а.с.37), яким зобов`язано відповідача: надати завірені копії журнального та інструментального обліку водоспоживання та водовідведення з 01.11.2021 до 01.02.2022 (пункт 1); представити правоустановчі документи на земельні ділянки під технологічними об`єктами, водозаборами та очисними спорудами підприємства (пункт 2); надати інформацію про об`єми забору підземних вод з усіх водозаборів у період з 01 листопада 2021 року до 01 лютого 2022 року (пункт 3); надати інформацію щодо: наявності інструментального та журнального обліку водоспоживання, повірку приладів обліку водоспоживання на водозаборах; наявності на балансі підприємства дозвільної документації щодо випусків дощової (ливневої) каналізації на території міста Калуш та стоків після очисних споруд у селі Боднарів; обсягів скидів стічних вод у водні об`єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів, технологічних регламентів скидів в річку Луква після очисних споруд та інформацію про їх дотримання (пункт 4); отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (пункт 5).

Однак, вказаний припис відповідачем не був виконаний.

У 2022 році КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради подало адміністративний позов до Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вимагаючи визнати акт перевірки від 08.02.2022 протиправним та скасувати припис № 72 від 08.02.2022. У позові підприємство стверджувало, що Інспекція здійснила перевірку з порушенням положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року, а також вийшла за межі предмету перевірки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 300/3232/22 позов було частково задоволено, припис інспекції №72 від 08 лютого 2022 року визнано протиправним і скасовано.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року рішення суду першої інстанції було скасовано, а в задоволенні позову КП "Калуська енергетична компанія" відмовлено (Т-1, а.с.60-69).

Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, підтвердивши правомірність оскаржуваного припису. Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 300/3232/22 встановлено, що порушень процедури проведення перевірки з боку контролюючого органу не було. Акт №36 та припис № 72 від 08.02.2022 залишено чинними та обов`язковими для виконання.

Також, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу було направлено лист в КП "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради від 13.06.2022 № 02.3-13/1565 про надання інформації щодо виконання пунктів 1-4 припису від 08.02.2022 №72, на який відповіді не надано.

Крім того, за матеріалами проведеної перевірки Івано-Франківською обласною прокуратурою 26.05.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування №42022090000000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, за фактом незаконного забору води після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами. На даний час СВ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування.

В ході досудового розслідування прокуратурою отримано з Держгеонадра звіти про використання води за формою № 2ТП-водогосп (річна) та за формую № 7-гр (підземні води) (річна). Згідно даних статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2021 рік у листопаді-грудні 2021 року КП "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради забрало із підземних горизонтів 91,4 тис. м3 підземних вод.

Згідно даних статистичної звітності форми № 2ТП-водогосп (річна) за 2022 рік забрано 505,8 тис. м3 підземних вод у період з 01.01.2022 по 31.10.2022.

Таким чином, протягом періоду з 01.01.2022 по 31.10.2022, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, здійснено забір підземних вод в кількості 597,2 тис. м3 .

18.07.2024 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу здійснено розрахунок збитків завданих внаслідок самовільного водокористування КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, який становить 4971988,60 грн. (Т-1, а.с.141-143).

Державна екологічна інспекція Карпатського округу 30.08.2024 направила лист претензію №19/24 КП "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради про зобов`язання відшкодувати заподіяну шкоду державі в розмірі 4971988,60 грн. (Т-1, а.с.144-146), однак дана сума в добровільному порядку не сплачена.

Також в межах кримінального провадження №42022090000000034 проведено інженерно-екологічну експертизу, яку проведено Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до висновку експерта від 06.08.2024 № СЕ-19/109-24/10839-ФХЕД сума збитків завданих КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради внаслідок забору води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами складає 4 971 988,60 грн.(Т-1, а.с.99-111).

З врахуванням наведеного, прокуратура звернулась з позовом в інтересах Державної екологічної інспекції Карпатського округу до КП «Калуська енергетична компанія» про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4 971 988,60 грн. (Т-1, а.с.1-21).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадку та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у п. 38 - 40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Подання Івано-Франківською обласною прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні природоохоронного законодавства України та пред`являвся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, яка є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах.

Так, Івано-Франківською обласною прокуратурою листом від 09.08.2024 було подано запит в Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про вжиття заходів щодо стягнення завданої шкоди навколишньому природному середовищу з КП "Калуська енергетична компанія" .

