Постанова

від 23.04.2025 по справі 910/7422/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2025 р. Справа№ 910/7422/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Хрипуна О.О.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасименко І.В. - адвокат

від відповідача : Снігир Т.А, - адвокат

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний Комплекс" адвоката Снігир Т.А. про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 (повний текст складено 27.11.2024)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 (повний текст складено 27.11.2024)

у справі № 910/7422/24 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний Комплекс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Приватне підприємство "ГЕОДЕЗИЧНА ІНЖИНІРИНГОВА АГЕНЦІЯ",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ"

про стягнення 442 765,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/7422/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/7422/24 залишено без змін.

До Північного апеляційного господарського суду 06.03.2025 від представника Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний Комплекс" адвоката Снігир Т.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7422/24. Так заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 06.03.2025 заяву представника Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний Комплекс" адвоката Снігир Т.А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7422/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Хрипуна О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 призначено до розгляду заяву представника Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний Комплекс" адвоката Снігир Т.А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7422/24 у судовому засіданні на "02" квітня 2025 року о 15 год 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 оголошено перерву у справі № 910/7422/24 до 12 год 00 хв 23.04.2025.

У судове засідання 23.04.2025 з`явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення у справі.

Треті особи участь уповноважених представників у судове засідання 23.04.2025 не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників третьої особи 1 та третьої особи 2.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити заяву у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд зменшити витрати на послуги адвоката понесенні відповідачем до 1000,00 грн.

Щодо розподілу витрат, понесених відповідачем, на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн заявником надано до суду копії: договору №22 від 18.04.2024, укладений між відповідачем (клієнт) та адвокатським бюро "Артура Іоффе", додаткової угоди від 23.01.2025 №3 до договору №22 від 18.04.2024, рахунку № 2/25 від 23.01.2025 на оплату на суму 10 000,00 грн (виплата гонорару за надання правової допомоги відповідно до Додаткової угоди №3 від 23.01.2025 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №22 від 18.04.2024 (апеляційне провадження у справі №910/7422/24), акту приймання передачі наданих послуг від 04.03.2025 на суму 10 000,00 грн, зокрема, в межах апеляційного провадження у справі № 910/7422/24, платіжної інструкції від 27.01.2025 № 1795 на суму 10 000,00 грн.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що представництво інтересів відповідача під час розгляду даної справи здійснювалось адвокатом Снігир Тетяною Анатоліївною, повноваження якої підтверджуються копією ордеру серії АІ № 1203766 від 08.08.2024, виданим Адвокатським бюро " Артура Іоффе".

Відповідно до укладеного між відповідачем та Адвокатським бюро "Артура Іоффе" договором № 22 від 18.04.2024 сторонами погоджено наступне:

- адвокат бере на себе зобов`язання по наданню правничої (правової) допомоги клієнту з проблемних питань, що містяться в листі ПрАТ "Київводоканал" № 80/30/30/02-24 від 05.04.2024, а саме щодо претензій у зв`язку з виконанням, у т.ч. договору 031903 від 25.06.2019. Правова допомога за цим договором охоплює взаємовідносини як в межах позасудового врегулювання, так і в межах можливих судових процедур (п. 1.1 договору);

- згідно з п. 3.1 договору гонорар адвоката є фіксованим та становить 40 000,00 грн.

- за пунктом 3.1.1 вказаного договору гонорар за надання правової допомоги в межах позасудового врегулювання спірних питань - 15 000,00 грн;

- відповідно до п. 3.1.2 гонорар за здійснення представництва інтересів клієнта в суді в межах розгляду справи у першій інстанції становить 25 000,00 грн;

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами або уповноваженими представниками сторін і діє до вирішення проблемних питань в позасудовому порядку або до завершення судових процедур, що є предметом цього договору, але в будь-якому випадку не більше ніж о 31.12.2025, якщо сторони не домовляться про інше (п. 8.1 договору).

Додатковою угодою №3 від 23.01.2025 до договору №22 від 18.04.2024 про надання правничої (правової) допомоги відповідач та Адвокатське бюро "Артура Іоффе" відповідно до п. 3.1.3. договору №22 від 18.04.2024 про надання правничої (правової) допомоги та з метою погодження розміру гонорару адвоката для надання правової допомоги в суді в межах апеляційного провадження у справі №910/7422/2 уклали додаткову угоду про наступне:

- гонорар адвоката за надання правової допомоги в межах апеляційного провадження у справі №910/7422/24 при оскаржені рішення Господарського суду міста Києва 03.10.2024 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 становить 10000,00 грн без ПДВ. Клієнт сплачує заначений гонорар протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

При цьому, суд враховує, що у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд також зазначив, що у такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

З урахуванням вищевикладеного, із наданих відповідачем документів не вбачається, що заявлені витрати мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний Комплекс" адвоката Снігир Т.А. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код 03327664) на користь Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний Комплекс" (02132, м. Київ, Дніпровська набережна, 26-Ж, код 35948173) 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/7422/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови 01.05.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді О.О. Хрипун

Г.П. Коробенко