У відповідь Державна екологічна інспекція Карпатського округу повідомила, що з метою досудового врегулювання спору інспекція звернулась до КП "Калуська енергетична компанія" із письмовою претензією про відшкодування шкоди в сумі 4 971 988 грн. 60 к., заподіяної внаслідок самовільного використання водних ресурсів з підземних джерел за відсутності дозвільних документів. Також Державною екологічною інспекцією зазначається, що у зв`язку із обмеженим фінансуванням установи відсутні кошти на сплату судового збору необхідних для пред`явлення позову щодо стягнення вказаної суми шкоди, а тому просить прокуратуру звернутися до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції про стягнення з КП "Калуська енергетична компанія" завданої шкоди (Т-2, а.с.147-148).

Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції Карпатського округу із листом № 12-680вих-24 від 12.09.2024 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом (Т-2, а.с.149-150).

Отже, з врахуванням описаного вище, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду з врахуванням того, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що відповідно свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, а тому наявні підстави для висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в даній справі.

Предметом спору в даній справі є стягнення шкоди заподіяної навколишньому середовищу в сумі 4 971 988,60 грн., яка встановлена приписом державної екологічної інспекції Карпатського округу №72 від 08.02.2022 за користування водними ресурсами без відповідного дозволу.

У відповідності до положень ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Згідно з ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно з ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно з ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

При цьому водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (ч. 9 ст. 44 Водного кодексу України).

Статтею 19 Закону України "Про надра" визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Обставинами та матеріалами справи встановлено, що під час проведення Держекоінспекцією позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що з 01.11.2021 КП «КЕК» надає послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та теплопостачання населенню, промисловим підприємствам та організаціям Калуської територіальної громади, з водозаборів поверхневих та підземних питних вод (ділянки «Парк», «Добрівляни»-65 свердловин, «Вістова» та «Боднарів») для господарсько-питного водопостачання м. Калуш та сіл Калуської ТГ. На момент проведення перевірки у відповідача був наявний дозвіл на спеціальне водокористування від 20.09.2021 № 121/ІФ/49д-21, виданий Державним агентством водних ресурсів України.

Спеціальний дозвіл на користування надрами на час перевірки у відповідача був відсутній, такий КП «Калуська енергетична компанія» отримала лише 07.11.2022, з терміном дії до 07.11.2027.

Тобто, відповідач у період з 01.11.2021 по 06.11.2022 самовільно, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, здійснював забір підземних вод із водозабору «Добрівляни», що є порушенням ст. 23 Кодексу України про надра.

У спірних правовідносинах підлягає до застосування Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі Методика №389), затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 із змінами у редакції Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 119 від 16.02.2021, яка набрала чинності 04.06.2021, та чинної на момент виявлення та вчинення КП «Калуська енергетична компанія» правопорушення.

Вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі, у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (пункт 1.7 розділу I Методики № 389).

Проте, пункт 1.7 розділу I Методики № 389 в редакції наказу від 25.01.2024, з січня 2024 року уже не містить умови самовільного водокористування за відсутності дозволу на користування надрами (підземні води), адже порядок нарахування збитків за самовільне користування надрами (підземними водами) з січня 2024 року уже регулюється іншою Методикою - Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України від 15.09.2022 №366.

Заголовок Розділу IX Методики № 389 у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 119 від 16.02.2021, визначає розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціально встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів. Пунктом 9.1 передбачено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за відповідною формулою.

Таким чином, у п.9.1. розділу IX Методики законодавцем розрахунок розміру відшкодування збитків лінгвістично поділено на: 1) обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); 2) у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Тобто, згідно із розділом IX Методики розрахунок застосовується у двох випадках, не залежних і не взаємопов`язаних між собою порушеннях вимог природоохоронного законодавства, а саме: самовільне використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів або перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів. Відповідно, законодавцем передбачена відповідальність як за самовільне використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, так і за перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, яка не ставиться в залежність одна від одної.

У даному випадку, в спірних відносинах, за результатами державного нагляду (контролю) Держекоінспекцією встановлено, що КП «Калуська енергетична компанія» самовільно використовувало водні ресурси за відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), а не перевищило встановлені у дозволі на спеціальне водокористування ліміти.

Частинами першою та третьою статті 19 Кодексу України про надра (у редакції від 15.01.2022 на момент виникнення спірних відносин) унормовано, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 21 Кодексу України про надра (у редакціях від 26.08.2021, 15.01.2022, 19.08.2022 чинних на момент виникнення спірних відносин, тобто на час відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр), надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 23 Кодексу України про надра (у редакціях від 26.08.2021, 15.01.2022, 19.08.2022 чинних на момент виникнення спірних відносин, тобто на час відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр), закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Отже, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб`єкти господарювання мають право лише після отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

В даному випадку КП «Калуська енергетична компанія» має право видобуванням та використанням підземних вод лише за наявності як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Безпідставними є твердження КП «Калуської енергетичної компанії», що проведенні розрахунку завданих збитків не правильно враховано фактичний об`єм води, який зазначений у статистичній звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2022 рік.

Так, розрахунок розміру шкоди проведено згідно п. 9.1 чинної на момент виявлення та вчинення правопорушення Методики розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування проведений за формулою Зсам = 5 ? W ? Тар (грн). Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, паспорта водного об`єкта або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Відповідно до розрахунку та статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) за 2022 рік комунальне підприємство прозвітувалося про забір вод із підземних горизонтів у водозаборі ділянки «Добровляни» 505,8 тис. м.куб підземних вод або 1355м.куб /добу, тобто перевищує 300 м3 /добу, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно даних статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2021 рік у листопаді-грудні 2021 року КП «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради забрало із підземних горизонтів 91,4 тис. м.куб. підземних вод.

Таким чином, протягом періоду з 01.11.2021 по 31.10.2022 підприємством здійснено забір підземних вод в кількості 597,2 тис. м.куб., а тому проведений розрахунок є правильним.

Таким чином, для встановлення фактичного об`єму води, що використана відповідачем без спеціального дозволу, відповідно до п. 9.2. розділу IX Методики, Держеконіспекцією та експертом взято відомості із статистичних форм звітності, поданих КП «Калуська енергетична компанія», а саме: статистична звітність форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2021 рік та статистична звітність 2ТП-водгосп (річна) за 2022 рік (Т-1, а.с.71-98).

Варто зазначити, що самим відповідачем не надано Держекоінспекції під час проведення перевірки ні на виконання припису інформацію про об`єми фактичного забору підземних вод з усіх водозаборів, що свідчить про умисне приховування інформації щодо фактичного використання води для уникнення відповідальності за самовільне водокористування.

Виходячи із наведеного, розрахунок розмір відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів здійснений правильно та відповідає вимогам Методики, і визначення фактичного об`єму води, що використана КП «Калуська енергетична компанія» самовільно, без спеціального дозволу на користування надрами.

Безпідставним є посилання відповідача про відсутність у справі належного та допустимого доказу, який підтверджує наявність у діях відповідача порушення водокористування.

Варто зазначити, що у матеріалах справи є судова інженерно-екологічна експертиза, яка проведена в межах кримінального провадження. Вказану експертизу проведено Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до висновку експерта від 06.08.2024 № СЕ-19/109-24/10839-ФХЕД сума збитків завданих КП «Калуська енергетична компанія» внаслідок забору води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами становить 4 971 988,60 грн.

З огляду на положення п. 9.2. Методики, на підставі вищезазначеної звітності позивачем було здійснено розрахунок збитків за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування наступним чином: Збповер. = 5 х 597 200 х 166,51/100 = 4 971 988,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах КГС від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 26.05.2022 у справі №922/2317/21.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як свідчить ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування є самостійними порушеннями водного законодавства, відповідальність за які несуть винні особи.

Відтак з врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що здійснення водокористувачем (відповідачем) водокористування без дозволу є порушенням його обов`язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.

Отже, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд визнає доведеним.

Відповідно до чого, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Обставини щодо отримання дозволу на користування надрами аж 07.11.2022 не підлягають дослідженню в даній справі, з огляду на те, що факт порушення використання надр встановлено Державною екологічною інспекцією Карпатського округу при перевірці у акті №36 та приписі № 72 від 08.02.2022 які є чинними та обов`язковими для виконання. Також, слід відмітити, що заперечуючи розрахунок шкоди, скаржником не подано контррозрахунку такого.

Отже, по суті обґрунтування апеляційної скарги зводиться до переоцінки доказів та не спростовує висновків суду першої інстанції і свідчить про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

З врахуванням наведеного рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 13.02.2025 у справі №909/857/24 слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване відносно обставин та матеріалів справи.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ухвалив:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства Калуської енергетичної компанії Калуської міської ради - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025 у справі №909/857/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

СуддіО.І. Матущак

О.С. Скрипчук